Найскладніша зима в історії: Харків, Миколаїв та Херсон – у зоні особливого ризику

На Україну чекає найгірша зима в історії: влада говорить про зміну пріоритетів у наданні військової допомоги. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Die Welt  визнав , що західні засоби ППО важливіші за німецькі ракети Taurus, пише Фокус .

"Ми готуємося до найжахливішої зими в історії. Ми готові заплющити очі, якщо не отримаємо Taurus, але отримаємо системи ППО", - сказав глава МЗС.

Заява міністра, частково, прозвучала на тлі спроб переконати Берлін передати Києву ракети Taurus, додає видання.

Українська військова розвідка оптимістичніша у прогнозах, що стосуються майбутньої зими. Сприятливі погодні умови та тепло відстрочать удари російської армії, сподівається представник Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скибицький.

За його словами, удари почнуться в період більшого навантаження на енергосистему при зниженні температури нижче нуля. Також генерал-майор зазначає, що снарядів у РФ вистачає: у запасах лежать приблизно 870 ракет "Іскандер", Х-101, Х-555, Х-22, "Калібр" та "Кинжал". Минулого року показники були майже аналогічні.

Харків, Миколаїв та Херсон потрапляють у зону особливого ризику

Прогнози глави МЗС "про найжахливішу зиму" в Україні можуть справдитися. Росія якісно  збільшила виробництво крилатих ракет та дронів. Тільки за вересень окупанти випустили по Україні 503 безпілотники, нагадує військовий експерт Дмитро Снєгірьов.

"Армія РФ завдає комбінованих ударів ракетами та дронами, тому Києву потрібно розширювати спектр засобів ППО. Не виключаю, що цієї зими значно постраждає житлова та енергетична інфраструктура", - говорить він.

Складна ситуація з енергетикою може бути у Харкові, Миколаєві, Херсоні та Кривому Розі. Окрім загроз далекобійних ракет, прифронтові міста потрапляють до зони поразки ЗРК С-300, наголошує Снєгірьов.

Морози збільшать обсяги споживання енергії

Заяви Дмитра Кулеби скоріше оцінні, багато чиновників називали найскладнішою зиму сезону 2022-2023, каже  Фокусу  експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

"Концепцію змінили, тепер на найгіршу зиму чекають у 2023-2024 роках. Кулеба не володіє всіма технічними параметрами, щоб адекватно оцінити готовність енергосфери. Про тяжкість зим можна говорити в динаміці різних років. Тому треба пережити зиму сезону 2024-2025".

Майбутня зима може бути складнішою через множинні пошкодження енергооб'єктів. Комунальники фізично не встигли відремонтувати їх.

Прикладом наслідків минулої хвилі ракетних ударів стало відключення світла у Львівській області 6 листопада. Без світла залишалося близько 76 тисяч споживачів. У Міненерго  заявили , що в регіоні відключалася повітряна лінія 330 кВ НЕК "Укренерго".

"Осінь справді тепла, але не факт, що такою ж буде зима. Класична зимова погода з температурою від 5 до 10 градусів морозу та вітри, вплинуть на обсяги споживання енергії. Тривалий мінус викличе масові відключення та потужності резервних ліній може не вистачити", — розповідає Корольчук.

Важко захищатиме енергооб'єкти та відновлюватиме їх після ракетних атак, вважає голова Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

"У березні 2024 року все дізнаємося, а зараз готуємося до протистояння. Питання в наявності необхідного обладнання. Якщо з високовольтними мережами все ясно і роботи вже виконані, то з генерацією складніше. Про атомні станції не говоримо, а ось вугільна генерація сильно страждає. Ушкоджені енергоблоки не можна відремонтувати, оскільки обладнання дуже старе", - пояснює експерт.

Власних грошей на відновлення всіх енергооб'єктів Україні не вистачає, а західні партнери практично не підтримують вугільну генерацію, наголосив він.