Хто такі ухилісти і як вони тікають від мобілізації

Є безліч способів, як уникнути військової служби в Україні, пише The Economist. Багато чоловіків записалися, наприклад, у студенти – їх звільнено від мобілізації. Інші оформили опікунство з родичем-інвалідом або одружилися з інвалідом. А треті втекли за кордон.

У ранковому напівтемряві на залізничному вокзалі прикордонного міста Чопа пасажири вишиковуються в черзі на потяг до угорського міста Захонь, що всього за 13 хвилин їзди. Звідти можна виїхати в Будапешт, а звідти, у свою чергу, куди завгодно по всьому світу. Біля вокзалу взвод солдатів браво випинає груди на церемонії святкування Дня прапора України. Але не всі українські чоловіки палають бажанням братися за зброю. Тисячі вже бігли за кордон — і ніхто точно не знає скільки саме.

У черзі із приблизно 130 осіб лише 20 чоловіків. Чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати Україну без спеціального дозволу. Четверо з тих, хто очікує, — зовсім молоді хлопці, яким на вигляд ще не виповнилося 18. Щоб не потрапити під мобілізацію, вони повинні втекти до повноліття. Зрозуміло, деякі однаково знаходять способи вибратися — легально чи нелегально. 11 серпня президент Володимир Зеленський оголосив, що звільняє голів регіональних військкоматів, оскільки чиновники нібито продавали дозволи на виїзд за винагороду до 10 000 доларів. "Хабарництво під час війни - це зрада", - обурився Зеленський.

В Ужгороді на кордоні зі Словаччиною 25-річний Олексій шкодує, що не втік разом із двоюрідним братом, коли росіяни лише вторглися. "Війна - це узаконене вбивство, - говорить він, - і я не хочу в цьому брати участь". Кілька днів він вагався, а потім стало надто пізно: виїхати легально було вже не можна. Оскільки студенти звільнені від мобілізації, він вступив на другу вищу. Але за навчання доводиться платити: в Україні безкоштовно лише перша вища освіта.

"Велика кількість" чоловіків призовного віку записалася у студенти, каже Дмитро Тужанський, директор ужгородського аналітичного центру під назвою Інститут центральноєвропейської стратегії. За його словами, ще один спосіб уникнути мобілізації — це оформити опікунство над родичем-інвалідом, незалежно від того, чи потребує він догляду чи ні. Ще один варіант – шлюб із розрахунку з інвалідом. За однією зі схем пари "розлучаються", при цьому чоловік отримує повну опіку над дітьми.

З початку повномасштабних бойових дій близько 6 100 чоловіків було спіймано на прикордонних переходах України під час спроби виїхати з країни за підробленим чи отриманим обманним шляхом дозволами, каже прес-секретар Чопського прикордонного загону підполковник Олена Трачук. Проте потік втікачів скоротився до лічених на тиждень.

Наразі прикордонники зосереджені на затриманні співгромадян, які намагаються прослизнути повз офіційні прикордонні переходи. З початку бойових дій вони вже затримали 13600 втікачів. Але навіть при цьому на чопському напрямі на кожного спійманого припадає один зловмисник, зазначає підполковник Трачук. Третина затриманих перехоплюють навіть до кордону, на контрольно-пропускних пунктах чи автобусних та залізничних вокзалах — за підозрілу поведінку та відсутність алібі. Місцеві жителі, співробітники автовокзалів та залізничники уважно стежать за ситуацією та видають потенційних ухилістів прикордонникам.

Олексій подумував про те, щоб перейти кордон, але нарікає, що такса провідника становить 5 000 доларів. Він вважає, що шанси на успіх надто малі, щоб ризикувати такою сумою. Дехто намагається сам прокласти маршрути в телефоні, каже підполковник Трачук, але губиться, бо у віддалених прикордонних регіонах не ловить інтернет. На сьогоднішній день 19 людей потонули у річці Тиса, прикордонній з Угорщиною та Румунією.

Чоловіків, спійманих під час спроби перетнути кордон, можуть лише оштрафувати — в'язниця їм не загрожує. А ось їхні спільники можуть опинитися за ґратами. Використання підроблених документів карається кримінально, а нелегальне перетин кордону — ні. Удачливих втікачів сусідні країни не депортуватимуть. За словами підполковника Трачук, на початку війни більшістю ухилістів рухав страх. Тепер, каже вона, половина втікачів шукає роботу. Ухилісти, що залишилися в країні, постійно ризикують: їх може виловити і забрати силою будь-який патруль. На початку війни Іван, 42-річний музикант з Ужгорода, подумував піти в армію добровольцем, але, побачивши труни, що прибувають, передумав. Тепер він, за власним зізнанням, постійно боїться, що його призовуть: "Мені здається, що я в підвішеному стані".

The Economis t, Великобританія