Новий закон про мобілізацію: що хоче зробити влада

Україна потребує солдатів і готова поповнювати армійські лави і традиційними, і новими, навіть несподіваними способами

Однією з першочергових проблем, які стоять перед Збройними силами України, поряд із недостатньою кількістю снарядів стає нестача людей. Влада дійшли висновку, що слід поміняти підхід, і тепер починає одночасно використовувати і батіг, і пряник.

Про критичну важливість нарощування мобілізаційного резерву в один голос говорять і військові, і політики.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй гучній статті для журналу The Economist зазначив необхідність усунути дірки в законі, які дозволяють деяким громадянам ухилятися від служби в армії, а також розширити категорії осіб, які підлягають мобілізації.

Президент країни Володимир Зеленський також висловився про необхідність термінових змін у мобілізаційному процесі.

«Всі в Україні розуміють, що у цій сфері потрібні зміни. І це питання не лише про кількість тих, хто може бути мобілізований, – сказав глава держави. – Це питання про терміни: демобілізація, якщо йдеться про тих, хто зараз служить в армії, і тривалість служби, якщо йдеться про тих, хто до неї прийде».

Над цим питанням уже працюють парламент, уряд, міноборони та генштаб. Більше того, деякі нововведення вже почали активно втілюватися в життя.

Незабаром доопрацьований законопроект про мобілізацію має бути зареєстрований у Раді. Його планують ухвалити ще до кінця цього року.

Шукаю піхотинця

«Вакансія: піхотинець-штурмовик. Обов'язки: активна участь у бойових діях та виконання різних бойових завдань. Зарплата: 50 -100 тисяч гривень (1360-2720 доларів США)».

Наскільки незвичайно подібне оголошення на сайті пошуку робочих місць, де роботу піхотинця-штурмовика пропонують поруч із такими звичними вакансіями, як «менеджер», «юрист», або «мерчандайзер»?

Відтепер в Україні воно може стати звичною справою. Восени цього року Міноборони розпочало проект рекрутингу до армії добровольців на великих цивільних онлайн-майданчиках з пошуку роботи. Наразі армійські вакансії розміщені на сайтах Lobby X та Work.ua, але, за даними Бі-бі-сі, найближчим часом цей експеримент планується розширити і на інші профільні сайти.

Працює все це досить просто: командири конкретних підрозділів розміщують вакансії з описом умов та обов'язків, після чого громадянин, що зацікавився, може вже сам вибрати спеціальність і військовий підрозділ, в якому хоче служити. Таким чином, потреба у військкоматах за такого способу набору до армії відпадає.

Наприклад, згадані вакансії «піхотинців-штурмовиків» на початок грудня розмістили 3-а штурмова бригада, батальйон «Айдар», тактична група «Реванш» і 37-а бригада морської піхоти.

Головне управління розвідки так само через рекрутингові сайти пропонує вакансії розвідника з мотивацією знищити ворога і без близьких родичів - громадян РФ. Зарплата 70-140 тисяч гривень (1907-3814 доларів США) плюс преміальні.

Слід зауважити, що потенційних військових через сайти оголошень шукають навіть районні військкомати (тепер вони називають ТЦК – територіальні центри комплектування). Наприклад, у Чортківському районі Тернопільської області військкомат шукає артилериста, фізично здорового та зі «стійкими морально-діловими якостями».

Заступник міністра оборони Наталія Калмикова, яка відповідає за цей напрямок діяльності, каже, що рекрутингові компанії співпрацюють з оборонним відомством безкоштовно.

Вона також зазначила, що для цивільних осіб важливо розуміти, за якою спеціальністю їх готові прийняти до армії та до якого конкретно підрозділу вони можуть потрапити.

«Війська потребують професійних фахівців, а люди мають чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони підуть, – зазначила Калмикова. – Сьогодні ЗСУ потребують дуже багатьох цивільних спеціальностей: це і водії, і слюсарі, і газозварювальники, і будівельники».

Гроші в обмін на контракт

Українська влада обрала ще один шлях для залучення до армії добровольців: грошові виплати. Ідея, висунута Міністерством оборони, полягає в тому, що якщо якась людина добровільно підписує контракт із ЗСУ, на його ім'я відразу відкривається банківська карта, на яку вже буде покладено певну суму – орієнтовно до 50 тисяч гривень (1362 долари США).

Цей проект уже почав частково реалізовуватися, поки що коштом місцевих бюджетів.

Так, наприкінці листопада Одеська міська рада затвердила можливість виплати грошової допомоги у розмірі 20 тисяч гривень мобілізованим. Щоправда, обсяг коштів закладено з розрахунку на те, що у 2024 році кількість добровольців не перевищить 1000 осіб.

Київська влада виплачує новобранцям, які готові добровільно піти до Збройних сил України, по 30 тисяч гривень.

Для просування ідей добровільного рекрутингу міноборони розгорнуло активну рекламну кампанію.

Поки невідомо, наскільки ефективною вона виявилася, і скільки добровольців прийшли до ЗСУ саме внаслідок цієї кампанії. Але попередні мобілізаційні плани, з якими ознайомилася Українська служба Бі-бі-сі, показують, що основний акцент, як і раніше, робитиметься на всьому звичну примусову мобілізацію.

Для цього представники ТЦК можуть бути наділені новими повноваженнями, які теоретично дозволять ефективніше проводити вручення повісток, а також затримання та доставку громадян до військкоматів.

Менше винятків, більше обмежень

Остаточної версії законопроекту про мобілізацію поки що немає: робоча група, яка складається з депутатів, представників міноборони та генштабу, все ще узгоджує його положення.

Голова оборонного комітету парламенту Олександр Завітневич наголосив, що «цілісна картина» поки що відсутня.

«Коментувати окремі положення чи напрямки зараз складно, бо ще немає цілісної картини. – сказав він Українській службі Бі-Бі-Сі. – Поки що щось - це чиїсь ідеї без консультацій із військовими, щось – пропозиції для обговорення. Нині ми намагаємося розробити комплексний документ».

Однак Бі-Бі-Сі вдалося ознайомитися з головними ідеями Міністерства оборони, які мають бути включені до законопроекту.

Наприклад, буде звужено коло громадян, які мають право на відстрочку від служби в армії. Насамперед йтиметься про позбавлення цього права тих, хто має близьких родичів з інвалідністю III групи.

Крім того, скоротять список умов, на яких мають відстрочку ті, хто доглядає людей з інвалідністю І та ІІ групи.

Можливо, що відстрочку буде скасовано і для тих, хто вирішить здобувати другу чи третю вищу освіту.

На військовий облік також можуть поставити іноземців, які до набуття українського громадянства служили у збройних силах інших країн, а також осіб, засуджених до ув'язнення за кримінальні злочини.

Крім того, заплановано і нові «мобілізаційні» доповнення до Кримінального кодексу та Кодексу адміністративних правопорушень. Зокрема йдеться про збільшення термінів арешту для порушників, збільшення штрафів, а також запровадження можливості притягувати їх до відповідальності заочно.

Є й плани надати ТЦК більше можливостей для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх до військкоматів та оголошення ухилістів у розшук.

Якщо ці зміни будуть ухвалені, то військкомати зможуть діяти самостійно, без залучення поліції. У деяких регіонах ці новації вже запроваджено де-факто, як «пілотні проекти». Представники ТЦК перевіряють документи, вручають повістки та навіть забирають військовозобов'язаних прямо на вулиці.

Усі громадяни будуть зобов'язані завжди мати при собі військово-облікові документи та пред'являти їх на вимогу співробітника ТЦК або уповноваженого чиновника міської влади.

Серед інших можливих змін – запровадження «Сертифікату захисника», фактичного аналога військового квитка, у мобільному додатку «Дія». Усі військовозобов'язані будуть зобов'язані оновлювати свої дані у цьому додатку кожні 60 днів.

Військовообов'язаний громадянин повинен буде пред'являти цей «сертифікат» під час реєстрації прав власності на нерухоме та рухоме майно, одруження/розлучення, для здобуття вищої освіти або медичних послуг, а також для перетину державного кордону.

Повістку зможуть вручати не тільки особисто і під розпис, а й через електронний або рекомендований лист. Після повідомлення громадянин буде зобов'язаний з'явитися до ТЦК протягом 48 годин.

Представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський підтвердив, що ці положення є у законопроекті. Він сказав, що цей механізм вручення повісток називатиметься «публічним повісткою».

«Ці заходи мають спростити отримання повістки та не давати людям можливість зловживати тим, що якщо вони повістку як би не отримали, то й закон не порушили», – пояснив він в інтерв'ю «РБК-Україна».

7 грудня президент Володимир Зеленський звільнив Вениславського з посади свого представника у парламенті.

Демобілізація. Чи буде вона?

Президент Зеленський доручив військовим опрацювати питання не лише мобілізації, а й демобілізації бійців ЗСУ. Однак у генштабі сумніваються, що це можливо до кінця війни

Одне з найскладніших питань – це демобілізація тих, хто перебуває у діючій армії вже майже два роки. Це питання порушувалося ще рік тому, але поки що влада так і не знайшла виходу з цієї ситуації.

Проблема в тому, що Україна не має ні часу, ні можливостей практично одномоментно звільнити з ЗСУ сотні тисяч людей, мобілізованих на початку повномасштабного вторгнення.

В даний час суперечки з цього приводу все ще точаться. Один із представників владних структур повідомив Бі-бі-сі, що депутати пропонують встановити обмеження на термін служби у 24 або 36 місяців, але поки що з цим не погоджується військове командування.

«Генштаб та інші силовики кажуть, що виступають взагалі проти демобілізації як такої аж до кінця війни. Шукаємо можливості їх переконати у протилежному», – сказав співрозмовник.

На даний момент пропонується збільшити тривалість відпусток та провести демобілізацію військовослужбовців-строковиків, у яких закінчився термін служби. Іншими словами, йдеться про тих солдатів, які були призвані у 2020-21 роках на термінову службу на 18 місяців, але через запровадження військового стану залишилися в армії.

Крім того, планується розширити у законі перелік підстав для звільнення військовослужбовців із армії. Зокрема, право на звільнення за власним бажанням отримають іноземці, які приєдналися до ЗСУ, військові, звільнені з полону (крім тих, хто добровільно здався ворогові), інваліди І та ІІ групи, курсанти-жінки.

Який шлях вірний?

Українська служба Бі-бі-сі попросила прокоментувати нововведення полковника запасу, експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка. 2014 року, коли Київ уперше був змушений вдатися до мобілізації військовозобов'язаних, він відповідав за цей процес у західних областях України.

Кевлюк згадав, що лише за 2014-15 роки подав до суду близько 111 тисяч позовів проти тих, хто ухиляється від військової служби. Щоправда, суди розглянули лише десяту частину з них, а вироки отримали лише 1,2 тисяч обвинувачених. Із них реальні тюремні терміни дали лише трьом.

На підставі свого досвіду Кевлюк робить висновок, що без кардинальної зміни системи примусу держава не отримає ефективного механізму комплектування армії.

«У Конституції сказано, що захист вітчизни є обов'язком. А будь-який обов'язок передбачає примус. Якщо держава не хоче примусово забезпечити захист самого себе, то вона, зрештою, програє війну», - сказав він.

Віктор Кевлюк скептично ставиться до потенційної дієвості добровільного рекрутингу військових. «Яка ймовірність того, що айтішник вибере собі професію штурмовика? ЗСУ зараз потрібні піхотинці. Цю війну виграє піхота, а не айтішники», – каже він.

Він вважає, що всі, хто хотів добровільно вступити до лав ЗСУ, це й так уже зробили.

«Вакансії найбільш затребуваних у ЗСУ професій будуть завжди і на них або ніхто не піде, або піде вкрай незначна кількість людей: романтиків, дилетантів і тих, хто взагалі не розібрався, куди він пішов... Ці люди проблеми Збройних сил ніяк не вирішать, і абсолютно не покращать ситуацію», - зазначив він.

Експерт визнає, що людські ресурси України та Росії незрівнянні. На його думку, шанс ЗСУ на перемогу полягає у нестандартному підході до ведення бойових дій.

«Ми можемо говорити про 2-3 млн. мобілізаційного ресурсу в Україні. Тоді як ресурс російський – це 22-25 млн. Не варто й порівнювати. Але ми сильні там, де ми ведемо асиметричні дії, до яких противник не готовий», - наголосив Кевляк.

Міноборони на момент входу статті не відповіло на запит Української служби Бі-Бі-Сі щодо змін, які планується внести до процесу мобілізації.

Голова фракції президентської партії "Слуга народу" Давид Арахамія раніше заявив, що за новий закон слід проголосувати принаймні в першому читанні вже до кінця поточного року.

Навіть якщо парламент підтримає ці нововведення, вони набудуть чинності лише після підпису президента - а вона зовсім не гарантована, як показує приклад законопроекту про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, який Зеленський не підписує вже понад півроку.

www.bbc.com