Як українські біженці живуть у Британії і чому краще їхати до Шотландії

Як показала практика, британська програма прийому українських біженців Homes for Ukraine сповнена підводного каміння.

Найголовніші нарікання - на тривалий процес видачі віз, який в окремих випадках може тривати до двох місяців.

Ще одне питання - безпека українців, деякі з яких опинилися на вулиці, після того, як не зійшлися характерами із стороною, що приймає (хостами).

Тим не менш, до кінця травня вже 33 тисячі українців прибули до Британії прибутку за спонсорською програмою.

Зібрали історії про те, як українці, які тікають від війни, влаштовуються у Британії.

Очікування візи не витримують навіть британці.

Видання The New York Times описує одну з історій, коли родина британців із Лондона прийняла вдома українку Наталю.

34-річна Імоджен Мур-Шеллі та її чоловік Сандерсон розповіли, що відчували себе безсилими, спостерігаючи за жахами війни, і що можливість прийняти когось із України була малою часткою того, що вони могли б зробити.

При цьому вони зіткнулися з тим, що процес подання заяви та пошуку виявився таким заплутаним, що врешті-решт її чоловік просто запитав українського офіціанта у місцевому кафе, чи він знає когось, кому потрібна допомога.

У результаті 27-річний офіціант Сашко Друзь познайомив пару з українкою Наталею.

При цьому, коли вона приїхала до Великобританії, зазначає видання, то місцева влада не проводила жодних перевірок будинку, де мешкає пара. Це викликає занепокоєння щодо безпеки українців, що прибувають (зазначимо, таких перевірок не проводять і в інших країнах, наприклад, у Німеччині).

Проте агентство ООН у справах біженців вже висловило стурбованість із цього приводу. У місцевих радах кажуть, що важко справляються з цими перевірками і що їх ресурси вже виснажені.

Далеко не кожна історія українців, які приїжджають за візовою програмою Homes for Ukraine, була такою простою, як описано вище.

"Незважаючи на те, що десятки тисяч британців висловили зацікавленість у тому, щоб виступити як сторона, що приймає, запуск програми був болісно повільним. А запропонована форма візи через бюрократизм абсолютно не підходить для людей, що біжать від бойових дій", - пише NYT. .

Так, 58-річний Марк Ліллікрап, який живе в Сент-Олбансі на північ від Лондона, та його дружина протягом семи тижнів намагалися отримати візу для родини українців, які перебували у Гамбурзі. А коли їм сказали, що обоє батьків схвалено, з'ясувалося, що це не стосується дитини. У малюка не було паспорта, оскільки він народився лише за кілька тижнів до початку війни. Українцям запропонували оформити дитину у візовому центрі за сотні миль від Гамбурга.

53-річна Розі Рафферті, яка проживає у Челтнемі, Англія, розповіла, що планувала покликати до себе 22-річну українку та її 14-річного брата після того, як зв'язалася з ними через Facebook. Але, чекаючи на візи понад сім тижнів, українці здалися і вирішили не їхати.

Група британців, що розчарувалися, навіть подала до суду на міністерство внутрішніх справ (Home Office), яке займається програмою Homes for Ukraine.

Так, Кітті Гамільтон та Кетрін Клінгер із Лондона двічі на тиждень мітингують перед будівлею Міністерства внутрішніх справ у Лондоні.

Також, хоч і декларується, що українські діти матимуть доступ до шкільної освіти, насправді виникають складнощі. Про це говорить 44-річна Оксана Воронова, яка приїхала до Лондона зі своїм 12-річним сином і проживає у колишнього колеги.

За її словами, через два тижні вона ще не змогла віддати сина, який вільно розмовляє англійською, до школи.

При цьому, незважаючи на труднощі, британки Кітті Гамільтон і Кетрін Клінгер, які виборюють права українських біженців, кажуть, що щедрість, виявлена ​​десятками тисяч людей по всій Великій Британії, а також зусилля місцевої влади, демонструють широке бажання допомогти українцям.

Трапляються і інциденти між спонсорами та українцями, що приймають.

"Не всі уживаються. Один хост називав себе комуністом і ходив по будинку в будьонівці, українська гостя з дитиною не витримала і з'їхала. Ще одній дівчині довелося шукати інше місце проживання через те, що спонсор виявився антисемітом, а вона - єврейка. був випадок, коли сім'ї, що приймає, не подобалося, що українці їдять чіпси і встають уночі в туалет... Ще був випадок, коли українка з дитиною оселилася у пари геїв, її це збентежило і вона знайшла іншу сім'ю. то кімнати маленькі, то холодні", - розповіла волонтерка Ганна з Лондона. 

З гості до нареченої. Скандальна історія Софії Каркадим

Трапляються й дуже гучні скандали.

Багато галасу наробила історія, коли у 22-річної українки Софії після приїзду зав'язалися стосунки з британцем, котрий прийняв її у своєму будинку. Причому він був одружений вже десять років і жив разом з дружиною та двома дітьми.

Як написав таблоїд The ​​Sun, охоронець медзакладу Тоні Гарнетт, покинув дружину через 10 днів після того, як у будинку оселилася біженка зі Львова.

Шотландський "суперспонсор". Особистий досвід

За програмою Homes for Ukraine уряди Шотландії та Уельсу виступають "суперспонсорами".

Це означає, що не потрібно попередньо шукати британського "хоста", який притулить у себе вдома, а житло зобов'язується підшукати місцеву владу вже після приїзду.

При цьому з отриманою візою можна жити по всій Британії, тільки винаймати квартиру доведеться за свої гроші (переключитися з урядового суперспонсора на приватного спонсора не можна, тільки подавати нову заявку на нову візу).

Львів'янка Ольга із дворічним сином отримали візи через місяць після подачі та прибули до Единбургу, столиці Шотландії, за суперспонсорською програмою. На кордоні до паспортів поставили штампи-візи на 6 місяців, протягом яких потрібно оформити тимчасовий дозвіл на проживання (Biometric residence permit, або BRP), який за українською програмою видають на три роки.   

Після приїзду їх відвезли до первинного пункту прийому біля аеропорту, який обладнали в наметі та в сусідній будівлі банку, взяли дані та поселили в готель, де вони живуть уже майже тиждень, чекаючи постійної адреси. Зазвичай, це соціальне житло, яке дають безкоштовно на півроку, а потім беруть за нього мінімальну оренду. Як варіант можуть тимчасово поселити до приватного спонсора після його перевірки.

Деякі українці живуть у готелях уже місяць і довше в очікуванні розселення. Загалом на кінець травня до Шотландії за програмою суперспонсорства приїхало близько 2 тисяч українців, щодня приїжджає кілька десятків людей.

Перебування в готелі оплачує уряд Шотландії, там і безкоштовно годують. Крім того, після приїзду видають "вітальні" 200 фунтів на людину (близько 7,5 тис. грн) на перші потреби, а також рюкзак з туалетно-косметичним приладдям, адаптером (у Британії - відмінні від Європи розетки) та сім-картою з передоплаченим безлімітом на місяць.

"Насамперед подали онлайн-заявку на оформлення тимчасового посвідки на проживання BRP - через наплив українців перші вільні дати на прийом у найближчому ОВІРі були лише через місяць, на кінець червня. На прийомі потрібно здати біометричні дані та чекати на картки ще 2-3 Тижня.Затем подали заявку на відкриття рахунку у банку.У Британії це той ще квест, процедура займає до двох тижнів і довше.І зазвичай рахунок не відкривають без адреси та BRP.Але деякі банки йдуть на поступки українцям і відкривають без бюрократичної тяганини.Наприклад , Royal Bank of Scotland (Королівський банк Шотландії), NatWest Карту та банківські реквізити надсилають поштою за адресою, де заявник зараз проживає (це може бути й готель) Щоправда, чекати карту доведеться близько двох тижнів. прийнято висилати поштою,їхня безпечна доставка гарантується", - розповідає Ольга.  

Також платять допомогу з безробіття та догляду за дітьми - близько 600 фунтів для мами з дитиною (22 тис. грн), та 250 фунтів на другу дитину (9 тис. грн). Парі сплачують 525 фунтів (19 тис. грн). Заявка, як і для посвідки, також оформляється онлайн. Це система Universal credit - багатьох збиває з пантелику назву, але до кредиту це не має відношення. Через кілька днів після заповнення онлайн-форми призначається зустріч у Job Centre (біржа праці), де формально зобов'язані підшукувати вакансії, на які, проте, заявник не зобов'язаний погоджуватися. Однак зобов'язаний періодично відвідувати "джоб центр" та демонструвати активність у пошуку роботодавця.

Перша виплата після оформлення Universal Credit приходить на карту приблизно через п'ять тижнів – і далі чітко визначеного дня.  

Крім того, можна оформити Child benefit, який виплачують на дітей до 16 років (або 20, якщо продовжує навчання) сім'ям, де дохід кожного з батьків не перевищує 50 тисяч фунтів на рік (1,8 млн грн). Тобто його одержують не лише малозабезпечені, а й середній клас. Сума становить близько 80 фунтів на дитину на місяць (3 тис. грн.). Для оформлення дитячих виплат нудне свідоцтво про народження дитини та паспорт батька.

Також молоді люди у Шотландії до 22 років можуть оформити проїзний у місцевій бібліотеці, виглядає як ID-картка з фото та дає право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. А він тут дорогий – квиток на автобус коштує 1,8 фунта (близько 70 грн.). В Англії, приміром, такого немає.

"У Шотландії взагалі більше соціалізму. Окрім безкоштовного проїзду для молоді, тут ще й безкоштовна вища освіта, на відміну від Англії, де вона коштує від 10 тисяч фунтів для місцевих. Українських біженців прирівняли з прав до шотландців, і випускник шкіл можуть вступати до місцевих університети безкоштовно. Це для багатьох сімей із старшокласниками є вагомим аргументом для переїзду до Шотландії", - каже Ольга.

Після отримання постійного житла дітей українців оформляють до шкіл та дитсадків (з 3 років – безкоштовно 30 годин на тиждень). До школи тут йдуть уже з 4,5 років, спочатку на рік підготовки, а з 5-6 років – до першого класу. Для оформлення дітей до шкіл та дитсадків українці звертаються до каунсилу (місцева рада) або до адміністрацій навчальних закладів у районі проживання.

Те саме і з лікарем. Медицина безкоштовна, реєструються за місцем проживання у лікаря загальної практики (GP), який у разі скарг (і якщо вважатиме за необхідне) направляє до вузьких фахівців, прийому, щоправда, чекати може знадобитися тижнями. Швидка також у Британії не приїжджає за кожним чхом - зазвичай радять випити парацетамол. Або їхати до лікарні на таксі.

Натомість лікування серйозних захворювань на кшталт раку, серця, важких операцій у Британії, як кажуть місцеві, на найвищому рівні.
Загалом шотландці, як вважає Ольга, вирізняються більшою відкритістю та гостинністю порівняно з жителями інших частин Об'єднаного королівства.

"Вразило, наскільки люди у Шотландії щиро готові допомогти незнайомцям. Коли бачать людину з валізою, перехожі пропонують допомогти, піднімають багаж сходами. Люди тут дуже доброзичливі та чуйні, і не лише до українських біженців, а взагалі до всіх. Повсюди на будинках та усюди. на вітринах - українські прапори.Лондон, наприклад, більш діловий, багатолюдний.Але водночас там і більше можливостей,більше тусовок, ресторанів, подій.Хоч сім'ям з маленькими дітьми краще вибирати інші міста Британії, Лондон більше підходить для молоді, бізнесменів ", - каже Ольга.  

strana.news