Як українські чоловіки, що підлягають мобілізації, ховаються в Берліні

Україні терміново потрібно більше солдатів. Багато українців, які підлягають призову на військову службу, живуть у Берліні. Двоє з них розповідають про свої мотиви.

Артем Королько має за плечима дуже довгу автомобільну поїздку. 43-річний хлопець втік від фронту. Напередодні зустрічі з кореспондентом Tagesspiegel він прибув до Берліна зі свого рідного міста Рівного на заході України. Артем втомився з дороги, але, за його словами, почуття свободи надає йому сили. Тепер він один із понад 250 тисяч українських чоловіків призовного віку, які живуть у Німеччині у статусі біженця. Насправді чоловік має інше ім'я, але він не хоче, щоб видання опублікувало його справжні персональні дані. Його дружина Ана Королько (ім'я змінено) зареєструвала його в районному управлінні ще до того, як він прибув до Берліна. Очікується, що найближчими тижнями Королько отримає посвідку на проживання і зможе зареєструвати свій автомобіль. За його словами, найближчим часом повертатися до України він не планує.

За українським законом про мобілізацію, військовозобов'язані чоловіки віком від 18 до 60 років мають у встановлений термін стати на облік у військових комісаріатах, після чого вони повинні постійно мати при собі військовий квиток. Чоловіки, які під час перевірки не зможуть пред'явити документи, будуть покарані.

В останні місяці, живучи на орендованій квартирі в рідному місті, він рідко виходив з дому вдень, побоюючись перевірок з боку співробітників військкоматів, пояснює Артем. Оскільки за фахом він програміст, він міг працювати з дому. Їжу та одяг він теж замовляв додому.

Ана Королько зареєстрована у центрі зайнятості, вивчає німецьку мову та відвідує курси підвищення кваліфікації. За її словами, вона давно хотіла привезти чоловіка до Берліна. Сім'я збирала гроші та шукала контакти з лікарями, які знають голову місцевої медичної асоціації. Зрештою їм вдалося підкупити когось у військово-лікарській комісії.

Артем Королько отримав підроблену довідку про інвалідність та відстрочку від мобілізації. Хоча насправді він здоровий, служити в армії йому не доведеться. Перед від'їздом із країни він хвилювався щодо контролю на українсько-польському кордоні, але його пропустили.

"Він хороший програміст і чудово розмовляє англійською, тому я впевнена, що скоро він зможе заробляти", - каже Ана Королько. "Він не піде на війну, бо не здатний вбивати людей". Проте, як тільки у сім'ї з'явиться стабільний дохід, вони перерахують гроші на потреби ЗСУ, зазначає жінка.

Весілля замість мобілізації

Поки Артем Королько ще шукав спосіб уникнути мобілізації та втекти з України, 28-річний Денис Рябчій (ім'я змінено) вже знайшов рішення. У травні він одружився з громадянкою Німеччини. Зараз молода сім'я живе у орендованій квартирі в Берліні: "Можете мене привітати, скоро в нашій сім'ї з'явиться дитина. Тож я практично вже громадянин Німеччини", – каже він.

"Ми познайомилися на роботі і закохалися, як у кіно, – каже Рябчий. – Не думайте, що я одружився лише через мобілізацію".

Після війни вони з дружиною "обов'язково" хочуть з'їздити до його рідного міста: "Я познайомлю її зі своїми батьками". Вітер роздмухує його густе кучеряве волосся, Рябчий трохи нервується, поправляючи зачіску: "Я люблю свою країну і готовий допомагати їй з Німеччини. Але на фронт не піду". Статистика показує, що не всі чоловіки здатні вбивати інших людей, каже він: "Я за своєю природою не кровожерна людина".

Молода людина з початку 2023 року працює програмістом у міжнародній компанії з офісом у Берліні. Він показує фотографії створених ним міні-моделей української та російської військової техніки: "Минулого літа я спостерігав за контрнаступом наших військ". З того часу його хобі – створення мініатюрних танків, бронетранспортерів та гармат.

Українська влада ввела обмеження для військовозобов'язаних чоловіків, які втекли за кордон. Наприклад, той, хто не перебуває на військовому обліку, не зможе отримати у посольстві новий паспорт. Але Дениса Рябчого це не турбує, адже його український паспорт діє до 2028 року.

"Я думаю, що війна в Україні закінчиться наступного року, і мені не доведеться турбуватися про мобілізацію, українських військкоматів і перетин кордону з Україною, – вважає він. – Потрібно просто трохи почекати, і все буде добре.

Der Tagesspiegel , Німеччина