Відразу три країни ЄС заявили, що не видаватимуть українських ухилистів

Черговий день війни в Україні виявився насиченим найрізноманітнішими подіями. На першому місці, безперечно, масована ракетна атака на військові об'єкти в Севастополі.

Удари по Севастополі

Сьогодні вночі Україна вперше завдала масованого ракетного удару по Севастополю. Під обстріл потрапив Севморзавод, який ремонтує кораблі у порту.

Російська влада заявила, що удар наносився десятьма крилатими ракетами, сім з яких вдалося збити. Постраждали 24 особи, а також два кораблі, які перебували на ремонті. Військові пабліки припустили за супутниковими знімками, що було пошкоджено великий десантний корабель та підводний човен. Пізніше російські телеграм-канали заявили, що йдеться про БДК "Мінськ" і субмарину "Ростов-на-Дону".

У ГУР України пізніше підтвердили ці дані. А командувач Повітряних сил Микола Олещук дав зрозуміти, що застосовувалася авіація.

"А поки окупантів "штормить" і вони досі приходять до тями від нічної "бавовни" в Севастополі, дякую пілотам Повітряних Сил Збройних Сил України за відмінну бойову роботу! Далі буде...", - написав Олещук.

Зазначимо, що українська авіація може завдавати подібних ударів лише західними далекобійними ракетами Storm Shadow та SCALP. Те, що саме такі ракети використовувалися, підтвердив британський телеканал Sky News.

Офіційно застосування цих ракет поки що ні Київ, ні Москва, ні Лондон не підтверджували. Але західні ракети вперше настільки масовано застосовують по анексованому Росією півострову. Ще в момент їхньої передачі Україні часто обговорювалося, що тепер Київ зможе бити кораблями Чорноморського флоту прямо на їхній стоянці в Севастополі. Але досі таких прецедентів не було.

Також міноборони РФ повідомляло сьогодні про атаку трьох безекіпажних катерів на російський конвой у Чорному морі. Україна у свою чергу повідомила, що у північно-західній частині Чорного моря було знищено російський катер типу КС-701 "Тунець".

Тобто Крим та Чорне море стають вкрай жвавою ареною бойових дій та відкривають по суті ще один фронт.

В рамках цього протистояння Росія сьогодні завдали чергового удару по дунайських портах України. Імовірно в Рені цієї ночі був приліт "Шахідів" на бензовози, які вантажилися в порту. Постраждали шість водіїв та один місцевий житель.

Загалом із 44 запущених цієї ночі "Шахидів" було збито 32. Усі летіли у бік Одеської області.

У Румунії після нічної атаки проти Одеської області знову знайшли ймовірні уламки дрона. Елементи були розкидані на площі кілька десятків метрів у повіті Тулча - за 14 км від кордону з Україною.

Раніше уламки дрону вже падали на територію Румунії. Після цього біля кордону з Україною почали будувати бетонні бомбосховища, а румунам сьогодні вночі надіслали повідомлення про загрозу.

У той же час влада країни дає зрозуміти, що не сприймає це як акт нападу з боку РФ.

"Йдеться не про атаку на Румунію. Люди добрі, ніхто на нас не нападає. Давайте заспокоїмося. Ніхто на нас не нападав, і ніхто не нападає", - заявив прем'єр-міністр Марчел Чолаку. За його словами, сьогодні вночі на територію Румунії впали лише уламки збитого дрону, вибуху не було.

Про те, що падіння російського безпілотника на території Румунії не є навмисним раніше, заявляв і генсек НАТО.

Тобто і Румунія, і Альянс показують, що не вважають такі інциденти приводом для різких рухів у бік Росії.

Ситуація на фронті

На фронті Генштаб звітує про просування у районі Роботино. Також українські військові телеграм-канали повідомляють про просування ЗСУ у Клещіївці на південь від Бахмута. Заявляється, що під контролем росіян там лишилося лише кілька будинків. Російські військові паблики пишуть про те, що армія РФ перекинула на цей напрямок резерви і нанесла в Клещеївці контрудар.

Про перекидання російських резервів на фронт учора заявляло Міноборони України. А сьогодні про це сказала і британська розвідка.

Зокрема, із резерву до зони бойових дій було вперше перекинуто частини 25-ї загальновійськової армії РФ. Хоча, за даними британців, їх спочатку збиралися задіяти не раніше грудня.

За оцінкою експертів, це може бути свідченням "надмірного навантаження" російських сил через українське наступ на півдні і покликане забезпечити командуванню РФ велику оперативну гнучкість.

Тим часом на Заході продовжують виходити матеріали, де оцінюються перспективи українського контрнаступу.

Великий матеріал з цієї теми опублікував журнал The Economist.

Основні моменти статті:

- Захід радив зосередитися на наступі на півдні, але Україна намагалася розтягнути оборону РФ, атакуючи одразу у кількох місцях, у тому числі на сході біля Бахмута;

- під Бахмутом залишилися досвідчені бійці зі старою технікою, а на південь направили недосвідчених бійців із новою західною технікою. У результаті вони припустилися помилок, яких досвідчені бійці могли б не допустити;

– бійцям під Бахмут відправляють велику частку дефіцитних боєприпасів. Джерела видання кажуть, що рішення продовжувати наступ під Бахмутом пов'язане із політичними, а не військовими резонами;

- західне планування наступу ґрунтувалося на досвіді 20-го століття, без урахування нових типів датчиків та дронів. Російські зміцнення також виявилися значнішими, ніж припускали Заході;

- наступ ЗСУ на півдні відразу пішов не за планом, а Україна не мала "плану Б". Тоді було вирішено перейти з бронетехніки на атаки піхоти - це обмежило втрати, але сповільнило поступ, що дає РФ час "перезавантажити" свою оборону;

- Деякі чиновники на Заході вважають, що більш ризиковані масштабні атаки призвели б до значних втрат на початку, але дозволили б прорвати оборону РФ. Україна відповідає, що це обіцяло лише втрати;

- навчання українців за кордоном було недостатньо, щоби навчити їх західному способу ведення війни шляхом загальновійськового маневру. В результаті "українці досі прив'язані до радянської доктрини". Втім інші експерти кажуть, що український підхід відповідає поставленій меті;

- Захід не має досвіду, щоб навчати українців передовій тактичній практиці, актуальній для нинішніх реалій;

- дрони займають центральне місце у цій війні, але в західних полігонах суворо обмежені умови, коли можна запускати БПЛА;

- Україні не вистачає молодших командирів із досвідом ведення наступальних операцій, через це перевантажено командування бригад;

Видання вважає, що ці проблеми не будуть вирішені в ході нинішнього наступу, а Україні, зрештою, доведеться знову ввести в дію великі підрозділи механізованих та бронетанкових військ.

"Незрозуміло, скільки свіжих сил залишилося в обох сторін. Темпи виснаження, схоже, сприяють Україні, а не Росії, але джерела припускають, що Росія, ймовірно, все ще може накопичити достатньо резервів, щоб заткнути дірки", - пише видання.

Опитані The Economist військові експерти мають сумніви, що до зими Україні вдасться вийти до Азовського моря.

Питання зброї

Сьогодні стало відомо, що Німеччина передала Україні новий пакет воєнної допомоги. До нього ввійшли:

- 20 БМП Marder із боєприпасами;
- 2 броньовані інженерні машини для розмінування Wisent 1;
- 3000 снарядів калібру 155 мм;
- 1,5 млн набоїв до вогнепальної зброї;
- Матеріали для знешкодження боєприпасів;
- 1 система спостереження супутникового зв'язку Satcom;
- 20 розвідувальних дронів RQ-35 Heidrun;
- 2 мобільні антенні системи;
- 10 систем виявлення дронів.

Росії ж вдалося наростити виробництво ракет до рівня вище за довоєнний, незважаючи на західні санкції, що "може означати особливо темну і холодну зиму для громадян України".

Про це пише The New York Times з посиланням на джерела у США, Європі та Україні.

"Росія підірвала американський експортний контроль, використовуючи свої розвідувальні служби та міністерство оборони для управління незаконними мережами людей, які контрабандою переправляють ключові компоненти, експортуючи їх до інших країн, з яких їх легко доставити до Росії", - пише видання.

Потрібні РФ чіпи, яких вистачить виготовлення кількох сотень крилатих ракет, містяться у кілька рюкзаків, що робить обхід санкцій відносно простим.

За даними видання, закупівля необхідних компонентів відбувається через такі країни, як Вірменія та Туреччина. Європейці та американці намагалися зупинити ці обхідні канали, але поки що не вдається. Американські чиновники заявили, що можуть уповільнити, але не зупинити контрабанду Росією деталей.

Тому зараз Пентагон працює над посиленням української ППО. Проте через розміри країни захистити її всю зараз не вдається. "За словами українських чиновників, посилення ракетного обстрілу може знищити протиповітряну оборону країни", - пише NYT.

Окремих ракет, наприклад Х-55 у РФ на складах зараз більше, ніж до війни, проте в цілому їх запаси не такі вже й великі.

За даними видання, у РФ зросло виробництво не тільки ракет, а й танків: зі 100 машин на рік до війни - до 200 зараз. А також Москва наближається до виробництва двох мільйонів артилерійських снарядів на рік — удвічі більше, ніж передбачали західні розвідки, і більше, ніж США та Європа разом узяті.

За оцінками високопосадовця Міноборони Естонії Кусті Салма, нинішнє виробництво боєприпасів у Росії в сім разів перевищує виробництво на Заході.

А витрати на виробництво при цьому набагато нижчі. Наприклад, виробництво одного 152-мм артилерійського снаряда обходиться РФ приблизно 600 доларів, а подібного 155-мм снаряда на Заході - 5-6 тисяч доларів.

Проте виробництво РФ не встигає за витратою тих самих боєприпасів на полі бою та зносу техніки. При виробництві артилерійських боєприпасів у 2 млн. штук на рік, армія РФ робить 10 млн. таких пострілів. Тому вона шукає альтернативні канали закупівлі, такі як КНДР.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин сьогодні весь день спілкувався з Путіним. Про конкретні підсумки їхньої зустрічі (у якій взяв участь і міністр оборони Шойгу) не оголошено. Однак "військовий" характер візиту всіляко наголошувався сторонами.

Нагадаємо, на Заході вважають, що Росія та Північна Корея готують військову угоду, за якою КНДР постачатиме РФ снаряди, а Москва допоможе корейцям як з військовими технологіями, так і з продуктами.

Але офіційно поки що нічого з цього Путін і Кім Чен Ин не підтверджували. Пєсков лише спростував чутки, що на поле бою в Україну можуть відправити північнокорейські солдати.

Але щодо постачання корейської зброї питання залишається відкритим.

У КНДР великі запаси снарядів радянських калібрів. Крім того, Північна Корея виготовляє далекобійні ракети для РСЗВ, які можуть бити на відстань 70-200 кілометрів. Нагадаємо, що недостатня кількість артилерійських систем, які можуть бити на відстань понад 30 кілометрів (а також високоточних снарядів та ракет до них), називають експертами однією з головних проблем російської армії на фронті.

Ухилісти та ЄС

Відразу три країни Європи заявили про те, що не видаватимуть Україні тих, хто ухиляється від військової служби.

У Німеччині, як повідомляє Deutsche Welle, дезертирство та ухилення від військової служби не можуть бути підставою для видачі.

Крім того, відмова від військової служби зі зброєю з міркувань совісті в Німеччині не тільки можлива, а й гарантується конституцією – що є додатковою перешкодою для ведення процесу екстрадиції.

У ФРН майже 170 тисяч потенційних призовників – і це дані лише за минулий рік.

Щоправда, у Мін'юсті ФРН додали, що якщо йдеться про надання хабарів, щоб не бути мобілізованим, то екстрадиція теоретично можлива, оскільки це правопорушення підпадає під дію звичайного кримінального, а не військового права.

Однак, як ми вже писали, сам факт хабара щодо тих, хто залишив Україну, довести вкрай важко і самої "пропускної" здібності української правоохоронної системи з "виробництва" кримінальних справ не вистачить, щоб підготувати тисячі запитів на екстрадицію (не кажучи вже про десятках і сотнях тисяч).

Тим більше, що у випадку, якщо запит на екстрадицію у справі про хабар все ж таки надійде, підозрюваний буде наголошувати на тому, що його хочуть повернути в Україну, щоб мобілізувати в армію, а значить - наразити його на життя небезпеки. Тому екстрадиція вкрай малоймовірна (крім випадку, коли йдеться про організаторів схем із нелегального виїзду ухилістів за кордон).

Угорщина також заявила, що не екстрадуватиме українських призовників.

"Ми не розслідуємо жодного українського біженця, щоб з'ясувати, чи покликані вони на військову службу. Угорщина не екстрадує їх до України", - заявив віце-прем'єр Жолт Шем'єн.

У Чехії заявили, що не робитимуть цього відповідно до європейської конвенції, яка виключає видачу за військові злочини – а до їх переліку входять ухилення від військової служби, дезертирство, непокора наказу тощо.

Про це заявив офіційний представник Мін'юсту країни Володимир Ріпка, повідомляє місцеве видання Idnes. Хоча можуть бути окремі винятки.

"Однак у конкретному випадку це залежатиме не від юридичної кваліфікації, а від фактичної поведінки, за яку українські судові органи зрештою подадуть запит про екстрадицію конкретної людини", - заявив Репка.

Раніше про відмову екстрадувати українських чоловіків призовного віку заявляла Австрія. "Це було б масовим посяганням на нашу державність, ми ніколи цього не зробили б", - заявили в міністерстві внутрішніх справ.

В Австрії перебувають 14 тисяч українців призовного віку.

Усі ці заяви вкотре підтверджують, що ідеї "слуг народу" про масову екстрадицію чоловіків з ЄС в Україну навряд чи практично здійсненні. Хоча важко повірити, що вони про це самі не здогадувалися. Але, ймовірно, озвучування погроз мало на меті не повернути назад усіх, хто виїхав - а запобігти виїзду тих, хто лише подумував це зробити.

strana.news