Я просто дивлюся на те, що робить для нашої Вітчизни перший по-справжньому український Президент

Кожного разу, коли я чую про чергову «зраду», про офшори чи липецьку фабрику, то прошу таких «вболівальників за народ», навести конкретні приклади «антиукраїнської діяльності» Уряду та Президента. Однак у відповідь лунає щось на кшталт: «А то ви самі не знаєте!» Що саме я маю знати, лишається, так би мовити, за лапками.

Отже, я справді знаю. Добре знаю. І як військовий, і як посадова особа, і як патріот. І як людина, що у житті керується не бажанням подобатися натовпу зрадофілів, а як той, хто у складні моменти життя звертається по відповіді до Святого Письма. А там виведена універсальна формула оцінки будь-якої людини: «По плодам їх впізнаєте їх» (Матф. 7:16). І в той час, як ті, хто волає про «зраду», здебільшого не можуть пред’явити жодних своїх справ на користь України, що воює вже четвертий рік, хіба що свої плакати та транспаранти, я просто дивлюся на те, що робить для нашої Вітчизни перший по-справжньому український Президент Петро Порошенко. І не бачити цього може або сліпий, або справжній зрадник, вже без усіляких лапок.

18 серпня Президент підписав закон, який дозволяє Державний концерн "Укроборонпром" не віддавати борги країні-агресору.

Законом запроваджується заборона на примусове виконання рішень, у тому числі на визнання та виконання рішень іноземних судів, щодо стягнення заборгованості за зобов'язаннями, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави-окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником – підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

І як на мене, у краплі чорнил під цим Законом змісту та значення для України більше, ніж у тисячах та мільйонах букв у коментарях про чергову «зраду».