Бої за Сєвєродонецьк, урізане ембарго на російську нафту: підсумки 97-го дня війни в Україні

Аналізуємо ситуацію на 97 день війни.

Ситуація на фронті 31 травня

Судячи з заяв керівництва міста та області, бої йдуть у самому центрі Сєвєродонецька. Евакуацію цивільних осіб звідти зупинено – мабуть, дороги та мости повністю під вогневим контролем супротивника.

Глава Луганщини заявив, що ситуація "надскладна". Голова міської адміністрації Олександр Стрюк повідомив, що ворог контролює вже половину міста.

Атмосфера у місті відповідна. Наприклад, ракета прилетіла просто під час інтерв'ю з місцевою мешканкою. За попередньою інформацією від журналістів жінка вижила.

Загалом, за даними мера міста, у Сєвєродонецьку за час боїв загинули вже півтори тисячі мешканців.

Враховуючи, як складається ситуація, українські війська можуть залишити Сєвєродонецьк, повідомив губернатор Гайдай. "Якщо їм потрібно буде відійти за річку до Лисичанська, щоб зберегти війська, вони, можливо, це зроблять", - припустив Гайдай.

Тут важливо розуміти, що Лисичанськ знаходиться на високому правому березі річки Сіверський Донець. А Сєвєродонецьк у низині на лівому березі. Тобто у Лисичанську – вигідніші позиції для оборони. З нього весь Сєвєродонецьк видно як на долоні.

Отже, для росіян контроль над одним Сєвєродонецьком мало що означає із тактичної точки зору. Напевно, далі вони відразу спробують штурмувати Лисичанськ. Але якщо туди відійдуть війська із Сєвєродонецька та закріпляться, це буде зробити складно. Тому, мабуть, противник продовжить завдавати удари мостами через Донець, щоб запобігти відходу військ нових рубежі.

По решті фронту ситуація, як повідомляє Генштаб ЗСУ, така:

1. Була нова спроба ворожого штурму в районі Довгенького на кордоні Харківської та Донецької областей, противник зазнав втрат і відійшов. Це говорить про тиск РФ із боку Ізюма у напрямку Слов'янська. Раніше Арестович повідомляв, що РФ має намір також наступати на Слов'янськ із Лиману (тобто зі сходу).

Водночас Слов'янськ уже потужно обстрілюють: сьогодні вночі ракетний удар пошкодив школу та кілька будинків, які загинули.

2. Крім штурму населених пунктів на північ від Попасної, російські війська атакували Покровське за 7 кілометрів на схід від Бахмута.

3. Противник учора штурмував Доломітне на захід від Світлодарська. Через це село підходить ще стара лінія розмежування на Донбасі.

Доломітне підводить до угруповання ПС, розташованого на північ від Горлівки. Тобто це може бути самостійний напрямок бойових дій противника.

На Київщині боїв немає. Але продовжується сюжет із обговореннями, чи витримає столиця новий напад Росії. Тому сьогодні в обласній військовій адміністрації показали Київський укріпрайон – лінії оборони, які мають утримати артилерію супротивника далеко від столиці.

Міжнародна ситуація та прогнози

Швидкого закінчення війни в Україні чекати не варто, і до перемоги "ще багато чого потрібно зробити", заявив секретар РНБО Олексій Данилов.

За його словами, люди, які прогнозували закінчення війни у ​​квітні - "говорили небезпечну річ".

"На жаль, війна ще триватиме, і нам до перемоги багато потрібно зробити. Нам дуже важко на фронті, йдуть бої на території Луганської, Донецької та інших областей нашої країни. Доти, доки вони не закінчаться, поки останній російський чобіт не піде з нашої території, нам не можна заспокоюватися. Завдання Росії щодо знищення нашої держави ніхто не скасовував. І з цим слід жити, і всі наші рішення мають прийматися з розумінням цієї аксіоми", - сказав він.

Тривалість цього конфлікту, втім, залежатиме від того, як ідуть постачання зброї до країни. Наприклад, питання передачі американських РСЗВ поки що на розгляді. І у Сполучених Штатах кажуть, що далекобійні ракети до них не даватимуть. Про це сьогодні повідомив журналіст "Голосу Америки" при Білому домі Михайло Комадовський.

"Системи MLRS залишаються на розгляді, але нічого не обговорюється із можливостями дальнього удару (за межами використання на полі бою)", - повідомив кореспондент із посиланням на чиновників адміністрації Байдена.

Колишній постійний представник США в НАТО Курт Волкер вважає, що таке рішення продиктоване побоюваннями загострити відносини з Кремлем. Втім, Волкер вважає це помилкою, оскільки Росія, на його думку, не зможе відкривати "другий фронт" в умовах обставин, що склалися.

Він, до речі, прогнозує, що після операції у Сєвєродонецьку російські війська будуть повністю виснажені, а українські сили зможуть піти у наступ.

Втім, звучать у США і стриманіші оцінки. Голова комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив сьогодні, що найкращим закінченням війни в Україні стали б переговори.

"Я думаю розв'язка за допомогою переговорів була б логічним вибором", - заявив генерал. Але, на його думку, "обидві сторони мають дійти цього висновку самостійно". "Як усе закінчиться, це мають вирішувати президент Зеленський та президент Путін".

На думку Міллі, альтернативою можуть стати або рішуча перемога однієї зі сторін, або патова ситуація. Але, з огляду на те, що переговори глава генштабу США бачить найбільш " логічним вибором " , то " рішучу перемогу " він відносить або у категорію недосяжного, або небажаного (якщо, наприклад, перемагати почне Росія).

Також Міллі заявив, що бої на Донбасі вплинуть на подальший перебіг подій.

Другий фронт міжнародної дипломатії – розблокування зернового експорту з України. ООН сьогодні запропонувала створити контактну групу щодо виведення суден із зерном з українських портів.

"У ООН є пропозиція. Створення чотиристоронньої контактної групи, що складається з ООН, Туреччини, Росії та України. Ми сказали "так" на це в принципі нарада на технічному рівні. З'явилася ідея його реалізації, але з цього питання поки що не досягнуто повного консенсусу". ", - Повідомив заявив глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу.

Чавушоглу сказав, що Росія та Україна також загалом домовилися з цього питання, але деталі ще доведеться обговорити.

Росія та санкції на нафту

Сьогодні Європа зуміла таки узгодила шостий пакет санкцій проти Росії. Там є й нафтове ембарго. Щоправда, як і очікувалося, дуже часткове.

Президент Євроради Шарль Мішель заявив, що санкції торкнуться 75% російського імпорту нафти до ЄС. А до кінця року 90% російської нафти, що ввозиться до Європи, буде заборонено.

Виняток зробили для Угорщини, яка харчується від нафтопроводу "Дружба". І для Болгарії, яка відмовиться від постачання російської нафти лише до кінця 2024 року

Але найцікавіше - заборона на імпорт сирої нафти з РФ почне діяти лише через півроку після введення санкцій (їх, до речі, ще не запровадили), а на нафтопродукти (залежність Європи з постачання дизеля з РФ особливо велика) – через 8 місяців.

Це досить тривалий термін. Не виключено, що за 6-8 місяців війна таки закінчиться, і ембарго взагалі вводити не доведеться (не виключено, що саме на це і сподіваються в Європейському союзі).

Bloomberg пише, що через нові санкції Росія може втрачати близько 10-12 мільярдів доларів на рік. Наразі прибутки РФ від торгівлі нафтою - близько 20 мільярдів доларів на місяць. Тобто падіння буде не надто суттєвим. Але буде після втрати ринку Європи, РФ буде змушена продавати свою нафту зі знижкою в Азію.

При цьому Росія продовжить заробляти близько 6 мільярдів доларів на експорті до Угорщини, Словаччини та Чехії через південні гілки "Дружби".

І хоча заборони реально почнуть діяти лише через півроку, нафта на цих новинах вже дорожчає. Вартість марки Brent перевищила $124 за барель уперше з 9 березня.

До речі, на Заході такої позначки не вважають граничною. Ще в п'ятницю Bank of America Global Research повідомляв, що у разі різкого скорочення експорту російської нафти, Brent може зрости понад 150 доларів за барель. Тобто Росія ще щонайменше півроку зможе дуже багато заробляти на експорті до ЄС.

І це при тому, що нові санкції Євросоюзу торкнуться лише танкерної нафти з Росії, а трубопровідну чекає "тимчасове вилучення".

Наслідки своїх санкцій вже почали відчувати в Європі. Німеччині пропонують запровадити обмеження швидкості на автобанах після запровадження нафтового ембарго проти Росії, щоб знизити споживання нафти, вважає голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль.

"Скинути швидкість на кілька кілометрів на годину - це крихітний компроміс у порівнянні з стражданнями народу України", - сказав він в інтерв'ю Der Spiegel. За його словами, наступного літа можливі складнощі на світових нафтових ринках і, можливо, дефіцит дизпалива та бензину в Європі.

Втім, в Офісі президента України очікувано залишилися незадоволеними таким компромісним нафтовим ембарго. "Якщо ви запитаєте мене, я б сказав, що занадто повільно, занадто пізно і безумовно недостатньо. Ми точно незадоволені", - заявив заступник голови ВП Ігор Жовква в коментарі Reuters.

Казус Денісової

Сьогодні Верховна Рада відправила у відставку уповноваженого з прав людини Людмилу Денісову.

До війни в Україні це має пряме відношення.

Щоб усунути її, депутати зібрали підписи для висловлення недовіри. Претензії до омбудсмена озвучили у "Слузі народу". Як написав у Facebook нардеп Павло Фролов, їх накопичилося кілька.

Серед них "незрозуміла концентрація" медійної роботи Людмили Денисової на деталях "сексуальних злочинів у збоченій формі" та "згвалтування дітей", які вона не могла підтвердити доказами (йдеться, очевидно, про заяви Денисової про те, що російські військові ґвалтують українських дітей, у тому числі і немовлят). Що, на думку депутатів, лише шкодило Україні та відволікало увагу світових ЗМІ.

Також їй закинули те, що вона "усунулася від питань організації гуманітарних коридорів та обміну полоненими". До того ж, багато часу після 24 лютого проводила за кордоном.

Нагадаємо, що Денисова – екс-міністр соціальної політики, народний депутат від "Народного фронту". Вона була призначена на свою посаду ще за Порошенка і вважається креатурою екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Серед можливих кандидатів на місце уповноваженого з прав людини Верховної Ради називають різних депутатів фракції "Слуга народу" - Миколу Тищенка, Мар'яну Безуглую та Олександра Качуру. Втім, Тищенко та Качура вже це спростували.

Але важливий тут не так політичний аспект. Скільки військово-інформаційний. По суті, правляча партія звинуватила Денисову в поширенні бездоказової інформації про військові злочини російських військ в Україні. Які широко розтиражовані західними ЗМІ.

У принципі, логіку дій влади у разі зрозуміти можна.

Бо чим більше йтиме від офіційних українських осіб інформації, достовірність якої не можна підтвердити, тим меншою буде довіра до будь-якої інформації, яка виходить із Києва. А під час війни це неприпустимо. Тому інформполітика Денисової і викликала таку реакцію правлячої партії.

strana.news