Українці масово їдуть на заробітки до Європи. Особливий попит на чоловіків

22.08.2022 в 21:08
Українці масово їдуть на заробітки до Європи. Особливий попит на чоловіків

Українці масово їдуть на заробітки до Європи. Особливий попит на чоловіків

До Європи повертаються українські заробітчани. На тлі потоку наших громадян останнім часом зростає кількість тих, хто нікуди бігти спочатку не збирався, але тепер гостро потребує роботи та грошей.

"Знайти роботу в Україні все складніше, гривня знецінюється, ціни в магазинах злетіли. Тому люди почали масово шукати роботу за кордоном. У Європу потяглися як заробітчани, які працювали там раніше, але з початком конфлікту з тих чи інших причин опинилися в Україні, так і „новачки” — ті, хто за кордоном ніколи не працював",— розповів нам голова Всеукраїнської асоціації агентств з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

За даними заступника директора, рекрутера-аналітика Львівської консалтингової групи Оксани Абраменко, станом на серпень на запити від претендентів на роботу за кордоном встановлено рекорд — їх на 25% більше, ніж на січень 2022 року.

На заробітки їдуть і жінки, і чоловіки (окреме питання, як вони обходять заборону на перетин кордону, але повернемося до нього пізніше) — нерідко без дітей і з більш-менш спокійних регіонів.

Експерт ринку праці Тетяна Пашкіна каже, що на українських ресурсах із працевлаштування також зросла кількість закордонних вакансій. Більшість заробітчан вважають за краще знайти роботу заздалегідь і їхати до ЄС вже прицільно — до роботодавця.

Зазначимо, що європейські роботодавці "скучили" за нашими заробітчанами, "наприклад, у Польщі для українських заробітчан-чоловіків навіть виросли зарплати - раніше їм пропонували 14-16 злотих на годину, зараз - до 18-20 злотих", - каже Воскобійник.

Розбиралися, яка робота є для українців у Європі та як чоловіки виїжджають на заробітки.

Друге пришестя заробітчан

Про те, як у Європі влаштовуються наші біженці, ми вже писали. Багато хто не може знайти роботу і, по суті, не вписується у тамтешній ринок праці з кількох причин.

По-перше, серед біженців багато українців, які раніше працювали на офісних посадах. Претендувати на таку ж роботу в ЄС вони не можуть, бо не знають мови та часто не вписуються у професійні вимоги (скажімо, бухгалтера не знають нюансів місцевого бухобліку, юристи — законодавства, інженерам та лікарям у багатьох європейських країнах треба підтверджувати дипломи). А до некваліфікованої важкої роботи на виробництві та в полях готові не всі.

По-друге, біженці виїхали з України із дітьми. Потрібно вирішувати питання з окремим житлом, дитсадками та школами, що підходить далеко не всім роботодавцям, каже Воскобійник.

Але заробітчани — зовсім інша річ. Вони спочатку налаштовані на важку роботу та їдуть до Європи без дітей. Тому для них європейські роботодавці мають вакансії.

Яка є робота в Європі і що із зарплатами

На заводі з виробництва виробів із пластику у Кошиці (Польща) працює велика трудова "діаспора" українців. Олег із Полтавської області підписав річний контракт. Оплата – 17 злотих на годину, зміни – від 8 до 15 години на день, можна вибирати. "Я працюю по 15, набиваю години, щоб більше заробити. За зміну - 255 злотих, за місяць - більше тисячі євро. Надають місце в гуртожитку за 60 євро на місяць. Загалом і працювати, і заробляти можна", - розповів чоловік. 

За його рекомендаціями на підприємство приїхало вже кілька друзів та знайомих. "Є ті, хто ніколи не те що не працював у ЄС, навіть не виїжджав за кордон жодного разу і закордонного паспорта не мав. Але зараз вдома роботи просто немає", - каже Олег.

Його землячка Наталія працювала на місцевому молокозаводі, але два місяці тому потрапила під скорочення. "Чоловік також без роботи. Тому залишила з ним дітей і вирішила їхати до Польщі", — каже Наталія.

"Зараз потік українських біженців у Європі пішов на спад, багато хто повертається. Але активно стали їхати заробітчани, у тому числі "новачки", - констатує Воскобійник.

Нинішнє "заробітчанство" має свої особливості.

Перша – їде більше жінок, ніж чоловіків. За словами Воскобойника, співвідношення приблизно 60 до 40. Зрозуміло, що це пов'язано із забороною для чоловіків від 18 до 60 років на перетин кордону. "Виходить, що тепер за матеріальне становище сім'ї відповідають у нас жінки. Багатьох чоловіків, що залишилися в Україні, годують", — каже Воскобойник.

При цьому зауважимо, показник у 40% для чоловіків-заробітчан з урахуванням чинної заборони на виїзд все ж таки дуже великий. Навіть з урахуванням, що багато хто працював у Європі ще до конфлікту і просто не заїжджав до країни після 24 лютого. Тобто зрозуміло, що є лазівки. Але повернемося до цієї теми трохи згодом.

Друга особливість "заробітчанства" - велика доступність європейського ринку праці. "Українці отримали право легально працювати в усіх країнах Європи. Тому їм уже не потрібно кожні три місяці повертатися додому, як за безвізом. Плюс, наприклад, вакансії у Німеччині, на які раніше було не так просто потрапити, зараз стали доступними", — каже Воскобойник.

На відміну від біженців, роботи для яких у Європі не так багато, для заробітчан пропозицій вистачає. При цьому на українських сайтах закордонних вакансій побільшало вдвічі, ніж до конфлікту, каже Абраменко. Вона пояснює це тим, що багато європейських роботодавців, знаючи про заборону на виїзд для чоловіків, навіть не подають заявки на підбір персоналу, оскільки потребують переважно працівників-чоловіків — будівельників, водіїв, працівників на виробництво та ін. При цьому зростає потік резюме, і в результаті конкурс на одну закордонну вакансію зростає - в середньому він становить 3-5 осіб на місце.

Але багато іноземних компаній все одно продовжують шукати працівників чоловіків в Україні. "У результаті "чоловічих" вакансій зараз - 65-70%. Особливо високий попит на зварювальників, монтажників, працівників складу, будівельників, водіїв. Деякі роботодавці намагаються перепрофілювати традиційно чоловічі вакансії під жінок (наприклад, малярів, працівників складу та ін.) , але не завжди це виходить. Наприклад, в одній із польських компаній нам розповіли, що через дефіцит українських бригад зупинили кілька об'єктів. Тепер працює лише польська бригада — одна на три об'єкти", — зазначає Абраменко.

Для жінок-заробітчан є чимало пропозицій у сфері послуг: ресторанному та готельному бізнесі, б'юті-індустрії, догляду за літніми та ін., а також сезонних вакансій у сільському господарстві. Найбільше роботи для українців традиційно у Польщі, Словаччині, Чехії. Але збільшилася кількість пропозицій також у Німеччині, Фінляндії, Голландії. Працівниць у готелі та ресторани активно шукають компанії не з ЄС – з ОАЕ та Катару. А будівельників – в Ізраїлі.

Що із зарплатами? У Польщі, Словаччині, Чехії в середньому пропонують 3-5 євро на годину. У Західній Європі тарифи вищі — від 10-11 євро на годину. При цьому за багатьма вакансіями, на які претендують українські біженки, такса впала через велику пропозицію. "Приміром, у Польщі на прибиранні приміщень раніше платили 16 злотих на годину, зараз -13 злотих. Наші жінки готові працювати за будь-які гроші, щоб прогодувати дітей", - каже нам мешканка Київської області Тетяна, яка зараз живе біля Познані та працює на прибирання квартир та будинків.

А от "чоловічі" вакансії, за словами Воскобійника, навпаки, подорожчали. Наприклад, на виробництві платять до 18-20 злотих проти 14-16 злотих минулого року. "Електрикам у Польщі пропонують 1000-1200 євро, у Німеччині - до 2300 євро. Зварювальники в Польщі тарифікуються по 28-36 злотих на годину, у Німеччині - 14 євро на годину. Водіям у Східній Європі обіцяють до 1300 євро, у Західній - до 2500 євро на місяць", - наводить приклад Абраменко.

За її словами, цікаві тенденції, яких не було до конфлікту, — готовність роботодавців надавати безкоштовне житло (раніше за нього потрібно було доплачувати, хоч і недорого), навчати власним коштом та перевозити сім'ї. Тобто, певна частина європейських компаній готова вкластися в інтеграцію наших співгромадян.

Як виїжджають чоловіки

Тобто, попит на працівників-чоловіків з України в Європі б'є рекорди, а зарплати зростають. При цьому, як відомо, у нашій країні діє заборона на виїзд чоловіків віком від 18 до 60 років. І поки "збити" його не вдалося, хоча було вже кілька петицій та законопроектів на цю тему.

Проте кадровики ведуть свою статистику виїздів чоловіків-заробітчан. І останнім часом потік зростає. "У міні-опитуванні в чаті рекрутерів 14% агентств уже відповіли, що чоловіки виїжджають на роботу. Деякі фірми зазначають, що їдуть тільки жінки. Але опитування ще не закінчене. Тобто сам факт, що заборони обходяться, є", — каже Абраменко. 

Ми вже писали, за якими схемами чоловіки виїжджають за кордон. Це, зокрема, схеми "білий квиток" (від 2-3 тисяч доларів), тобто визнання людини, яка не підлягає мобілізації, "студент" (від 2 тисяч), коли виїжджаючого оформлюють на навчання до іноземного вишу, "волонтер" (оформлення водієм-дальнобійником або волонтером).

Оксана Абраменко розповіла, як ще оминають заборони саме заробітчани (перераховані вище схеми використовують не лише для виїзду на роботу). "Транспортні компанії, наприклад, укладають договори з європейськими фірмами та бронюють водіїв, а потім оформлюють їм закордонні відрядження. В одній із львівських фірм за такою схемою щомісяця виїжджає по 5-6 водіїв. Вони їдуть на три місяці, потім повертаються, та знову виїжджають. Але так само робили ті, хто раніше працював у Європі за безвізом, для європейських роботодавців такий формат роботи не проблема", - говорить вона.

Також чоловіки, щоб виїхати, оформлюють опікунство, "усиновлюють" дітей (від 3 тисяч євро). "Що цікаво - якщо зробити гендерний зріз за тими, хто цікавиться роботою за кордоном або розміщує резюме, то дві третини - це чоловіки", - каже Абраменко. Правоохоронці регулярно звітують про те, що перекрили "коридори" для виїзду чоловіків за кордон і ліквідували схеми. Але, очевидно, загалом система працює.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів