В Україні хочуть дозволити порнографію. Для чого?

В Україні можуть декриміналізувати індустрію порно. З’явився законопроект, який найближчим часом може бути розглянутий Верховною Радою. Проект передбачає внесення змін до двох статей Кримінального кодексу України, а саме: ст. 301. «Ввезення, виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних предметів» та ст. 302. «Організація або утримання місць розпусти та зведення».

Що зміниться, якщо в Україні легалізується порно? Чи має наша країна шанси стати лідером цієї індустрії в Європі, як зараз Чехія та Румунія.

Користуватимуться, але засуджуватимуть

Сам факт появи такого законопроекту вже спричинив в українському суспільстві неоднозначну реакцію. Люди засуджують можливість того, що Україна асоціюватиметься у світі з порноконтентом. Хоча від цього зовсім не страждають на реноме США та Канади, як країн, що виробляють найбільше порнороликів у світі. Той самий сайт Pornhub був створений у 2007 році в Канаді. Ніхто особливо не вішає ярликів і на Чехію з Румунією. Прага вважається європейською столицею професійного порно, а Бухарест – містом, де найбільше вебкам-студій.

“Наше суспільство може прийняти появу в Україні офіційної порноіндустрії ханжеськи та лицемірно. З одного боку, багато хто і зараз дивиться цей контент. Але багатьом із цих людей соромно зізнається оточуючим у тому, що він це дивиться, бо мораль нашого суспільства це не сприймає. Тому може виникнути масове засудження. Але навряд чи це виллється у великі пікети поборників моралі, оскільки люди втомилися від війни і навряд чи виявлятимуть соціальну активність. А ось масовий хейт у соцмережах це може спричинити”, – каже психолог Олена Пушкар.

На цьому цілком могли б попіаритися будь-які політичні сили, засуджуючи чи завзято це підтримуючи. Однак поки що таких не видно.

“Схоже, що реакція українського суспільства законодавців зараз не дуже цікавить. Організованих сил, які б могли створити масовий протест, немає. Теоретично УПЦ могла б обуритись цим законопроектом, але їй зараз, м'яко кажучи, не до того. Решта інших релігійних організацій під жорстким контролем влади. Не варто лукавити, до того ж, в Україні порнографія і зараз абсолютно доступна. Через це, гадаю, суспільство в масі зустріне цю ініціативу байдуже”, – сказав соціолог Ілля Кононов.

Але при цьому деякі експерти зазначають, що ця сфера може бути використана з маніпулятивною метою. Тим більше, що ситуація для цього підходяща.

Соціолог Ілля Кононов вважає, що про порноіндустрію згадали зараз невипадково, і це пов'язано не просто з бажанням виправити юридичні помилки. Тим більше, що ця сфера з 1960-х років на Заході використовується з маніпулятивною метою.

“У нас це теж випробувалося наприкінці перебудови та після розвалу СРСР. І, слід сказати, що з політтехнологічною метою порнографія працює успішно. Інша річ, що вона, як і наркотики, викликає у частини населення адикцію (нав'язливу потребу у певній діяльності. – Прим. авт.) з наступною деградацією. Але, мабуть, це сприймається як супутні витрати. Звичайно, будь-яка масова дія, що зачіпає глибинні мотиви людської поведінки, амбівалентна. Я говорю лише про один бік – соціальний. Можливо, з погляду сексологів, доступність порнографії має багато переваг, що знімає в деяких груп населення зайву напругу. Але в інших це явище може формувати інші зони напруги: адже в порнографії людські стосунки розлюднюються, а стосунки між чоловіками та жінками або одностатеві стосунки зводяться лише до взаємодії їхніх статевих органів”, – вважає Кононов.

Порно проти ПТСР

Також є думка, що порнографія – один із засобів, за допомогою якого можна якщо не впоратися з ПТСР, викликаного війною, то хоча б трохи покращити стан. Проте експерти називають це поширеною помилкою.

“Роліки чи онлайн-спілкування ніяк не допоможе впоратися з ПТСР, тому що ці синдроми короткострокові, і з ними справляються за допомогою зовсім інших засобів. Для цього й зараз потрібні психологи. А от щодо депресій, в які скочуються люди після втрати кінцівок, то це залежить від особистісних якостей людей. Людині, яка має грубу психіку, особистий контакт із жінкою, яка надає інтимні послуги, може допомогти. Тих же, хто більш вразливий, порновідео може загнати в ще глибшу депресію від відчуття, що у нього через каліцтва вже ніколи такого, що відбувається на екрані, не буде”, – каже Пушкарь.

Прибуток для України

Варто було з'явитися інформації про цей законопроект, як багато бізнесменів та держекономісти почали підраховувати потенційний прибуток цієї індустрії в Україні та країни загалом. Звичайно, до США, де річний оборот цієї індустрії складає 20 мільярдів доларів на рік, нам дуже далеко. Але це зовсім не надхмарні мрії. За словами людей, причетних до цієї індустрії, доходи українських творців контенту на OnlyFans становлять 15,8 млрд грн на рік, тож їхня повна легалізація потенційно принесе бюджету 3 млрд грн у вигляді ПДФО та військового збору.

Прибутково це і для актрис та акторів, які знімаються у порнофільмах. Хоча заробітки сильно відрізняються. За 30-хвилинний фільм модель-початківець у Чехії може заробити 500 доларів, а якщо вона зірка індустрії, то це 2500 доларів.

“Різні ціни на різні запити. На мою думку, має бути хоч би 1500 доларів на місяць, але сума не обмежена – люди заробляють і по 20 тисяч доларів на місяць. Але для цього потрібно сильно намагатися, хоча існує стереотип “Вона просто розсунула ноги та отримала тисячу доларів, а я на заводі працюю у дві зміни за 200 доларів”. Обидві роботи потребують значних вкладень. Обидві цінуються. Як заробляти – наш із вами власний вибір. Зрештою, наше тіло – наша справа. Наше тіло – наш бізнес. Монетизуйте його так, щоб вашій душі було комфортно”, – вважає активістка та арт-перформер Лада Тітоші.

Якщо ж йдеться про студії, то в Україні їх не так і багато, оскільки за зйомки такого контенту є кримінальна відповідальність. У європейських країнах, де це легальний бізнес, студії, залежно від якості та кількості продукції, заробляють від 20 тисяч до 70 тисяч євро.

Однак слід врахувати, що це ідеалістичні розрахунки. Звичайно ж, у цій індустрії є висока конкуренція, і Україні ще треба запропонувати щось унікальне. Тим більше, що в різних країнах різні запити. Зокрема, згідно з офіційною статистикою сайту Pornhub за 2022 рік, Україна знаходиться на 15-му місці зі споживання їхнього контенту.

Україна стала єдиною країною з топ-20, у якій категорія “реаліті” виявилася найпопулярнішою. Далі слідували категорії "секс утрьох" та "мілфи". Також за рік до війни була популярна рубрика "Руське домашнє".

Головним козирем у цій індустрії у нас можуть бути наші моделі.

“І жінки, і чоловіки у нас на дуже пристойному рівні, знову ж таки саморозвиток та самовдосконалення – це наше все. Наприклад, щоб отримати компліменти від перехожих в Україні, потрібно вийти у сукні та з макіяжем, а в Європі, образно кажучи, достатньо було стояти на веранді будинку в піжамі. Різні стандарти краси. Усі хочуть гарну обгортку, але щоб утримати людину – завжди має бути смачна начинка. Вайб, який ви несете, – це те, через що вас обиратимуть”, – каже Лада Тітоші.

За словами Лади, наші українські дівчата та хлопці захоплено піклуються про себе, свою зовнішність, свій розвиток та свою подачу. Це серйозно відрізняє нас серед інших навіть на банальному прикладі – як складно знайти добрий манікюр у Європі та як легко зробити його в українській провінції. Всі ці деталі створюють дуже симпатичний образ для потенційних клієнтів.

“Самі подумайте, хіба не цікавіше купувати контент у привабливої, доглянутої та зацікавленої у створенні чогось якісної людини? Люди передусім хочуть обирати та смакувати очима. Бажають розмовляти та бачити інтерес. Це головна відмінність платформ монетизації контенту від звичних порносайтів. Безкоштовні пуссі та дикі можна знайти на Pornhub, а комунікація та справжній ексклюзив – це інше питання. І за це слід знати ціну”, – вважає Лада Тітоші.

Тому, на її думку, якщо в Україні таки ухвалять цей законопроект, то насамперед варто легалізувати OnlyFans – все одно зараз там дуже багато дівчат та хлопців з України, а так їм не треба було б приховувати свою діяльність.

vesti.ua