Українські війська вийшли на кордон із Росією: підсумки 82-го дня війни

Аналізуємо ситуацію на 83 день війни.

Харків та Донбас

Сьогодні влада Харківської області підтвердила вихід підрозділів тероборони на кордон з Росією. Вийти на кордон вдалося на північ від Харкова, на лінії між Козачою Лопанню та Вовчанськом (обидва населені пункти все ще контролюються росіянами).

Тепер основне питання - чи зможуть ЗСУ вийти на кордон на схід. Адже саме там відбуваються комунікації постачання ізюмського угруповання російських військ.

На північному сході та на схід від Харкова українські сили ще кілька днів тому вперлися у природну перешкоду – Сіверський Донець, де лівий берег контролюють росіяни. За їхньою спиною - тил російської армії, який тягнеться до кордону Росією.

Поки що українські сили туди не наступають, і комунікації росіян на сході України продовжують функціонувати.

Позиції ж ЗСУ у нещодавно зайнятих селах на півночі Харківської області активно обстрілюються - особливо у Терновій та Російських Тишках. А ввечері стало відомо, що противник намагався штурмувати Тернову.

Під Ізюмом обстрілюється село Довгенько, яке росіяни, як вони стверджують, раніше захопили. Українська сторона цього не підтверджує: за повідомленням Генштабу, село під контролем ЗСУ.

На схід точаться бої навколо Лимана. Росіяни заявляють про зрушення на захід і північний захід від міста, проте всі атаки противника успішно відбиваються.

У Сєвєродонецькій зоні сьогодні якихось видимих ​​змін не сталося. Бої йшли на південь від міста, біля населеного пункту Борівське. Сам Сєвєродонецьк сильно обстрілюють, сьогодні там загинуло десять людей.

З району Попасної росіяни активно обстрілюють Бахмут.

Під Авдіївкою, де днями супротивник мав поступ уперед, він, за даними України, зазнав серйозних втрат і відійшов на позиції, які раніше займали.

На північ, поблизу Нью-Йорка (це підконтрольне Україні селище на захід від Горлівки), росіяни намагалися атакувати село Суха Балка.

Південь від Маріуполя до Одеси

Російські війська продовжують штурмувати "Азовсталь". Вони намагаються перекрити всі відомі виходи з підземель, що позбавляє український гарнізон можливості набирати воду та розподілятися за бомбових ударів.

Інформацію про плани противника щодо блокування виходів із бункерів Азовсталі також підтверджує радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

У Росії сьогодні з'явилося повідомлення про те, що досягнуто домовленості про евакуацію з території «Азовсталі» поранених. Українська сторона поки що ці домовленості не підтверджує.

На Одещині сьогодні обстріляли узбережжя. Як повідомлялося - у Білгород-Дністровському районі, що ближче до острова Зміїний.

На острові Зміїному російські військові намагаються розгорнути систему ППО.

Ще один важливий фактор на півдні – це створення укріпрайонів по периметру захоплених Росією територій.

Інститут вивчення війни (США) пише, що російські сили будують систему траншей та бетонні укріплення у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Це, на думку експертів, свідчить про те, що загарбники ставлять завдання постійного контролю цих територій.

Раніше Інститут давав такий прогноз на подальший результат війни - на якомусь етапі Путін зупинить наступ російської армії і займеться зміцненням позицій на зайнятих територіях, щоб залишити їх під своїм контролем. Далі ці території будуть приєднані до Росії і Кремль заявить, що атака на них може викликати "ядерну відповідь".

"Новий страх Заходу"

Українська армія буде готова до активного контрнаступу на позиції РФ лише до середини липня – після отримання достатніх обсягів тяжкого озброєння. Про це заявив радник голови ВП Олексій Арестович.

"Перша серйозна зброя, думаю, приїде не раніше липня. Точніше, у серйозних кількостях. Треба правильно розуміти. Іти вона буде і раніше, але як би. Не раніше липня", - уточнив радник Єрмака.

Тим часом, уже зараз, на Заході вже обговорюють перспективи перемоги України. Щоправда, іноді не зовсім у "переможному" контексті.

Американський будинок Politico сьогодні вийшов зі статтею "Новий страх Заходу: що якщо Україна переможе?"

"Одна з побоювань полягає в тому, що перемога України може дестабілізувати Росію, зробити її ще більш непередбачуваною та зробити нормалізацію енергетичних зв'язків ще більш недосяжною", - пише Politico.

Тепер деякі політики на Заході виступають за вирішення конфлікту "зі збереженням особи Москві", навіть якщо це коштуватиме Україні частини територій.

Зокрема, лідери Франції, Німеччини та Італії заговорили про важливість припинення вогню та мирної угоди якраз у той момент, коли Україна змінила перебіг подій на фронті.

Оглядач Росс Доутат із New York Times конкретизував проблему: на його думку, військовий поступ України підвищить ризик ядерної ескалації. Тобто Росія, якщо почне програвати війну звичайними озброєннями, може на думку журналіста застосувати ядерне.

Радник голови ОП Михайло Подоляк відреагував на публікацію у Politico.

"Деякі західні політики хочуть завершення війни з можливістю для Росії зберегти обличчя, віддавши їй частину територій, пише Politico. Зберегти обличчя після Бучі та Маріуполя? Дивовижна логіка, але якщо ці політики хочуть віддати Росії частину своїх територій, це справа їх виборців", - написав Подоляк у Twitter.

Зазначимо, що в самій РФ поки що ніхто не обговорює варіанта відходу з України зі "збереженням особи". Там незмінно заявляють, що «мети спецоперації буде досягнуто» і з уже захоплених територій "Росія не піде». Це простежується не тільки в офіційних промовах, а й на рівні наративів центральних медіа.

Не бачать швидкої розв'язки конфлікту й у Європі.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що війна в Україні триватиме довго і матиме вкрай тяжкі наслідки для всієї Європи.

Виступаючи в парламенті країни, він заявив, що світ вступив у "десятиліття небезпек та воєн". Конфлікт в Україні "триватиме тривалий час і становитиме постійну загрозу безпеці Угорщини", - сказав Орбан.

На прогнози щодо довгострокової війни вже реагує і курс гривні до долара. Хоча офіційно він і зафіксований на позначці трохи нижче за 30 гривень за долар з 24 лютого, але активно йде торгівля на чорному ринку, а також у небанківських обмінниках. І там курс на тлі розмов про те, що воєнні дії ще триватимуть довго, уже впав до 35 гривень за долар. Бізнес намагається переказувати гривню у валюту. Крім того, ходять чутки, що влада може і сама опустити курс гривні до долара, щоб отримувати більше гривні і наповнювати бюджет від податків, що обчислюються у валюті (наприклад, акцизів), а також від західної фінансової допомоги.

Олії у вогонь продовжують і прогнози урядовців про великі проблеми з бюджетом.

Так, міністр фінансів Марченко заявив, що у разі, якщо війна триватиме ще 3-4 місяці, Україна буде змушена скорочувати пенсії та зарплати та збільшити податки. При цьому він окремо зазначив, що великим тягарем є виплата зарплат військовим.

На цьому тлі єдиним варіантом звести доходи та витрати бюджету є отримання масштабної західної допомоги та кредитів. Про це сьогодні Володимир Зеленський говорив із директором-розпорядником МВФ. У Єросоюзі також заявили, що найближчим часом буде ухвалено рішення про надання допомоги на найближчі два місяці. Але конкретики за сумами та за умовами поки що немає.

Раніше українська влада заявляла, що через падіння бюджетних надходжень під час війни необхідне додаткове фінансування у розмірі 5 млрд доларів на місяць.

Зустріч ОДКБ на тлі розширення НАТО

Сьогодні, на тлі історії з розширенням НАТО на території Фінляндії та Швеції, зібралися лідери країн, що входять до Організації договору колективної безпеки (ОДКБ). Це військовий союз на чолі з Росією, куди входять РФ, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.

Там виступив Лукашенко і заявив, що треба всім "кріпити лави": "без якнайшвидшого згуртування ОДКБ нас завтра може не бути, якби ми відразу виступили єдиним фронтом, не було б цих пекельних санкцій, Росія не повинна боротися зі спробою розширення НАТО поодинці ".

Також Лукашенко звинуватив Польщу у намірі захопити частину України.

"Найнебезпечніша сьогодні тенденція в Україні – спроби розчленування України. Вже створено тисячні підрозділи, щоб під виглядом миротворців увійти до України та "захистити її", - сказав Лукашенко.

Путін також згадав про розширення Альянсу. Але дав зрозуміти, що реакція РФ на кроки фінів та шведів буде не такою, як по Україні.

Ще один підсумок саміту ОДКБ – організація не планує брати участь у війні в Україні.

За підсумком ОДКБ ухвалила декларацію, де про Україну взагалі не було прямо згадано.

У деяких пунктах читався натяк на події в Україні, але неоднозначний. Так, в одному пункті йшлося, що країни-учасники "заклопотані селективним застосуванням міжнародного права, небажанням зважати на законні інтереси суверенних країн, втручання у їхні внутрішні справи, застосування односторонніх санкцій, прояви подвійних стандартів, ненависть і нетерпимість". Це очевидно на підтримку позиції Росії.

Але, крім того, там сказано також, що члени організації "серйозно стурбовані тенденцією до силового втручання в кризи в обхід міжнародного права, використанням сили або загрозою застосування сили для вирішення конфліктів на порушення Статуту ООН". Тобто йдеться саме про те, в чому Україна та Захід звинувачують Росію.

Крім того, у своїй заяві ОДКБ наголосила на важливості "зниження напруженості на континенті" і підтвердила "готовність налагоджувати практичну взаємодію з НАТО", а також "рішуче засудила будь-які спроби фальсифікації історичних подій, пов'язаних із нашим спільним внеском у протидію нацистській агресії", і висловила стурбованість "у зв'язку зі спробами заборонити символіку, що асоціюється з Перемогою над нацизмом".

Тобто загалом ОДКБ не висловила жодної чіткої позиції, що артикулюється, щодо війни в Україні. Що відбиває позицію більшості її членів (крім, мабуть, Білорусі), які намагаються зберігати у конфлікті нейтралітет, хоч і висловлюючи загалом лояльність Росії.

strana.news