Деякі прибережні популяції цих пернатих вирушають на зимівлю у високогірні регіони Андських гір, причому під час цих перельотів птахи долають сотні кілометрів і підіймаються на кілька тисяч метрів над рівнем моря.
Міжнародний колектив орнітологів з’ясував під час спостережень за міграціями кількох популяцій південноамериканських гігантських колібрі, що цих птахів слід розділити на два окремі види пернатих, які дуже схожі один на одного зовні, але дуже різняться з генетичного погляду. Про це повідомила пресслужба американського Університету штату Нью-Мексико (UNM).
«Два відкриті нами види гігантських колібрі відрізняються один від одного приблизно так само сильно, як звичайні шимпанзе і карликові шимпанзе-бонобо. Дивно, що до теперішнього часу ніхто не підозрював, що сусідні популяції цих птахів, які зимують у високогірних регіонах Південної Америки, розділені мільйонами років еволюції», – пояснив професор UNM Крістофер Вітт, чиї слова наводить пресслужба вишу.
Фахівці зробили це відкриття під час спостережень за міграціями гігантських колібрі (Patagona gigas), найбільших представників цього сімейства пернатих, які мешкають на західному узбережжі Південної Америки. Деякі прибережні популяції цих пернатих вирушають на зимівлю у високогірні регіони Андських гір, причому під час цих перельотів птахи долають сотні кілометрів і підіймаються на кілька тисяч метрів над рівнем моря.
Для вивчення маршрутів цих міграцій колібрі вчені спіймали шість десятків гігантських колібрі в одному з прибережних регіонів Чилі та прикріпили до їхнього тіла спеціальні «рюкзаки» з приймачами сигналу GPS. Через рік дослідники зібрали ці пристрої, що дало їм змогу розкрити характер сезонних переміщень колібрі. На додачу до цього дослідники спіймали ще три сотні птахів із регіонів зимового та літнього проживання Patagona gigas і розшифрували структуру їхньої ДНК.
Подальший аналіз цих даних несподівано показав, що у високогірних північних регіонах Андських гір, куди гігантські колібрі відлітають на зимівлю, присутній ще один вид цих птахів, дуже схожий зовні на Patagona gigas, але водночас дуже відрізняється від них за структурою ДНК і поведінкою. Ці колібрі не мігрують під час настання зими, а також мають дещо інше забарвлення пір’я і довший дзьоб і хвіст, ніж їхні південні родичі.
З цієї причини дослідники виділили цих птахів у новий вид, який дістав ім’я Patagona chaski на честь часки, витривалих кур’єрів-горян в імперії інків, які переносили предмети та інформацію за дорученням Верховного інки. Як зазначають дослідники, підібране ними ім’я птахів відображає витривалість і непомітність цього виду колібрі, які пристосувалися до життя в суворому кліматі Анд через 2-3 млн років після того, як їхні пращури відокремилися від південних гігантських колібрі, підсумували дослідники.
