За роки війни кількість багатих в Україні потроїлася

Опитування НБУ щодо того, на що вистачає грошей в українців, показало: порівняно з 2021-м бідних цього року значно побільшало. У той же час зросла частка багатих, і цей феномен має логічне пояснення.

За два роки кількість українців, які заощаджують навіть на їжі, зросла більш ніж удвічі, а кількість тих, хто може собі дозволити будь-які покупки, — майже в 3,5 рази. Чи кажуть такі результати щодо зростання бідності, що відбувається з доходами громадян, та й взагалі: чи можна визначати рівень бідності за опитуваннями? Фокус разом із економістами розбирався, про що насправді говорять цифри Нацбанку.

Бідних ще більше: на харчуванні економить кожен четвертий

У своєму останньому Інфляційному звіті НБУ запевняє, що доходи українців зростають завдяки бюджетній підтримці та пожвавленню економіки, а фінансовий стан домогосподарств поступово покращується. Однак дані самооцінки фінансового стану сімей у III кварталі 2021 – 2023 років, які наведені у цьому ж звіті, кажуть, що про поліпшення звітувати рано.

Дані самооцінки фінансового становища сімей у III кварталі 2021 – 2023 років кажуть, що про поліпшення звітувати зарано
Фото: Анна Кудрик

За даними опитування регулятора, якщо 2021-го на харчуванні економили 12,2% українців, то 2022-го — 19,9%, а 2023-го — вже 26,2%, тобто понад чверть громадян. Частка тих, кому вистачає на продукти, а на одяг та взуття треба заощадити чи позичити, спочатку зростала, потім зменшувалась, але за підсумками за два роки не змінилася.

Водночас, значно зросла частка багатих, тобто тих, хто може собі дозволити будь-які покупки, — з 0,5% до 1,7%. Також майже втричі збільшилася кількість громадян, які можуть собі дозволити їжу, одяг, взуття, дрібну та габаритну техніку.

На перший погляд це здається парадоксальним, проте економісти кажуть, що все цілком закономірно.

Перерозподіл достатку: середній клас перетворюється на бідних

Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ пояснює: такі дані свідчать, що механізм розподілу національного доходу став ще більш несправедливим. В умовах, коли потоки зовнішньої фінансової допомоги у розмірі близько 40 млрд доларів на рік контролюються багатими, не дивно, що вони стають ще багатшими. І багатшими стають ті, хто живе поруч із ними.

"Чим сильніша поляризація суспільства, тим серйозніше соціальне розшарування, тим більше розпачу на одному полюсі і більше надмірностей і незаслужених доходів на іншому, - зазначив експерт у розмові з Фокусом. - В умовах, коли національні багатства створюються не працюючою економікою, а міжнародною фінансовими потоками Роль середнього класу стає мінімальною, відбувається формування "соціальних ядер" на двох полюсах, і цей процес стосується обслуги верхнього ешелону. До людей, що обертаються навколо "багатого ядра", також потроху просочується багатство. пропускається через соціальну м'ясорубку і за таких умов поповнює ряди бідних.

Директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин погоджується: середній клас поступово зникає, основна маса пішла у злидні. "Середній клас - це люди з досить хорошим рівнем заробітної плати: наймані працівники, самозайняті, представники дрібного та середнього бізнесу - словом, люди, які є основними платниками податків. Повномасштабна війна найболючіше вдарила по них. Мінус 5 млн робочих місць - це удар саме за середнім класом".

Серед причин швидкого зростання бідності в Україні експерти називають падіння реальних доходів. Лише з лютого до грудня 2022-го вони впали на 21%. І це теж дозволяє припустити, що з найбільшими фінансовими викликами зіткнувся саме середній клас, адже на бідних та багатих, принаймні, зовні економічні зміни впливають дуже умовно. Напевно, мільярдеру невесело перетворюватися на мільйонера, але голодувати він не буде. Що стосується малозабезпечених, то тут багаторічна звичка виживати за будь-яких умов творить дива. А ось середній клас в Україні опинився біля розбитого корита. Раптом виявилося, що накопичена фінансова подушка не рятує і заначки проїдаються дуже швидко.

Бідність та багатство: не лише доходи, а й відчуття

Під час обговорення опитування з експертами виникло резонне питання: а чи можна взагалі довіряти подібним дослідженням, адже люди могли говорити напівправду?

За словами Олексія Куща, якщо раніше опитування НБУ грішили помилками та спробами підтягнути результати під "правильні висновки", то сьогодні сумніватися в їхніх результатах підстав немає. Останнім часом такі дослідження Нацбанку показують високу якість, збігаючись як із експертними оцінками, так і з особистими спостереженнями, каже Олексій Кущ. До того ж опитування не йде у форматах питань "ви бідний чи небідний?", коли одні починають прибіднятися, а інші вдавати, що вони багаті. Запитання стосуються тих чи інших покупок, і в таких випадках люди зазвичай відповідають більш-менш правдиво.

"Опитування справді є найкращим способом визначити витрати, зокрема, на продукти, - зазначив Олег Пендзин. - До війни в Україні такі витрати становили 42%, зараз - понад 50%. Водночас у Європі продуктові витрати не перевищують 12-15%. І це визначає якість життя, адже чим більше людина витрачає на їжу, тим менше у неї залишається на подорожі, книги, театри і т. д. Для порівняння: у той час як на подорожі та готелі європейці витрачають близько 10%. українці – менше 1%. На культуру жителі Європи спрямовують 5-12% за різними категоріями, у нас – менше 1%”.

Олексій Кущ додає: поняття бідності та багатства пов'язані не лише з доходами, а й із освітою, культурним та освітнім цензом, наявністю власного житла, самовідчуттями.

"Я б сказав, що бідність і багатство визначаються синтезом доходів, психології та реальних відчуттів, — каже Кущ. — Наприклад, високоосвічена людина з величезною бібліотекою не почуватиметься бідною навіть за зарплати 15 тис. грн. Водночас людина, яка заробляє 2000 доларів на місяць, але при цьому все спускає на розваги і навіть не має власного житла, навряд чи може вважатися за багате — принаймні в нашій країні».

Експерт нагадує, що є ще специфіка щодо країн. Скажімо, у Німеччині цілком нормально не мати власного житла та все життя орендувати квартири та будинки. Але рівень доходів у цій країні дозволяє жити і практично ні в чому собі не відмовляти. В Україні все навпаки: більшість українців мають дорогі активи — квартири, дачі, земельні ділянки, але вони бідні з точки зору поточних доходів.

focus.ua