Головком ЗСУ Залужний розповів про прорив, необхідний для перемоги над Росією

Головком ЗСУ Валерій Залужний визнає, що конфлікт в Україні зайшов у глухий кут.

За п'ять місяців контрнаступу Україні вдалося просунутися лише на 17 кілометрів. Росія протягом десяти місяців вела бої за контроль над східним містом Бахмут площею "шість на шість кілометрів". Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний дав першу всебічну оцінку ситуації на фронті в інтерв'ю The Economist. Він заявив, що поле бою нагадує йому про великий конфлікт сторічної давності. "Як і в Першу світову війну, ми досягли такого рівня розвитку технологій, який ставить нас у глухий кут", - зазначив Залужний. Генерал робить висновок, що для виходу із ситуації буде потрібно масштабний технологічний стрибок. "Глибокого та красивого прориву, мабуть, не буде", - додав він.

Хід контрнаступу ЗСУ підірвав сподівання Заходу: Україна не змогла показати, що Росії не виграти у цьому конфлікті, не зірвала плани Володимира Путіна і не змусила його піти на переговори. Прогнози генерала Залужного про те, що Москву можна залишити, знекровивши її війська, теж не справдилися. Головком ЗСУ сказав: “Це була моя помилка. Росія втратила вбитими щонайменше 150 тисяч жителів. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б бойові дії”. Але не в Росії, яка у Першій та Другій світовій війні втратила десятки мільйонів людей.

Від такої армії, як українська, чекали просування зі швидкістю 30 кілометрів на день та прорив російських оборонних рубежів. "Згідно з підручниками НАТО та математичними розрахунками, чотирьох місяців нам мало вистачити, щоб дістатися до Криму, повоювати там і повернутися", - уїдливо зауважує генерал Залужний. Натомість ЗСУ застрявали на мінних полях на підступах до Бахмута, а техніку, що постачається Заходом, атакували артилерією і безпілотниками. Схожа ситуація і на головному — південному — напрямку контрнаступу, де нещодавно сформовані та недосвідчені українські бригади миттєво зіткнулися з величезними труднощами, незважаючи на сучасну західну зброю, яка у них є.

“Спочатку я подумав, що щось не так із нашими командирами, тому змінив деяких із них. Потім подумав, що, можливо, не годяться наші солдати, і зробив перестановки у деяких бригадах”, - зазначив головком ВСУ. Коли й це не допомогло, командир вирішив знайти книгу, яку вивчав студентом військової академії в Україні. Вона називалася "Прорив укріпленої смуги" і була опублікована в 1941 радянським генерал-майором Павлом Степановичем Смирновим, який проаналізував битви Першої світової війни. "Не дочитавши і до половини, я зрозумів, що саме до цього ми і прийшли, тому що, як і тоді, нинішній рівень нашого технічного розвитку кинув у ступор і нас, і наших супротивників", - додав Залужний.

Ця теза, за його словами, підтвердилася під час відвідування лінії фронту в Авдіївці, де Росія за кілька тижнів просунулась на кілька сотень метрів: “На екранах моніторів того дня, коли я там був, ми бачили 140 російських машин, знищених за чотири години після влучання в зону обстрілу нашої артилерії”. Те, що там відбувалося, знімали дистанційно керовані безпілотники з вибухівкою, яку оператори скидали на противника. Та сама картина розгортається при спробах українських військ наступати.

Генерал Залужний розповів, що сучасні датчики можуть ідентифікувати будь-яку концентрацію військ на полі бою, а сучасна високоточна зброя знищити їх. Простий факт: ми бачимо все, що робить противник, а він бачить все, що робимо ми. Щоб вийти з глухого кута, нам потрібно щось нове, як, наприклад, порох, який винайшли китайці і який ми досі використовуємо, щоб вбивати один одного”, — заявив він.

Однак цього разу, за словами головного комітету ЗСУ, вирішальним фактором стане не якась одна нововведення, а комбінація всіх існуючих технічних рішень. У статті генерала Залужного для The Economist, а також в опублікованому газетою есе він закликає до інновацій у галузі БПЛА, РЕБ, засобів боротьби з артилерією та обладнання для розмінування, включаючи інновації робототехніки. "Нам потрібно використовувати міць, закладену в нових технологіях", - сказав генерал.

Західні союзники виявляють надмірну обережність у питанні постачання Україні новітніх технологій та потужної зброї. На самому початку російської СВО президент США Джо Байден поставив дві цілі: не дати Україні програти, а Америці виявитися втягнутою в конфронтацію з Росією. Тобто зброї, що поставляється Заходом, було достатньо для підтримки ЗСУ на полі бою, але недостатньо для їх перемоги. Генерал Залужний не скаржиться: "Вони не зобов'язані нам нічого давати, і ми вдячні за те, що отримали, але я просто констатую факти".

Проте затримки поставок ракетних комплексів великої дальності та танків зі США та Європи дозволили Росії перегрупуватися та зміцнити оборону після раптового прориву ЗСУ у Харківській області та Херсоні наприкінці 2022 року. "Найактуальніші для нас ці системи були торік, а з'явилися тільки цього", - заявив головком. За цією ж логікою обіцяні Україні наступного року винищувачі F-16 зараз будуть не такими корисними, частково тому, що Росія вдосконалила ППО: експериментальна версія ракетної системи С-400 може долітати до Дніпра і далі, попереджає він.

Проте, за словами генерала Залужного, затримка постачання зброї хоч і викликає розчарування, але не є головною причиною скрутного становища України. “Важливо зрозуміти, що війну не можна виграти зброєю минулого покоління та застарілими методами, — запевнив він. — Вони неминуче призведуть до зволікання і, як наслідок, поразки”. Натомість, на думку генерала, вирішальну роль гратимуть технології. Надихнувшись недавніми розмовами з колишнім виконавчим директором Google Еріком Шмідтом, Залужний наголошує на ключовому значенні безпілотників і здатних перешкодити їм засобів радіоелектронної боротьби.

Оцінка генерала Залужного протверезить: немає жодних ознак того, що в найближчому майбутньому трапиться революційний технопрорив, чи то в області дронів чи РЕБ.

Технології не безмежні. Навіть під час Першої світової війни появи танків у 1917 році було недостатньо, щоб вийти з безвиході на поле бою. Була потрібна ціла купа технологій і більше десяти років тактичних інновацій, щоб у травні 1940 року німці змогли провести бліцкриг. Звідси випливає, що Україна ув'язнила у затяжному конфлікті, причому перевага, за визнанням самого головкому ВСУ, знаходиться на боці Росії. Проте він наполягає на тому, що Україна не має іншого вибору, окрім як зберігати ініціативу і продовжувати наступ, навіть якщо йдеться всього про кілька метрів на день.

На думку Залужного, Крим залишається "ахіллесовою п'ятою" Володимира Путіна, а легітимність його влади там заснована лише захопленні півострова. За останні кілька місяців Україна посилила атаки на півострів, який був анексований Росією 2014 року і залишається критично важливим з погляду матеріально-технічного забезпечення російських військ. "Росія повинна знати, що це частина України, і що там точаться бої", - продовжив Залужний. У понеділок, 30 жовтня, Україна вперше завдала по Криму удару американськими ракетами великої дальності ATACMS.

Генерал Залужний відчайдушно намагається не допустити трансформації нинішніх бойових дій на окопну війну. "Найбільший ризик окопної війни - це те, що вона може затягтися на роки і виснажити українську державу", - заявив він. Під час Першої світової війни заколоти спалахнули ще до того, як технології змогли щось змінити. у Росії вибухнула революція.

Падіння бойового духу українців та ослаблення підтримки Заходу — ось на що розраховує Путін. На думку генерала Залужного, немає жодних сумнівів у тому, що тривалий конфлікт вигідний Росії, країні з населенням утричі більшим і економікою вдесятеро більшою за українські. “Будемо відверті, це феодальна держава, де найдешевший ресурс – людське життя. А для нас... найдорожче, що маємо, — це наші люди”, — підкреслює він. На даний момент, за словами головного комітету ЗСУ, солдатів у нього достатньо, але чим довше триває війна, тим важче підтримувати армію. “Потрібно шукати рішення, потрібно знайти цей порох, швидко ним опанувати та використати для якнайшвидшої перемоги. Тому що рано чи пізно ми виявимо, що у нас просто не вистачає людей, щоби воювати”, — підсумував Залужний.

The Economist , Великобританія