Руйнування Каховської ГЕС: наслідки для війни та природи

Каховська ГЕС, що розташована на захопленій Росією частині Херсонської області, пішла під воду. Сталося це внаслідок руйнування греблі в ніч проти 6 червня.

Україна офіційно звинуватила у тому, що трапилося РФ. Росія – Україна.

За кілька годин після катастрофи в пониззі Дніпра почався потоп. А вище за течією річки річка почала меліти.

Що сталося з Каховською ГЕС

Рано-вранці 6 червня оперативне командування "Південь" повідомило, що цієї ночі росіяни підірвали Каховську ГЕС. Зробити це могла 205 мотострілецька частина ЗС РФ, заявив радник голови ВП Михайло Подоляк.

За даними "Укргідроенерго", росіяни підірвали машинний зал усередині Каховської ГЕС, тому станція повністю зруйнована та відновленню не підлягає. Президент Володимир Зеленський скликав засідання РНБО. Було ухвалено рішення про евакуацію прибережних зон. Київ скликає засідання ООН щодо ситуації з підривом греблі.

"Вже більше року Росія контролює і дамбу, і всю Каховську ГЕС. Вибухнути її якось ззовні - обстрілами - фізично нереально. Вона була замінована. Замінована саме російськими окупантами і підірвана ними", - заявив Зеленський.

Захід фактично підтримав версію України. Генсек НАТО назвав підрив ГЕС прикладом "жорстокості війни Росії в Україні".

"Руйнування Каховської греблі сьогодні наражає на ризик тисячі мирних жителів і завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Це обурливий акт, який ще раз демонструє жорстокість війни Росії в Україні", - заявив Йєнс Столтенберг.

Глава Європейської ради Шарль Мішель також заявив, що греблі підірвала Росія.

Кремль звинуватив у "диверсії" Україну та заявив, що метою було перекриття води до Криму.

Що ж до стану дамби, то призначена Росією "влада Нової Каховки" заявила, що зруйновано лише її верхню частину — засувки. Основна частина греблі залишилася цілою.

Ще один із представників призначеної РФ "влади Запорізької області" Рогов заявив, що греблю взагалі ніхто не підривав, а прорвалася вона від попередніх пошкоджень, спричинених обстрілами.

Судячи з опублікованого відео, повністю пішла під воду.

Потоп та обмілення

Незабаром після руйнування греблі річка Дніпро на Херсонщині почала виходити з берегів. Затопило Нову Каховку, де вода досягла центру міста.

У Херсоні найбільш критична ситуація у мікрорайоні Острів, звідки евакуювали понад 800 людей. Там зранку затоплено Причал та Гідропарк, де розташований міський пляж. Район знеструмлений.

Постраждали та інші населені пункти у прибережних зонах. Загалом у зоні ризику лише на правому березі 80 населених пунктів, заявила влада України.

Тепер із правобережжя Херсонської області влада має намір евакуювати близько 16 тисяч людей. Перший евакуаційний потяг із Херсона до Миколаєва вже вирушив. Наразі вивезено близько 800 осіб.

При цьому деякі райони для сухопутної евакуації вже недоступні - їх відрізала вода, що підступила. Людей евакуюватимуть на човнах. Наразі терміново шукають волонтерів для цих цілей.

Зазначимо, що лівий берег Дніпра розташований нижче за правий, тому, за логікою, там має залити куди більші території. Причому не лише водою. Для обох берегів актуальна проблема мін, які змило водою, що піднялася. Тепер їх прибиває до берегів.

Також під Херсоном затоплено великі острови, за які йшли бойові дії низької інтенсивності (до цього питання ми ще повернемося нижче).

Змиває не тільки міни, а й цілі будинки.

Ось приблизна зона затоплення в пониззі Дніпра, на яку очікують експерти.

При цьому є різні прогнози того, якою мірою затоплення дійде. Мер Нової Каховки Володимир Коваленко каже, що там підтопить тільки старе місто, і далі вода не повинна піти - такі розрахунки ще 50-річної давності, зроблені на випадок аварії.

Голова Херсонської області Олександр Прокудін вважає, що підйом води може вийти на критичний рівень за 24 години.

"Є загроза підмиву гідростанції. Якщо це станеться, то буде зруйновано греблю і протягом години ми можемо побачити в Херсоні ще плюс три метри. І це вже буде критичний рівень. Наразі такої ситуації немає", - сказав губернатор.

Одночасно почав падати рівень води вище за Каховську ГЕС, в районі Запорізької та Дніпропетровської областей та Каховського водосховища, звідки вода витікає крізь зруйновану греблю вниз за течією.

Рівень води у Запоріжжі впав приблизно на 10 метрів. Влада Нікопольського району повідомляла про його зниження приблизно на 15 сантиметрів на годину.

У Кривому Розі, який отримує воду із Дніпра, через це розпочався ажіотаж. Люди почали масово набирати воду, що призвело до відключення автоматики, це призвело до проблеми з подачею води до будинків. Також криворіжці штурмують супермаркети, щоб закупити якнайбільше питної води.

У місті вже ухвалено рішення обмежити споживання води для населення та промисловості, повідомив голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

"Обмежуємо промислові підприємства у споживанні води, а на ніч, з 22:00 до 5:00 знижуватимемо тиск у трубах для населення. Вода працюватиме тільки на циркуляцію і доходитиме до 1-2 поверхів будинків максимум. Але це тільки вночі, вдень вода буде. Ситуація непроста, але контрольована", - повідомив Вілкул.

Які наслідки будуть для людей та природи?

Максимальний рівень води у Дніпрі очікується вже сьогодні, вважає керівник проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев. Потім вода піде на спад, але дуже повільно. Процес може тривати кілька місяців. Ситуація більш-менш стабілізується в кращому разі до кінця літа.

Ще один із можливих негативних наслідків зниження рівня води – проблеми у Запорізькій АЕС. Там вода необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін та систем безпеки. При цьому зараз вода є в потрібній кількості. "Зараз станційний став-охолоджувач наповнений: станом на 8:00 ранку рівень води становить 16,6 метра, і цього достатньо для потреб станції", - зазначили в "Енергоатомі".

Але загалом обмілення Каховського водосховища може призвести до екологічної катастрофи, якщо рівень води опуститься нижче за 12,7м, заявили в Мінекології України. Нормальний рівень води – 14,5-16 м.

При критичному зниженні рівня води почнеться мор риби та птахів, без води можуть залишитися багато міст та населених пунктів.

Рябцев також вважає, що підрив Каховської ГЕС – це грандіозна екологічна катастрофа, яку Європа давно не бачила. "Найбільша плоска як скло територія буде залита водою, а це затоплення каналізаційних колекторів, сховищ токсичних відходів на промислових підприємствах, полігонів побутових відходів, загибель тварин", - заявив він.

Про екоцид заявила і Людмила Циганок, президент Асоціації професіоналів довкілля PAEW.

За її словами, прорив Каховської ГЕС спричинить страшні наслідки – як екологічні, так і гуманітарні. Зокрема, "обличчя" південного регіону України зміниться через затоплення, виникне нова екосистема. Це відіб'ється на ґрунті сільгоспземель.

"Зупиняться постачання води до системи зрошення полів Херсонської та Запорізької областей. Два канали Кримських – без води, зрошувальні системи Запорізької та Дніпропетровської області теж. Також і лівий, і правий береги заміновані, можливий як ефект детонації, так і ефект вимивання та плаваючих" хв на довгі роки", – прогнозує Циганок.

Окремий момент – наслідки для флори та фауни. З одного боку, підтоплені землі перетворяться на болота, а з іншого - українські степи ризикують перетворитися на пустелі.

"Десятки водоплавних і навколоводних птахів залишилися без водно-болотних угідь. Хімікати, сміття, нафтопродукти – забруднення піде до лиману та Чорного моря – знищується вся причорноморська екосистема. Тварини та рослини НВП "Нижньодніпровський" – також під загрозою. осушених земель, зміна кліматичного режиму регіону. З іншого боку – ми отримаємо також нову пустелю, бо відкриється піщане дно, а отже, безліч кліматичних наслідків – пилові бурі, підйом температури в регіоні. Ризик посухи на полях центру та півдня України", - зазначає Людмила Циганок.

За прогнозами Людмили Циганок, внаслідок спуску майже 18 кубічних кілометрів води Каховського водосховища відбудеться затоплення понад 3 тисячі квадратних кілометрів суші, що поховає під водою 14 населених пунктів.

Крім того, катастрофа зруйнує будинки майже 40 тисяч жителів, загинуть унікальні ландшафти Дніпровських плавнів, а у воду Дніпра, а потім і Чорного моря, потраплять токсичні речовини, паливо, олії, бактерії з численних скотомогильників, що призведе до екологічного забруднення прибережних вод Чорного моря. .

Гребля водосховища зруйнована вщент. Тому безліч міст переходить у режим нецентралізованого водопостачання у надзвичайних умовах.

"Крім того, Крим, Кривий Ріг та інші міста України на роки залишилися без водопостачання дніпровською водою. Миколаїв знову залишиться без води, можливе підтоплення мікрорайону "Намив", руйнування зрошувальних систем", - повідомляє експерт.

Також, за словами Людмили Циганок, на Україну чекає нова криза біженців. За прогнозом еколога, буде кілька тисяч відселених та до 1,5 мільйонів кліматичних біженців. "Це величезна проблема та навантаження на регіони, куди відбудеться переселення", - каже Циганок.

Техногенні наслідки аналізує Олександр Купний, екс-працівник ЧАЕС та спеціаліст з питань ядерної енергетики. Він не вважає, що Запорізькій атомній станції в найближчому майбутньому загрожує небезпека - вона має достатньо води для власних потреб. Але швидше за все АЕС більше не працюватиме - якщо не побудувати спеціальний водозабір для станції.

Крім того, на його думку, прорив Каховської ГЕС може призвести до зниження працездатності гідроелектростанцій у всьому Дніпровському каскаді.

За словами Купного, гідроенергетики будуть змушені притримувати спуск води вище Дніпром, оскільки немає Каховської греблі по низу Дніпра. І вибирати такий режим спуску води, щоб потік не був надто інтенсивним.

Також за рахунок стримування води зверху по Дніпру можливі підтоплення окремих населених пунктів - вище за Вишгород і в районі Славутича. І буде додатковий тиск води на греблю Київської ГЕС. Зруйнувати її не так просто, але появу додаткових тріщин виключити не можна.

У самому регіоні Каховського водосховища ситуація набагато складніша. Наприклад, водопостачання Бердянська на 80–90% залежить від дніпровської води. Мелітополя - на 30-40%, тому повноцінне водопостачання можливе лише після відновлення греблі на Каховській ГЕС.

"Укргідроенерго заявило, що воно неможливе, але, думаю, це, швидше, емоційна заява. Відновити, звичайно, все можна. Але важко навіть уявити скільки на це знадобиться часу та грошей", - вважає Купний.

Ще один ймовірний наслідок, про який вже говорилося вище - загроза осушення Північно-Кримського каналу вже підтвердили в Криму.

"Є ризик, що Північно-Кримський канал мелетиме. Нині запаси води в каналі — близько 40 мільйонів кубометрів. Водосховища, навіть ті, які раніше були заповнені на 15-20%, наразі мають близько 80% наповнення. Питний води більш ніж достатньо. Проводяться роботи з мінімізації втрат води в каналі", - заявив глава Криму Сергій Аксьонов.

Військові наслідки обвалення греблі

Очевидно, якщо русло Дніпра в Херсонській області стане ширшим, то українські операції з закидання десанту або розвідгруп на лівий берег ускладняться. У тому числі через острови під Херсоном, які на момент прориву дамби були оспорюваною територією та зручним "містком" для переходу на лівий берег (острова затоплює насамперед).

Раніше повідомлялося, що на захопленому РФ лівобережжі українські групи "ходять" досить часто саме на прибережних територіях (звідки, до речі, росіяни вже давно оголосили евакуацію).

Власне, складніше буде і з контрнаступом через цю ділянку — якщо вона там, звісно, ​​взагалі планувалася.

З іншого боку, невідомо, як розлив Дніпра на Херсонщині позначиться на берегових укріпленнях та мінних полях російської армії. Є думка, що їх повністю змиє і РФ потрібно фактично вибудовувати нову лінію оборони.

При цьому в Каховському водосховищі там, де знаходиться Енергодар і Запорізька АЕС, рівень води падає. Але чи це допоможе українським військовим операціям — питання, оскільки поки що невідомі перспективи обмілювання водосховища.

Ширина Дніпра на цій ділянці у будь-якому випадку значно більша, ніж на Херсонському напрямку — до чотирьох кілометрів на найвужчих місцях (наприклад, у районі Енергодару).

Для порівняння — на Херсонщині вона менша за кілометр. Втім, не виключено, що через догляд води на південь ці відстані по воді скоротяться. Але на стільки — питання, повторимося, відкрите.

Тобто поки що наслідки у суто військовому сенсі дають певну військову перевагу Росії - як мінімум, блокуючи нижньодніпровські острови, якими ЗСУ могли увійти на лівий берег Херсонської області.

Радник голови ОПУ Михайло Подоляк заявив, що Україна може скоригувати свої плани контрнаступу. А на думку військового оглядача BILD Юліан Репке, підрив ГЕС унеможливлює для ЗСУ форсування Дніпра протягом найближчих кількох тижнів.

При цьому журналіст описує і явні проблеми у Росії після обвалення греблі. "Якби це була Росія, тим самим вони попрощалися б із Кримом, оскільки його водопостачання тепер не забезпечене. А також відмовилися б від єдиної АЕС під їхнім контролем", - заявив він.

Зазначимо, що для РФ постачання Криму водою було одним із мотивів для початку "спецоперації", як стверджували деякі експерти, та й показує сама логіка розвитку російського наступу навесні 2022 року. Попереду літо, і Крим потребуватиме води більше, ніж зазвичай.

Але, не виключено, що верх узяти могли суто військові резони – недопущення просування України на Херсонській ділянці та можливість відсунути там фронт та знизити кількість військ, перекинувши їх на інші напрямки.

У Росії наводять свої "аргументи" чомусь підрив був нібито вигідний Україні - по-перше, проблеми з водою в Криму. По-друге, "змивання" ліній укріплень російської армії на лівому березі. Проте з урахуванням грандіозних негативних наслідків, перелічених вище (зокрема фактичний колапс водопостачання на правобережних територіях Дніпра), це мало що означає. Та й справді Україна не має зброї, яка могла б одномоментно знищити греблю.

Загалом катастрофа з дамбою - вкрай тривожний дзвінок з погляду подальшого розвитку подій. Цей випадок показує, що війна вже призводить до глобальних техногенних катастроф, які матимуть наслідки для життя мільйонів людей в Україні на десятиліття вперед. І це тим більше небезпечно, що в зоні, близькій до бойових дій, є чимало об'єктів з високим рівнем загрози - і Запорізька АЕС, і хімічні підприємства, і аміакопровід (який учора вже потрапив під обстріл), та інші греблі.

strana.news