Підсумки 109-го дня війни в Україні

Аналізуємо ситуацію на 109 день війни.

Ситуація на фронті 12 травня

Основне напруження сьогодні у Сєвєродонецьку. Вночі там зруйнували ще один міст через Сіверський Донець. І, на думку української влади, росіяни посилять спроби захопити місто найближчими днями.

"Він уже непроїзний, і саме зараз масовано обстрілюють останній, третій міст. Я так розумію, що просто вони хочуть повністю відрізати Сєвєродонецьк. І швидше за все, що сьогодні-завтра вони кидатимуть усі резерви для того, щоб захопити місто. А можливо, та в інших напрямках для того, щоб перерізати та остаточно контролювати трасу Лисичанськ – Бахмут", - сказав губернатор Сергій Гайдай.

Зважаючи на все, йдеться про міст, який місцеві жителі називають Пролетарським - він розташований біля склозаводу "Пролетарій" у Лисичанську. Фото зруйнованого мосту публікують у соцмережах.

Знаходиться цей міст ближче до північнодонецької промзони, яку утримують ЗСУ.

У пабликах пишуть, що єдиним функціонуючим залишився Ювілейний та "донсодівський" міст - він веде з лівого берега у напрямку закритого підприємства "Донсода". Це крайній південний міст із боку Сєвєродонецька.

Але, як стверджується, він настільки пошкоджений, що важка техніка через нього не пройде.

Загалом Росія поступово просувається в Сєвєродонецьку - такий головний лейтмотив зведення британської військової розвідки за сьогодні.

Робиться висновок, що Росія використовує свою перевагу в чисельності та артилерії, щоб поступово захопити територію Сєвєродонецька та навколо нього.

Сусідній із Сєвєродонецьком Лисичанськ перебуває під жорстким обстрілом. 

На Луганщині відбито наступ ворога на Врубівку, Миколаївку та Василівку (населені пункти поблизу траси з Бахмута на Лисичанськ). Врубівку намагалися оточити.

З Орєхова на півдні від Лисичанська була спроба штурму Золотого, але супротивник отримав відсіч.

На півночі Донецької області, за даними Генштабу ЗСУ, точаться бої за Богородичне на захід від Святогірська.

Про значення Богородичного ми вже писали. Це село знаходиться на правому березі Сіверського Дінця (і те, що там йдуть бої, показує, що росіяни змогли на правому березі закріпитися). Воно знаходиться на височини і з нього "прострілюється" весь простір на північ від Слов'янська аж до кордону з Харківською областю, де зараз і точаться основні бої.

Так, за даними вечірнього зведення Генштабу, противник від Довгенького (Харківська область) наступав на Долину та Мазанівку (Донецька область).

На півночі Харківської області противник пішов у наступ лінією Стариця-Рубіжне, повідомив увечері Генштаб.

Також триває обстріл в українському тилу. Найпотужніший за останню добу – удар по місту Чорткову у Тернопільській області. Там було зруйновано військовий об'єкт та поранено 22 особи.

Прогнози та перспективи

Почнемо з огляду на військову ситуацію.

Британська розвідка вважає, що Росія, як і раніше, прагне формувати додаткові бойові підрозділи для розгортання в Україні.

В останні тижні, ймовірно, розпочалася підготовка до розгортання третього батальйону. Зазвичай в операціях задіяно не більше двох з трьох батальйонів одночасно.

Треті батальйони у складі бригад часто укомплектовані в повному обсязі. Тому Росії швидше за все доведеться покладатися на призовників або мобілізованих резервістів для перекидання цих підрозділів в Україну.

Американські ЗМІ пишуть, що вирішальним театром бойових дій в Україні стане Чорне море. Тижневик Newsweek вважає, що її епіцентром стане острів Зміїний.

Україна покладає надії на протикорабельні ракети, які надав їй Захід. Проте є сумніви, чи дасть така зброя перевагу Україні, оскільки вона не працює проти підводних човнів, які продовжуватимуть блокаду українських портів.

Newsweek також скептично ставиться до прямої військової допомоги НАТО у Чорному морі – як не допоміг Альянс раніше з відправкою своїх солдатів в Україну чи із закриттям неба.

"Реальність така, що Росія сильна у Чорному морі, і її база у Севастополі дуже важлива для неї. Я не бачу військового рішення", - коментує австралійський генерал у відставці Мік Райан. Він констатує, що Росія "безперечно має перевагу в Чорному морі і піде на поступки там тільки на основі українських або міжнародних поступок в інших місцях".

Але розмови про ці поступки - тобто повноцінного дипломатичного процесу - поки що не виходить.

Колишній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, який раніше вважався другом Путіна, заявив, що не бачить можливості негайного припинення війни в Україні.

"Я вважаю небезпечним розвиток подій в Україні, тому що я не бачу можливості негайного припинення", - сказав Берлусконі. У тому числі через те, що Москва припинила з ним контакти.

Він повідомив, що дзвонив Путіну двічі з початку війни, "але відповіді не було". "Після цього я утримався від подальших спроб", - каже колишній прем'єр Італії, котрий після початку вторгнення розкритикував російського президента.

Але, мабуть, проблема не лише в "образі" на Берлусконі. Але й у тому, що Росія гранично формалізувала діалог із Заходом, віддаючи перевагу офіційним форматам, фіксуючи будь-які домовленості на папері. Таким чином, знижуючи роль "таємної" дипломатії, що говорить про повну відсутність довіри до західних країн - навіть тих, хто раніше вважався "адвокатом" РФ.

До того ж, йдеться ще один міжнародний процес, який знаменує своєрідне "замикання в собі" західного блоку на тлі конфлікту з РФ. І неясне поки що, але гіпотетичне формування альтернативного альянсу, який уже де-факто допомагає Росії впоратися із санкціями.

New York Times тривожно пише про те, що коаліції Заходу і його союзників проти Росії може виявитися недостатньо, щоб вийти з "глухого кута" в Україні.

NYT фіксує, що поки що невдачею закінчуються спроби американців розгорнути позиції Бразилії, Ізраїлю, Індії, країн Перської затоки, ПАР. А рекомендації Байдена до африканських країн не купувати вкрадене в Україні зерно можуть загалом привести цей континент до голоду.

Видання вважає, що під тиском Заходу, який змушує їх перервати вигідну торгівлю з Москвою, ці країни можуть домовитися про поглиблення таких альянсів як БРІКС, куди входять Росія, Китай, Індія, Бразилія та Південна Африка.

Ще однією ознакою цих процесів стала спроба Байдена домовитись із Саудівською Аравією збільшити видобуток нафти, щоб збити ціни на неї. Президент США так і не наважився вирушити до Ер-Ріяду, відклавши поїздку - що вказує на відсутність консенсусу з цього питання з арабами.

Дивні заяви Арестовича 

Не зовсім звичайний прогноз учора озвучив радник глави Офісу президента та головний "військовий" речник влади Олексій Арестович.

Він заявив, що якщо Путін переможе і Україна опиниться у його сфері впливу, то об'єднана українсько-російська армія (і плюс білоруська) зможе захопити всю Європу.

"Припустимо, якщо Путін переможе. І до 1,5-мільйонної російської армії приєднається ще 500 тисяч української армії. Усі бачили, як ми можемо воювати. І все це тоді поїде до Європи. І де будуть ці усі європейські армії, які здебільшого випадків являю собою демонстраційні потішні війська, нездатні до вирішення завдань оборони своєї країни та своїх наднаціональних формувань на кшталт НАТО і ЄС? Де вони зупинятимуть союз України та Росії, якщо такий станеться?

Він також сказав, що Польща, Прибалтика, Британія та США розуміють це, а тому активно допомагають Україні.

Зрозуміло, що це подавалося у формі чергової вимоги до Заходу, щоб той постачав більше зброї Україні ("бо інакше Путін переможе і тоді...").

Але якщо вдуматися, то фраза Арестовича більш ніж сенсаційна. Тому що він припускає можливість спілки України та Росії (нехай навіть за умови гіпотетичної перемоги Путіна, в яку, як заявив сам Арестович, він не вірить). І не просто союзу, а таки "бойового братства", коли об'єднана російсько-українська армія разом із білорусами вирушить у завойовницький похід до Європи.

При тому, що на офіційному рівні в Україні заявляється теза, що після нинішньої війни не те що про союз, а просто про добросусідські відносини між двома країнами говорити не можна і будь-яка дружба між російським та українським народами вже неможлива.

Тож намальована Арестовичем перспектива, повторимося, украй несподівана (з вуст представника українки влади). І те, що вона взагалі прозвучала ще один показник величезної напруги, яка зараз наростає у війні.

Захоплені території

Сьогодні головна новина для захоплених регіонів – це святкування там "Дня Росії".

У центрах великих міст влаштували щось на зразок мітингів та міні-парадів, піднімали російські прапори, говорили промови із загальним змістом "Росія тут назавжди і т.д.

У Луганську розвісили плакати з російськими військовими, у Мелітополі роздають паспорти РФ.

У Мелітополі в одному із парків влаштували концерт. Зважаючи на все, дивиться його не так багато народу. На сцені – танці під балалайку з репертуару часів Другої світової. Закінчилося «свято» в Мелітополі і зовсім на мінорній ноті - увечері стався вибух біля будівлі МВС, постраждали двоє людей.

У Херсоні - теж небагатолюдна вулична "дискотека" біля пам'ятника Потьомкіну.

А ось у Бердянську на "День Росії" зникло світло. Причиною стала пожежа на підстанції, яку місцева "влада" назвала терактом.

На осінь Москва готується відкрити школи на окупованих територіях та до 1 вересня перевести їх повністю на російські стандарти, заявив голова Міносвіти РФ Сергій Кравцов.

У програмі збираються залишити українську мову, а випускники, які бажають вступити до російських вишів, "будуть максимально забезпечені доступними місцями".

Ще одна новина з контрольованих Росією територій – "економічного" характеру. З Маріупольського порту сьогодні пішов черговий вантаж українського металопрокату - вже третій. Його відправляють у Ростов-на-Дону.

Нагадаємо, що керівництво маріупольських заводів Ріната Ахметова вже звернулося до Офісу генпрокурора через крадіжку металопродукції росіянами.

strana.news