Захід має збільшити постачання зброї Україні

Українські керівники дали серію безпрецедентних інтерв'ю виданню Economist, розповівши, що попереду на них чекають вирішальні місяці .

Росія зосереджує живу силу та техніку, готуючись до нового наступу. Вже в січні, але, швидше за все, навесні вона може перейти у великий наступ зі східного Донбасу, з півдня і навіть з півночі з маріонеткової Білорусії. Російські війська отримають завдання змусити збройні сили України до відступу і можуть зробити другу спробу захоплення Києва.

Це не наші слова. Таку оцінку дав командувач збройних сил України генерал Валерій Залужний. В останні дні цей генерал, а також український президент Володимир Зеленський і командувач сухопутних військ генерал Олександр Сирський дали серію безпрецедентних інтерв'ю виданню Economist і попередили, що попереду на нас чекають критичні місяці. "Російські готують приблизно 200 000 нових військовослужбовців, - сказав генерал Залужний. - Я не сумніваюся, що вони зроблять ще одну спробу наступу на Київ". Як кажуть західні джерела, російський командувач генерал Сергій Суровікін завжди вважав, що цей конфлікт затягнеться роками.

В Україні багато хто думає так само. Там вважають, що цей конфлікт зайшов у глухий кут. Протягом місяця на лінії фронту завдовжки майже тисячу кілометрів не було майже жодних зрушень. Начальник штабу оборони Британії адмірал сер Тоні Радакін на цьому тижні заявив, що зараз російські війська зазнають нестачі артилерійських снарядів. А це означає, що у Росії стає дедалі менше можливостей для проведення наземних операцій.

Така патова ситуація викликає інтерес до мирних переговорів. Президент Франції Еммануель Макрон, президент США Джо Байден та російський президент Володимир Путін останніми днями заговорили про дипломатичне врегулювання (з дуже різних причин). Багато хто на Заході жахнувся від людських страждань і втомився від високих енергетичних цін, виявляючи певний егоїзм. Тож вони вітають такі заяви. Але українські воєначальники заявляють, що поки що зарано. І вони мають рацію.

Якщо Україна вирішить припинити конфлікт вже сьогодні, заморозивши існуючу лінію фронту там, де вона простяглася зараз, росіяни зможуть краще підготуватися до нового наступу. Путінські генерали наполегливо проводять програму навчання, бойової підготовки та розгортання мобілізованих військ, а оборонна промисловість перебудовується та переоснащується, щоб ефективніше допомагати армії. Як зазначають українські воєначальники, серед іншого вона збільшує випуск артилерійських боєприпасів. Заморожування конфлікту стане повторенням помилки трирічної давності, що призвела до російського наступу, розпочатого 24 лютого 2022 року. Тоді Путін нескінченно розмовляв із західними лідерами, які потурали йому, а сам у цей час готував свою армію до наступальної операції.

Головний обов'язок Заходу – зробити так, щоб російський контрнаступ провалився. Для цього треба швидко збільшити постачання зброї. Україна ефективно застосовує РСЗВ "Хаймарс", що поставляються американцями з липня місяця, знищуючи російські склади боєприпасів, командні пункти та центри управління. Вона забезпечила стрімкий настання військ спочатку на північному сході, а потім на півдні. Але Росія вивела такі об'єкти із зони досяжності українських РСЗВ "Хаймарс". Тому Україні потрібні потужніші системи озброєння, такі як ракети ATACMS, у яких дальність пуску вдвічі більша. І Україні треба багато таких ракет, а також звичайних боєприпасів та артилерії всіх видів. Плюс до цього, вона потребує танків, вертольотів і багато в чому іншого.

Україні також треба допомогти у відображенні російських ударів по цивільних системах електроенергетики, водопостачання та опалення. Росія хоче зруйнувати українську економіку, а також підірвати моральний стан військовослужбовців на фронті, стурбованих долею своїх близьких.

Генерал Залужний пояснює, що Україна закінчує запаси боєприпасів для штатного озброєння (в основному це зенітні установки, пристосовані для боротьби з ракетами). Їй також потрібно набагато більше сучасних зенітно-ракетних комплексів. Американські системи "Петріот" стануть великою підмогою в цій справі, але для навчання розрахунків буде потрібен час, і поставити їх треба було ще кілька місяців тому.

Якщо Україна хоче вийти із цього конфлікту процвітаючою демократією, то навіть коштів ППО буде недостатньо. Їй також доведеться повернути більше захоплених у неї територій. Цього року російські війська захопили лише малу частину чорноморського узбережжя України, але вони перебувають у небезпечній близькості до всіх великих українських портів, створюючи загрозу судноплавству. Україна не може здійснювати експорт своїх товарів і продукції, якщо не брати до уваги обмежену кількість зерна, що експортується відповідно до угоди, досягнутої за посередництва ООН.

Захоплення додаткової території також допоможе уникнути заморожування конфлікту. Це покаже, що Путін ризикує втратити все те, чого він досяг. Сьогодні Росія має сухопутний коридор, яким вона може постачати Крим і загрожувати півдні України. Якщо Україна переріже цей сухопутний міст і поверне північне узбережжя Азовського моря, то вона зможе вести переговори з позиції сили. У цьому випадку навіть Крим опиниться в межах її артилерії. У такий спосіб Київ зможе спростувати існуючу в Росії ідею про те, що Путін через пару років зможе перемогти, просто здійснивши новий наступ.

Україна все ще готова жертвувати, яких вимагають бойові дії. Зеленський розповів, що "95-96 відсотків населення хочуть деокупації всієї своєї території", хочуть звільнення всього, що Росія захопила у 2014 та цього року. Він стверджує, що обіцянки Заходу забезпечити гарантії безпеки – це слабка заміна територіальної цілісності його країни. Зрештою, Америка і Британія в 1994 році вже давали такі гарантії Україні, коли вона відмовилася від радянської ядерної зброї, що знаходилася на її землі. Але через 20 років стало зрозуміло, що такі гарантії абсолютно марні.

Прихильники України мають трохи іншу точку зору. Вони вважають, що повернення всіх територій – це максималістська мета, домогтися якої Києву буде надзвичайно важко, і не в останню чергу через те, що подекуди йому доведеться звільняти людей, які не хочуть такого звільнення. Путінські ядерні загрози – це досить вагома причина не дати Росії здобути перемогу. Але ще це дуже серйозна причина вимагати від України не загрожувати визнаним кордонам Росії. Україна має зрозуміти, що потік військової та фінансової допомоги залежить від того, чи зуміє вона уникнути внутрішніх міжусобиць, перші ознаки яких уже почали з'являтися, і чи зможе вона приборкати багаторічну корупцію.

При цьому весь світ, включно з Росією, виграє від провалу реваншистської ідеї про відродження колишньої Російської імперії. Якщо Україні надати необхідну допомогу та підтримку, її війська зможуть суттєво просунутися вперед уздовж морського узбережжя та повернути багато з того, що Путін захопив із лютого. Чим більше території Україна зможе повернути, тим більше у неї буде шансів на міцний і тривалий успіх.

The Economist , Великобританія