Чому виробники продуктів старанно накачують нас цукром

Вже багато років говориться, що надмірне споживання цукру шкодить здоров'ю. Тим не менш, ми не можемо перед ним встояти. Його споживання знову зростає. Чому продукти з доданим цукром приваблюють нас настільки, що якщо відмовитися від них на два дні виникає роздратування? Виною всьому наша генетика, яку добре вивчили виробники смаколиків. Вони знають чого хочуть наші смакові рецептори.

Щоб організм людини правильно працював, йому потрібний цукор, а точніше глюкоза. Але її організм здатний отримувати зі складних вуглеводів, які містяться в природному вигляді в овочах, фруктах, молочних продуктах та злаках. Для правильної роботи мозку потрібно близько 130 г глюкози на день, та й взагалі вона є важливим "паливом" для всього організму.

Але, крім необхідного "палива", ми споживаємо ще й багато вільних цукрів та штучних підсолоджувачів, які все частіше у надмірних кількостях з'являються у звичній їжі. 2021 року кожен із нас спожив 36,1 кілограм цукру, а 2015 року — 33,6, а 1950 року люди на рік споживали всього 27,3 кілограма.

Найбільше солодкого ми з'їли 1990 року — 44 кілограми на душу населення. Згідно з однією з теорій, того року на ринку з'явилося багато імпортних солодких новинок, у тому числі "Кока-кола", і люди дозволили собі те, чого їм не вистачало за комуністів.

Але повернемося до вільних цукрів. Чи надають ці речовини якийсь позитивний вплив на наш організм чи тільки шкодять йому? І чи змінюється якось вміст доданого цукру в солодощах?

Хай буде цукор!

"Довгий час концентрований солодкий смак залишався великою рідкістю. Єдиним по-справжньому концентрованим джерелом у природі був мед, і в минулому добути його було набагато складніше, ніж зараз, коли ми просто платимо за нього на касі", - пояснює лікар Елішка Селінгер, яка працює в Інституті епідеміології та біостатистики 3-го лікарського факультету Карлового університету.

Консультант із харчування Міхаела Бебова розвиває цю думку далі: "Насправді цукор міцно увійшов у меню нещодавно. Ще на початку XIX століття він не був головним джерелом солодкого смаку, бо був розкішшю, майже недоступним продуктом і коштував дуже дорого. Тоді його виготовляли. винятково з цукрової тростини, а для підсолоджування у нас використовували родзинки та сухофрукти, а також мед, однак перші згадки про виробництво цукру датуються IV століттям до нашої ери, в той час індуси вміли простими способами рафінувати цукор. а потім цукор потрапив до Європи. Перша згадка про цукор у наших краях відноситься до 1344 року".

На етикетках ви знайдете доданий цукор під різними назвами. До них відноситься "буряковий цукор", "тростниковий цукор", "кокосовий цукор", "глюкозно-фруктозний сироп", "фруктоза", "рисовий сироп", "кленовий сироп", "кукурудзяний сироп", "пшеничний сироп", " солод", "мед", "фруктовий концентрат", "патока" і так далі.

Максимальна кількість цукру, яку ми можемо споживати щодня, для дорослих чоловіків становить 36 грамів, а для дорослих жінок – 25 грамів, а це приблизно сім та п'ять маленьких шматків цукру. Однак дорослі люди в Чеській Республіці за один день споживають від 110 до 200 г цукру. Європейські діти, зокрема чеські, з'їдають його, незважаючи на перестороги, щодня 97 грамів. Хоча дітям від чотирьох до шести років рекомендовано давати максимум 19 грамів доданого цукру на день, а дітям від семи до десяти років — максимум 24 грами.

Для дітей до чотирьох років максимальна кількість доданого цукру, дозволеного до споживання протягом дня, не визначена, але головне правило свідчить: батькам не варто надто потурати їм. Проблема полягає в тому, що чим раніше батьки починають своїм дітям давати продукти з концентрованим солодким смаком, тим раніше діти звикають до нього і потім все життя його хотітимуть і надмірно споживати.

Зменшити кількість споживаного доданого цукру з їжі можна, насамперед, завдяки здоровому способу життя, а допомогти людям із цим значною мірою можуть і самі виробники продуктів. Ось тільки питання, чи це входить в їх цілі? Адже часто цукор працює як замінник іншої дорожчої сировини, і я вже не говорю про залежність від солодкої.

Лікар Елішка Селінгер говорить з цього приводу: "Підступність доданого цукру полягає в тому, що він міститься в багатьох продуктах, включаючи ті, які вам навіть на думку не спадають. Тобто йдеться не тільки про солодощі. Доданий цукор можна знайти в чіпсах, стравах швидкого приготування та соусах. Він навіть є у продуктах, маркованих як "не містять цукор", починаючи з фруктового концентрату аж до фінікової пасти. Ще одне джерело доданого або вільного цукру — фруктові соки та фреші", — каже лікар.

Якщо ваш раціон складається з мінімально промислово перероблених продуктів, то, за словами Елішки Селінгер, не варто перейматися. Але якщо ви їсте багато якимось чином перероблених продуктів, слід навчитися читати інформацію на упаковках і вибирати ті, де міститься якнайменше вільного цукру.

Консультант з харчування Міхаела Бебова підтверджує: "Нам точно слід уникати споживання високотехнологічно перероблених продуктів, у яких найчастіше міститься навіть не цукор, а дешевший глюкозно-фруктозний сироп. Він може бути у складі газованих та негазованих напоїв, холодних чаїв, нектарів та фруктових напоїв" , які не є стовідсотковими соками, але на цьому список не закінчується, і, зрозуміло, сюди ж можна віднести всі солодощі, магазинну випічку, солодкі сирні десерти, солодкі йогурти, неякісні молочні продукти, копченості та страви швидкого приготування.

Чому нас тягне на солодке

"Цукор в організмі вивільняє дофамін, який повідомляє мозку відчуття задоволення і впливає на наш центр винагороди. При частому споживанні цукру людина звикає до цього відчуття і змушена постійно збільшувати кількість цукру в їжі, оскільки будь-яке чарівне відчуття для людини - це в певному сенсі наркотик, — пояснює Міхаела Бебова і додає: — Організм людини здатний сам виробляти невелику кількість глюкози, і в ідеалі прості цукру ми повинні отримувати зі складних вуглеводів та клітковини, з яких організм їх сам розщеплює.Позитивним ефектом від цукру користуються, наприклад, спортсмени чи студенти час навчання Все залежить від того, скільки ми його отримуємо, і як використовуємо для свого тіла.ніж позитивних, починаючи з вибору солодкого смаку на шкоду поживних продуктів аж до ожиріння, діабету другого типу та серцево-судинних захворювань.

Лікар Елішка Селінгер бачить тут зв'язок з нашою генетикою: "Наш мозок навчився вибирати смаки з продуктів-джерел, які були рідкісними, але необхідними для виживання. Тому нас так тягне на солодке, солоне та жирне. Ці смаки сигналізували нам про високий вміст енергії або зміст важливих мінералів.Нашою слабкістю до продуктів подібного типу користуються продовольчі компанії, які роблять свою продукцію такою, що ми буквально не можемо перед нею встояти. Для цього використовується якраз доданий цукор і сіль".

Чи врятують нас замінники цукру?

Багато хто впевнений, що для боротьби з цукром варто вживати продукти та напої із замінниками цукру, і цим проблема вирішиться. Проте вже багато років точаться суперечки про їхню безпеку, і результат поки залишається незрозумілим.

Міхаела Бебова каже, що замінники цукру аж ніяк не вихід: "Коли ми споживаємо цукрозамінники, наш мозок отримує сигнал, що ми їмо щось солодке, але психічного задоволення насправді ми не отримуємо. Замінники цукру по-іншому перетравлюються і ніяк не впливають на рівень дофаміну в мозку. Почасти вони можуть допомогти тільки людям, які страждають на діабет другого типу і хочуть час від часу спекти пиріг або підсолодити чай».

Доктор Елішка Селінгер додає: "Солодкі та солоні продукти повинні з'являтися на наших тарілках дуже і дуже рідко. Ними можна балувати себе. Тоді нам не доведеться ламати голову над тим, що краще, а що гірше, і чи варто вибрати цукор чи цукрозамінник". Елішка Селінгер вважає, що головне у підході до солодких продуктів — здатність поступово скорочувати їхню кількість. "Якщо раз на тиждень я з'їм шматок торта з кавою, каву трохи підсолоджу або за переглядом фільму вип'ю склянку лимонаду, то нічого не станеться".

Кількість вирішує все

Міхаела Бебова нагадує, що з усіх солодких продуктів у світі для організму людини найбільш природний мед та зернові солоди та сиропи. Вони або не рафіновані взагалі, або зазнали цієї процедури мінімально. Також можна споживати кокосовий сироп, якісний тростинний цукор, висушений очеретяний сік та сироп цикорію. Але все залежить від кількості, адже це є головним параметром.

Фахівці сходяться на думці, що якщо не змінити свій підхід, то до 2030 року діабетиків буде в рази більше. Тому важливо прищеплювати здоровий підхід до їжі та здоровий спосіб життя своїм дітям. А самі ми маємо надавати їм приклад.

Lidovky , Чехія