Банкрутство банків у США: наслідки для миру та України

Одна з головних світових новин останніх днів – крах великих американських банків.

Усього за один тиждень березня збанкрутували одразу три банки:

8 березня – Silvergate Bank (Сан Дієго, Каліфорнія) з активами $16 млрд;
10 березня – Silicon Valley Bank (Санта Клара, Каліфорнія) з активами $209 млрд;
12 березня – Signature Bank (Нью-Йорк, Нью-Йорк) з активами $118 млрд.

Найгірше ринки відреагували на закриття Silicon Valley Bank, який посідав 16-те місце у рейтингу найбільших банків США, складеному американським Федрезервом.

16-й номер SVB на американському ринку не повинен збивати з пантелику. Silicon Valley Bank – це три українські банківські системи разом узяті. Активи всіх 67 банків України, що діяли на 1 січня 2023 року, становили лише $72 млрд (2,7 трлн. грн.) проти його $209 млрд.

У США почала розгортатися паніка, що швидко падають акції банків.

Влада Америки, включаючи президента Байдена, намагається заспокоїти людей і бізнес, заявляючи, що ситуація під контролем, будуть вжиті всі необхідні заходи і всі люди отримають свої депозити.

Проте, як зазначають експерти, нинішні проблеми банківської системи США мають системний характер. Їхня першопричина - політика підвищення ставки Федеральної резервної системи Америки, яка велася протягом останнього року для стримування інфляції.

За підсумками це завдало сильного удару по банкам, а також страховим компаніям і пенсійним фондам, тому що на їх балансах зараз знаходяться казначейські (державні) та корпоративні облігації на трильйони доларів. Через зростання відсоткових ставок їхня прибутковість також зросла, а, отже, їхня ринкова ціна впала. І фінансові інститути через це зазнають величезних втрат.

Тому багато експертів чекають на подальший банкопад у США.

І американська влада має два варіанти дій, кожен з яких несе в собі ризик подальшого наростання кризи.

Перший варіант - припинити підвищувати ставку ФРС і почати заливати банківську систему грошима, що загрожує новим розгоном інфляції. Причому як у США, так і у світі (наприклад, щодо зростання цін на енергоносії та продовольство, ціни на які значною мірою у світі котируються в доларах).

Другий варіант – продовжити підвищувати ставки. Але тут виникає ризик поглиблення банківської кризи в США, що може призвести до таких же наслідків, як і падіння банку Леман Бразерс у 2008 році, який спричинив світову фінансову та економічну кризу.

Зараз Вашингтон намагається знайти якийсь третій шлях між цими двома крайнощами - і банки врятувати, і інфляцію не розігнати.

Що сталося з банками

У двох структур із вищезгаданої трійки схожі причини банкрутства. Як Silvergate Bank, і Signature Bank були важливими гравцями на ринку криптовалют. Той уже кілька разів реагував на їхні фінансові потрясіння.

Останній обвал стався в п'ятницю, 10 березня, коли курс біткоїну (Bitcoin) впав одразу на 8%, і сягнув $19,9 тис. - це мінімум останні півтора місяці. За ним провалювалися ціни також на Ethereum – на 7,6% (до $1,42 тис.), Ripple – на 4,4% (до $0,37) та інших монет.

Вже у понеділок, 13 березня, цінник того ж біткоїна відскочив на $23,5 тис. за монету, проте ринок продовжував тримати курсовий провал у голові.

За фінансовим станом та іміджем Silvergate сильно вдарило торішнє скандальне банкрутство майданчика FTX та падіння криптовалют.

У збанкрутілого 10 березня Silicon Valley Bank інші проблеми, не криптовалютні. Він щільно працював з Кремнієвою долиною і фінансував технічні стартапи, займаючи до 45-50% в обслуговуванні венчурів і медичних компаній у США. Ще SVB активно обслуговував аналогічні проекти у Великій Британії, Канаді, Індії та Китаї.

Це шістнадцятий банк за розміром активів у Сполучених Штатах і це найбільше банкрутство за останні 15 років, тобто з кризового 2008 року. Активи Silicon Valley Bank сягали $209 млрд, а депозитний портфель — $175,4 млрд.

Масовий відтік вкладів із банку розпочався після обвалу його акцій 9 березня на 60%. Так ринок відреагував на новину про те, що SVB не зміг знайти $2,25 млрд. для покриття збитків від продажу активів.

У збитках звинувачують насамперед посилення монетарної політики американського Федрезерва, який з 2022 року почав підвищувати свої базові ставки і не перестає це робити 2023-го. Це спричинило як подорожчання кредитів для стартапів, так і знецінення раніше куплених банком боргових паперів. У портфелі Silicon Valley Bank виявилося занадто багато низькодохідних облігацій, які він не може перепродати, і покрити дешевим ресурсом. Тому й опинився у пастці.

Багато експертів вважають, що всьому провиною політика дорогого долара ФРС: посилаючись на високу інфляцію (6,4% за мети 2%), регулятор 7 разів піднімав ставки в 2022 році і один раз уже в цьому (на 0,25% у лютому). Нині вони перебувають у рамках 4,5-4,75% річних.

Ринки дуже негативно поставилися до банкрутства SVB та березневого банкопада в США. Відразу сильно впали акції багатьох американських банків:

PacWest Bancorp – на 25%;
First Republic Bank – 17%;
Charles Schwab – на 13%;
US Bancorp – на 7%;
JPMorgan Chase – на 5,4%.

А згодом відреагували і європейські структури: акції німецького Commerzbank подешевшали на 12,7%, а швейцарського – на 15%.

Але ще гірше те, що серед американських вкладників з'явилися ознаки паніки, що загрожує відпливом коштів із банків.

Байден каже, що все буде добре, Трамп лякає катастрофою

При цьому ФРС США відразу поспішив заспокоїти вкладників збанкрутілих банків, заявивши, що вони зможуть компенсувати свої депозити в банкрутах, що збанкрутували, у розмірі до $250 тисяч, як передбачається американським законодавством. В Україні компенсації виплачує Фонд гарантування вкладів фізосіб, а у Сполучених Штатах – Федеральна корпорація страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Corporation, FDIC).

Виступив і Байден, який роздав ще ширші обіцянки.

Він заявив, що "американський народ і американський бізнес можуть бути впевнені в тому, що їхні банківські рахунки будуть цілими і безпековими".

Також він сказав, що усі вкладники отримають свої депозити.

Він також розповів про вжиті антикризові заходи, які включають:

гарантування вкладів у банках;
створення нового механізму для надання банкам доступу до надзвичайних фондів;
спрощення для банків можливості брати кредити у Федеральної резервної системи у надзвичайних ситуаціях.

Байден також заявив про намір "притягнути до повної відповідальності тих, хто винен у цій ситуації", та продовжувати зусилля щодо нагляду за великими банками, щоб подібна ситуація не повторилася.

Втім, його впевненість поділяють не всі.

Екс-президент США Дональд Трамп заявив, що США стоять на порозі нової Великої депресії.

"Виходячи з того, що відбувається з нашою економікою, Джо Байден стане Гербертом Гувером (президент США з 1929 по 1933 рік - Ред.) сучасної епохи. У нас буде Велика депресія, набагато сильніша, ніж у 1929 році. Доказ - банки вже почали банкрутувати", - написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.

Наслідки для США

Експерти побоюються подальшого банкопада у США, і навіть називають імена нових потенційних банкрутів.

"На черзі First Republic, PacWest Bancorp та Western Alliance Bancorp", - зокрема спрогнозував аналітик АЦ "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Причому небезпідставно. В однієї з фінустанов – First Republic Bank – сьогодні акції впали на 66% (до $28 за акцію), після чого торги ними були припинені.

"Рівень банкрутств зростатиме, але банки вже "під ковпаком" Мінфіну, тому тут необхідно оцінювати контрдії влади. Рішення цих вихідних явно ще не повні, переговори та обговорення йдуть. Ми чекаємо на нові кроки регуляторів", - прокоментував ситуацію фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Поки американський Федрезерв вжив перших "гарячих" заходів - запропонував ринку оперативне кредитування за першої необхідності. Це кредити до 1 року, які зможуть отримати банки, ощадні асоціації, кредитні спілки та інші фінансові інституції. Як заставу прийматимуть казначейські зобов'язання США (US Treasuries), облігації федеральних агентств, іпотечні бонди та ряд інших паперів.

ФРС під все це затвердила спеціальну антикризову програму, яка отримала назву Bank Term Funding Program (BTFP) – Програма термінового фінансування банків. Мінфін США виділить із стабілізаційного фонду на її фінансування $25 млрд.

Це додаткові грошові вливання, емісійне джерело, хоч і не гранти, а кредити. Пізніше за рік їх мають повернути. Але як не крути ми бачимо різке пом'якшення грошової політики, яку ФРС почав посилювати (підвищуючи свої ставки), щоб зупинити зростання інфляції у Штатах у 2022 році.

"Кількісне стиснення (QT) помирає так до ладу і не розпочавшись. Навпаки, можливий раунд кількісного розширення (QE) під виплату депозитів. Простими словами, замість виведення надлишкових грошей з ринку, відбудеться їхня нова емісія (друкарський верстат). І все це на тлі , по-перше, високої інфляції в США (вище 6%) По-друге, при загрозі рецесії: поки що очікування зростання ВВП США всього лише +0,5% на 2023 рік, хоча навесні 2022-го були на рівні 2- 2,5%", - пояснив ситуацію Олексій Кущ.

На цьому фоні також виникла версія про те, що американський Федрезерв може згорнути кампанію підвищення своїх ставок, анонсовану на 2023 рік.

Частина експертів вважає, що ставки взагалі не підніматимуть, а то й почнуть опускати. Інші кажуть, що темпи підвищення сповільнять.

Так, за прогнозом компанії Goldman Sachs, крах банку Silicon Valley Bank перерве процес підвищення облікової ставки Федеральною резервною системою

"Ми, як і раніше, чекаємо підйому на 25 б.п. (на 0,25%) наступного тижня. Ще до проблем у банківському секторі ми вважали, що підвищення на 50 б.п. (на 0,5%) буде недоречним , і ми досі так думаємо", - заявив сьогодні старший економіст JPMorgan Chase & Co. Майкл Феролі.

Найближче засідання ФРС США заплановано на 21-22 березня. 85% опитаних аналітиків прогнозують підвищення ставок за його підсумками на рівні 0,25% - до 4,75-5% річних. Лише 15% опитаних чекає на збереження старих рівнів ставок.

За великим рахунком, вибір, який робитиме ФРС щодо ставки стратегічний.

Відмова від підвищення ставки (не кажучи вже про її зниження) може завдати удару за вартістю долара і ще більше розкрутити інфляційну спіраль і в США, і в усьому світі. Особливо на тих ринках, де ціни номіновані у доларах (а це енергоносії та інша сировина, а також продовольство).

Що рикошетом ударить сильно і по ключовому союзнику США – Європі, яка залежить від імпорту цих ресурсів.

"У долара почнуться суттєві проблеми. Для їхньої мінімізації потрібні, по-перше, дешеві сировинні ресурси, насамперед нафта. По-друге - приплив оптимізму на ринках для купівлі US Treasuries - казначейських облігацій Мінфіну США. По-третє, приборкання інфляції за допомогою дешевого імпорту", - вважає Олексій Кущ.

Тому ФРС справді може піти шляхом подальшого підвищення ставок (хоч, можливо, і з уповільненим темпом), щоб приборкати інфляцію, зміцнити долар і підвищити привабливість казначейських облігацій.

Але це, як писалося вище, ще більше вдарить по банківській системі США, створивши загрозу краху та багатьох інших банків.

Не кажучи вже про те, що сама по собі висока облікова ставка б'є економічної активності в Америці. Особливо з урахуванням планів адміністрації Байдена щодо підвищення податків з 2024 року.

Через це виникають ризики повторення сценарію 2008 року, коли крах "Леман бразерс" викликав ланцюгову реакцію, яка призвела до світової економічної кризи.

Не виключено, що американська влада спробує обрати якийсь "середній шлях" - і банки врятувати вливанням грошей, і інфляцію при цьому не розкрутити ще більше. Але це саме собою досить складне завдання. А якщо поглиблюватимуться паніка серед клієнтів банків і продовжуватимуть падати курс їхніх акцій, то складність зросте багаторазово.

Наслідки для миру та України

Власне від того, яким шляхом та наскільки успішно американська влада вирішуватиме проблеми, спричинені крахом великих банків, залежить і вплив на світову економіку та на українську.

Якщо США послаблять свою монетарну політику, це викличе зростання світових цін на продовольство (що добре для України), і на енергосітелі (що для України вдвічі погано – окрім зростання витрат на їхній імпорт, збільшаться доходи Росії від їхнього експорту).

Загроза ж повторення сценарію 2008 року (у разі, якщо почнеться банкопад у США через продовження жорсткої монетарної політики ФРС), може загалом послабити західні економіки, а отже - і їхні можливості допомагати Україні.

Втім, незалежно від майбутніх сценаріїв вектор розвитку геополітичної ситуації у світі не зміниться.

"США продовжить підтримувати Україну в протистоянні з Росією. Санкційний тиск на РФ збережеться і напружені відносини Сполучених Штатів та Китаю нікуди не зникнуть. Вашингтон спробує виграти час. В ідеалі їм потрібно два роки. Ключове завдання американців - щоб до моменту приборкання інфляції (хоча б до 3-3,5% у середньостроковій перспективі), нічого великого "не здохло в лісі" і не почався масовий відтік інвестицій, як у 2008 році", - спрогнозував Олексій Кущ.

При цьому експерт очікує посилення контролю за фінансовою допомогою, яку виділяє Україна.

strana.news