Головні підсумки 110-го дня війни в Україні

Аналізуємо ситуацію на 110 день війни.

Донбас

День розпочався з повідомлення Генштабу про просування росіян у Сєвєродонецьку. Противник «мав частковий успіх, відтіснив наші підрозділи із центру міста, бойові дії продовжуються».

Цю інформацію згодом підтвердив губернатор Сергій Гайдай. Він заявив, що 70% міста контролюється ворогом і пізніше додав - «тотально більшу частину». І що Україна веде переговори щодо виведення мирних жителів із заводу «Азот», оскільки його промзона вже сильно обстрілюється, але не так укріплена, як «Азовсталь».

"Намагаємося домовитися, за допомогою Ірини Верещук, організувати коридор, поки що безуспішно. Укриття "Азоту" не таке міцне як у маріупольській "Азовсталі", тому нам треба вивезти людей обов'язково з гарантіями безпеки", - сказав він.

У промисловій зоні, яку зайняли ЗСУ, перебувають близько 500 цивільних, у тому числі 40 дітей.

У Луганській області ЗСУ, як повідомляє Генштаб, відбили наступ на Врубівку з Камишевахи та Вікторівки. Противник також наступає на Золоте (судячи з попередніх зведень - зі сходу, від Горіхового). До речі, Врубівка знаходиться на захід від угрупування ЗСУ у Золотому-Горському. Гайдай сьогодні писав, що у Горській громаді точаться тяжкі бої.

Перерізати зв'язок між Лисичанськом та Горським-Золотим – один із напрямків російських операцій у Луганській області. Без цього блокування Лисичанська з півдня буде проблематичним. На це блокування зараз і спрямовані основні дії військ ворога.

Також точаться бої за трасу Бахмут-Лисичанськ, яку росіяни хочуть перерізати.

Продовжувалися атаки росіян на Долину та Богородичне на півночі Донецької області (у Генштабі ЗСУ кажуть, що противнику вдалося закріпитись у північно-західній частині Богородчного). Ідуть артилерійські удари по Маяках за 10 кілометрів на північ від Слов'янська. І по Серебрянці під Сіверськом. Там, за даними Генштабу, є позиції ЗСУ.

Сьогодні стало відомо, що український мер Святогірська Володимир Бандура перейшов на бік ДНР. В Україні проти Бандури відкрили кримінальну справу після того, як він звинуватив ЗСУ у підпалі скиту Святогірської лаври.

Йде наступ і на південь. З Доломітного на північ від Горлівки противник вів штурм у напрямку села Кодема (у бік Бахмута), а також на схід, в районі Новолуганського.

Новий наступ РФ під Харковом

Вже другий день активізується фронт під Харковом. Російські війська продовжують контрнаступні дії на півночі Харківської області. Сьогодні вранці надійшла інформація, що за напрямом від російського кордону противник штурмував Ізбіцьке, закріпився там на північних околицях. Також було здійснено новий штурм Тернової.

Вчора була інформація, що росіяни атакували Старицю та Рубіжне у цьому ж районі.

Сьогодні вдень у Міноборони України заявили, що російські війська закріпилися на околицях Старого Салтова.

Місто знаходиться на правому березі Сіверського Дінця, за 30 кілометрів на схід від Харкова. Раніше російські війська відтіснили на лівий берег.

Обстріли

Сьогодні вдень Прилуками в Чернігівській області було завдано ракетного удару, після якого над містом став підніматися "гриб" з диму. Місто обстріляли вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії.

За інформацією голови Чернігівської ОВ В'ячеслава Чауса, було зафіксовано три "прильоти" російських ракет. При цьому місця потрапляння місцева влада не називає з міркувань безпеки.

Після ракетних ударів по Прилуках виникла пожежа. У прилеглих населених пунктах оголосили евакуацію, побоюючись загрози поширення вогню.

Близько п'ятої ранку з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) «Ураган» було обстріляно Миколаїв. За повідомленнями військової комендатури, на цей раз обійшлося без жертв. За кілька годин українські ППО збили у районі Миколаєва ворожий безпілотник «Орлан».

Зброя для Заходу та дефіцит БПЛА у Росії

Чим ближче до зустрічі міністрів оборони НАТО 15 червня у Брюсселі - тим активніше звучать розмови про брак зброї для ЗСУ. Причому йдеться про це як в Україні, так і на Заході.

Однак, хоч такі розмови останнім часом піднімаються все частіше, посилення поставок це не призводить. Цьому є три основні причини: по-перше, інтенсифікація поставок може викликати пряме зіткнення Заходу та Росії, по-друге, не всі на Заході вірять, що мільярдні військові постачання допоможуть Україні здобути перемогу, по-третє, запаси озброєнь, які потрібні Україною в самих країнах. НАТО не такі великі.

На що поки що точно готовий витрачатися Захід - це на свої збройні сили.

Президент Франції Макрон доручив переглянути програму модернізації озброєнь до 2025 року. Це необхідно через ситуацію, що змінилася, пов'язана з вторгненням Росії в Україну.

"Я доручив керівникам міністерства збройних сил та головного штабу протягом найближчих тижнів переглянути закон про оснащення армії з урахуванням сучасного геополітичного контексту", - сказав президент Франції.

Нагадаємо, раніше аналогічні заклики пролунали у Німеччині. Там хочуть закріпити у Конституції спеціальний фонд у розмірі 100 мільярдів євро для озброєння країни.

Причому, зважаючи на все, нарощуватимуться у світі не лише конвенційні озброєння. Ядерні арсенали країн світу найближчим часом почнуть зростати, а ризик їхнього застосування став найвищим за останні десятиліття.

Як повідомляє Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем світу, причиною стала війна в Україні, яка загострила протиріччя між провідними ядерними державами.

"Всі ядерні держави нарощують або оновлюють свої арсенали, причому більшість з них відводить дедалі більше місця ядерній риториці та тієї ролі, яку ядерну зброю відіграє у їхніх військових стратегіях, і це дуже тривожна тенденція", - йдеться у звіті організації.

Сьогодні у Росії вперше на офіційному рівні визнали проблеми з використанням безпілотників у війні з Україною.

Віце-прем'єр РФ Юрій Борисов, який курирує оборонно-промисловий комплекс, заявив, що в Росії "із запізненням зайнялася їх впровадженням у війська".

Але на сьогоднішній день, за його словами, "Росія має всі типи безпілотників військового призначення - розвідувальних, ударних, тактичних, оперативних". Щоправда, у російських телеграм-каналах звучать зовсім інші настрої - що БПЛА не вистачає, як розвідувальних (для коригування вогню артилерії), так і ударних (для поразок вогневих точок і техніки противника).

Перспективи переговорів та закінчення війни

Західна преса продовжує бити на сполох через ситуацію на фронті і пише про слабку єдність навколо України - через туманні перспективи цього конфлікту.

Агентство Reuters опублікувало матеріал із заголовком "Що далі? Союзники України розділилися щодо ендшпілю з Росією". У матеріалі йдеться, що в НАТО існують щонайменше чотири позиції щодо того, як діяти далі:

1. Італія, Угорщина виступають за якнайшвидше припинення вогню, незважаючи на умови.

2. Польща, країни Балтії вимагають однозначної поразки Росії.

3. Франція та Німеччина виступають за переговори з Путіним за збереження санкцій.

4. США прагнуть "послабити Росію, але не домагатися зміни режиму".

Поки що незрозуміло, до чого приходить ця полеміка. Очевидно, відповіді ні в кого ще немає. Характерними стали чутки про візит до Києва представників "помірного крила" – лідерів Франції, Німеччини та Італії. Вперто курсувала інформація, що Макрон, Шольц та Драгі приїдуть утрьох до Києва. Але офіційно це було спростовано.

Згодом стало відомо, що в Україну 15 червня приїде один Макрон, який напередодні відвідає Молдову. Нагадаємо, на нього в Україні обрушилися з критикою після заклику "не принижувати" Путіна. Критикували президента Франції в українському МЗС та на Банковій.

При цьому глава європейської дипломатії Боррель, який раніше закликав до перемоги над Росією військовим шляхом, сьогодні погодився з Макроном.

Це говорить не тільки Еммануель Макрон. Цей вислів втілює реальність: Росія продовжить своє існування після мирних переговорів, і необхідно буде чітко визначити, як ми маємо намір з нею співіснувати. Це співіснування буде дуже важким після того, що Росія зробила в Україні. Це вторгнення , ця агресія, це знищення України, ми все це щовечора бачили по телевізору і я сам бачив на місці. Але нам все одно доведеться намагатися співіснувати з росіянами на цьому континенті", - сказав Боррель.

Він також зауважив, що "ми маємо продовжувати розмовляти з Росією". Цю фразу винесено в заголовок інтерв'ю, опублікованого на сайті зовнішнього відомства ЄС.

Водночас цілі Євросоюзу в Україні – повернення до позицій 24 лютого, заявив Боррель. Тобто Росія має відступити з усіх захоплених після 24 лютого територій. Єврокомісар закликав постачати Україні більше зброї. На його думку, всі війни закінчуються миром, і до переговорів Україна має підійти "з позиції сили".

У США тим часом кажуть, що час для українсько-російських переговорів ще не настав, заявила колишній держсекретар Гілларі Клінтон. Вона вважає, що остаточним успіхом у війні має стати "ураження" Росії.

Клінтон вважає неактуальною позицію Макрона про те, що заходу не варто "принижувати Росію" і дати шанс на дипломатичне вирішення конфлікту. Клінтон на це заявила, що "Путін давно перейшов червону межу".

Домовитися не можуть навіть у такому практичному питанні як вивіз зерна з чорноморських портів України. Сьогодні перше судно з українською кукурудзою прибуло до Іспанії з Балтики, куди вантаж доїхав суходолом.

Повідомляється, що це перша партія зерна, яка йшла "новим морським маршрутом", тобто через Балтійське море. Такий маршрут дає змогу уникнути блокади Росією портів України на Чорному морі. Однак він дуже довгий і дорогий - транспортування для виробників зерна з України суходолом вкрай затратне порівняно з експортом через заблоковані українські порти.

strana.news