Фальсифікат на прилавках: в Україні вже 3 роки не контролюють якість харчових продуктів

У це важко повірити, але сьогодні в Україні фактично немає дієвої системи виявлення неякісних харчових продуктів. Ще три роки тому вийшла ухвала Кабінету міністрів про заборону проведення планових заходів державного нагляду та контролю у зв'язку з пандемією, яку досі ніхто не скасував. Тому ми сьогодні навіть приблизно не знаємо, що можемо придбати, скажімо, у банку з написом "печінковий паштет" або у продукті, який зовні схожий на сосиску.

Ситуацію у бік позитиву, як не дивно, трохи змінила війна, оскільки західні санітарні служби та наукові установи стали більше допомагати українським колегам із налагодженням системи моніторингу. Але, на думку експертів, справа навряд чи зрушить з місця, поки самі покупці не почнуть активніше реагувати на продаж недоброякісної продукції.

До них прийдуть, якщо попросите

Засилля фальсифікату в наших магазинах і до заборони перевірок трирічної давності не було великою таємницею. Але тоді іноді після рейдів контролерів з'являлися списки несумлінних виробників, що змушувало їх перейматися своєю репутацією хоча б для виду. Наразі з цим виникли серйозні проблеми, тому на початку року у міністерстві агрополітики видали наказ про дозвіл на позапланові рейди. Щоправда, для їх проведення мають скластись певні умови.

Серед таких є, наприклад, заява самого суб'єкта господарювання на відвідування контролерів або клопотання ветлікаря, який виявив неякісну продукцію. Загалом у цьому списку є шість пунктів, які дозволили хоча б крізь щілину вивчити тенденції на нинішньому ринку продовольства. У лютому цей перелік підстав було розширено. Додали контроль за приписами, винесеними раніше, та реакцію на невідповідність харчових продуктів. Йдеться про так звану RASFF – європейську систему швидкого обміну інформацією про наявність ризику для здоров'я людини, пов'язаного з харчовими продуктами та кормами.

Оскільки ми вже однією ногою стоїмо у Євросоюзі, то велика робота проводиться і щодо гармонізації законодавства. Зокрема, впроваджується HACCP – система аналізу ризиків, небезпечних факторів та контролю критичних точок. НАССР є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації та контролю небезпечних факторів. Всі ці заходи дозволили хоча б крізь щілину вивчити тенденції на ринку продовольства.

Картина традиційно виявилася невтішною

"До війни вся наша країна була майже повністю нашпигована фальсифікатом. Причому підроблялося абсолютно все, - повідомив директор дослідної станції птахівництва НААН України, доктор сільськогосподарських наук Олег Катеринич в інтерв'ю Харківському пресклубу. - У нашій галузі, скажімо, запросто використовувалася так звана високобілкова добавка , яка зовсім не містить білка. Або кормова добавка кальцію і фосфору, в якій не було ні кальцію, ні фосфору тощо».

Такий самий "оптичний" обман влаштовують споживачам і виробники харчових продуктів, оскільки переважна більшість із них не вказує реальний вміст інгредієнтів у своїй продукції.

За оцінкою заступника начальника управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Валерія Ситникова, наразі найчастіше фальсифікується "молочка". Замість тваринного жиру при виготовленні олії заводи використовують пальмову олію, приховуючи, що насправді це спред. І хоча відверта підміна безпечна для здоров'я споживачів, продукт не перестає бути фальсифікатом.

Наразі в Україні вже створили низку законів, де детально прописано правила маркування продукції. Є у нас також вся необхідна законодавча база, яка передбачає низку покарань для порушників.

Скажімо, за недостовірну інформацію на упаковці юридичні особи мають сплатити п'ятнадцять мінімальних зарплат, що перевищує сто тисяч гривень. Для фізичних осіб штрафні санкції сягають відповідно десяти мінімальних зарплат.

Здавалося б, такі витрати мають стимулювати сумлінність товаровиробників, але через заборону перевірок повноцінно забезпечити виконання ухвалених законів практично неможливо.

"Забороняти перевірки – це погана справа, – підтримав своїх колег професор кафедри харчових технологій Черкаського державного технологічного університету, доктор технічних наук Владислав Сухенко. – З одного боку держава дбає про споживачів, бо в цьому сенсі наша законодавча база навіть краща за європейську. А з іншого. вона сторони пов'язує руки органів контролю". Тобто зводить нанівець свою ж законотворчу діяльність.

Ваше здоров'я у ваших руках

Наше здоров'я на п'ятдесят шість відсотків залежить від якості продуктів, які зараз в Україні важко назвати корисними хоч би через вміст у них горезвісних антибіотиків. Сьогодні їх знаходять скрізь. Скажімо, на тих самих птахофабриках ці препарати вводяться не лише птахові, а й в інкубаторні яйця.

Курча ще не вилупилося, але вже "знаком" із фармацевтичними препаратами. Причому захоплюються новими технологіями, схоже, не лише тваринники, адже ознаки антибактеріальної "терапії" сьогодні знаходять у меді та борошняних виробах. Принаймні, саме такі результати показала Катериничова лабораторія в ході дослідження якості макаронів. Причому в цьому випадку йдеться не лише про вітчизняні, а й іноземні зразки.

До нашого організму разом із продуктами потрапляють й інші небезпечні елементи. Владислав Сухенко розповів про діалог працівниці лабораторії на птахофабриці з водієм вантажівки, яка привезла замовлений комбікорм. Перевірка виявила у товарі настільки високий вміст мікотоксинів, що у разі ранкового годування на цьому підприємстві вже до обіду полягли б усі курчата. Звичайно, жінка відмовилася прийняти продукт із сюрпризом, на що водій відповів із іронічним спокоєм: "Та заради Бога. Не візьмете ви, відвезу на хлібозавод. Там заберуть за милу душу".

Злочинна байдужість товаровиробників до якості своєї продукції формує як відсутність повноцінного контролю з боку держави, а й толерантне ставлення суспільства до цього явища. Ми можемо годинами бурчати на кухнях з приводу неїстівної ковбаси, але й пальцем не поворухнемо заради того, щоб виправити цю ситуацію. З такими споживачами та рівнем контролю виробники ніколи не стануть кращими.

Але приклади руху "знизу" у країні вже є

"У цьому сенсі мені подобається Одеса, – каже Владислав Сухенко. – Там організована фірма, яка приймає заявки щодо неправильного маркування продукції. Знайшовши докази фальсифікату, фірма, де працюють в основному юристи, подає на виробника позов до суду. Варто зауважити, що роботи їм вистачає. Вже відкрили філії у кількох інших регіонах".

Втім, проблеми, пов'язані зі слабким контролем, мають набагато глибші причини, ніж здавалося б. За словами Олега Катеринича, в Україні вже протягом років двадцяти навчальні заклади не готують фахівців, які б могли проводити якісні лабораторні дослідження. Катастрофічно не вистачає й самих лабораторій. Його науковий заклад працює лише завдяки іноземним грантам, але подолати весь обсяг нинішніх проблем практично неможливо.

Самі ж проблеми ростуть як снігова куля. Нещодавно дослідники виявили, що в Україну почали масово завозити яйця та молодняк мускусних качок, уражених новою хворобою, якої раніше у нас не було. "Зараз ця хвороба вже перекинулася і на гусей, – каже Олег Катеринич. – Але далі проводити дослідження ми не можемо, оскільки обмежені препаратами та лабораторіями. Катастрофічна ситуація склалася і з кукурудзою, яка фактично вся, за невеликим винятком, уражена мікотоксинами та лікарськими препаратами . Все це разом із кормами потрапляє у м'ясо. Складна ситуація і з соняшником і з багатьма зерновими”.

І ще один важливий аспект. Незважаючи на те, що Україна намагається впровадити у себе європейські системи контролю, всілякі щілини для порушення екологічних норм залишаються й надалі. За словами Олега Катеринича, зараз у всьому світі, відповідно до законодавства, контролюють весь процес виробництва продукції для харчування, а в нас лише кінцевий продукт. Тобто, ви можете використовувати всі інгредієнти безконтрольно, але якщо у вас на виході продукт відповідає показникам (скажімо, не має забруднень), то він безпечний.

Сьогодні великі виробники мають свою систему контролю, але на ринку тепер працює чимало дрібних та середніх фірм, що нечасто дозволяють собі таку розкіш, як кваліфікований ветлікар. Тому зараз говорити про гарантовану систему нагляду за якістю їхньої продукції досить складно.

Що у тих рашистських бомбах?

Війна, звісно, ​​ще більше посилила ситуацію з якістю продуктів харчування. І справа не тільки в тому, що під час зимових відключень електроенергії багато оптових та торгових мереж не відразу почали встановлювати генератори до морозильних камер, знижуючи тим самим якість товарів у вакуумних та інших упаковках.

Наразі також невідомо, в якому стані будуть угіддя, розташовані в зоні бойових дій та районах, що знаходяться в окупації. Досі більшість цих територій не розмінована. А там, де міни та снаряди спрацювали, можуть виникнути проблеми із зараженням ґрунту

Але, на щастя, хоча б тут держава виявила певну кмітливість. «Сьогодні у нас діє державна програма моніторингу рослинної продукції, — каже Валерій Ситников. — Тобто, вже п'ять років поспіль ми почергово перевіряємо сільськогосподарські підприємства Харківщини, які вирощують пшеницю, кукурудзу, гречку, сою, овес на утримання зернових шкідливих речовин. Минулого року, незважаючи на військові дії, такі дослідження також проводились. Великих порушень ми не виявили. Восени, після збирання врожаю, продовжимо моніторинг. Кошти на цю програму вже передбачено бюджетом».

umoloda.kiev.ua