Яким буде курс гривні до долара у 2023 році

Девальвація гривні у 2023 році може перевищити середньорічний прогноз уряду у 42,2 грн/$ та 45,8 грн/$ до грудня. Експерти не відкидають вихід на 50 грн/$.

Офіційна девальвація

Зниження курсу гривні та подорожчання долара закладено у всіх ключових прогнозах на 2023 рік. У тому числі й в офіційному прогнозі уряду, з якого розраховувався держбюджет України на цей рік. У країні триває масштабна війна, енергетична інфраструктура пошкоджена на 50% і перебуває під ударами ворога, ВВП країни у 2022 році впав на 30,4%. Тому девальваційні очікування мають реальні підстави.

Ключові прогнози за середньорічним безготівковим курсом гривня/долар на 2023 рік такі:

- Кабмін України - 42,2 грн/$;
= МВФ - 42,8 грн / $;
- Український бізнес (опитування проводить Нацбанк) – 41,93 грн/$.

При цьому уряд закладав до бюджету не лише середньорічний курс на рівні 42,2 грн/$, а й допустив під кінець 2023 року (грудень) ще більшу девальвацію гривні — до 45,8 грн/$. Спочатку чиновники говорили навіть не про 45,8 грн/$, а загалом про 50 грн/$ — цей рівень обговорювався. Однак у результаті влада зупинилася на 45,8 грн/$.

Все це вище за поточні курсові рівні.

Фіксований офіційний курс НБУ на поточний момент становить 36,6 грн/$ (підвищено до цього рівня з 29,25 грн/$ у липні-2022), до нього прив'язаний безготівковий курс (міжбанк). Він може перевищувати офіціал лише на 1%. Жорстке регулювання було введено Національним банком з початку повномасштабного вторгнення РФ для стабілізації фінансового ринку.

Середній безготівковий курс гривня/долар на міжбанку становить 36,93 грн/$.

Середній готівковий курс продажу долара населенню у січні 2023 року рухається у межах 40,50-40,80 грн/$. Він не сильно змінився із грудня 2022-го.

"Наприкінці грудня готівковий курс у 10 найбільших роздрібних банках послабився з 39,32-40,14 грн/$ до 39,73-40,45 грн/$, що приблизно відповідає рівню середини листопада та значно міцніше, ніж наприкінці вересня та у жовтні, коли ринок переживав чергове коливання курсу через дефіцит готівкової валюти", - повідомив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

В Україні більше немає гнучкого ринкового курсу на міжбанку, його скасували 24 лютого 2022 року, і ціна продажу безготівкового долара обмежується вищезгаданим 1%: курс не може бути вищим за офіційний + 1%. Ключовим валютним постачальником на міжбанку є НБУ, який регулярно розпродає свої золотовалютні резерви: з початку повномасштабного вторгнення продав $23,6 млрд. і €1,8 млрд. Резерви збільшуються в основному за рахунок грантів та кредитів міжнародних партнерів України.

А купити валюти на безготівковому ринку Нацбанку вдається зовсім небагато: лише $2,6 млрд і €111 млн за 10 місяців дії воєнного стану. Найчастіше валюта надходить від уряду та держорганізацій, які продають долар та євро отриманий від іноземців як допомога чи кредити. Зовсім небагато інвалюти надходить і продається з боку українських підприємств-експортерів, у яких з 24 лютого сильно впали обсяги виробництва та постачання за кордон.

Одночасно діє безліч валютних обмежень населення. Наприклад, людям заборонили грошові перекази з гривневих карток на валютні за кордоном (P2P-перекази). А з валютних карток дозволили перераховувати не більше ніж еквівалент 100 тис. грн на місяць. Обсяг безготівкової купівлі інвалюти українцями із зарахуванням на депозит від 3 місяців дозволено не більш як на 100 тис. грн/місяць. Працюють та інші табу, метою яких є обмеження тотальної скуповування населенням долара/євро та виведення їх за кордон.

Від чого залежатиме курс гривні

Керівництво Нацбанку регулярно запитують — коли вони повернуть в Україні гнучкий курс долара на міжбанку і почнуть скасовувати обмеження щодо купівлі валюти та перерахувань? На що чиновники постійно відповідають те саме: заборони почнуть скасовувати не раніше, ніж відновитися український експорт і відновиться потік експортної виручки в країну. Що навряд чи станеться до завершення війни і до скасування воєнного стану.

Втім, навіть за заборон і обмежень гривні пророкують девальвацію курсу. Експерти говорять про залежність української економіки, фінансового ринку та курсу нацвалюти від зовнішньої фінансової допомоги, а також від воєнної ситуації.

"Україна повністю залежить від зовнішньої допомоги, як військової, так і фінансової. Тому фактор стабільності та своєчасності цієї допомоги визначатиме загальну ситуацію як на фронтах, так і на валютному ринку", - зазначив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Працюють базові економічні принципи, але вони також у прямої залежності від бойових дій та надходжень зовнішнього фінансування.

"Звичайно, потрібно дивитися на торгове сальдо, платіжний баланс, вивчати співвідношення експорту/імпорту, але це все допоміжні моменти. Обсяг експорту сильно скоротився з початку повномасштабного вторгнення з об'єктивних причин. "При цьому скорочення валютних надходжень від експорту перекривається за рахунок зовнішньої грантової допомоги та кредитів - вони витягують платіжний баланс України", - пояснив аналітик центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ.

Очікується, що 2023 року Україна отримає від Євросоюзу кредитів на $18 млрд, від США — $10 млрд, від Світового банку — $2 млрд, а також зможе домовитися з МВФ про розширену кредитну програму. Все це має допомогти з валютними надходженнями до країни, золотовалютних резервів Нацбанку (склали майже $28 млрд на початок грудня-2022), але закріпить при цьому пряму залежність нашої країни від зовнішнього фінансування, яке стало ключовим фактором для валютного ринку та української валюти.

Загалом експерти назвали щонайменше 8 факторів, від яких залежатиме курс гривні у 2023 році:

1. Від регулярності та своєчасності фінансування міжнародних партнерів України – країн та організацій.

2. Від перебігу бойових дій та від строків закінчення війни.

3. Від повернення в Україну мігрантів, які виїхали від війни.

4. Від темпів відновлення української економіки, яка впала на 30,4% у 2022 році (за попередньою оцінкою Мінекономіки) і має зрости мінімум на 1% у 2023-му, згідно з Меморандумом МВФ. Але зрозуміло, що це залежить насамперед від ходу бойових дій і від того, чи закінчиться війна 2023 року.

5. Від темпів відновлення українського експорту в основних галузях економіки (агросектори, металургія, хімічна промисловість та ін.).

6. Від емісії гривні Нацбанком, яка спочатку повністю виключалася керівництвом НБУ у 2023 році, після того, як у 2022-му було надруковано 400 млрд грн за допомогою викупу регулятором ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики) Мінфіну. Але потім у Меморандумі з МВФ з'явилося застереження про те, що "друкарський верстат" все-таки може бути включений у "крайньому випадку" — якщо зовнішнє фінансування буде затримуватися або надаватися не в повному обсязі. На перший квартал 2023 року суму можливої ​​емісії гривні було названо на рівні 50 млрд грн, на решту трьох вона не називалася.

7. Від скасування Нацбанком заборон та обмежень на валютному ринку.

8. Від темпів виведення іноземного капіталу із нашого фінансового ринку. Насамперед, нерезидентів-власників ОВДП, які отримуватимуть погашення від Мінфіну в рамках виплат за старими випусками держоблігацій.

Яким буде вплив на курс

Багато з перерахованих факторів складно чи навіть неможливо передбачити.

Але деякі моменти все ж таки можна розрахувати і представити їх вплив на курс. Наприклад, виплати з ОВДП, які отримають від нашого Мінфіну іноземці. Зокрема, великі виплати з держоблігацій мають припасти на квітень-2023, після чого нерезиденти, напевно, захочуть перевести їх у долар і вивести за кордон. Аналітики зазначають, що НБУ не має наміру заважати виведенню цих коштів.

"З 9 грудня на вторинному ринку активізувалися торги звичайними (невійськовими) облігаціями з погашеннями 19 квітня 2023 року, що є найближчим терміном погашення після відкриття можливості для нерезидентів репатріювати власні інвестиції з України. Національний банк ще навесні визначив, що нерезиденти зможуть від погашень ОВДП, які відбуватимуться з 1 квітня 2023 року. На прес-конференції після засідання правління з монетарної політики НБУ підтвердив, що налаштований надати таку можливість нерезидентам", - уточнив Тарас Котович.

Пік виплат за внутрішніми держоблігаціями цього року припадає на другий квартал, коли Міністерство фінансів має виплатити 83,7 млрд грн у рамках погашення своїх гривневих боргових паперів і 13 млрд грн — відсотків.

Непросто також передбачити можливу емісію гривні (як викуп Нацбанком ОВДП). Експерти мало вірять, що НБУ видасть лише 50 млрд. грн. у першому кварталі.

"Буде добре, якщо влада зможе обмежитися емісією до 100 млрд грн за підсумками року. Точний обсяг складно оцінити. Під один тільки державний іпотечний проект ("Укрфінжитло") нещодавно було вирішено випустити держоблігацій на 30 млрд грн. Я взагалі вважаю, що коли економіка перебуває в безпрецедентній кризі, емісія — правильне рішення, розвинені країни так чинили під час пандемії коронавірусу, а Україна не вдалася тоді до "друкарського верстата", тому не бачу нічого страшного в тому, що ми в 2022 році під час війни надрукували 400 млрд. грн. Ця емісія усувається припливом міжнародної допомоги", — запевнив Олексій Кущ.

Водночас, аналітики сподіваються, що українська влада вдаватиметься до друку нових грошей лише в крайніх випадках, коли будуть проблеми з надходженнями зовнішньої допомоги.

"На перше півріччя за рахунок зовнішніх надходжень сформовано гарну подушку безпеки, яка дозволяє купірувати дефіцит пропозиції валюти на міжбанку та покривати дефіцит платіжного балансу країни, а також робити курс готівкового ринку в досить прийнятних рамках з невеликими коливаннями. Досягнуті домовленості та анонсована фінансова допомога у 2023 році році дозволяють сподіватися на сприятливий сценарій на друге півріччя. Утім, також можна припустити, що допомога надходитиме не в зазначених обсягах, а в менших або із затримками, як це було у 2022 році", - вважає Андрій Шевчишин.

При цьому фінансисти впевнені, що Нацбанк вкрай повільно і акуратно скасовуватиме і спрощуватиме діючі валютні обмеження, щоб це мінімально позначалося на курсі гривні.

"Це може спровокувати відтік капіталу, що негативно позначиться на валютному ринку", - заявив Олексій Кущ.

Є й ті, хто впевнений у збереженні валютних заборон та обмежень НБУ протягом 2023 року. Навіть якщо війна закінчиться в середині року, як це й закладено у розрахунках уряду щодо держбюджету. Хоча не виключається підвищення розміру офіційного фіксованого курсу Нацбанку, який зараз становить 36,6 грн/$.

"Я не чекаю зміни політики НБУ у 2023 році. Схиляюся до підвищення курсу міжбанку, проте без переходу до плаваючого курсу. Дані дії можливі у другому півріччі за умови завершення військових дій та формування стійких позитивних очікувань щодо економічного відновлення. Проте висока потреба в капіталі для відновлення та в імпорті - для покриття дефіциту товарів вимагатиме контролю за валютним ринком", - вважає Андрій Шевчишин.

Як змінюватиметься курс долара у 2023 році

Експерти мають різні очікування щодо зміни курсу протягом 2023-го. Пік девальвації гривні прогнозують на другу частину року.

Олексій Кущ вважає, що у першому півріччі готівковий курс продажу долара перебуватиме до 44 грн/$. Наразі він на максимумі може досягати 41-41,5 грн/$, хоча зазвичай рідко перевищує 40,8 грн/$.

"Якщо безготівковий курс досягне 40 грн/$, то на готівковому ринку він може підтягнутися до 44 грн/$. Хоча вважаю, що Національний банк піде на підвищення свого фіксованого курсу лише якщо різниця між готівковим/безготівковим курсами перевищить 15% і якщо подорожчання готівкового долара підкріплюватиметься не тимчасовими явищами, а довготривалими факторами", - зазначив Кущ.

Хоча він не виключив і тимчасове зміцнення гривні до 38 грн/$ у першому кварталі 2023 року під час припливу експортного виторгу, який, завдяки зміні Нацбанком вимог щодо завезення в Україну валютного виторгу (термін збільшений з 90 до 180 днів), може надійти в найближчі місяці.

Інші експерти допускають більш-менш стабільний курс до літа, але потім не виключають суттєвої девальвації гривні — аж до 50 грн/$.

"У першому півріччі, завдяки зовнішній допомозі та змінам споживчих переваг, є можливість утриматися готівковому курсу на 42 грн/$. А у другому півріччі можливий перегляд курсу з рухом у зону 50 грн/$", - спрогнозував Андрій Шевчишин.

При цьому девальвація гривні можлива як у разі затягування бойових дій до кінця року (у такому разі бюджет, який верстався виходячи з прогнозу, що війна закінчиться до середини року, доведеться переглядати у бік збільшення видатків і для цього можуть опустити курс гривні, щоб отримати більші суми в нацвалюті від конвертації західної фінансової допомоги), а також у разі закінчення активних бойових дій. За такого варіанта девальвація стане не лише способом збільшення доходів бюджету, а й інструментом підтримки українського експорту, а також зростанням привабливості України для інвестиційних вкладень. Все це буде необхідним для запуску процесів післявоєнного відновлення країни.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів