Я білий і лікуюсь від цього. У США почали лікувати від «білого расизму»

У США поширюється думка, що всі білі – расисти. Американці записуються на антирасистські курси та проходять терапію від "білизни".

На стільці навпроти сидить Кусум Криммель і дивиться на мене зі спокійною усмішкою, трохи схиливши голову.

"Під "білизною" я розумію віру в расову перевагу білих, прагнення панування і контролю, а також звичку дивитися на інших людей зверхньо", - каже вона.

Кусум Криммель — колишня правозахисниця. Але сьогодні вона перенесла боротьбу з расизмом до кімнати для групових занять.

Вона живе в Окленді, штат Каліфорнія, в тихому районі з кактусами та дубовими гаями. Кімнату для занять вона прикрасила ароматичними свічками та зображеннями чорношкірих. Тут вона лікує білих від "білизни".

"У США кожен тією чи іншою мірою білий шовініст", - каже вона і просить мене встати, щоб разом виконати вправу.

Я пояснив їй, що расистом себе не вважаю, і ось що вона мені на це відповіла.

Усі білі – расисти

Думка, що будь-який білий за своєю природою хоч трохи расист, у США набирає обертів після вбивства Джорджа Флойда у 2020 році.

Запис, як білий поліцейський здавлює Флойду горло коліном, спровокував найбільший рух протесту на расовому ґрунті в історії країни і знову прикував увагу громадськості до системного расизму.

У США в чорношкірих вищий ризик потрапити до в'язниці, опинитися у злиднях або стати жертвою поліцейського свавілля.

Ряд популярних американських книг, що вийшли вже після загибелі Джорджа Флойда, звинувачують у цьому білу Америку.

У своїх бестселерах "Біла крихкість" та "Доброзичливий расизм" письменниця Робін Діанджело стверджує, що білі неусвідомлено розписуються в расизмі навіть відкидаючи звинувачення в ньому. Тому, вважає вона, всі білі мають "пропрацювати" у собі це питання і видавити з себе расиста.

Книги Діанджело стали своєрідною відправною точкою для антирасистського навчання, терапії та "цілющих" курсів у державних установах, компаніях та університетах по всій Америці.

"Незатишно в компанії білого чоловіка"

"Коли навколо білі, нам незатишно та небезпечно", - каже Кусум Криммель і бере мене за руку.

Цією вправою вона хоче перевірити, як я, білий, відреагую на підозри, від яких часто страждають чорні.

І коли я відповідаю: "А що не так?", з'ясовується, що вона вже заготовила аналіз.

"США засновані на рабстві, колонізації та расизмі, і тому широке коло людей вам не довіряє, — пояснює Кусум Криммель. — І коли білий чоловік відпирається і наполягає, його токсична біла маскулінність лише посилюється. З такими людьми відпадає будь-яке бажання спілкуватися".

Однак думка, що всі білі расисти, а "білизну" треба лікувати, викликає гарячі суперечки - особливо з нею незгодні американські праві.

У вересні 2020 року тодішній президент Дональд Трамп припинив фінансування антирасистського навчання у державних установах за рахунок податкових надходжень.

"Ми платимо сотні тисяч доларів за те, щоб навіювати людям дуже погані і, відверто кажучи, абсолютно хворі ідеї. Вони вчать людей ненавидіти нашу країну", - сказав Трамп.

Виявляється, на мені теж є печатка шовінізму

"Ти дуже напружений", - лунає з крісла терапевта навпроти.

Коли моє заняття з Кусум Криммель добігає кінця, вона робить висновок, що я не уникнув відбитку білого шовінізму. Це проявляється у вигляді напруги. Крім того, виявляється, я не маю контакту з тілом. Насамкінець, на її думку, я дуже легко замикаюся і йду в оборону.

"Коли ти відчуєш, що переходиш у захисну позицію, я б порадила зайнятися диханням. Зроби три глибокі вдихи. І ще треба розвести руки. Ось так. У тебе в руках теж відчувається напруга", - каже вона.

Ідучи, я прошу її розповісти, наскільки я виявився расистом. Вона відмовляється, але каже, що найголовніше це навчитися розслаблювати тіло.

"Треба навчитися слухати свої емоції. Інакше ми діємо автоматично та шаблонно, і від цього не стаємо кращими як люди", - підсумовує Кусум Криммель.

DR, Данія