Євросоюз знову завдав болісного удару по українській економіці

ЄС продовжив заборону імпорту українського зерна та іншої сільгосппродукції. Це зроблено на користь Польщі та Румунії.

Спочатку передбачалося, що цього тижня закінчиться заборона на ввезення в ЄС продукції сільського господарства України. Але трапилося ось що: ЄС взяв та й продовжив заборону на імпорт українських продуктів харчування. Таке рішення, звісно, ​​є політично проблематичним, але поки що "швидке рішення" Україні обіцяють лише "експерти".

Суперечка йде, перш за все, про пшеницю, кукурудзу, рапс і соняшник. Імпорт цих продуктів є важливим для України, оскільки приносить країні великий прибуток. Однак тепер до середини вересня жодного з цих товарів більше не можна буде ввозити на територію Європейського союзу. Таке рішення ухвалила Єврокомісія, незважаючи на всі запевнення, що Європа хоче допомогти Україні у боротьбі з Росією. Причому Урсула фон дер Ляйєн спочатку мав інші плани щодо постачання українського зерна.

Ці обмеження на імпорт діють з початку травня і мали бути зняті цього тижня. Найкраще від українського імпорту захищено п'ять східноєвропейських країн — Болгарія, Польща, Угорщина, Румунія та Словаччина. Певні сільськогосподарські продукти з України ввозити туди не можна ні в якому разі. В інших країнах ЄС дозволено хоча б транзит цих продуктів. Це рішення стало ударом не лише по Києву, а й особисто по міністру сільського господарства ФРН Джему Оздеміру, який неодноразово висловлювався за вільну торгівлю з Україною.

Війна в Україні триває вже довго. Ось коротка історія питання. Вісім років тому, після анексії Криму Росією, Євросоюз на якийсь час дозволив безмитне ввезення багатьох українських товарів. Але мита на сільськогосподарський імпорт з України зберігалися, щоб захистити європейських виробників і підвищити їх конкурентоспроможність. Наприклад, пшениця українська пшениця продається на європейських ринках у середньому на 20% дешевша за польську. Але минулого року, коли Росія розпочала війну, ЄС знову вирішив зробити подарунок українським аграріям та тимчасово скасував мита і на сільськогосподарську продукцію. Мета була заявлена ​​така - підтримати економіку України і виявити солідарність із країною, що обрала Європу.

Проте кілька тижнів тому Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина в односторонньому порядку запровадили заборону імпорту українських сільгосптоварів. Це розлютило Єврокомісію, яка формально відповідає за торговельну політику в Європі. Проте ці чотири країни її проігнорували. У Єврокомісії вважали, що такого допустити не можна.

Але довелося. Мало того: Єврокомісія схвалила заборону українського сільськогосподарського імпорту заднім числом, а тепер і продовжила термін дії цієї заборони. У прагненні не поступатися українським аграріям східноєвропейські країни були невблаганними, тому Єврокомісії просто не мала іншого вибору. І ось це – тривожний сигнал. По-перше, тому що Брюссель задньою кількістю легітимізував порушення своїх власних законів. По-друге, тому що це рішення може зашкодити Україні.

"Імпорт зерна має центральне значення для нашої економіки, – каже український економіст, професор Віталій Данкевич. – Тому необхідно знайти вирішення проблеми". Частка України у світовому ринку зерна становить 10%. А в тому, що стосується соняшнику, на неї припадає загалом 50% світового ринку. Проте сільське господарство країни серйозно постраждало від бойових дій. Торік експорт українського зерна знизився на 32%.
Спочатку все це зерно та соняшник з України мали опинитися не в Європейському союзі, а на Близькому Сході та в Африці. Але транспортування продуктів у ці країни Чорним морем – справа небезпечна, оскільки Росія постійно блокує українські порти. Тому зерно перевозять вантажівками або залізницею до Східної Європи. І ось біда: останнім часом це українське зерно східні європейці все частіше залишали у себе, а не відпускали далі до Африки, бо надто вже приваблива була його низька ціна. Але це шкодило бізнесу місцевих працівників сільського господарства. Ці виробники стали побоюватися банкрутства своїх господарств і вважали себе жертвами такої хибної практики, нехай вона і була введена з кращих спонукань.

"Деякі цифри вражають уяву, – каже економіст Данкевич. – Так, наприклад, імпорт зерна до Польщі зріс у 38 разів, до Угорщини – у 58 разів, а до Румунії – у 690 разів!" Але чому українське зерно настільки дешевше за європейське? На думку Данкевича, це пояснюється низькою вартістю праці в Україні та вищою родючістю ґрунту. Але причина може полягати і в тому, що Україна не зобов'язана дотримуватись суворих європейських санітарних стандартів щодо сільгосппродуктів.

Суперечка навколо українського зерна розколює ЄС і змушує замислитися над тим, наскільки ще часу та грошей вистачить політичної солідарності європейських країн з Україною. І ще питання: а чи не брешуть провідні політики ЄС, коли кажуть, що серйозно ставляться до своїх заяв щодо необхідності надання Україні всієї можливої ​​допомоги? Адже Урсула фон дер Ляйєн, голова Єврокомісії, і Шарль Мішель, голова Ради Європи, невпинно повторюють, що стоять на боці України.

Чашу терезів на користь польських фермерів міг схилити єврокомісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський. В останні дні він неодноразово висловлювався за продовження обмежень на імпорт сільгосппродукції з України, зазначаючи, що хотів би взагалі зберегти їх до кінця року. Можна припустити, що ця позиція пояснюється його походженням, хоча тоді його образ суперечив би принципам Єврокомісії. Адже Войцеховський приїхав працювати до Єврокомісії із Польщі.

Die Welt , Німеччина