Як заробляють на сурогатному материнстві: всередині фабрики з виробництва дітей

Коли шість років тому 45-річна мешканка Лос-Анджелеса на ім'я Таня заплатила 10 тисяч доларів і відправила до одного з українських агентств сурогатного материнства два ембріони, сподіваючись створити сім'ю, то не підозрювала, якою невизначеністю і горем це в результаті обернеться.

Таня відчайдушно хотіла дитину, але сама завагітніти не могла. Дізнавшись розцінки на сурогатне материнство у США, вони з чоловіком почали шукати варіанти за кордоном та натрапили на київську компанію BioTexCom. Батьки Тані були родом з Одеси, і вона відчула щось правильне у тому, щоб її майбутня дитина народилася в Україні.

Однак після початку стосунків з BioTexComо восени 2017 року у Тані виникло неприємне почуття. За її словами, після відправки ембріонів їй сказали, що вони будуть імплантовані сурогатній матері чи не відразу, хоча це не узгоджувалося з тією інформацією, яку жінка дізналася у процесі підготовки. Негаразд вона запідозрила вже коли через кілька днів у фірмі сказали, що перенесення ембріона виявилося невдалим, надавши при цьому мінімум інформації про причини.

Через кілька тижнів її чоловік їздив по роботі до Києва і вирішив зайти в клініку, щоб поставити запитання, які його цікавили. Він представився співробітнику, і той одразу подякував йому за те, що вони з дружиною пожертвували ембріони іншій парі. Невже саме це мало на увазі під невдалим перенесенням?

"Очевидно, саме тоді почалися неприємні наслідки", - сказала Таня. У BioTexCom перестали відповідати на повідомлення, а про повернення ембріонів не йшлося.

Розповідь Тані та її чоловіка стала однією з численних скарг, які журналісти POLITICO та німецького видання новин WELT виявили в ході розслідування діяльності BioTexCom — ймовірно, найпопулярнішого в світі агентства сурогатного материнства. Усі вони погодились обговорювати тему за умов анонімності. Одна німецька пара заявила, що співробітники BioTexCom переплутали одного з їхніх сурогатних близнюків з немовлям іншої пари, а потім змусили таємно обмінятися назад.

Інша німкеня розповіла про нестабільність та стреси після того, як BioTexCom так і не повернула їй ембріони після рішення розірвати контракт. Репортери WELT також поговорили з колишніми прокурорами, сурогатними матерями та адвокатами в Україні, які висунули звинувачення в недбалості BioTexCom стосовно жінок, які виношували дітей. За їхніми словами, справи там особливо не розглядалися, хоча в рамках досудового розслідування засновник компанії справді перебував під домашнім арештом.

Тані теж не дали розпочати розслідування щодо її ембріонів. Вони з чоловіком, як і раніше, стурбовані тим, що їх імплантували комусь іншому, і тепер дитину виховує інша пара. Жінка подавала скаргу до міжнародного агентства боротьби зі злочинністю (Інтерпол), але досі не знає, що трапилося насправді, хоча минуло вже понад п'ять років. В Інтерполі на запит POLITICO про коментарі не відповіли.

“На жаль, ми мало що могли б зробити, розумієте? - сказала вона. — Ситуація була дуже травмуючою… Минуло п'ять років, а змирилася я лише близько року тому”.

Засновник BioTexCom Альберт Точіловський у письмовій заяві для WELT і Politico послався на безпідставність побоювань Тані з приводу того, що її ембріони імплантували для виношування дитини іншої пари: "Якість матеріалу було жахливим - використовувати ембріони для іншої пари було безглуздо".

У випадку з німецькими близнюками Точиловський поклав провину на київський державний пологовий будинок. “У двох пар одночасно народилися близнюки, і, на жаль, персонал їх переплутав. Той випадок був єдиним, ми ретельно контролюємо усі процеси”, - стверджує він.

Також він відкинув побоювання з приводу того, що ембріони німецької жінки були втрачені або використані для іншої сім'ї. “На прохання пацієнтів ми завжди повертаємо матеріал і навіть допомагаємо з транспортуванням. Нам не потрібні донорські яйцеклітини/ембріони — у нас їх багато (понад 10 тисяч) і всі отримані від молодих, здорових донорів”.

Але побоювання дають резонанс через масштаби бізнесу сурогатного материнства в Україні, внаслідок якого у рік народжуються сотні немовлят, а також занепокоєння та розпачу залучених до нього людей. Важливим є також факт епічного військового зіткнення, через яке доля країни опинилася на волосині.

Справді, українська економіка постраждала внаслідок війни з Росією, але за умов правової вседозволеності індустрія сурогатного материнства залишається відкритою для пропозицій.

Індустрія, що бурхливо розвивається

За останні 10 років сурогатне материнство, або індустрія “оренди маток”, як її іноді називають критики, перетворилася на бізнес світового масштабу, що бурхливо розвивається. 2016 року швейцарська неурядова організація "Міжнародна соціальна служба" (International Social Service, ISS) підрахувала, що щорічно за допомогою сурогатного материнства народжується 20 тисяч немовлят. За даними дослідницької та консалтингової компанії Global Market Insights, цей репродуктивний процес, що просувається знаменитостями на кшталт Кім Кардаш'ян, Елтона Джона та Періс Хілтон, у 2022 році коштував приблизно 14 мільярдів доларів, а до 2032 року може досягти 129 мільярдів.

Сурогатне материнство дозволене та поширене у більшості штатів США, але на більшій частині території Європи та в багатьох інших країнах воно заборонене, тобто зацікавленим особам потрібно шукати сурогатних матерів за кордоном. Але навіть у Каліфорнії, де подібна практика стала повсюдною, часто процес обходиться непомірно дорого, змушуючи жінок шукати доступніші варіанти.

Плутанина у суперечливих державних нормативах та зростання кількості жінок, які шукають сурогатних матерів за кордоном, якраз і створюють нішу для компаній на кшталт BioTexCom, найбільш успішного агентства України.

Незважаючи на війну з Росією, український сурогатний конвеєр продовжує розміщувати рекламу та обслуговувати міжнародну клієнтуру. Продумана онлайн-присутність BioTexCom сприяє поширенню сотень історій про щасливі сім'ї, які радіють зустрічі з новонародженими. А ось подробиць про скарги та проблеми з правоохоронцями майже не знайти.

Наприклад, у 2018-19 рр. український прокурор Юрій Ковальчук отримав ухвалу суду про поміщення Точиловського під домашній арешт на підставі підозр у торгівлі дітьми (деякі з них нібито генетично не пов'язані з батьками), поряд із ухиленням від сплати податків та відмиванням грошей.

Справи перенаправили до інших правоохоронних структур та судів меншої інстанції і зрештою закрили. Ковальчук сказав, що високопосадовці залишили його не при справах під приводом інституційних реформ, спрямованих на боротьбу з нестримною корупцією в лавах українських правоохоронців.

На прохання прокоментувати ці та інші звинувачення Точиловський назвав кримінальні розслідування "істерією", яку підігрівають корумповані українські прокурори, які вимагали в нього 1 мільйон доларів. "Всі висунуті ним та його командою звинувачення були повністю сфабриковані", - зазначив він у заяві про Ковальчука.

Після початку війни індустрія сурогатного материнства в Україні почала привертати підвищену увагу міжнародного співтовариства. Вона дійсно процвітає, заробляючи десятки мільйонів доларів, а BioTexCom адаптувалася до бомбардувань, перебоїв із водопостачанням та електрикою. Згідно з власними публікаціями компанії в соцмережах, немовлят тримають під захистом у бункерах, до лікарні та назад супроводжують озброєні солдати, а безрозсудні іноземці самі приїжджають за ними до Києва.

За останні півтора роки сотні українських жінок виносили малюків для бездітних пар — завдання логічно та етично непросте навіть у мирний час. Проте соцмережі BioTexComповні щасливих історій про те, як іноземні пари приїжджають у зону бойових дій, щоб побачити довгоочікуваного первістка.

Таким чином, компанія вирішила обернути ситуацію собі на користь, запустила піар-кампанію “Народжуйте дітей, а не воюйте” та заявила, що “зробить усе можливе для реалізації вашої мрії стати батьками. Нас нічого не зупинить”. Подібні повідомлення регулярно публікуються в їхніх акаунтах на Facebook, Telegram, Tik Tok і Instagram.

BioTexCom не відмовляється від звичного підходу до ведення бізнесу у воєнний час. Як повідомив Точиловський, компанія активно набирає жінок із нещодавно звільнених районів України. "У нас великий брак сурогатних матерів, їх утричі менше кількості потенційних клієнтів", - сказав він.

"Абсолютної безплідності не існує"

Проблеми сурогатного материнства викликають суперечки у всьому світі. 2015 року виношування чужих дітей за гроші заборонили в Таїланді та Непалі, а через 4 роки — і в Індії після серії гучних скандалів, пов'язаних з експлуатацією та звинуваченнями в неетичності. Але попит на сурогатне материнство нікуди не подівся — він просто перемістився до таких країн, як Україна, де цей процес не є настільки витратним і не так жорстко регулюється.

Вимоги для використання послуг сурогатної матері в Україні прості: гетеросексуальна пара має одружуватися, мати можливість підтвердити, що за медичними показаннями не може мати дітей, та забезпечити мінімум половину генетичного матеріалу у вигляді сперматозоїдів чи ембріона. BioTexCom рекламує пакети послуг від 40 тисяч доларів: згідно з веб-сайтом компанії, в середньому послуги сурогатної матері коштуватимуть вам 40-50 тисяч доларів, а VIP-пакет "все включено" - 71 тисячу. Ці розцінки суттєво нижчі, ніж у США, де, за оцінками експертів та відповідних фірм, середній цінник становить 100 тисяч доларів.

Ті, хто знайомий із довоєнною індустрією сурогатного материнства в Україні, підрахували, що щороку через BioTexCom фіксується майже половина сурогатних вагітностей країни (з 2000-2500). У перший рік конфлікту послугами компанії, як вона сама повідомила у лютому 2023 року, скористалися 600 сімей. Якщо кожна заплатила в середньому 50 тисяч доларів, прибуток BioTexCom склав 30 мільйонів доларів.

Під гаслом "Абсолютного безпліддя не існує" BioTexCom просуває широкий спектр послуг, включаючи "найбільшу в Європі базу донорів яйцеклітин", яка налічує 1500 українок "середнього класу", "інноваційний" метод гарантує вагітність замісної мітохондріальної терапії генетичну діагностику” (PGD). Компанія обіцяє у рамках пакету послуг розміщення у першокласних київських готелях та оформлення свідоцтв про народження дітей.

Водночас, тисячам молодих українок індустрія фертильності допомагає виживати. За словами жінок, які працювали сурогатними матерями, BioTexCom розміщує рекламу в автобусах та через соцмережі, а також наймає вербувальників. Для обговорення делікатного питання WELT за умов анонімності взяла інтерв'ю у семи з них. Більшість заявили, що шкодують про ухвалене рішення.

Вікторія розповіла, що після уникнення партнера-аб'юзера їй потрібні були кошти на оренду житла. У 2018 році BioTexCom заплатила їй загалом 12 тисяч євро за три спроби завагітніти, одна з яких виявилася успішною. Після народження дитини Вікторію відразу розділили з малюком, не дозволяли його годувати і відвідувати, що дуже її дратувало і засмучувало.

“Дитину не прикладали до моїх грудей, я не мала права годувати її, не мала права відвідувати, — сказала вона. - Народила, віддала - і все. Лежачи в палаті, я плакала та кричала, мені було дуже погано, я так давно хотіла побачити малюка”. Проте, побачивши його батька, вона заспокоїлася: "Я зрозуміла, що зробила це недаремно і ощасливила двох людей, які завжди мріяли про дитину".

41-річна Тетяна із північноукраїнського міста Чернігів стверджує, що після сурогатного материнства у 2014-2015 роках у неї виникли численні проблеми зі здоров'ям. "Я дивлюся на людей, які хочуть вибратися з бідності і вступають у програму [сурогатного материнства], щоб заробити грошей і купити будинок, і хочу застерегти їх, щоб їм не довелося пережити все, що довелося пережити мені", - сказала вона.

За її словами, представники BioTexCom лише розсміялися у відповідь на прохання допомогти сплатити необхідні ліки. 2018 року Тетяна разом з іншими колишніми сурогатними матерями поскаржилася до прокуратури, але справа так і не дійшла до суду. Лікарі видалили їй шийку матки, матку та яєчники. З того часу вона пройшла 20 курсів променевої терапії та розпочала хіміотерапію від раку. "У мене були захворювання шлунка, сечового міхура, нирок, селезінки", - поділилася вона.

Точіловський скарги відкинув, зазначивши, що компанія надає сурогатним матерям достатню медичну допомогу.

Ольга з Житомирської області розповіла, що у 2014 році після внутрішньоутробної загибелі дитини, яку вона носила, лікарі повністю видалили їй матку. Відповідну скаргу до прокуратури було прикріплено до матеріалів справи, провадження за якою згодом припинили. Інша колишня сурогатна мати на ім'я Надя подала на клініку до суду про відшкодування шкоди здоров'ю. За її словами, позов офіційно зареєстровано, але досі не розглянуто.

Колишня медсестра BioTexCom Ганна, яка живе неподалік міста Рівного за 330 кілометрів на захід від Києва, розповіла WELT, що усиновила хвору дитину після того, як біологічні батьки-китайці відмовилися її забирати. За її словами, у рамках програми діти взагалі часто народжуються із захворюваннями.

WELT отримала доступ до документів BioTexCom за період з 2014 по 2017 рік та з'ясувала, як мало платили сурогатним матерям. Жінки отримували по 100-200 євро за кожне перенесення ембріона, за успішну вагітність та обстеження. Донорство яйцеклітин оцінювалося у 500 євро за штуку, тоді як у США платять по 10 тисяч доларів. Кожен контракт передбачав свою ціну, але загалом сурогатним матерям платили від 8 до 12 тисяч євро за виношування дитини до моменту народження. При цьому BioTexCom часто стягувала з клієнтів суму вп'ятеро більшу.

Інший пакет документів (“протоколи”) демонструє, як п'ять жінок віком 27-35 років погодилися на кілька пересадок ембріонів – процедуру, яка, як відомо, пов'язана з високим ризиком ускладнень. Односторінкова форма згоди містила фрази типу: “у разі виникнення непередбачених ситуацій чи ускладнень я заздалегідь погоджуюсь вжити всіх необхідних заходів щодо їх усунення”; "ускладнення, ризики та подальші наслідки можливі", щоправда, без конкретики та пояснень довгострокового впливу цих ризиків.

У ході розслідування колишнього прокурора деякі колишні сурогатні матері стверджували, що BioTexCom ніколи їм не платила і не брала відповідальності за проблеми зі здоров'ям, що виникли у них, а також не турбувалася попереджати про потенційні ризики.

Точіловський у письмовій заяві конкретних прикладів не прокоментував, але визнав факт скарг жінок на адресу компанії. Багато хто з них, за його словами, консультувався у надмірно старанних прокурорів. "У нас є низка скарг від сурогатних матерів, які стверджують, що прокурори змусили їх говорити те, що ті хотіли почути замість інформації, яку вони насправді хотіли донести", - повідомив він. А взагалі, за його словами, компанія турбується про благополуччя сурогатних матерів, серйозно ставиться до їхнього медичного обслуговування і нещодавно підвищила компенсацію до майже 20 тисяч доларів.

"Усі сурогатні матері проходять всебічне обстеження та медичні опитування, отримують всю необхідну інформацію", - наголосив Точіловський.

Проте сторонні фахівці кажуть, що процес виношування дитини до терміну з подальшою відмовою від неї пов'язаний із ризиком як фізичних, так і психологічних ускладнень, і дехто турбує відсутність в Україні відповідного нагляду.

Кеті Хессон, заступник директора Центру генетики та суспільства (CGS) в Каліфорнійському Окленді, багато років займається етичними аспектами генетичних і репродуктивних підходів. За її словами, злободенність сурогатного материнства пов'язана з тим, що воно стає частиною загальноприйнятої практики у сфері фертильності. “Усі захисники жіночого здоров'я та прав жінок називають серйозною проблемою відсутність в Україні держрегулювання для захисту сурогатних матерів та донорів яйцеклітин, – сказала вона. — Це справді викликає занепокоєння”.

Якщо конкретніше, деякі медичні процедури, пропоновані BioTexCom та подібними до неї компаніями, становлять значний ризик для жіночого здоров'я. За її словами, імплантація кількох ембріонів для підвищення шансів на успішну вагітність або бажання потенційних батьків мати двох дітей значно збільшує ризик ускладнень як для немовлят, так і для жінок, що їх виношують.

Причому потреба у гарантіях зростає з розвитком науки про фертильність.

“Наприклад, недоведені та ризиковані методи, відомі як “перенесення мітохондрій”, припускають об'єднання матеріалів із яйцеклітин двох різних жінок, — сказала вона. — Це заборонено в США, але в Україні просувається низка клінік у рамках боротьби з безпліддям, хоча доказів подібним твердженням немає”.

9 травня цього року газета The Guardian повідомила про народження першої у Великій Британії дитини з ДНК від трьох осіб шляхом перенесення мітохондрій. Однак є побоювання, що легалізація подібних процедур відчинить двері для того, що Хессон назвала "дизайнерськими немовлятами".

"Безпечних місць немає"

Війна в Україні оголила суворі реалії сурогатного материнства, які у мирний час замовчувалися чи зовсім не піднімалися. Марина Легенька, віце-президент громадської організації "Ла Страда-Україна", поставила під сумнів безпеку сурогатного материнства у воєнний час, незважаючи на ту радість, що вона приносить майбутнім батькам. “Сьогодні в Україні безпечних місць немає, – сказала вона. — І всі клініки стикаються із дуже серйозними проблемами”.

Легенька, чия правозахисна організація підтримує сотні сурогатних матерів, стверджує, що більшість українців не сприймають цей вид бізнесу та ганьблять жінок, які вирішують цим зайнятися. “Переважна більшість жінок, які виношують чужих дітей, приховують від суспільства участь у програмі сурогатного материнства. Більше того, досить часто вони не розповідають про це навіть членам сім'ї”, - сказала вона.

Українська активістка за права жінок Марія Дмитрієва, начальник управління розробки програм у Київському Центрі розвитку демократії, є затятою супротивницею сурогатного материнства. "Україна не відрізняється успіхами у питанні захисту жінок", - заявила вона, назвавши сурогатне материнство "рівносильним рабству".

“Ні законодавчо, ні насправді ці питання не викликають особливого інтересу. Біологічна мати, яка виношує дитину, не має жодних прав. Юридично вона не є матір'ю, [не має] прав ні на дитину, ні на медичну допомогу у разі виникнення ускладнень. Ці питання зрештою вирішуються клієнтами та центром сурогатного материнства”.

Легенька з "Ла Страда" висловила аналогічні побоювання, адже деякі контракти на сурогатне материнство включають безліч обмежень для жінок, включаючи заборону на підйом більше трьох кілограмів і складений план харчування. "Обмежувальний характер контрактів для сурогатних матерів, покликаний знизити ризик переривання вагітності, часто забороняє їм носити на руках як власних дітей, так і сумки з продуктами, щоб їх годувати", - сказала вона.

Відсутність правозастосування

Комерційне сурогатне материнство хоч і є незаконним у більшості європейських держав, Великобританії, Канаді та Австралії, попит задовольняють інші країни.

Але багато хто з них не має скільки-небудь адекватних правил і правозастосування. Сем Еверінгем із Сіднея, який заснував відповідний дорадчий орган Growing Families після того, як його дитину виносила сурогатна мати з Індії, консультує такі сім'ї ось уже 10 років. За його словами, BioTexCom "працює в сірій зоні", що додає ризику до і без того непростої процедури.

“Ми вважаємо BioTexCom чимось на зразок фабрики. Вони не ставлять в основу допомогу сурогатним матерям, - зазначив він. — Звертатися до них не радимо. Але у них потужний онлайн-маркетинг і дешеві послуги, звідси популярність”.

Глава паризької НУО CLARA Сільві Меннессон рекомендує майбутнім батькам уникати України. “Якщо виникнуть проблеми, вирішувати їх ніхто не буде. Особливо у разі недоношеності. Питання швидше не етичне, а медичне, — сказала вона. — Та й про інтереси дітей загалом забувати не варто. Що ви їм розповісте? Хто захоче народитись під обстрілами? Не можна точно сказати, як це вплине на дитину”.

Активістка-феміністка та автор книги "На шляху до скасування сурогатного материнства" Марі-Жозеф Девільєр) заявила, що європейці, які платять за доступ до тіл українських жінок, значно посилили і без того відчайдушну ситуацію. “Мова про неоліберальну експлуатацію. Ринковий мотив отримання прибутку ставить бажаючого за будь-яку ціну розмножитися індивідуума вище колективного блага, що захищає жінок”, — вважає вона.

Звичайно, не обходиться і без щасливих історій: сотні нових сімей розміщують в інтернеті відеоролики з подякою BioTexCom. Вони приїжджають із різних країн — Австралії, Бразилії та Китаю — заради набуття батьківського статусу, а отримані в результаті радість і полегшення не знають кордонів. Одна щаслива іспанська пара навіть зробила парні татуювання із логотипами BioTexCom.

Не звикати компанії і до суперечностей, адже не всі історії її зарубіжних клієнтів мають щасливий кінець. У 2011 році BioTexCom не надала одній італійській парі доказів ДНК-зв'язку з малюком, внаслідок чого вони не один рік ходили суднами, а потім віддали дитину на усиновлення. З того часу з'явилися й інші історії. У березні 2011 року батько та син із Франції попалися на контрабанді двох немовлят через український кордон до Угорщини, бо в посольстві дітям відмовилися видати документи, адже у Франції сурогатне материнство заборонено.

Колишні клієнти розповіли WELT не одну історію про особисті травми та трагедії в результаті співпраці з компанією. У 2020 році німецька пара Анке та Інго (імена змінені) отримала загадковий електронний лист від співробітника BioTexCom, в якому говорилося, що одного з їхніх близнюків переплутали з дитиною іншої німецької пари. Боячись кримінального переслідування, вони організували таємний обмін.

Інша німкеня, Інге, вирішила відмовитися від сурогатного материнства у 2016 році, хоча витратила на відправку яйцеклітин понад $11 тис. Незважаючи на численні запити до BioTexCom, їй не повернули жодної. Ми так і не отримали назад ембріони. Можливо їх використовували для іншої вагітності, але довести це ми не можемо”, — сказала вона. Точіловський відкинув звинувачення, заявивши, що на прохання клієнтів його співробітники завжди висилають біоматеріал назад.

Закон та політика

Ще до війни уряд президента Володимира Зеленського божився реформувати економіку України та вдосконалити політичну систему, яку часто критикували за те, що вона дозволяла багатим та впливовим громадянам отримувати переваги завдяки зв'язкам із правоохоронними, підприємницькими та політичними колами.

Колишній прокурор Ковальчук розповів WELT про труднощі, з якими він та його колеги зіткнулися у спробі висунути звинувачення проти Точиловського. Прокуратура офіційно висунула йому звинувачення у 2018 році після розслідування та серії обшуків в офісах, але до 2019 року його відпустили. За словами прокурора, "Альберт та його адвокат прямо сказали, що якщо я передам справу до суду, то втрачу роботу".

Пізніше, незважаючи на 14-річний стаж роботи в прокуратурі, його фактично усунули від розслідування щодо BioTexCom.

Точіловський заявив, що не несе відповідальності за звільнення прокурорів, хоча справді спілкується з українськими політиками, але не бере участі при цьому в жодній лобістській діяльності основного бізнесу або з метою захисту від кримінального переслідування. "Я лише хочу розвивати нові перспективні галузі".

Очевидно, що BioTexCom і Точіловський мають відомих прихильників, серед яких — колишній парламентарій і кандидат у президенти на виборах 2019 року Віталій Купрій. 2018 року він повідомив репортерам WELT, що отримав скарги від адвокатів Точіловського щодо розслідування прокуратури у справі про торгівлю дітьми.

"Уважно вивчивши цю справу, я зрозумів, що Biotexcom вирішила не давати хабарів і використовувати для захисту своїх прав та інтересів виключно законні засоби".

Найбільш шокуючим твердженням звинувачення було те, що BioTexCom підробляла документи і тести ДНК, щоб дітей, які народилися в Україні, можна було продавати не пов'язаним з ними батькам. “Навіть якщо на тисячу дітей є один незаконно проданий, це зводить нанівець усі добрі та гуманні наміри, які ставила перед собою клініка. Я вважаю таке неприйнятним”, - сказав Ковальчук. Точіловський звинувачення відкидає і закликає звинувачення надати ДНК-докази.

У той же час, за словами Ковальчука, у період з 2013 по 2017 рік сурогатні матері висунули десятки звинувачень проти BioTexCom, у тому числі щодо невиплати компенсацій за втрату дитини та відмови покрити витрати на лікування ускладнень, що виникли під час вагітності.

“Мені, як слідчому, було психологічно важко вислуховувати їхні сумні історії, – сказав він. - І в кожній були елементи трагедії”.

Аналогічним чином прокуратура висунула звинувачення в ухиленні від сплати податків та виведенні багатомільйонних сум BioTexCom через офшорні компанії, зареєстровані на Сейшельських островах, Латвії, Кіпрі та Чехії.

Точіловський, якого в 2018 році на два місяці помістили під домашній арешт, письмово повідомив POLITICO і WELT, що прокуратура не надала жодних доказів і не знайшла жодного прикладу торгівлі дітьми. Усі діти, які передані батькам за відсутності генетичної спорідненості, він списав на людський чинник, а прокуратура сильно роздмухала масштаб проблеми. "Ми самі проводимо обов'язковий тест [ДНК], він включений у пакет", - сказав він, додавши, що ніколи не мав судимостей за злочини, пов'язані з індустрією сурогатного материнства.

Точіловський стверджував, що впливові особи у попередньому українському уряді намагалися вимагати в нього гроші. “Вони просто хотіли заробити. Тут, як і в Росії, трапляються випадки, коли співробітники правоохоронних органів багатіють, забираючи бізнес у інших”, — зазначив він. Доказів на підтримку своїх тверджень він не надав.

"Приховувати нічого"

Коли наприкінці грудня 2022 року журналісти WELT відвідали київський центр BioTexCom, десятки сурогатних матерів терпляче чекали на прийомну чергу на обстеження.

Знімати при цьому дозволили все, мотивувавши це тим, що тут приховувати нічого.

Точіловський, будучи видатним персонажем, “бізнесменом, філантропом та громадським діячем”, як зазначено на його веб-сайті, завжди невимушено спілкується з міжнародними ЗМІ та кидає виклик недоброзичливцям. Але на питання про кількість немовлят, які з'являються на світ пфд час війни, він виявився менш прямолінійним, назвавши щомісячну цифру в 30 народжень. "Ми продовжуємо роботу, хоч зараз і на збиток, тому що витрат багато, команда велика, а програм дуже мало".

Також він заперечував той факт, що індустрія сурогатного материнства зробила його мільйонером. "У мене багаті родичі, у яких можна позичати багато грошей", - сказав він.

Відсутність консенсусу

Європейський суд з прав людини ось уже багато років розглядає, зокрема, справи щодо сурогатного материнства. Більшість постанов хоч і благоволить саме батькам, всі вони наголошують на складній природі європейського законодавства в таких питаннях.

Очевидно, що єдиної думки щодо сурогатного материнства немає. Ось уже 10 років юристи Гааги намагаються розробити відповідні рамки, не кажучи вже про запровадження правил цієї глобальної торгівлі. Комітет ООН з прав дитини у лютому 2021 року підтримав так звані “Веронські принципи” з розробки керівництва для захисту дітей, винесених сурогатними матерями. А у доповіді від травня 2022 року Європарламент засудив індустрію та закликав до “обов'язкових заходів” щодо захисту жінок та дітей.

Але насправді для розширення прав та можливостей сурогатних матерів, захисту дітей чи регулювання галузі нічого особливо важливого зроблено не було. Співробітниця прес-служби Єврокомісії заявила, що це питання до її компетенції не входить: “ЄС не має повноважень приймати законодавство для приведення у відповідність національних законів про сімейне право в цілому та про методи репродукції людини за допомогою сурогатних матерів зокрема”.

Прес-секретар європейського правоохоронного органу, який займається боротьбою з торгівлею людьми (Європол), заявив, що питання сурогатного материнства розглядається на рівні окремої країни і виходить за рамки нашої юрисдикції. Агентства ООН із захисту прав людини, жінок та дітей або відмовилися від коментарів, або дали схожі відповіді, які знімають з них будь-яку відповідальність.

За словами Еверінгема з Growing Families, уряди європейських країн і, скажімо, Австралії, публічно засуджують сурогатне материнство, але мало що роблять для виконання закону, щоб уникнути клопоту внутрішніх та міжнародних суперечок. "Було б жахливо садити новоспечених батьків у в'язницю за створення сім'ї", - сказав він.

Прагнення України стати членом ЄС — у червні 2022 року їй надали статус кандидата — може стати однією з болючих точок для чиновників обох сторін з метою подальшого регулювання діяльності всередині галузі.

Є ознаки того, що Україна робить кроки щодо посилення контролю за даною практикою. У квітні цього року до парламенту внесли законопроект, який пропонує заборонити сурогатне материнство для іноземців, але його обговорення не уточнюються. Наразі його розглядає комітет з питань охорони здоров'я.

“Статус цього закону невідомий, – сказала Марія Дмитрієва із Центру розвитку демократії. — На даному етапі з погляду його ухвалення результат може бути будь-яким. Ми прагнемо отримати якнайбільше інформації про деталі”.

Однак на тлі війни, кінця якої не видно, такі пріоритети опиняються в самому низу списку. “Проблема в нашому законодавстві, — сказав колишній прокурор Ковальчук. — Воно не гарантує ні захисту прав матері, ні захисту прав дитини. Загалом ця сфера взагалі практично не регулюється, на чому й наживаються недобросовісні клініки”.

Точиловський, треба сказати, виступає проти законопроекту: “Сподіваємося, його не ухвалять. BioTexCom вживає заходів щодо створення філій у Грузії та Казахстані, щоб бути готовим до будь-якого сценарію”.

Пошук відповіді продовжується

На сьогоднішній день Таня, як і раніше, засмучена відсутністю ясності та пояснень з боку BioTexCom. Після візиту туди чоловіка вона сказала, що компанія зовсім перестала відповідати на їхні дзвінки та електронні листи. Вона звернулася з позовом до Інтерполу, але з початком пандемії перестала отримувати відповіді і від нього.

У результаті вони з чоловіком вирішили скористатися послугами сурогатної матері в США, і тепер виховують сина. "У цієї історії не такий вже й сумний кінець", - сказала вона. Але при цьому вони навряд чи дізнаються, що трапилося з тим першим ембріоном і чи не росте десь у світі дитина, якій ніколи не розкажуть про її біологічних батьків. “Раніше я плакала і засмучувалась через це, але зрозуміла, що в будь-якому випадку мало що можу з цим зробити. Тож довелося просто змиритися”.

Politico , США