Загроза не набагато менша за атомну: до чого може призвести руйнація ГЕС на Дніпрі

Навколо Каховської ГЕС складається складна ситуація. Президент Володимир Зеленський заявив про мінування російськими військами греблі та агрегатів гідроелектростанції, сказавши, що "Росія свідомо створює ґрунт для масштабної катастрофи на півдні України".

"Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні швидкого затоплення виявляться понад 80 населених пунктів, включаючи Херсон. Сотні тисяч людей можуть постраждати. Може бути зруйновано забезпечення водою значної частини півдня України", - сказав Зеленський. Серед інших наслідків, за його словами, є загроза Запорізькій АЕС, яка може залишитися без води для охолодження.

Це вже далеко не перша загроза, пов'язана із дамбами ГЕС на Дніпрі.

Раніше обговорювали можливі наслідки ударів по Київській ГЕС у Вишгороді. Причому тоді деякі екологи малювали найапокаліптичніші картини, пророкуючи загибель мільйонів людей, затоплення великих територій та підйом із дна Київського водосховища радіоактивного "чорнобильського мулу". Згодом інші експерти такі сценарії спростували.

Загалом про погрози, пов'язані з дамбами Дніпровського каскаду, почали говорити задовго до війни.

Так, у 2020 році вчені Національної екологічної ради України заявили про утворення порожнеч у конструкції Канівської ГЕС, через які є ризик масштабної катастрофи із затопленням значної частини Черкаської області. І якщо це станеться, то дамби, які знаходяться нижче по Дніпру, нібито "почнуть валитися за принципом доміно".

Зрозуміло, що війна та погрози ударів по дамбах збільшують ці ризики в рази.

З одного боку, як каже аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук, повністю зруйнувати дамбу, спровокувавши масштабну катастрофу, не так просто: конструкції будували ще за Радянської влади з урахуванням військових ризиків і вони мають чималий запас міцності. З іншого, підриви та часткове руйнування дамб все ж таки можливі.

"Йдеться про великі обсяги води, які можуть стати неконтрольованими. Зрозуміло, що це чималі техногенні та екологічні ризики", - каже Корольчук.

Розбиралися, що є Дніпровський каскад і які можуть бути наслідки його руйнування.

Що таке Дніпровський каскад

Каховська ГЕС і дамба Каховського водосховища, про загрозу вибуху яких зараз говорять влада, — частина великого Дніпровського каскаду гідротехнічних споруд, збудованого за часів СРСР.

Крім Каховської ГЕС, до каскаду входять Київська (Вишгород), Кременчуцька (Світловодськ), Середньодніпровська (Кам'янське), Дніпровська (Запоріжжя) та Канівська гідоелектростанції, кожна з яких стоїть на водосховищі та має дамбу.

Загальна площа дніпровських водоймищ складає близько 7 тисяч квадратних кілометрів, а повний обсяг акумульованої води — майже 44 кубічні кілометри. Це величезні водні запаси.

Левова частка українських водоймищ зосереджена саме по Дніпру.

Створювати ланцюжок ГЕС на Дніпрі почали ще 1928 року з будівництва ДніпроГЕС (який був підірваний під час Другої світової війни, а потім відновлений), а загалом Дніпровський каскад оформився до 1980-х років.

В останні роки у світлі зеленого курсу було ухвалено рішення розширювати мережу ГАЕС та ГЕС. Зокрема Дніпровський каскад планували збільшити ще на дві станції. До війни йшов процес підготовки до будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

Гідроелектростанції входять до групи маневреної генерації (разом із ТЕС та ТЕЦ) та є важливою частиною об'єднаної енергосистеми, хоча їх завжди і критикували екологи, каже Корольчук. Встановлена ​​потужність вітчизняної гідроенергетики, за даними Укргідроенерго, становить 7350 МВт.

"Внаслідок пошкоджень інфраструктури російськими обстрілами зросло навантаження на енергосистему України. У свою чергу, ГЕС та ГАЕС продовжують працювати у штатному режимі, забезпечуючи покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, а також мобільний аварійний резерв в об'єднаній енергосистемі України", - звітували на днях. в "Укргідроенерго".

Втім, гідрогенерація – це не лише чиста електроенергія, а й великі ризики, про які почали говорити задовго до війни.

Вчені називали Дніпровський каскад міною уповільнених дій. Головна її небезпека в тому, що ГЕС будували в зонах густонаселених районів, а площі водосховищ надто великі. Тобто будь-яка НП із дамбами може спричинити наслідки катастрофічного масштабу. Останнім часом у профільній спільноті говорили також про те, що багато гребель виробляють свій ресурс, звучали пропозиції навіть вивести ГАЕС з експлуатації, а водосховища осушити та рекультивувати.

Але з початком повномасштабної війни ризики зросли багаторазово.

Затоплення, непрохідні болота, радіоактивний мул

Ще на початку війни правозахисна організація "Екологія, право, людина" прогнозувала значні ризики для українських ГЕС. Особливо вирізняли Дніпровський каскад.

Також експерти цієї організації розрахували основні ризики для населення у разі пошкодження інфраструктури ГЕС.

За їхніми оцінками, у разі пошкодження дамби Дніпровської ГЕС швидкість підйому води становитиме 4-5 метрів за секунду, а у вужчих місцях значно вища.

"Плотина Дніпрогес знаходиться на відстані 40 кілометрів від Запорізької АЕС. Від гідроудару греблі можуть бути розмиті, рівень води на Каховському морі після такого катаклізму різко знизиться. Озеро-охолоджувач Запорізької АЕС залишиться без води, що може спровокувати аварію на кшталт Фукусіми", - говориться у прогнозі.

Також аналітики нагадали про побоювання громадської організації Національної екологічної ради України дворічної давності. Тоді у цій організації стурбувалися загальним станом гребель дніпровських водосховищ.

У заяві йшлося, що під час будівництва Канівської ГЕС (1972-1975 роки) до складу гідротехнічних бетонів підмішували золу з ТЕС. За роки експлуатації вода вимивала цей попіл, через що утворювалися порожнечі. Оцінити масштаби пошкодження, за словами експертів, складно, оскільки порожнечі знаходяться всередині конструкцій.

Але, за припущеннями інженерів, в аварійному стані могла опинитися вся гребля, яка утримує тиск 2,5 кубічних кілометрів води, а це дуже велике навантаження на ГЕС. У разі прориву греблі Канівської ГЕС, як заявляли у Національній екологічній раді, є ризик затоплення значної частини Черкаської області, "виникнення непрохідних боліт на цій території", збільшення тиску на греблю Кременчуцького водосховища та її прорив. Тобто говорили про ризики одразу для кількох дамб, через що греблі, що знаходяться нижче Канівської ГЕС Дніпром, почнуть руйнуватися одна за одною за принципом доміно.

За Кременчуцькою ГЕС аналітики давали наступний розклад. У разі прориву дамби до зони затоплення може потрапити 70 населених пунктів та постраждати близько 200 тисяч осіб.

А у разі руйнування гідротехнічних споруд Кременчуцького, Кам'янського, Дніпровського водоймищ може статися велике затоплення Запорізької області.

Так, у разі прориву греблі Кременчуцького водосховища менше ніж за 6 годин потік води досягне села Федорівка Запорізької області, за 6 годин 18 хвилин хвиля прийде до греблі Дніпровської ГЕС. Через 20 годин, при досягненні водою рівня 53 метри, може почати руйнуватися гребля Дніпровської ГЕС, після чого почнеться затоплення території нижче за Каховське водосховище. Підйом води в деяких місцях зони катастрофічного затоплення може досягти 8-12 метрів і триматиметься на такому рівні від 4 до 7 годин з подальшим спадом за 2-4 дні, йдеться у звіті організації "Екологія, право, людина".

Ще одна тема – радіоактивний мул, що включає стронцій-90 та цезій-137, який осів на дні Київського водосховища після аварії на Чорнобильській АЕС.

"Прорив водосховища несе ризики радіоактивного забруднення вод Дніпра та Чорного моря", - зазначають в організації "Екологія, право, людина".

Загрози для Києва

Окремо варто відзначити Київську ГЕС, розташовану у Вишгороді. Страшилки про її прорив і потужну хвилю, яка протягом кількох хвилин накриє чи не півстолиці, також поширюються вже не перший рік.

На початку війни екологи давали наступний прогноз розвитку ситуації у разі пошкодження гідротехнічних споруд Київської ГЕС: лише в районі Києва зона затоплення може становити 42 квадратні кілометри з населенням 400 тисяч осіб. Загальна площа катастрофічного затоплення може досягти 8294 квадратних кілометрів, до цієї зони увійде 536 населених пунктів.

26 лютого Мінінфраструктури України з посиланням на "Укрводшлях" повідомило у своєму телеграм-каналі, що руйнація дамби Київської ГЕС може призвести до катастрофічних збитків та жертв, затоплення Києва та передмість. І знову пролунали слова про ефект доміно: руйнація Київської дамби може спровокувати прориви Канівської, Кременчуцької та інших гребель Дніпровського каскаду.

Обговорення можливої ​​катастрофи на Київській ГЕС знову активізувалися у вересні цього року, коли росіяни почали бити гідротехнічними спорудами на річці Інгулець поблизу Кривого Рогу.

У пресі з'явилися апокаліптичні прогнози київського еколога Василя Кредо, який назвав Київську греблю "одним із найнебезпечніших об'єктів на Землі", заявивши, що споруда на 93% аварійна. Руйнування ж греблі, на думку Кредо, призведе до того, що вже за 3 хвилини чотириметрова хвиля накриє столичну Оболонь, далі піде на Троєщину, Поділ та Русанівку. Підтоплення також загрожують ще 30 містам та сотням сіл країни.

Втім, тоді зі спростуванням сценарію "водного Армагеддону" виступили фахівці компанії "Укргідроенерго".

В "Укргідроенерго" заявили, що дамба хоч і збудована у 60-х роках, але й зараз має значний запас міцності та стійкості. Зруйнувати її або суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетним ударом не так просто.

Крім цього в "Укргідроенерго" додали, що навіть у разі пошкодження металевих затворів греблі, може статися "поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок якого відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій". Самі зони підтоплення будуть незначними і населення попередять про них заздалегідь.

Передбачення більш масштабних катастроф в "Укргідроенерго" назвали маніпулятивними, а поширення інформації - недоречною, а часом і "шкідливою діяльністю, спрямованою на нагнітання паніки, відволікання суспільства від актуальних проблем та спробою набуття авторитету в медіа через поширення непрофесійних, псевдоекспертних даних".

Багато вчених також солідарні з такими оцінками.

Доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський каже, що Київське водосховище розташоване на висоті 103 метри над рівнем моря, а понад 90% Києва – на висоті 130-160 метрів. Тобто затоплення вищих територій у принципі неможливо. При цьому Оболонь і Поділ все ж таки розташовані нижче за рівень Київського водосховища, але й вони не підуть під воду повністю у разі прориву дамби.

Також проводилися аргументи на користь великої стійкості греблі: бетонна частина захисних споруд будувалася з урахуванням ризиків землетрусу в 7 балів, а обвалитися Київська ГЕС може "хіба що у разі потрапляння атомної бомби".

В Інституті проблем математичних машин та систем Національної академії наук спрогнозували, як можуть бути затоплені території Київщини у разі пошкодження греблі. Розглянули три варіанти: прорив дамби завширшки 400, 280 та 100 метрів. Також було складено мапу можливих затоплень.

"Найвищі площі затоплень - у місцях зниженого рельєфу на півночі від греблі (від греблі до меж Києва плюс Оболонь та Троєщина) та півдні (від Південного мосту до захисних дамб у Козині та Проціві)", - йдеться у звіті.

Вчені також зазначили, що в межах Києва можуть бути затоплені невеликі ділянки у районі Оболонських озер, Труханова, Долобецького та Венеціанського островів, дачні та котеджні містечка на Лівому березі (Деснянське містечко, Русанівські сади у північній частині, Нижні сади – у південній). На півдні столиці під найбільшою загрозою затоплення ділянку Голосіївського району від Дніпра до Столичного шосе, село Осокорки, 11 мікрорайон Позняків, мікрорайон Осокорки до вулиці Ревуцького, Бортничі до озер Заплавне та Вітовець.

Наприклад, для контрольної точки ТРЦ "Метрополіс" на Оболоні у разі прориву на греблі завширшки 100 метрів загрози підтоплення немає, а якщо ширина пошкодження становитиме 280 метрів, вода підніметься на 0,95 метра. Для контрольної точки на Русанівських садах загроза підйому води становила б 1,5 та 2,78 метра відповідно тощо. Але великої хвилі, яка накриє столицю, за даними вчених, не буде – час підйому води на тих же Русанівських садах становитиме від 8 до 23 години 20 хвилин залежно від ширини пошкодження дамби (280 або 100 метрів). Тобто, буде час для евакуації людей.

Але загалом, за словами Корольчука, руйнація будь-якої з гребель Дніпровського каскаду — це великі ризики техногенної та екологічної катастрофи, прорахувати всі наслідки якої наразі складно.

"Фактично ця загроза не набагато менша, ніж атомна, з тим хіба що відмінністю, що Європу та Росію "водний Армагеддон" не зачепить, а вся сила удару припаде на Україну", - резюмував експерт.

strana.today