Чи зможе Росія розпочати новий наступ на Київ цього року?

Теза про «російське місто Київ», як і раніше, періодично звучить у російських пропагандистських ЗМІ. Водночас станом на кінець лютого 2024 року концентрації російських сил та створення ударних угруповань для нового походу на Київ немає.

Більше того, початок формування таких угруповань у Білорусі чи Брянській та Курській областях РФ буде одразу помітним для розвідки.

Знову досягти оперативної раптовості, як у лютому 2022 року, коли російські десантно-штурмові колони за кілька днів дійшли до передмість Києва, армії Росії вже не вдасться. Але при цьому, кажуть експерти, треба готуватися до всього.

Тож чи може російська армія знову спробувати захопити Київ і які фактори можуть говорити про підготовку до цього?

Як росіяни наступали на Київ у 2022 році

24 лютого 2022 року наступ російських батальйонно-тактичних груп (БТГ) з півночі на Київ був одним із пріоритетів вторгнення.

Колони рухалися одразу з кількох напрямків: Глухів-Конотоп-Ніжин, Суми-Прилуки, Тростянець-Гадяч.

Але основними російськими силами було угруповання, яке зайшло з Білорусі через Чорнобильську зону, а також групу, яка наступала з іншого боку Дніпра: від Чернігова до Броварів, передмістя Києва.

Підсилити просування до Києва мав десант у Гостомель, висаджений вже першого дня повномасштабного вторгнення і, ймовірно, аналогічний десант в аеропорт у Василькові, чого росіянам зробити не вдалося.

В аналізі британського Королівського інституту досліджень оборони та безпеки (RUSI), серед авторів якого є також екс-командувач елітних десантно-штурмових військ ЗСУ Михайло Забродський, зазначається, що «північна вісь була головним напрямком, метою якого було оточення та захоплення Києва».

Карта наступу на Київ

Для цього росіяни сформували дві групи військ, якими керували з командного пункту Східного військового округу. Одну групу сформували на Гомельщині Білорусі, вона використовувала тактичний знак „V“ із наказом атакувати Київ уздовж правого (західного) берега річки Дніпро. Другу сформували в Брянській області Росії, вона мала тактичний знак „О“ з наказом оточити Київ з лівого (східного) берега», — пишуть експерти RUSI.

Автори додають, що «гомельське» угруповання поділялося на підрозділи, які мали перерізати шляхи постачання Києва із заходу та частини, завданням яких був безпосередній вхід до української столиці.

Чисельність обох основних груп оцінюють приблизно 40 БТГ, або 25-35 тис. бійців.

Таку невизначеність у цифрах можна пояснити тим, що російські БТГ налічували різну чисельність бійців (від 400 до 800) та були укомплектовані різною технікою та озброєнням.

Автори доповіді RUSI з посиланням на «матрицю синхронізації» 1-ї танкової армії, захоплену біля Києва у березні 2022 року», стверджують, що росіяни розраховували виконати всі свої основні бойові завдання протягом 10 днів вторгнення, після чого залишалося зачищення окремих залишків ЗСУ та "Націоналістичних підрозділів".

А повна анексія України мала завершитися до серпня 2022 року.

Розрахунок на «десять днів» виглядає не таким фантастичним, якщо врахувати, що на півдні України російській армії вдалося фактично за тиждень захопити сухопутний коридор у Крим і оточити Маріуполь.

Однак усі плани росіян щодо наступу на Київ зірвали ЗСУ – дії маневрених піхотних підрозділів, ефективна робота розвідки та артилерії, а також те, що українська протиповітряна оборона змогла встояти та відновити скоординовану роботу після перших днів великого вторгнення.

«Невдалі спроби наступу на Київ, у яких систематично знищували війська противника на всіх напрямках, тривали до 19 березня, коли підрозділи Збройних сил РФ перейшли до оборони та почали окопуватись. Згодом, внаслідок контрнаступу ЗСУ, залишки російських підрозділів до початку квітня залишили територію Київщини», — сказано в аналітичній довідці Генштабу ЗСУ, яку отримала Українська служба Бі-бі-сі.

Новий наступ

Про бажання "захопити Київ" періодично говорять як російські "військори", так і політики різного рівня.

У своєму інтерв'ю заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв поділився думками про те, де потрібно «зупинитися» Росії. «Чи це буде Київ? Так, мабуть, це має бути і Київ. Якщо не зараз, то через якийсь час, можливо, в якусь іншу фазу розвитку цього конфлікту, — говорив колишній президент та прем'єр-міністр Росії (цитата агенції ТАСС). — Хоча Київ і російське за своїм корінням місто, воно управляється міжнародною бригадою противників Росії на чолі зі Сполученими Штатами Америки».

Але реальної підготовки росіян до походу на Київ зараз не видно, кажуть військові.

У січні тепер уже колишній командувач оперативно-стратегічного угрупування ЗСУ «Північ» Сергій Наєв писав, що на ділянці його відповідальності (а це, зокрема, і Київська область), «нагромадження сил ворога не помічається».

При цьому, за його інформацією, близько півночі України росіяни утримують угруповання у розмірі близько 20 тис. військових. Ще до 2 тис. бійців біля українського кордону зосередила Білорусь.

З того часу жодних офіційних новин про збільшення чисельності російських військ на умовному «київському» напрямі не надходило.

Голова управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов на нещодавньому форумі «Україна. Рік 2024» також заперечував існування планів повторної спроби просування російської армії з півночі: «Вже два роки лякають: зараз прийдуть звідти, звідти… Я вже втомився відповідати всім. Це не так".

Проте всі військові експерти, опитані Українською службою Бі-бі-сі, припускають, що новий наступ на Київ все ж таки можливий.

«До цього треба бути готовим, бо це війна. Будь-якої миті вони можуть розпочати якісь рухи», — каже Роман Погорілий, співзасновник та аналітик гурту DeepState.

«Можуть із Чернігівської області наступати. Можуть через Суми до Прилук. Можуть зі Сходу. Можуть із Півдня вздовж Дніпра. Але з Білорусі — найкоротший шлях», — зазначає координатор іншої моніторингової групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець.

При цьому він додає, що наразі немає ознак того, що росіяни готові «проводити глибокі операції у бік Києва».

А голова правління фонду «Повернися живим» Тарас Чмут в ефірі подкасту «Фронтова поплава» розповів, що загроза повторного наступу на Київ в останні місяці все ж таки зросла.

«Чи є така загроза? Є. Чи більше вона зараз, ніж півроку тому? Напевно, так. Чи зростає тенденція до цього? Напевно, так. Чи розуміють цю тенденцію в Україні? Напевно, так. Чи готуються? Так», - пояснив він.

«Точно хтось на когось цього року наступатиме, бо не може війна йти інакше. Завжди хтось володіє стратегічною ініціативою та намагається її реалізувати. І завжди є інша сторона, яка переходить у стратегічну оборону, щоб виснажити сили противника, що наступають, перехопити стратегічну ініціативу і піти в контрнаступ. Це „база“ війни», — зазначив Тарас Чмут.

І додав, що «рік буде непростим».

Ознаки підготовки

Є набір цілком чітких сигналів, які свідчать про підготовку нового наступу на Київ із території Білорусі чи найближчих до української столиці областей Росії.

Ці індикатори були й у лютому 2022 року, але їх частково розцінювали як елементи політичного тиску Москви.

«Коли розпочнеться процес розгортання росіян, то ми його побачимо. Військові мають ознаки оперативного розгортання військ: транспортні комунікації працюють у певному режимі, є ознаки на місцевості, є підготовка госпіталів та інші елементи», — каже Костянтин Машовець.

За різними оцінками, таке розгортання можна буде побачити щонайменше за місяць до реальних дій, а можливо, і раніше рух великих з'єднань в умовах супутникової розвідки сховати неможливо.

Водночас російське командування може вдатися до імітації наступу на Київ, щоб відтягнути сили з інших напрямків.

«Противник може займатися оперативною грою і вводити в оману. Із реальним зосередженням якоїсь чисельності військ», — застерігає Машовець.

«Потрібно готуватися до будь-яких варіантів. В Авдіївці росіяни взагалі пролізли трубою колектора», — додає Роман Погорілий.

Проте реальний наступ на Київ точно відрізнятиметься від дій диверсійних груп, які й так постійно відбуваються на півночі України, але не завжди потрапляють до інформаційних зведень.

Це може бути лише загальновійськова операція за участю десятків тисяч російських військових. Тому одним із головних індикаторів нового наступу на Київ може бути нова хвиля відкритої (а не прихованої, як зараз) мобілізації в РФ, кажуть експерти.

«Проблема в тому, які завдання ставитиме російське військово-політичне керівництво. Якщо в них стоїть завдання зберегти під контролем ті території, які зараз мають, і створювати тиск на українські позиції, то їм вистачає й цього угруповання. Сенсу оголошувати якусь масштабну відкриту мобілізацію немає», — говорив аналітик фонду «Повернися живим» Микола Бєлєсков в інтерв'ю каналу «Мілітарний».

«Якщо якоїсь мобілізації після так званих „виборів президента Росії“ не оголосять, це означає, що Росія обрала саме таку стратегію [утримання захоплених територій – Ред.]. Якщо оголосять, то це означає, що вони готуються, можливо, на одному-двох додаткових напрямках щось спробувати, — додав він. — Найімовірніший потенційний напрямок, який називають, це стик Сумської та Харківської областей. Але поки що ми не бачимо ознак цього».

Вибори президента РФ відбудуться 15-17 березня.

Висновок: Київ має бути готовим

Для повторного наступу на Київ росіянам потрібно буде зосередити десятки бійців та техніки. А з урахуванням фортифікації та інших елементів підготовки української армії на півночі це означає необхідність у набагато більшому угрупуванні.

«На початковому етапі наступало від 30 до 35 тис. росіян разом із резервами. Але зараз стратегічної та оперативної раптовості у них не буде. Значить, угруповання явно має бути більшим», — вважає Костянтин Машовець.

Ймовірно, росіянам тепер доведеться зібрати значно більше зусиль на «київському напрямі», до 100-120 тисяч.

Так само без «оперативної раптовості» вже навряд чи можливе стрімке просування російських колон на БМП та БМД углиб Київської області на десятки кілометрів на день, як і новий десант на аеродромі, як було у Гостомелі.

Але все це не скасовує спільної загрози для Києва.

Крім того, потенційними напрямками нового великого наступу може бути не Київ, а інше місто чи об'єкт, наприклад Харків, Хмельницька чи Рівненська АЕС (про очікування окупації цих станцій білоруськими силами на початку великого вторгнення йдеться у вже згаданому дослідженні RUSI).

www.bbc.com