В Україні готуються радикально підвищити податки: для кого та на скільки

 Українська влада готує підвищення податків для людей та бізнесу. Першими під підвищення ставок підуть ФОП.

Як заявив днями в ефірі єдиного телемарафону голова профільного комітету Ради Данило Гетьманцев, вже у березні Кабмін передасть до парламенту законопроект про додатковий військовий збір для підприємців. Йдеться про запровадження військового збору у розмірі 1,5% від обороту для ФОП третьої групи (зараз вони не сплачують військовий збір). Можливо, підвищать військовий збір і для ФОП 1-ї та 2-ї груп, які зараз платять стандартні 1,5%. Але військовий збір для ФОП – це лише початок.

Як сказав Гетьманцев, уряд підготує "комплекс пропозицій" щодо збільшення доходної частини бюджету на 44 млрд гривень – понад мільярд євро.

В оновленому меморандумі з МВФ прописаний структурний "маяк" - знайти джерела для "мобілізації" до бюджету не менше 0,5% ВВП - це близько 40 млрд гривень. Виконати це завдання Україна мала до кінця лютого 2024 року. Крім того, що ще важливіше, уряду потрібно знайти додаткові джерела поповнення скарбниці за умов, коли значна частина допомоги західних партнерів під питанням. Зокрема, у США, як заявляють конгресмени, до питання про виділення коштів Україні повернуться лише у квітні і яке ухвалять рішення, досі не зрозуміло.

На цьому фоні на початку березня Мінфін представив свої ідеї щодо пошуку джерел додаткових надходжень до бюджету.

Крім нових зборів із підприємців у списку підвищення акцизів на пальне до європейських ставок, нові податки на продаж ювелірних виробів, газовані напої, купівлю банківських металів тощо. Тобто платити більше доведеться не лише бізнесу, а й усім українцям. Наприклад, лише через підвищення акцизів на пальне може підвищити цінники на АЗС на 10 гривень на літрі, підрахувала народний депутат та екс-глава податкового комітету Ради Ніна Южаніна.

З ФОП візьмуть "на війну"

Історія з новим законопроектом про ФОП, який зараз активно обговорюють у бізнес-середовищі, дуже примітна.

Про нього побіжно заявив в ефірі телемарафону Данило Гетьманцев, але без особливих подробиць. Зауважив лише, що йдеться про збільшення військового збору для ФОП, що Кабмін має подати проект уже у березні, і розробляється він у рамках пошуку джерел поповнення бюджету на 44 млрд. гривень.

Експерти, з якими поспілкувалися журналісти, припустили, що насправді тема з податками для ФОП – своєрідна пробна куля.

"Влада діє за вже традиційною для потенційно скандальних нововведень схемою: закидають в інфополі новину, щоб подивитися на громадську реакцію", - каже економіст Денис Монін.

Втім, за його словами, змін податків не уникнути.

"Україна передплатила нові податки в оновленому Меморандумі з МВФ (він був змінений наприкінці 2023 року - Ред.). Один із структурних "маяків" - знайти джерела для поповнення бюджету на 0,5% ВВП, а це близько 40 млрд гривень. ФОП третьої групи військовий збір зараз не платять, хоча його платять зі своїх заробітних плат усі українці. Тому не дивно, що почати вирішили саме з них", - зазначив Монін.

Як можуть змінити податки для підприємців?

За даними джерела, йдеться про встановлення нового збору для ФОП третьої групи – 1,5% від доходу. Тобто замість стандартного для цієї групи податку 5% від обороту буде 6,5%.

Ліміт доходу для цієї групи на сьогодні становить близько 8,3 млн. гривень на рік (1167 мінімальних зарплат). "Зайві" 1,5% - це 124,5 тисяч гривень на рік.

За словами голови громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротича, бізнес зараз і так ледве виживає.

"Нові податки багатьох просто доб'ють. Тому підприємці будуть шукати можливості для оптимізації, скажімо, переходити на 1-у та 2-у групи ФОП або взагалі йти в тінь", — заявив він.

Але і для ФОП 1-ї та 2-ї груп будуть нововведення. Поки що немає точної інформації, як саме змінять військовий збір для підприємців цих груп. Обговорюються варіанти із підвищенням ставок для них із нинішніх 1,5% до 3-5%. Базою для нарахування збору буде єдиний податок, який для ФОП 1 групи складає 10% від прожиткового мінімуму, а для 2 групи - 20% від мінімальної зарплати. Тобто, наприклад, ФОП другої групи, який сплачує єдиний податок 1420 гривень на місяць, має заплатити військовий збір у розмірі 42,6-71 гривні (залежно від того, яку ставку встановлять), тобто порівняно небагато.

Втім, навіть ці "копійчані" доплати обурюють бізнес.

"У мене націнка на товарі 3%, а я маю віддати державі 5%. Нас не добили касовими апаратами і шукають спосіб вижити з ринку", - обурюється голова об'єднання "ФармРада" та власниця аптеки на Київщині Олена Пруднікова.

Яким буде фіскальний ефект від нових податків для ФОП

Денис Монін підрахував, що зберуть щонайбільше 15 млрд гривень. Це без урахування можливого відходу бізнесу в тінь та "оптимізації". Фактично сума може виявитися ще меншою. При цьому доведеться збільшити витрати на адміністрування.

З ним погоджується і економіст Олексій Кущ.

"Потрібне додаткове адміністрування, а у нас податкова і так не тягне", - зазначив він. І додав: "Це саме той випадок, коли відносно невеликий еквівалент розширення податкової бази з лишком перекривається соціальною токсичністю змін".

ФОП в Україні - один із найактивніших прошарків бізнесу. Свого часу вони збирали масові податкові майдани. І зараз від протестів їх може утримати хіба що війна.

Але, як каже Доротич, будуть "тихі" протести: бізнес шукатиме можливості для виведення грошей та релокації за кордон.

"У Румунії податкове навантаження на ФОП 2%. Який мені сенс платити 6,5%? На ФОП третьої групи в Україні сидять багато IT-фахівців, тому підвищення податків може стати для них справді останньою краплею. Тим більше, що й подальші перспективи не райдужні". У національній стратегії доходів прописано справжній наступ на спрощенців, для деяких у результаті податки можуть зрости до 18%. Тож який сенс сидіти і чекати? - обурюється Доротич.

Податки на квартири, машини та паливо

Втім, додаткові податки для ФОП – це лише початок. Навіть якщо з них вдасться зібрати 15 млрд гривень, то залишається ще дірка щонайменше 25 млрд. За чий рахунок її збираються латати?

На початку березня Мінфін озвучив свої ідеї, де можна взяти додаткові гроші до бюджету. Пропонується кілька джерел:

• додатковий податку купівлю банківських металів;
• додатковий збір з першої реєстрації в Україні авто (нових та б/в);
• додатковий збір із продажу нерухомості;
• додатковий збір із продажу ювелірних виробів;
• акциз на солодкі та мінеральні газовані води;
• додатковий збір із операторів мобільного зв'язку;
• підвищення акцизів на пальне до мінімальних європейських ставок

Якими саме будуть "додаткові податки" на перелічені категорії товарів та послуг, поки що точно не відомо. У Мінфіні заявили, що йдеться про збір від 0,1% до 1,5% від вартості. Але для якої групи встановлять 0,1%, а для якої 1,5% – питання відкрите.

У списку наведено досить дорогі товари. Наприклад, за вартості товару в 20 тисяч доларів (760 тисяч гривень) під час його реєстрації доведеться переплатити до 11,4 тисяч гривень. А за продаж квартири за 50 тисяч доларів (1,9 млн. гривень) власник повинен буде заплатити державі "зайві" 28,5 тисячі гривень.

Зрозуміло, що торговці спробують закласти ці витрати на цінники.

Найбільший удар може бути за цінами палива.

В Україні зараз діють такі акцизи на паливо: 213,5 євро – на тисячу літрів бензину, 139,5 євро – на дизель, 52 євро – на скраплений газ. Мінімальні ставки в ЄС набагато вищі. Скажімо, на бензин доведеться підвищувати акциз майже на 70%, а на дизель – на 140%. Це плюс 6-8 гривень на літрі в опті та до 10 гривень – на АЗС. Тобто замість 50-52 гривень за літр бензин та дизель коштуватимуть 60-62 гривні. А це одразу збільшить вартість доставки товарів і ціни буквально на все - від їжі до побутової техніки.

"У структурі вартості товару доставка займає від 2% до 10%, відповідно таким самим буде і подорожчання", - каже Доротич.

Непопулярні рішення щодо податків загалом зрозумілі: в умовах невизначеності з міжнародною допомогою влада шукає будь-які способи наповнити бюджет.

Втім, як каже Кущ, "чистити рибу вирішили не з голови, а з хвоста". На його думку, значно більший ефект могла б дати, наприклад, додаткова рента з видобутку корисних копалин.

"Адже одна справа взяти нехай навіть 100 млрд із сировинної ренти, а інша - забрати у тих, хто ще платить зарплату в білу, і з ФОП. Отримаємо лише тінізацію економіки та падіння реальних доходів", - сказав він.

strana.news