Підсумки 104-го дня війни в Україні

Підсумки 104-го дня війни в Україні

Підсумки 104-го дня війни в Україні

Аналіз ситуації на 104 день війни в Україні.

Сєвєродонецьк та Слов'янськ

По-перше, тривають бої у Сєвєродонецьку. За даними голови міської адміністрації Олександра Стрюка, бойові зіткнення йдуть на вулицях. Крім житлової частини, там є ще й промзона. Про те, що в ній закріпилися ЗСУ, українська влада підтверджувала ще вчора.

На бахмутському напрямку українські війська, як заявляє Генштаб ЗСУ, відбили атаки на села Нагірне, Берестове (на трасі Лисичанськ-Бахмут) Криничне та Роти (по дорозі їх Світлодарська на Бахмут).

Другий напрямок боїв – слов'янське. Там противник намагається просунутися в районі Довгенького та Долини (що дає контроль над трасою Харків-Ростов, що проходить через Слов'янськ).

Ситуація у Святогірську у сьогоднішніх зведеннях Генштабу не коментувалася. Вчора ввечері швидку втрату міста пророкував Арестович (до його коментаря ми ще повернемося), а сьогодні про "повний контроль" над містом заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

Щоб контролювати Святогірськ повністю, потрібно захопити зокрема правобережну частину, де розташована Лавра та крейдяні гори, де знаходяться села Богоррдичне та Тетянівка. Генштаб ЗСУ заявляв про обстріл противником цих населених пунктів. Хто зараз контролює Лавру – інформація надходить суперечлива.

Але повернемось до воєнної ситуації. Щодо Слов'янська та Луганської області похмурі прогнози вчора зробив Арестович. Він заявив, що наступний тиждень буде важким для ЗСУ. Росіяни зібрали на театрі від Попасної до Ізюма 30-40 тисяч військових і неухильно наступають.

Концентрація сил дозволяє росіянам взяти Слов'янськ до оперативного оточення протягом тижня, стверджує Арестович. «Уже впритул наближається облога Слов'янська. А наші війська на північ від Сіверського Дінця будуть або розгромлені, або відійдуть на південний берег», - заявив радник Єрмака.

Також він вважає, що угруповання ЗСУ в Луганській області може очікувати на "котел", якщо переріжуть трасу Бахмут-Лисичанськ.

"Просуваються там. Нам не вдається їх зупинити. Вони йдуть повільно, але йдуть. І є неймовірна ймовірність, що вони її переріжуть", - заявив Арестович і багатозначно додав, що сподівається на те, що Генштабу ЗСУ є на цей випадок хоч якийсь. план.

Заяви офіційного речника Офісу президента прозвучали досить песимістично. І ситуацію спробував сьогодні згладити інший радник глави Офісу президента – Михайло Подоляк.

Він закликав не лякатися новин, "що ми щось віддали". "Це війна, йдуть тактичні маневри. Росіян більше, у них більше техніки, війна йде інтенсивно. Потрібно зробити так, щоб кожне село, яке ми віддаємо тимчасово, а потім забираємо назад, давалося росіянам великою кров'ю", - сказав він.

Далі Подоляк коротко виклав стратегію української сторони: "ми маємо їх виснажити, зробити так, щоб у них закінчилися ресурси". Для досягнення цієї мети Україна чекає на постачання зброї та ефекту від санкцій, "які повинні добити РФ".

Як сприймати ці суперечливі позиції двох радників глави Офісу президента?

Версія номер один – Арестович наговорив учора зайвої "зради", і її вирішили якось перебити.

Версія друга – у військовому та політичному керівництві України є дві точки зору, як діяти далі на Донбасі.

Одна частина представників влади та командування пропонує відводити війська з дільниць фронту, де є загроза "котлів", а то й загалом із Донбасу.

Друга - боротися, як каже Подоляк, "за кожне село", прагнути завдати максимальної шкоди росіянам і тягнути час до появи критичної маси західних озброєнь, а також до моменту, коли західні санкції почнуть реально бити за здатністю Росії вести війну.

Втім, жодних підтверджень чутки про подібні розбіжності не мають, але в будь-якому разі – саме ця дилема сьогодні стоїть перед командуванням ЗСУ.

І вона непроста.

З одного боку зрозуміло бажання української влади та військового командування завдати втрат армії РФ, нав'язуючи їй боротьбу за "кожне село". З іншого боку - українські війська (і цивільне населення) також зазнатимуть великих втрат. А часом вони можуть опинитися в котлі з перспективою повторити долю гарнізону Маріуполя.

Що на інших ділянках фронту?

Відомо, що у Запорізькій області, в районі Оріхово та Гуляйполя точаться активні бої. Напередодні Зеленський заявив, що наразі найбільш загрозливою є ситуація саме в Запорізькій області. За його словами, росіяни готуються до захоплення обласного центру.

Побічно такі плани підтверджуються заявами призначених Росією "влади" захоплених територій Запорізької області.

Наприклад, "перший заступник голови військово-цивільної адміністрації" Шарлай заявив сьогодні, що перш ніж проводити "референдум" про входження області до складу Росії, потрібно захопити власне Запоріжжя.

Якщо повернутись до фронтових справ, то сьогодні продовження отримала історія зі збитим у Запорізькій області військовим літаком. 5 червня в українських телеграм-каналах опублікували відео про те, як під Оріховим "збили російський військовий літак".

Першоджерелом відео був Євген Карась. Він заявив, що отримав ці дані від військових, які зняли успішний удар літаком. Однак того ж дня російські телеграм-канали повідомляли, що в цьому випадку було збито український літак.

І сьогодні вночі Карась це підтвердив. Попередню посаду та відеоролик він уже видалив.

Зранку Генштаб повідомляв про зміну ситуації на півночі Херсонської області. Там противник пішов у наступ широким фронтом від Лозового до Білої Криниці (це місця, де раніше наступали ЗСУ). За інформацією українського Генштабу, успіху росіяни не мали.

Потенційно важливі новини надходять із Білорусі. Лукашенко планує наростити армію до 80 тисяч військових за рахунок створення південної групи військ на кордоні з Україною (зараз у білоруських ЗС близько 60 тисяч солдатів).

Також Мінськ проводить зараз великі військові навчання та відпрацьовує у військах перехід від мирного розпорядку до військового.

Прогнози та переговори

Отже, війна продовжується. Але чи є спроби намацати мирне рішення?

Заяви сьогодні щодо цього звучали різнопланові.

Наприклад, Володимир Зеленський заявив газеті Financial Times, що перемога у війні з РФ "має бути досягнута на полі бою".

Щоправда, президент тут же визнав, що Україна поступається Росії у плані техніки, тому українські війська "не здатні наступати". До того ж, Зеленський бачить, що західні санкції "насправді не вплинули" на позицію Москви.

Проте президент України говорить про відвоювання захоплених територій. За його словами, відтиск російських військ на позиції, зайняті до вторгнення 24 лютого, означатиме "серйозну тимчасову перемогу" для України. А остаточною перемогою стане визволення Криму та Донбасу.

"Я хотів би, щоб люди розуміли, що війна може бути скрізь, бо якщо буде прорив на Донбасі – нам буде дуже складно. Куди вони можуть піти? Якщо вони підуть на південь нашої держави, будуть постійні ракетні удари по центру України, всім нашим стратегічним підприємствам. Все це не так відбувається. І можливе будь-яке повернення на ті території, які були десь окуповані", - сказав Зеленський.

Якщо відштовхуватись від слів президента, ми воюватимемо до перемоги, але найближчі перспективи нічого доброго не обіцяють, і Росія може навіть повернутися під Київ, Чернігів чи Суми. Як у такому разі буде досягнуто перемоги - поки що відповіді немає.

Втім, не лише Зеленський, а й партнери на Заході кажуть, що треба воювати. Наприклад, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив, що "Україну не можна примушувати до невигідної мирної угоди".

Мабуть, цей заклик був направлений не так на адресу Росії, як до інших західних країн, які починають закликати до компромісу з Москвою.

Хоча якщо подивитися на те, яким цей компроміс може бути сьогодні, стає зрозуміло, чому Зеленський, незважаючи на важку військову ситуацію, відмовляється на нього йти.

Сьогодні в російській газеті "Известия" з посиланням на джерело у владі з'явилася інформація, що РФ не обговорюватиме з Україною статусу окупованих територій Херсонської та Запорізької областей, якщо відновляться переговори Києва та Москви. Також "закрите для Москви питання з Кримом та Донбасом".

Тобто, випливає із статті, Росія хоче забрати ці території собі – безвідносно подальшого розвитку "спецоперації".

Щоправда потім у Кремлі зробили спростування. "Ні, це все не так. Це неправильна інформація", - сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Зі слів Пєскова випливає, що Кремль готовий обговорювати повернення Україні захоплених територій (крім Донбасу та Криму) у рамках можливих мирних домовленостей про припинення війни. Втім, віриться в це слабо. Оскільки на захоплених територіях півдня країни вже розпочалася паспортизація та перехід на російські стандарти.

При цьому було помітно, що цю риторику не використовував Кремль. Але це більше схоже на дипломатичний трюк, який дозволяє не спалювати мости для переговорів – не лише з Україною, а й із Заходом. Тим більше, що у Путіна нічого не говорять і про входження Донбасу до РФ. Але там мало хто сумнівається, що це станеться за підсумками війни, якщо Україна не зможе їх відвоювати.

Медведєв, що розійшовся

Сьогодні спалахнув скандал через висловлювання заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який не на жарт розійшовся в Telegram.

"Мене часто запитують, чому мої пости в Телеграм такі різкі. Відповідаю - я їх ненавиджу. Вони виродки і виродки. Вони хочуть смерті нам, Росії. І поки я живий, я робитиму все, щоб вони зникли", - написав Медведєв.

До кого саме звернено посил - не вказується, але з контексту ясно, що до Заходу.

У Європі відреагували на висловлювання Медведєва, назвавши їх серйозними та небезпечними. Зокрема, стурбованість висловили в Італії.

"Заяви Медведєва дуже серйозні та небезпечні. Це неприйнятні слова, які нас дуже турбують ще й тому, що вони походять від заступника голови Ради безпеки Росії. Це не знак діалогу, не прагнення припинення вогню, не спроба відновити світ, але це недвозначні слова погрози на адресу тих, хто наполегливо прагне миру", - заявив глава МЗС Італії Луїджі Ді Майо.

На його думку, сьогоднішня заява Медведєва "дає життя кампанії ненависті проти Заходу, проти тих країн, які наполегливо вимагають припинення бойових дій в Україні".

Але реакцію слова заступника голови Ради безпеки РФ викликали не лише на "ненависному" Заході. У російських соцмережах вже обговорюються інші мотиви колишнього президента Росії.

Наприклад, пишуть, що Медведєв не проти знову стати наступником Путіна на посаді президента (коли ВВП вирішить залишити свою посаду), провернувши ту ж "спецоперацію", що й у 2008 році. А тому і приміряє на себе роль "яструба", щоб збільшити свій рейтинг.

Не виключено, що подібними мотивами (участь у своєрідному "кастингу" на роль "наступника") керуються й інші російські діячі, які відзначаються різкими коментарями останнім часом. Наприклад, спікер Держдуми В'ячеслав Володін та голова Чечні Рамзан Кадиров. І, природно, міністр оборони Сергій Шойгу, який і до війни вважався одним із ймовірних претендентів на пост президента РФ у разі відходу Путіна.

Хід у відповідь РПЦ

Сьогодні патріарх Кирило зібрав синод Російської православної церкви. На порядку денному була ситуація після собору Української православної церкви, яка проголосила свою незалежність від Російської православної церкви.

Нагадаємо, що раніше собор Української православної церкви у Києві вніс зміни до Статуту УПЦ, якими закріпив її повну самостійність та засудив позицію патріарха Кирила щодо війни в Україні. Після чого Сімферопольська та Кримська єпархії виступили проти і заявили, що "залишаються під омофором" патріарха Московського та всієї Русі Кирила.

Судячи з заяв синоду, рішення про "повну незалежність та самостійність" УПЦ не знайшли розуміння в Москві. Синод РПЦ оголосив, що дії щодо зміни статусу Української православної церкви можуть призвести до нового розколу.

Крім того, Синод РПЦ ухвалив кримські єпархії Української православної церкви під пряме підпорядкування патріарха Московського та всієї Русі. На їхній основі створили Кримську митрополію РПЦ. Її очолив митрополит Сімферопольський та Кримський Лазар.

Не виключено, що це теж потім станеться і з іншими єпархіями УПЦ, які знаходяться на контрольованих Росією територіях України.

Про те, що в РПЦ взяла гору жорстка лінія щодо рішень УПЦ може говорити і той факт, що митрополит Іларіон, який вважався одним із лідерів "помірного" крила в РПЦ, залишає свою посаду керівника Відділу із зовнішніх та церковних зв'язків РПЦ. Іларіон раніше робив дуже обережні заяви щодо рішення собору УПЦ щодо самостійності та незалежності.

Тепер замість Іларіона відділ очолить митрополит Антоній.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів