Ядерний удар все швидше. Доповідь SIPRI

Ризик застосування ядерної зброї у світі зараз вищий, ніж будь-коли після холодної війни і в найближче десятиліття очікується новий виток гонки ядерних озброєнь, йдеться в доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованій 13 червня.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було заморожено переговори між Москвою та Вашингтоном щодо стратегічної стабільності. Постійні члени Ради безпеки ООН не приєдналися до Договору про заборону ядерної зброї, а ядерна угода з Іраном так і не погоджена. Кореспондент.net розповідає подробиці.

Ядерний клуб повернувся до розширення арсеналу

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) пише у новій доповіді, що ризик застосування ядерної зброї у світі досяг найвищого рівня з часів Холодної війни.

Експерти стверджують, що всі держави ядерного клубу (Росія, США, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль та КНДР) мають намір збільшити кількість боєголовок у найближчі роки та проводять модернізацію ядерних арсеналів.

"Хоча минулого року було досягнуто значних успіхів у галузі контролю над ядерними озброєннями та ядерного роззброєння, ризик застосування ядерної зброї зараз вищий, ніж будь-коли після розпалу холодної війни", - йдеться у коментарі до доповіді SIPRI директора інституту Дена Сміта.

За даними SIPRI, 2021 року відбулося незначне скорочення ядерних арсеналів. Однак інститут очікує, що найближчим десятиліттям вони зростатимуть.

Як наголошують експерти, зменшення пояснюється не роззброєнням, а зняттям із озброєння Сполученими Штатами та Росією застарілих систем, що було заплановано ще кілька років тому. Число ж активних боєголовок за рік практично не змінилося.

Станом на початок 2022 року з 12705 боєголовок близько 9440 знаходилися у військових запасах для потенційного використання. З них близько 2000 одиниць – майже всі з яких належали Росії чи США – перебували у стані підвищеної бойової готовності.

Лідери за кількістю розгорнутих ядерних боєголовок на початок 2022 року:

США - 1744 (разом із запасом - 3708)
Росія - 1588 (4477)
Франція - 280 (290)
Великобританія - 120 (180)

Аналітики SIPRI особливо зазначають, що на початок цього року, за їх підрахунками, Росія - на додаток до стратегічних ядерних озброєнь - мала 1912 зарядів тактичної ядерної зброї.

Експерти зі Стокгольмського інституту обмовляються при цьому, що серед фахівців немає єдності з приводу того, що відносити до тактичних ядерних озброєнь. Загалом російські нестратегічні ядерні сили, на їхню думку, мають на меті нівелювати слабкість конвенційної частини озброєнь армії РФ – і вирівняти ядерний паритет із США.

Експерти інституту зазначають, що ситуація посилюється загостренням ядерної риторики з боку країн ядерного клубу.

"Усі члени "п'ятірки" (КНР, Франція, РФ, Британія та США) продовжують розширювати або модернізувати свої ядерні арсенали і, схоже, підвищують значущість ядерної зброї у своїх військових стратегіях. Росія навіть відкрито загрожувала можливим застосуванням ядерної зброї в контексті війни в Україні ", - наголошується у доповіді SIPRI.

Через погіршення відносин між країнами виникли проблеми і в галузі ядерної дипломатії, констатують експерти.

Так, після початку повномасштабної війни Росії проти України були фактично заморожені переговори між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності.

Крім того, постійні члени Ради Безпеки ООН Китай, Росія, Франція, США та Великобританія не приєдналися до Договору про заборону ядерної зброї, а ядерна угода з Іраном так і не узгоджена учасниками.

 Як країни розвивають ядерне озброєння

Інтенсивно розвивається в останні місяці ядерна програма Китаю: за супутниковими знімками, КНР зараз веде спорудження близько 300 нових пускових шахт для ракет. Передбачається також, що за 2021 рік атомною зброєю було оснащено і новий китайський підводний човен.

Про розширення свого ядерного арсеналу повідомила Британія, що стало відмовою від політики роззброєння, якої країна дотримувалася останні десятиліття.

Раніше Лондон неодноразово критикував Росію та Китай за небажання публікувати повну статистику про їхні ядерні програми, проте тепер Великобританія сама заявила, що засекретить дані про власні ядерні озброєння.

Минулого року Франція оголосила про старт розробки підводних човнів нового, третього покоління з ядерною зброєю на борту.

Різні програми модернізації реалізують зараз також Індія, Пакистан та Ізраїль, причому ізраїльська сторона офіційно не підтверджує, але не спростовує наявність у себе ядерної зброї.

Північна Корея за минулий рік дедалі послідовніше ставила ядерне озброєння до центру власної доктрини національної безпеки.

І хоча за останній рік Пхеньян не проводив ядерних випробувань, експерти SIPRI оцінюють ядерний потенціал країни приблизно 20 боєголовок - за наявності вихідних матеріалів для створення ще 20-25 атомних зарядів.

Щодо Ірану, то минулого тижня прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет заявив, що Тегеран близький до володіння ядерною зброєю. На його думку, світ має не допустити появи в Ірану ядерного арсеналу.

"Іран збагачує уран із безпрецедентною швидкістю і надзвичайно близький до володіння ядерною зброєю. Без тиску з боку Заходу ісламський режим в Ірані може незабаром отримати у своє розпорядження ядерну бомбу. Світ має зайняти жорстку позицію і сказати ісламському режиму в Ірані: "Немає ядерної зброї - немає санкцій", - сказав Беннет.

Газета Telegraph із посиланням на джерела повідомила, що Ізраїль попросив Великобританію розробити сценарії посилення санкцій проти Ірану, якщо іранці продовжать працювати над ядерною зброєю.

8 червня Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалило резолюцію, яка критикує Іран за відмову пояснити походження частинок урану на трьох об'єктах. Резолюцію підтримали 30 держав, Росія та Китаю виступили проти, ще три країни утрималися.

Наступного дня Німеччина, Великобританія та Франція у спільній заяві закликали Іран відновити повноцінну співпрацю з МАГАТЕ та реалізувати всі заходи щодо моніторингу та перевірки у зв'язку з його ядерною програмою.

Як наголошується в цьому документі, з березня 2022 року на столі лежить життєздатна угода, "яка повернула б Іран до дотримання своїх зобов'язань за Спільним всеосяжним планом дій, а США - до угоди".

"Ми готові укласти угоду", - наголошують Берлін, Париж та Лондон.

У свою чергу держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що Тегеран не зміг належним чином відреагувати на занепокоєння МАГАТЕ. На думку глави Держдепу, дії Ірану лише ускладнюють відновлення угоди, але зазначив, що США готові "чинити тиск на Тегеран, щоб змусити його обрати шлях дипломатії та деескалації".

Напруженість навколо ядерного потенціалу Ірану, "ймовірно, досягла точки неповернення", у зв'язку з цим повідомляє американський телеканал CNN.

Росія загрожує Європі знищенням у контексті війни проти України

Колишній міністр закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту Радослав Сікорський минулими вихідними заявив, що країни Заходу можуть надати Україні ядерну зброю для захисту своєї незалежності.

Він послався на положення Будапештського меморандуму, яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Він нагадав, що Росія порушила закріплені у документі зобов'язання.

"Україна віддала свій ядерний потенціал після того, як 1994 року було підписано Будапештський меморандум. Сьогодні росіяни і деякі ще кажуть, що це не були гарантії, але всі тоді розуміли, що Україна натомість буде незалежною країною в межах, встановлених з часів СРСР ", - сказав Сікорський ефір телеканалу Еспресо.

У Росії у відповідь Сікорському вже традиційно пригрозили ядерним конфліктом та знищенням усієї Європи.

"Але найголовніше - вони ставлять під удар польський народ, який втягують у ядерний переділ світу", - заявила речник МЗС Росії Марія Захарова.

"Сікорський провокує ядерний конфлікт у центрі Європи. Він не думає про майбутнє ні України, ні Польщі. У разі реалізації його пропозицій цих країн не стане, втім, як і Європи", - сказав речник Держдуми РФ В'ячеслав Володін.

За Росією серед західного істеблішменту давно закріпилося прізвисько "гопник із ядерною кийком". Після того, як на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало зрозуміло, що російська армія – жодна ні друга армія світу – почали говорити про можливість застосування Москвою ядерної зброї.

Більшість експертів сходяться на тому, що Росія не застосує ядерної зброї. Ті, хто припускає такий варіант, кажуть, що Кремль може вдарити по Україні тактичною ядерною зброєю. Інші вважають, що завдавати ядерного удару по Україні немає сенсу і Москва відразу битиме по західних країнах, про що в РФ самі неодноразово говорили.

Проте політики у країнах розглядають ядерний удар Росії як можливий. 14 березня генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що перспектива ядерного конфлікту у зв'язку з війною в Україні знову стала можливою.

"Підвищення рівня бойової готовності російських ядерних сил - подія, що льодить кров. Перспектива ядерного конфлікту, раніше немислима, тепер повернулася в область можливого. Безпека ядерних об'єктів також повинна бути збережена", - заявив Гутерріш.

25 травня в ООН повторили, що не відкидають можливості ще більшого загострення збройного конфлікту в Україні, зокрема застосування ядерної зброї.

Деякі українські експерти вважають, що російський правитель Володимир Путін може використовувати ядерну зброю у разі наближення перспективи відвоювання Криму Україною. 

У середині минулого місяця американський Інститут вивчення війни ISW у доповіді писав, що Кремль прямо та відкрито загрожуватиме ядерною зброєю у разі анексії Херсонської області та інших окупованих територій півдня України.

На думку американських експертів, Кремль може заявити, що доктрина РФ про те, що ядерну зброю можна застосувати для захисту своїх територій, поширюється і на ці території.

На думку аналітиків, такі дії загрожують Україні та її партнерам ядерною атакою, якщо контрнаступ з метою звільнення захоплених РФ територій триватиме. Ймовірно, Путін вважає, що загроза ядерного удару може зупинити стримування Росії, додали експерти.

Поки що загроза ядерного удару стримує Захід. НАТО регулярно повторює, що не має наміру безпосередньо вступати у війну, яку Росія розв'язала проти українців, а західні союзники довго не наважувалися передавати Україні важке озброєння. На цьому шляху, крім ядерної кийки Росії, як відомо, також опинилася і Німеччина.