Європа ламає голову як врятувати Україну від Трампа

За 20 місяців повномасштабної російської агресії проти України союзники Києва направили їй величезні обсяги військової та іншої допомоги на суму понад 230 мільярдів доларів. Шанси на те, що за наступні 20 місяців Київ отримає стільки ж, дорівнюють нулю.

А якщо до Білого дому повернеться Дональд Трамп, допомоги буде ще менше.

Така похмура математика разом з американським політичним календарем змусила занепокоєних західних чиновників зайнятися розробкою стратегії, покликаної забезпечити "трампозахищену" оборону України від безжального натиску президента Росії Володимира Путіна. Сьогодні потрібний реалістичний план виживання України.

Проблема полягає у величезній прірві між тривогою європейців, що посилюється, з приводу повернення Трампа та їх планом дій. Колишній керівник апарату німецького міністерства оборони Ніко Ланґе сказав мені: "Всі стурбовані. Але наслідком такої стурбованості є бездіяльність, а це безвідповідально".

За результатами останніх опитувань, Трамп і Байден набирають практично рівну кількість голосів, і європейські лідери нарешті усвідомили, що повернення Трампа до Білого дому цілком імовірне. На початку року регулярно звучало питання: чи можливе таке? Подорожуючи сьогодні Європою, нічого подібного я вже не чую.

Європейські лідери сповнені рішучості уникнути сюрпризів, які їм зробив 2016 рік. Минулого місяця міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок перед поїздкою до Нью-Йорка на сесію Генеральної Асамблеї ООН суттєво відхилилася від маршруту та відлетіла до Техасу. Там вона зустрілася із губернатором Грегом Ебботом. То був незвичайний тет-а-тет між непохитним захисником навколишнього середовища з Європейської партії зелених і грандом із Великої старої партії, що заперечував кліматичні зміни.

Як розповів один німецький представник влади, мета зустрічі полягала в наступному: Берлін хотів зрозуміти, як республіканці дивляться на світ, щоб краще оцінити перспективи у разі обрання Трампа президентом США.

У Європі теж поступово формується консенсус щодо ставлення до республіканців у конгресі. Щоб було більше аргументів на користь продовження американської допомоги Києву, пропонується менше говорити про Україну та більше про Китай, а також про те, як не допустити нападу КНР на Тайвань.

Високопоставлений європейський чиновник зі сфери безпеки розповів мені про сигнали, які отримують законодавці з Республіканської партії: "Якщо ви хочете, щоб вам вірили, коли ви говорите про Китай, вам необхідно досягти успіху в Україні".
Але європейська пропаганда діє швидше, ніж Захід здійснює планування з метою життєзабезпечення України. І тим більше, чим він підтримує наступальний порив на полі бою.

Ніхто не думає, що європейські союзники зуміють закрити пролом, який утвориться у разі припинення американської військової допомоги Києву, адже вона становить майже половину від загального обсягу, який спрямовується на Україну.

Але навіть оптимістичний сценарій, що Вашингтон продовжить допомагати Києву і після президентських виборів, нехай і в менших обсягах, становить смертельну загрозу для України.

Путін майже не перебільшував, коли заявив нещодавно, що якщо Захід припинить постачання, боєприпаси у Києва закінчаться за тиждень.

Європа має плани надання Україні коштів для ведення стійкої оборони, але терміни його виконання дуже затягнуті. Тим часом, Кремль, який переклав російську економіку на військові рейки, заповнює сили набагато швидше, ніж це було можливо.

По суті, зараз між Росією та Заходом тривють перегони переозброєння. І ставка для України у цій гонці – життя. Відбувається ця гонка в період, коли головний постачальник зброї Києву, Сполучені Штати, здається дедалі ненадійнішим союзником.

Навіть якщо Байден зуміє провести через конгрес свій черговий пакет військової допомоги для України на суму 61,4 мільярда доларів, прив'язавши до нього менший пакет для Ізраїлю, вирок все одно гранично зрозумілий. Підтримка України, що слабшає, з боку Великої старої партії затьмарює перспективи майбутніх грошових вливань, навіть якщо переоберуть Байдена.

Євросоюз має намір виділити мільярди євро на озброєння України у довгостроковій перспективі. Головні союзники Києва в індивідуальному порядку готують двосторонні угоди, які забезпечать постачання зброї на роки наперед. Сама Україна також має амбітні плани щодо розширення виробництва боєприпасів за рахунок створення спільних підприємств із західними компаніями. Вона мріє про нові заводи та виробничі лінії поблизу лінії фронту, які потоком випускатимуть безпілотники, бронемашини та снаряди.

Але така стратегія ще нескоро дасть свої плоди. А Україні все це потрібне вже зараз і негайно. Тим часом перешкоди, з якими стикаються європейські союзники, стають дедалі серйознішими.

Німеччина та Британія, які мають найпотужніші після США економіки, так і не можуть фінансово відновитися після пандемії. Франція постачає в Україну дуже важливі зразки озброєнь, але відстає за загальним обсягом допомоги. Громадська підтримка України в деяких країнах Європи дає тріщини, які можуть перетворитися на глибокі розколини, якщо Америка відмовиться від своїх зобов'язань.

"Європейцям треба посилювати підтримку України, – сказала Олександра Де Хооп Схеффер, яка працює у Німецькому фонді Маршалла. – Але це буде дуже важко".

США допомагають Києву не для того, щоб порадувати українців чи європейців, а для того, щоб зберегти своє становище та репутацію у світі. Але цей аргумент дедалі менше впливає на багатьох американців, і перед Європою зараз постає питання, як не дати померти Україні. Відповідь незрозуміла, а час – на боці Путіна.

The Washington Post , США