Путін програє, ситуація вже необоротна, - ексдиректор ЦРУ

Росія зазнає поразки в Україні, а ЗСУ виявилися підготовлені набагато краще за російських солдатів, заявив в інтерв'ю ABC генерал у відставці Девід Петреус. Він упевнений: Захід продовжить допомагати Києву, незважаючи на те, що європейці та американці відкрито виступають проти.

Ведучий програми This Week на телеканалі ABC News Джон Карл узяв інтерв'ю у генерала армії США у відставці Девіда Петреуса.

Джон Карл: Давайте вислухаємо думку колишнього директора ЦРУ та генерала ЗС США у відставці Девіда Петреуса. Отже, генерал Петреус, наскільки значним, наскільки важливим став крок Путіна – я маю на увазі його оголошення про приєднання [нових територій]. Днями він виступив з промовою, хоч і зробив це буквально в той момент, коли російські війська відступали.

Девід Петреус : Це важливий, але водночас відчайдушний крок. Він [Путін] програє. Та реальна ситуація на полі бою, з якою він стикається, на мій погляд, є незворотною. Іншими словами, за останні сім місяців президент Зеленський та Україна мобілізувалися набагато ефективніше, ніж Росія. Україна закликала на службу, підготувала, екіпірувала, організувала та задіяла свої війська помітно краще, ніж Росія. Та реальність, з якою Росія стикається зараз, полягає в тому, що Україна – країна, яка за своїми розмірами втричі менша за Росію, – розгорнула більш численну і набагато боєздатнішу армію, а також інші засоби боротьби.

Все це, ясна річ, завдяки підтримці демократичних країн: Сполучені Штати вже відправили майже 17 мільярдів доларів, а цього тижня було оголошено про новий пакет ще на мільярд доларів – у формі зброї, боєприпасів та матеріально-технічних засобів.

І все це відбувається за підтримки інших країн. Він [Путін] зіткнувся з ситуацією, яка, на мою думку, я повторюся, незворотна. І жодна хаотична мобілізація – тільки так я й можу її охарактеризувати, – жодне приєднання [нових територій], жодні завуальовані загрози застосування ядерної зброї не допоможуть йому виплутатися з цієї конкретної ситуації.

Він оголосив про приєднання, хоча він уже втратив по-справжньому важливий елемент, по-справжньому важливе місто, яке могло б стати ключовим вузлом постачання, якби вони зуміли просунутися далі. І це продовжуватиметься.

Він продовжить зазнавати поразки. Зрештою, доведеться визнати, що в якийсь момент необхідно буде розпочати переговори, які, як сказав президент Зеленський, стануть головним досягненням. Якоїсь миті – і я повністю з цим згоден – Україна стане частиною НАТО, хоча для початку треба переконатися, що на полі бою все йде нормально.

– Говорячи про незворотність, ви маєте на увазі, що Росія не в змозі виграти у цьому конфлікті?

– Вона не зможе. Немає нічого, що він [Путін] міг би зробити зараз.

– Вони зазнають неймовірних втрат.

– За минулі сім місяців ми спостерігали багато показників, які перегукуються з тим, як Росія програла в Афганістані. Вони зазнають поразки. Так продовжуватиметься й надалі. Зараз єдине питання полягає в тому, коли ви по-справжньому починаєте бачити, як великі формування дають слабину, розколюються і руйнуються. Я гадаю, що надалі ми побачимо саме це. І тоді питання, які постануть перед президентом Зеленським – це ми хочемо повернути контроль над тією невеликою частиною Донбасу, яку утримували сепаратисти з 2014 року, і що щодо Криму, і коли ми розпочнемо якісь переговори з Росією.

До речі, у відповідь на рішення про приєднання [нових територій] на Росію обрушилися сотні, тисяча нових персональних та інших санкцій, які доводять, що у Заходу в запасі ще багато засобів впливу на Росію, що ситуація може стати ще гіршою – для Путіна та для Росії. І навіть застосування тактичної ядерної зброї на полі бою не змінить ситуації.

- Ви дійсно ставитеся до цієї загрози серйозно?

- До цієї загрози необхідно поставитися серйозно. І, як публічно заявив Джейк Салліван, Сполучені Штати ясно дали зрозуміти Росії, що станеться у відповідь на це.

– А що станеться?

- Я повторюся, що я не обговорював із Джейком цю тему і можу поділитися з вами лише своїми гіпотезами. У відповідь на [ядерний удар] ми очолимо колективні зусилля НАТО зі знищення всіх російських неядерних сил, які ми зможемо побачити та знайти в районах бойових дій в Україні та Криму, а також усі російські кораблі у Чорному морі.

– Тобто Америка та НАТО стануть учасниками цього конфлікту? Тобто це буде ситуація, яка веде статтю 5?

– Ні, стаття 5 тут ні до чого, тому що Україна не входить до складу НАТО. Це буде реакцією НАТО та Сполучених Штатів на дії, які є абсолютно неприйнятними.

– А як щодо радіації, яка торкнеться країн НАТО? Хіба це не буде фактичною атакою на альянс НАТО?

- Ймовірно, ви можете висунути такий аргумент. Інші аргументи – це жахливо, що такі дії не можна залишати без відповіді, що реакція обов'язково має бути. Але масштаби конфлікту не повинні розростатися, не йдеться про відповідь ядерним ударом на ядерний удар. Не можна вплутуватися в процес ядерної ескалації. Однак необхідно показати, що подібні дії є абсолютно неприйнятними.

– Коли в п'ятницю Путін оголосив про приєднання, у своїй промові, як мені здалося, він говорив не так про НАТО, як про набагато масштабніший конфлікт, який, на його думку, розгортається між Росією та Заходом.

- Він може намагатися уявити те, що відбувається так, як йому хочеться, - так, щоб здаватися грізним, щоб бути грізним, щоб спробувати змусити Європу здригнутися. Йому здається, що він може зламати Європу, якщо постарається. Пам'ятайте, що росіяни зуміли впоратися з нападом Наполеона, нацистів і так далі. Але я не думаю, що він зможе зламати Європу. Європа має пережити важку зиму, коли буде дуже мало поставок природного газу, але вона впорається, і я не думаю, що вона відступить у питанні підтримки України.

- Чи є всередині Росії скільки серйозний опір? Ми спостерігаємо протести, бачимо, що відбувається в деяких пунктах збору мобілізованих. Чи варто Путіну хвилюватись із приводу опозиції?

– Стоїть. Саме тому досі він не оголошував навіть часткову мобілізацію. Він вагався. І, звичайно ж, тепер вже надто пізно, тому що він уже не в змозі створити достатню кількість боєздатних сил та формувань, щоб заповнити проломи. Вони й надалі намагатимуться переносити оборонні рубежі на сході. Вони втрачатимуть позиції на півдні. І зрештою у Донецьку та Запоріжжі залишаться лише окремі райони.

Повторюся: вони опинилися у дуже тяжкій ситуації. За деякими повідомленнями, з Росії виїхало більше чоловіків, ніж було призвано на військову службу.

– Можливо, ви бачили ці довгі черги людей, котрі прагнуть виїхати з країни. Генерале Петреусе, дякую вам за те, що ви прийшли до нас у студію.

- Дякую!

ABC News , США