Прив'язували до ліжка, довели до некрозу: як працюють приватні будинки для літніх людей у ​​Миколаєві

Нашуміла історія з масовим отруєнням підопічних у приватному будинку для людей похилого віку в Миколаєві влітку 2024 року сколихнула місто, піднявши на поверхню велику кількість проблем, пов'язаних із роботою подібних установ. Адже йдеться не лише про якість харчування людей похилого віку та хворих, а в принципі про те, наскільки можна довіряти подібним закладам своїх близьких.

З'ясувалося, що ця конкретна установа була зареєстрована просто як ПП. Жодних особливих дозволів пов'язаних, наприклад, з наданням медичної допомоги, дотриманням вимог до персоналу або до приміщення, де перебуватимуть літні люди, воно не отримувало. Як заявив у розмові з кореспондентом «Новин-N» директор Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Володимир Клочко, там панувала «повна антисанітарія», і заклад «ніхто не перевіряв».

Після того, як ситуація із масовим отруєнням стала надбанням громадськості, заклад закрили. Справедливість перемогла? Як би не так! Виявилося, установу закрили лише «на промивку» - підстав для зупинки її діяльності немає, недоліки, зазначені перевіряльниками, начебто усунули.

Сьогодні пансіонат продовжує працювати, приймати людей похилого віку, і як, виявилося, питання до якості послуг залишилися, і не тільки до цього будинку престарілих.

Віддала батька ходячого — забрала на візку

До редакції «Новин-N» звернулася мешканка Миколаєва Наталія, чий батько Валерій Михайлович пробув у будинку для літніх людей у ​​Корабельному районі, де отруїлися підопічні, з березня по вересень 2024 року. При цьому, за її словами, відвезла вона його туди ходячого, а забрала нерухомого, з пролежнями та некрозом тканин.

Батько Наталії має захворювання, що потребує постійного нагляду, але можливості не працювати і сидіти постійно з ним немає. Тож мешканка Миколаєва і вирішила знайти затишне місце з відповідним кваліфікованим доглядом. За її словами, при першому відвідуванні їй сподобалася тиха обстановка та наявність закритого дворика в пансіонаті, де можуть гуляти підопічні. Саме тому вона обрала цю установу.

Проте вже за кілька місяців Наталя екстрено забрала батька, оскільки, за її словами, догляд у закладі бажав кращого. Жінка звернула увагу, що з кожним її відвідуванням батько все менше підводиться, не гуляє у дворі, як раніше.

Зрозуміла вона причину такого спокійного стану батька ще через деякий час — виявила на його тілі плями яскраво-рожевого кольору, вони турбували літнього чоловіка і свербіли. Почали з'ясовувати, виявилося - алергічна реакція. Наталя почала лікування, попутно намагаючись з'ясувати, що дало таку реакцію. Ось тут і з'ясувалося, що татові давали ліки, які йому не прописував лікар, і які призвели до виникнення побічних ефектів.

– З'ясувалося, що вони там не люблять ходячих – у них не так багато персоналу, їм зручніше, щоб пацієнт більше лежав у кімнаті, тому вони без призначення лікаря дають заспокійливе, не повідомивши рідних. Він був активний, і багато ходив, навіть ночами, що не всім подобалося. Його стали прив'язувати до ліжка. Почали давати нейролептик – щоб спав. Цей препарат призначають при лікуванні шизофренії та біполярних розладів, яких у нього немає, він має інший діагноз, і лікування йому виписала лікар-невропатолог. В один із приїздів після цього препарату застала його в стані овочу: нуль реакції на мене і те, що відбувається навколо. Лежав і дивився у стелю, – розповіла Наталя.

Начебто проблему вирішили, розібралися, препарат перестали давати, але на цьому проблеми не закінчилися. Виявилося, через постійне перебування у ліжку пенсіонеру почали надягати памперси, а під ним виникли пролежні.

- Їх мені показали, коли вже був дуже занедбаний стан. Йому міняли памперс і мали це бачити, але мені нічого не сказали. Можна було не доводити до такого серйозного стану, температури та інтоксикації всього організму. Я приходила до пансіонату весь цей час, і така стадія пролежнів не за один день утворилася! Людина гнила живцем, усім було однаково. Чому приховували і не повідомили, хоч би по телефону? Забрала його додому із температурою 39, - розповідає Наталя.

Вдома дідусеві продовжили лікування.

-У батька почався некроз, ділянки тканин довелося видаляти. Завдяки «турботі» пансіонату 74-річний пенсіонер зазнав мук від обробки ран, перев'язок. Загалом побував у двох лікарнях за невеликий проміжок часу, – поділилася жінка своєю історією.

Зараз її батько вдома, але його стан його набагато гірший, ніж той, у якому вона віддала його в той самий приватний пансіонат.

- Мені здається, цей заклад не для тих, чиїм літнім родичам потрібен догляд, а для тих, кому набридли їхні рідні, і вони хоча їх позбутися скоріше, - робить гіркий висновок Наталя.

Куди йти по допомогу?

Історія Наталії та її батька змусила задуматися: а як бути в таких ситуаціях, коли вдома немає можливості доглядати хворих і немічних людей похилого віку? Куди звертатись?

Щоб з'ясувати, які установи надають у Миколаєві послуги з догляду за людьми похилого віку, «Новини-N» звернулися з інформаційним запитом до департаменту праці та соціального захисту Миколаївської міської ради. Там відповіли, що на сьогоднішній день у Реєстрі постачальників соціальних послуг Єдиної інформаційної системи соціальної сфери такі установи та підприємці, які надають соціальні послуги з догляду за людьми похилого віку:

1. Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України "Госпіталь Українського Червоного Хреста", зареєстрована за адресою: м. Миколаїв, вул. Центральний 21; надають низку соціальних послуг, зокрема – догляд вдома, стаціонарний догляд.

2. Фізична особа-підприємець «Сущенко Аркадій Костянтинович», зареєстрована за адресою: м. Миколаїв, вул. Марка Кропивницького (Потьомкінська), 15А; надає низку соціальних послуг, у тому числі – стаціонарний догляд, денний догляд.

3. Благодійна організація «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ВОЛОНТЕР ЮА», зареєстрована за адресою: м. Миколаїв вул. Захисників Миколаєва (Декабристів) 19, кв. 12; внесено низку соціальних послуг, у тому числі - послуги з догляду вдома та стаціонарний догляд.

4. Громадська організація "Миколаївська організація інвалідів війни, Збройних Сил та учасників бойових дій", зареєстрована за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка 71; надає низку соціальних послуг, у тому числі – догляд вдома, денний догляд.

5. Громадська організація "Миколаївська міська рада ветеранів", зареєстрована за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська 23; надає низку соціальних послуг, у тому числі – догляд стаціонарний, денний догляд.

До цього ж реєстру внесено дані і про комунальні установи – постачальників соціальних послуг, підвідомчих департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради:

1. Міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Морехідна 9/2; що надає низку соціальних послуг, у тому числі догляд вдома.

2. Міський геріатричний будинок милосердя імені Святого Миколая, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. 2-а Набережна, 1, який надає низку соціальних послуг, у тому числі стаціонарного догляду.

Як бачимо, центру, куди віддала свого батька Наталія, і де сталася НП із масовим отруєнням, у цьому списку немає. Саме питання про те, що такі заклади мають обов'язково реєструватися, наприклад, у тому самому департаменті соцпослуг, не стоїть — така вимога українським законодавством не передбачено. Втім, навіть якби вона й була, то це б ні на що не вплинуло - нині жодного контролю якості послуг у подібних установах немає.

Перевірки під забороною

Через те, що в країні військовий стан, ось уже майже три роки контролюючі органи не здійснюють жодних планових перевірок роботи суб'єктів господарської діяльності.

«Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснює моніторинг надання соціальних послуг відповідно до Порядку проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 449 (зі змінами). Також слід зазначити, що відповідно до п. 18 Порядку, зазначеного вище, оцінка якості соціальних послуг не провадиться у разі запровадження на території України або адміністративно-територіальної одиниці, де надавалися соціальні послуги, надзвичайного чи військового стану, та протягом трьох місяців після його припинення (скасування)», - сказано в офіційній відповіді «Новини-N».

Раніше подібні перевірки проводилися, і навіть було створено тимчасову робочу групу, куди входили представники департаменту праці та соціального захисту населення, управління з розвитку споживчого ринку, Миколаївського міського управління ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області, ГУ ДСНС у Миколаївській області та ГУНП у Миколаївській області.

«За результатами проведеної роботи встановлено низку недоліків у роботі суб'єктів господарювання та вжито заходів щодо їх усунення. Зазначені заходи проводилися до 23.02.2022 включно, про що щосереди до ДСЗН МОДА (департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, - прим. ред) надсилалася інформація. З 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, проведення перевірок щодо надання послуг з проживання та/або утримання людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших громадян групи ризику неможливе (п.18, абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №449 «Порядок проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг» (зі змінами)», - проінформували у департаменті.

Приблизно такий же зміст містився у відповіді на запит «Новин-N» від ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області. На прикладі того самого приватного будинку для літніх людей у ​​Корабельному районі Миколаєва нам повідомили, що подібні заклади можуть здійснювати свою діяльність на підставі однієї тільки реєстрації потужностей з виробництва харчових продуктів, а законних підстав для проведення перевірок на сьогодні немає.

Рішення про зупинення діяльності у разі будь-якого НП, яке потребує позапланової перевірки, може бути винесене, але воно обмежене у строках — закрити можна максимум на 10 днів. А проводити планові перевірки не можна через воєнний стан у країні.

Крім того, у департаменті праці та соцзахисту відповіли, що за період з 2021 по 2024 рік скарг, звернень та повідомлень про надзвичайні події, що відбувалися в установах, які надають соціальні послуги з проживання людям похилого віку, до них не надходило.

А як у інших країнах?

За кордоном будинки для людей похилого віку користуються популярністю — не вважається соромним чи непристойним, якщо літні чи хворі батьки, бабусі та дідусі живуть у спеціалізованому закладі. Навпаки, суспільство сприймає таке ставлення до людей похилого віку, як турботу, адже проживання в таких пансіонатах коштує недешево. Це з одного боку. З іншого боку — уявити собі в них відсутність будь-яких комфортних умов, догляду, кваліфікованого персоналу або, не дай Боже, оперативної медичної допомоги — немислимо.

Наприклад в Японії, проживання в пансіонаті вважається частиною традиційного підходу до турбот про старше покоління.

У Великій Британії діє система поетапного або «ступінчастого» догляду. У міру старіння людям похилого віку спочатку надають допомогу вдома — соціальні працівники відвідують старих і допомагають, наприклад, приготувати їжу або прибрати. Потім може приходити доглядальниця, медсестра, а потім можливе постійне розміщення в будинку для людей похилого віку або будинку сестринського догляду.

У Німеччині для людей похилого віку можуть надавати окреме житло — щось на зразок гуртожитків, де бабусі та дідусі можуть жити всі разом, отримувати належну підтримку, але при цьому продовжувати вести активний спосіб життя і не почуватися безпорадними.

Будинки для літніх людей у ​​США можуть мати окрему спрямованість — наприклад, для пенсіонерів, які хочуть займатися малюванням чи музикою. У таких закладах викладачі проводять заняття з цих напрямків, підопічні також можуть вивчати іноземні мови або освоювати професію, що сподобалася. Тому люди похилого віку самі обирають пансіонат, в якому хочуть провести свою старість. І так, у США всі подібні установи – приватні, державних немає, але оплачується перебування там частково за рахунок медичного страхування, ще частину внесків компенсують благодійні організації, і меншу частку оплачує родина – якщо вона є.

І, звичайно ж, до подібних закладів прикута пильна увага — починаючи від кваліфікації персоналу і закінчуючи системою вентиляції, адже в цьому випадку йдеться про репутацію. І вже точно ніхто не дозволить відкрити пансіонат для людей похилого віку без медичної ліцензії.

На жаль, в Україні не врегульовані вимоги до таких установ у принципі. А зараз, під час війни, зовсім ніхто не перевіряє заклади подібного типу. Більшість працюють «напівлегально», просто відкривши ПП та зареєструвавши потужності з виробництва харчових продуктів. Жодних інших документів, наприклад, про протипожежну безпеку приміщень чи дотримання санітарних норм, як правило, у таких пансіонатах немає — тим більше перевірки не передбачено. Отже, те, як доглядають людей похилого віку в подібних установах — на совісті тих самих підприємців, для яких приватні будинки для людей похилого віку — бізнес, інструмент заробітку.

Тому перше, що потрібно зробити, перед тим як оформити бабусю чи дідуся до такого пансіонату — це запитати усі документи, які є у підприємця. Так, за законом можна й обійти цей момент, але якщо людина, навіть не під загрозою перевірки, все одно викликала необхідні служби, перевірила вентиляцію, санітарний стан приміщення, отримала висновок про протипожежну безпеку, оформила всі папери, то це вже говорить про відповідальність і якість послуг.

На жаль, крім як на особисту порядність і людяність тих, хто організовує подібні будинки для людей похилого віку, і тих, хто в них працює, розраховувати більше ні на що не доводиться. Звичайно, в історії з Наталією вона може звернутися до правоохоронних органів або до суду, вимагати покарання, але зовсім не факт, що воно буде, і точно не поверне її батькові втрачене здоров'я.