Нова глобальна резервна валюта готується скласти конкуренцію долару

Китай і Росія оголосили, що разом із Бразилією, Індією та Південною Африкою вони "працюють над створенням нової глобальної резервної валюти", здатної конкурувати з американським доларом.

Долар був основною глобальною валютою з кінця Першої світової війни, коли він замінив собою британський фунт як кращу резервну та розрахункову валюту. До кінця Другої світової війни більшість країн все ще дотримувалася золотого стандарту, але його епоха закінчилася в 1971 році, коли Сполучені Штати закрили це "золоте вікно".

У багатьох сенсах держави, вороже налаштовані до Сполучених Штатів, опинилися в заручниках у долара. Китай та Росія, а також багато інших країн зберігають більшу частину своїх валютних резервів у доларах. Практично всі світові товари, такі як нафта, кукурудза, цукор, кава, мідь та алюміній, оцінюються та торгуються у доларах. Це дає Сполученим Штатам унікальну можливість застосовувати фінансові санкції до іноземних держав, у тому числі заморожувати їхні доларові банківські рахунки, а також обмежувати їхню здатність проводити торгові транзакції та залучати інвестиції. Нині приблизно дві дюжини країн перебувають під тими чи іншими економічними санкціями чи обмеженнями, які проти них запровадили Сполучені Штати.

Згодом країни знаходять лазівки в санкціях, проте ці обхідні рішення найчастіше дорогі та обтяжливі. Куба жила під американськими санкціями понад півстоліття. Тим часом Росія – впоравшись із початковим шоком від того, що багато її доларових рахунків було заморожено чи заблоковано, а її доступ до глобальних розрахунково-клірингових систем було припинено чи обмежено, – вже зуміла знайти альтернативні способи платити за імпорт товарів та отримувати винагороду за експорт.

Невдоволення у зв'язку з прихильністю до американського долара відчувають не тільки країни, що перебувають під санкціями, а й дружні Сполученим Штатам держави, які розуміють, що вони теж можуть у будь-який момент зіткнутися з тими чи іншими економічними обмеженнями, якщо раптом вони дуже розсердять американських політиків. Оскільки долар є світовою резервною та розрахунковою валютою, це накладає на американських політиків додатковий тягар відповідальності, тобто вони повинні виявляти обачність і не проводити таку грошово-кредитну політику, яка може підштовхувати інфляцію, а також безрозсудну податково-бюджетну політику. На жаль, останні кілька років Федеральна резервна система, Конгрес США та адміністрація поводилися безвідповідально.

Як зазначалося вище, Китай та Росія енергійно працюють над створенням альтернативи американському долару, і вони вже створюють клірингові рахунки для здійснення розрахунків між собою. Частка долара у торгових розрахунках між Китаєм та Росією впала приблизно з 90% у 2015 році до приблизно 40% цього року. (До речі, під час однієї з моїх поїздок до Китаю пару десятків років тому я зустрівся з чиновниками центрального банку країни, і деякі з них мали ступінь з економіки Чиказького університету. Вже на той час китайці вивчали можливі альтернативи американському долару. На всіх китайських банкнотах був зображений Мао, тоді я не втримався і пожартував, що, на мою скромну думку, світ навряд чи готовий прийняти і активно користуватися банкнотами з портретом масового вбивці).

Якби Китай і Росія повернулися до золотого стандарту і переконали інші країни наслідувати їхній приклад, проблема тиранії долара (яка їх непокоїть) була б вирішена. Але це не так просто. Підраховано, що приблизно 20% світових золотих запасів перебувають у руках урядів. Цього цілком достатньо, щоб вони могли дестабілізувати ціну на золото в будь-який зручний їм момент, але набагато менше тієї кількості золота, яка б знадобилася для забезпечення валюти, якщо тільки ціна на золото не зросте в кілька разів, – що може спричинити цілий ряд інших проблем.

Китайський уряд та уряди інших країн часто тримають інформацію про обсяги своїх покупок золота в секреті. Відомо, що зараз китайці скуповують велику кількість золота. Можливо, вони вже придбали близько 4000 тонн, що однаково приблизно вдвічі менше, ніж у Сполучених Штатів, які зараз мають понад 8000 тонн. За деякими оцінками, нині Росія має близько 2300 тонн, а це трохи менше, ніж у Франції, і трохи більше, ніж у Швейцарії. Ці оцінки стосуються лише запасів центральних банків. На частку приватних організацій та приватних осіб у всьому світі, швидше за все, припадає близько 80% золота, проте цього не знає ніхто.

Росія, Китай і, можливо, деякі інші країни, які мають досить багаті запаси природних ресурсів, можуть спробувати створити "товарний кошик" – використати свої запаси нафти, природного газу, вугілля, міді, алюмінієвої руди, а також свої відкриті запаси золота та срібла як забезпечення своїх валют, якщо їхній нинішній валютний кошик не принесе бажаного результату. Подібний "товарний кошик" може спрацювати за умови, що ті, хто захоче тримати їхню валюту, будуть впевнені в стабільності країн, що надають ці резерви, і в їх прихильності до принципу верховенства закону, – а це дуже велике питання!

Навіть якщо темпи інфляції у Сполучених Штатах прискоряться, змушуючи долар втрачати істотну частину його купівельної спроможності, наразі досить важко уявити, що група країн зуміє створити нову глобальну валюту. Швидше за все, натомість безліч приватних організацій створять якісь замінники державних паперових грошей, підкріплені криптовалютами чи товарами, – замінники, які частково служитимуть засобом заощадження та розрахунковими одиницями. Цілком можливо, деякі з них навіть досягнуть значних успіхів.

Річард Ран – голова Інституту підтримки глобального економічного зростання