На Землі залишився лише один відсоток території з чистим повітрям

За словами вчених, у всьому світі добова концентрація дрібнодисперсних частинок у повітрі більшу частину часу перевищує рекомендовані межі.

Ні для кого не секрет, що забруднення повітря є серйозною проблемою, яка сьогодні стоїть перед світом. Але наскільки серйозною? Нове дослідження глобальних щоденних рівнів забруднення повітря показує, що навряд чи на Землі можна врятуватися від брудного повітря.

Згідно з результатами рецензованого дослідження, опублікованого в понеділок у журналі Lancet Planetary Health, близько 99,82% території земної кулі схильне до впливу концентрації твердих частинок 2,5 (PM2,5) — найдрібніших частинок у повітрі, які можуть спричинити рак легень та серцеві захворювання — перевищує межу безпеки, рекомендовану Всесвітньою організацією охорони здоров'я. І лише 0,001% населення земної кулі дихає повітрям, яке вважається прийнятним, йдеться у документі.

Дослідження, проведене вченими з Австралії та Китаю, показало, що на глобальному рівні більш ніж у 70% днів у 2019 році добові концентрації PM2.5 перевищували 15 мікрограмів газоподібного забруднювача на кубічний метр – рекомендована ВООЗ добова межа. Якість повітря викликає особливу тривогу в таких регіонах як Південна та Східна Азія, де більш ніж у 90% днів концентрація PM2.5 перевищувала граничне значення 15 мікрограмів.

Хоча будь-яка кількість PM 2.5 шкідлива, вчені та регулюючі органи зазвичай менше стурбовані щоденним рівнем, ніж хронічним впливом.

“Я сподіваюся, що наше дослідження зможе змінити думку вчених та політиків щодо щоденного впливу PM2,5, – сказав Юмінг Го, провідний дослідник та професор охорони навколишнього середовища в Університеті Монаш. — Короткочасний вплив, особливо раптове збільшення, PM2.5 призводить до значних проблем зі здоров'ям.

Якби ми могли щодня дихати чистим повітрям, звичайно, довгострокова дія забруднення повітря була б менш гнітючою”.

У той час як вчені та чиновники громадської охорони здоров'я вже давно знають про небезпеку, від забруднення повітря щорічно помирає 6,7 мільйона людей, причому майже дві третини передчасних смертей спричинені дрібнодисперсними частинками, — кількісна оцінка глобального впливу PM2,5 була складним завданням через відсутність станцій моніторингу забруднення.

Го та його співавтори вирішили цю проблему, об'єднавши наземні вимірювання забруднення повітря, зібрані з більш ніж п'яти тисяч станцій моніторингу по всьому світу, з моделюванням машинного навчання, метеорологічними даними та географічними факторами для оцінки глобальних добових концентрацій PM2.5.

Коли справа дійшла до оцінки річного впливу в усіх регіонах, дослідники виявили, що найвищі концентрації спостерігалися в Східній Азії (50 мікрограмів на кубічний метр), за якою йдуть Південна Азія (37 мікрограмів) та Північна Африка (30 мікрограмів). Жителі Австралії та Нової Зеландії стикалися з найменшою загрозою від дрібнодисперсних частинок, а інші регіони Океанії та Південної Америки також входили до місць з найнижчими річними концентраціями PM2.5.

Вчені також вивчили, як змінилося забруднення повітря за два десятиліття до 2019 року. Наприклад, у більшості районів Азії, Північної Африки та Африки на південь від Сахари, Океанії, а також Латинської Америки та Карибського басейну за останні 20 років відбулося збільшення концентрації PM2.5, частково спричинене посиленням лісових пожеж.

Щорічні концентрації PM2,5 та дні з високим вмістом PM2,5 у Європі та Північній Америці знизилися завдяки посиленню норм. Дрібнодисперсні частинки складаються з сажі від транспортних засобів, диму та золи від лісових пожеж та забруднень від кухонних плит на біомасі, а також сульфатних аерозолів від виробництва електроенергії та пустельного пилу.

У статті також зазначається, як рівні вмісту дрібнодисперсних частинок варіюються залежно від пори року, що відображає діяльність людини, яка прискорює забруднення повітря. Наприклад, у північно-східному Китаї та Північній Індії з грудня до лютого були зафіксовані більш високі концентрації PM 2.5, що, ймовірно, пов'язано зі збільшенням використання теплогенераторів, які працюють на викопному паливі, в зимові місяці. З іншого боку, у країнах Південної Америки, таких як Бразилія, у період із серпня по вересень спостерігалося підвищення концентрації, ймовірно, пов'язане з підсічно-вогневою обробкою полів у літній сезон.