Головні підсумки 85-го дня війни в Україні

Аналізуємо головні події та тенденції до завершення 85-го дня війни.

Ситуація на фронті 19 травня

За даними Генштабу, під Харковом противник веде контратаки на раніше звільнені українськими силами села та засилає ДРГ. Бої тривають за села Тернова та Борщова біля кордону з Росією.

При цьому російські війська з Харківської області перекидаються на південь – так, 260 людей перенаправили на поповнення загонів супротивника під Херсоном. Очевидно, серйозного наступу в цьому районі найближчим часом не планують.

Під Ізюмом ворог здійснив спробу штурму Великої Камишевахи (на північ від Барвінкового), на низці ділянок, як повідомляє Генштаб, було відбито.

На південь від Сєвєродонецька противник штурмував Устинівку. Ближче до Попасної – Золоте-4. І, судячи з активності в Луганській області, цей напрямок для росіян зараз є основним.

Губернатор Сергій Гайдай повідомляє, що противник кидає всі сили на захоплення Сєвєродонецька та траси Лисичанськ – Бахмут. Якщо ворожі війська її перекриють, це може відрізати всю область від сполучення з рештою України.

А сам Бахмут вже щодня під обстрілами.

Посилився тиск і в районі Донецька. На підступах до Нью-Йорка окупанти намагалися взяти штурмом Юріївку. На північ від Авдіївки противник атакував Новокалинове. А на захід від Пісок (і на південний захід від Авдіївки) – Первомайське.

На півдні війна позиційніша.

Найнапруженіша точка там - як і раніше острів Зміїний. За даними оперативного командування "Південь", росіяни сформували два загони бойових кораблів, щоб зміцнитися там, але через штормову погоду вони ховаються в Криму.

Що відбувається на "Азовсталі"

Вже третій день триває вихід українських військових із території заводу "Азовсталь", який українська сторона називає "евакуацією з подальшим обміном", а в Росії - "здаванням у полон".

Вчора стало відомо, що військових із "Азовсталі" перемістили до СІЗО Ростова-на-Дону, а також до Таганрогу. За даними "Бі-бі-сі", до Таганрогу привезли 89 "азовців".

Загалом розподіл українців по в'язницях доходить поки що лише у формі уривчастих відомостей. Поки що більш-менш ясно, що полонених із полку "Азов" (усіх чи ні - невідомо) відвозять до Росії. Цей факт може бути непрямою ознакою того, що міняти їх ніхто не має наміру.

Вранці 19 травня Міноборони Росії заявило, що на "Азовсталі" здалися в полон 1730 українських військових. З них 771 військовослужбовець полку Нацгвардії "Азов". 

Українська сторона цифри щодо військових не коментує. А заступник міністра оборони України Ганна Маляр учора закликала не сприймати російські заяви з приводу "Азовсталі". Вона мала на увазі заклики до Держдуми заборонити міняти "азовців" і судити їх за "нацизм".

Червоний Хрест сьогодні повідомив, що проводить реєстрацію українських військових, які виходять із "Азовсталі". У своєму повідомленні на Twitter Червоний Хрест називає їх військовополоненими.

"В останні два дні ми зареєстрували сотні військовополонених, які залишають завод "Азовсталь" у Маріуполі. Реєстрація військовополонених є важливою частиною нашої роботи. Дуже важливо, щоб із ними зверталися гуманно та гідно", - йдеться у повідомленні МКЧХ.

Не ті РСЗВ. Новини про зброю

На тлі активних боїв на Донбасі та на підступах до нього не вщухають заяви про постачання зброї в Україну.

Великобританія сьогодні висловила намір передати Україні далекобійну артилерію, протикорабельні ракети та безпілотники. Загалом новий пакет військової допомоги затягне на суму 1,3 млрд фунтів стерлінгів (1,62 млрд доларів).

За даними ЗМІ, постачання "далеких" протикорабельних ракет Україні для розблокування чорноморських портів (про це трохи нижче) обговорюється й у США.

Водночас, Україна чекає на більш потужну зброю.

Видання Politico повідомило, що Україна розчарована тим, що США не надсилають їй американські ракетні системи залпового вогню.

"Офіційні особи українського уряду протягом кількох місяців благали США надіслати далекобійні РСЗВ", - повідомляє газета. Але Білий дім побоюється, що таку зброю зможуть використати для ударів територією Росії – тим самим розширюючи конфлікт.

Про це Politico заявили три джерела в американській владі, знайомі із питанням. На їхню думку, "імпульс Рамштайна охолонув" - мова про збори 40 міністрів оборони, де Україні обіцяли багато зброї.

Незважаючи на те, що РСЗВ – нагорі списку українських запитів, у Байдена вирішили, що важливіше зараз відправити Києву гаубиці. Пов'язано це з тим, що вони дешевші і боєприпаси до них доступніші.

При цьому, за даними Politico, Штати "помітно" надали Україні кілька старих радянських систем залпового вогню радянської доби, знятих зі складів союзників зі Східної Європи. А ось далекобійніші американські системи постачати побоюються через ризик ескалації з Росією.

Видання не наводить найменування РСЗВ, яку запитує Україна. Але наводить наприкінці статті довідку про ракетну установку M270. Це високомобільна зброя, яка випускає 12 ракет і від'їжджає, щоб не потрапити під вогонь у відповідь артилерії. Її дальність – 30-60 кілометрів, для сучасних ракет – 160 км.

В Україні ж ходили чутки про постачання до країни американських систем Himars, які б'ють на 300-500 кілометрів. Офіційно їх не підтверджено.

Після виходу публікації в Центрі протидії дезінформації РНБО назвали "маніпуляцією" повідомлення про те, що США побоюється передавати Україні озброєння через можливість використання його за цілями на території РФ.

"Пропагандистські ЗМІ Росії, з посиланням на газету Politico, повідомили, що "США відмовляється надати Києву американські реактивні системи залпового вогню М270 через побоювання, що вони будуть застосовані для завдання ударів по цілях на території Росії", - йдеться в Центрі.

Втім, потік зброї в Україну не припиняється - нехай і не завжди тієї, яку ставлять у пріоритет українська влада.

Сьогодні стало відомо, що Австралія передасть Україні ще понад 30 бронетранспортерів – 14 гусеничних М113 та 20 бронетранспортерів Bushmaster.

До вечора з'явилися повідомлення, що Байден підпише указ про надання додаткової допомоги у 100 мільйонів доларів для України протягом наступних кількох годин. До нового пакету входять радари та артилерійські боєприпаси, повідомляють джерела Reuters.

Також поповнюють наш танковий парк - судячи з відео польських Т-72М1, що їдуть Україною.

Деблокада портів

Одна з найважливіших тем – деблокада морських портів України.

В ООН із цього приводу вчора відбулися зустрічі. Сьогодні тему обговорює "Велика сімка" на рівні міністрів фінансів. А англійський журнал The Economist випустив номер із назвою "Наближається продовольча катастрофа". На обкладинку розмістили фото трьох колосків.

У матеріалі йдеться, що через неможливість України вивезти зерно морем, сотні мільйонів людей можуть опинитися за межею бідності.

Далі журнал підводить до головної думки (яку вже давно просувають британці) – потрібна деблокада чорноморських портів України під ескортом натовських військових кораблів.

"РФ має дозволити українське судноплавство; Україна має розмінувати підступи до Одеси; а Туреччини потрібно пропустити через Босфор військово-морський ескорт", - підсумовує видання.

При цьому The Economist наводить і скептичні коментарі неназваних західних дипломатів, які визнають, що відкриття портів це не опція найближчого часу. А неназваний український дипломат сказав виданню, що не бачить сенсу в тому, що "військові кораблі ескортували торгові судна, якщо "ніхто не готовий стріляти по російських".

Інший варіант деблокади пропонує генсек ООН Гутеріш. Він учора повторив свою думку про те, що потрібно допустити на світовий ринок добрива з Росії, знявши таким чином частину санкцій. І натомість – щоб Москва пропустила балкери із зерном.

На цей заклик раптово відреагувало МЗС Росії. У Москві заявили, що для цього "потрібно розглянути, зокрема, можливість зняття санкцій із Росії". Цікаво, що раніше РФ на всі заклики до розблокування портів не реагувала.

Щоправда, поки що незрозуміло – чи це означає, що Кремль готовий пропустити українське зерно в обмін на ослаблення санкцій, чи це просто риторика.

Італійський план

На тлі заяв і України, і Росії, що мирні переговори в глухому куті і практично зупинилися і тепер все вирішується на полі битви (і про те ж кажуть і західні політики), раптово свій план припинення війни представила Італія.

За даними видання Repubblica, документ, складений МЗС за участю всього уряду, передано генсеку ООН і складається з 4 етапів:

1. Припинення вогню та ліквідація лінії бойових зіткнень під наглядом ООН.

2. Вступ України в стислі терміни до Євросоюзу та її нейтральний статус без приєднання до НАТО.

3. Угода між Україною та Росією щодо "оспорюваних територій" Донбасу та Криму для вирішення протиріч міжнародно-визнаними кордонами.

4. Новий багатосторонній договір про мир та безпеку в Європі, який має забезпечити контроль за озброєннями та запобігання конфліктам.

Тобто, фактично, Україні пропонується так чи інакше задовольнити дві головні вимоги Росії – нейтральний статус та відмова від Криму та Донбасу. Останнє прямо у плані не прописано, але мається на увазі. Оскільки запропонована Італією схема означає міжнародне визнання наявності територіальної суперечки між двома країнами (що раніше не визнавалося). А звідси один крок до визнання втрати фактичного контролю України над цими регіонами. Як "компенсацію" Україні пропонується прискорений вступ до ЄС.

А Росія, виходячи з цього плану, має вивести війська з усіх захоплених після 24 лютого територій (крім Донбасу).

Від Москви поки ніякої реакції на цю пропозицію не надійшло. Офіційно на італійські ідеї не відреагували і в Україні.

Але радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що на мир із Росією Україна готова йти лише за умови виведення російських військ із української території.

"Не пропонуйте нам припинення вогню – це неможливо без тотального виведення військ РФ. Українське суспільство не цікавить новий "Мінськ" і повернення війни через кілька років. Поки Росія не готова повністю вивести свої війська, наша переговорна позиція – це зброя, санкції та гроші" , - написав Подоляк у Twitter.

Не виключено, що таким чином він коментував якраз план Італії.

Тим часом нардеп Федір Вениславський пояснив, чому військовий стан Зеленський запропонував продовжити одразу на 3 місяці, а не на один, як раніше. Виявляється – через плани з контрнаступу української армії.

"Перехід у контрнаступ - це складніші завдання, ніж оборона. Тому ми повинні усвідомлювати, що звільнити всю територію України протягом найближчого місяця ми навряд чи зможемо", - сказав Веніславський.

З Росії також йдуть сигнали, що на компроміси там не надто налаштовані.

У Держдумі сьогодні запропонували легалізувати створення "тимчасових адміністрацій" на захоплених територіях України. Законопроект уже внесено.

"Ми надаємо повноваження верховному головнокомандувачу РФ, президенту Росії за необхідністю створювати такі цивільні адміністрації, по суті, тимчасові органи виконавчої влади для вирішення всіх необхідних завдань", - кажуть автори документа.

А призначений росіянами "керівник" Херсонської області Сальдо сьогодні заявив, що Херсонська область увійде до складу Росії і що в РФ вже навіть згорнули бюджет для фінансування регіону в рублях.

ЄС – вступаємо чи ні?

Щодо пропозиції Італії прийняти Україну в ЄС як частину масштабнішого врегулювання - теж далеко не все гладко.

Ще на початку травня президент Франції Еммануель Макрон заявив про те, що Україні знадобляться десятиліття на вступ до ЄС. За його словами, будь-які кроки, які дозволяють Україні приєднатися до ЄС, вимагатимуть "насправді кілька років або, без сумніву, кілька десятиліть".

Цими днями схожі заяви пролунали і від інших європейських лідерів.

18 травня міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг також сказав, що Україна не може набути повноправного членства в ЄС у прискореному порядку і на це знадобляться роки, якщо не десятиліття.

"Ми зацікавлені в тому, щоб закріпити Україну в європейській сім'ї. Але ми знаємо, що процес вступу триває роки, якщо не десятиліття. Обговорення членства України не може ігнорувати сподівання інших країн, зокрема Північної Македонії та Албанії", - сказав він. ефірі громадського радіо Німеччини.

А сьогодні Ккнцлер ФРН Олаф Шольц, виступаючи у Бундестазі, сказав, що вступ України до ЄС – це тривалий процес. І йому поки зрозуміло лише, що оцінку заявки Києва на набуття статусу кандидата буде завершено до кінця червня.

"Єврокомісія попередньо наприкінці червня винесе свою оцінку, - сказав Шольц. - Водночас ми всі знаємо - Макрон має рацію, вказуючи, що процес вступу - це не питання кількох місяців або кількох років".

Після цих висловлювань глава МЗС Дмитро Кулеба розкритикував Європу, заявивши, що Україна не потребує "сурогатів статусу кандидата в ЄС, які демонструють другосортне ставлення до України".

"Стратегічна невизначеність щодо європейської перспективи України, що практикується деякими столицями ЄС останніми роками, зазнала невдачі і має припинитися. Це лише надихнуло Путіна. Нам не потрібні сурогати статусу кандидата в ЄС, які демонструють другосортне ставлення до України та зачіпають почуття українців", написав Кулеба у Twitter.

strana.news