Мобілізація призвела до гострого дефіциту робочої сили в Україні

В Україні починає відчуватися нестача робочої сили.

Той самий кадровий голод, який послабив українські війська, що відбивають російський тиск на полі бою, знижує і продуктивність заводів, будівельних майданчиків, шахт і ресторанів розореної країни.

Дефіцит людських ресурсів став чи не найголовнішою проблемою українських компаній. Робота кадровиків помітно ускладнилася: пошук співробітників забирає дедалі більше енергії. І це при тому, що на тлі бойових дій зарплата перевищила колишній рівень зафіксований до лютого 2022 року.

Закон про мобілізацію, що набрав чинності минулого місяця, покликаний поповнити ряди ВСУ сотнями тисяч військовослужбовців. Проте нестача працездатних чоловіків і жінок лягає важким тягарем на великі та малі підприємства, що є основою військової економіки.

Це головний біль для Зеленського, котрий відчайдушно намагається поповнити війська так, щоб кадровий голод при цьому не зашкодив ключовим підприємствам, які утримують економіку на плаву.

“Зараз у нас йде протистояння на виснаження, – заявив заступник голови Центробанку України Сергій Ніколайчук в інтерв'ю з Києва. — Дуже важко вибирати між маслом та гарматами”.

Надалі проблема лише посилюватиметься: війна триває вже третій рік, і Києву доведеться якось заповнювати проломи, залишені мільйонами співгромадян, які або втекли з країни, або пішли на фронт, або загинули в боях. Поки ЗСУ тримають оборону під натиском нового російського наступу, економіка країни, яка вже скоротилася на чверть з початку війни, загрожує ще більше ослабнути через брак робочої сили.

Ніколайчук заявив, що обвал економічного виробництва, порівняно з 2021 роком, пов'язаний із скороченням доступної робочої сили приблизно на 27% порівняно з колишнім рівнем. Трудовий вакуум, залишений майже 6 мільйонами біженців, посилюється ухилистами, що розчинилися в тіньовій економіці.

Цю політичну проблему неможливо вирішити за допомогою союзників, які постачають Україні боєприпаси та засоби протиповітряної оборони. Жива сила — обмежений ресурс, і у величезної Росії щодо цього велика перевага.

Хто працюватиме?

На українському металургійному гірничодобувному концерні “Метінвест” зі штатом майже 60 тисяч людей пустує майже чотири тисячі вакансій. Компанія відчайдушно шукає робітників на мартенівську сталеплавильну піч на заводі у Запоріжжі на південному сході країни.

Директор зі сталого розвитку "Метінвесту" Тетяна Петрук розповіла, що на відбір 89 робітників пішли три місяці безперервних пошуків. Для порівняння, за її словами, раніше на це знадобився б лише місяць. Перш ніж розпочати відновлювати пошкоджені потужності, компанія має спочатку набрати співробітників.

“Це не сировина, не обладнання та не техніка. Пріоритетне питання — хто працюватиме і чи зможемо ми взагалі набрати людей», — сказала Петрук.

Найм ускладнюється тим, що чоловіки неохоче йдуть працювати у великі компанії, які на олівці у військкоматів. "Одного разу військові комісари вручали повістки прямо на вході - у тому числі нашим претендентам", - розповіла Петрук. За її словами, близько 15% працівників "Метінвесту" пішли на фронт.

В опитуванні київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеному на початку року серед українських компаній, ця проблема посіла друге місце після стрибка витрат. Близько половини зізналися, що зіткнулися з нестачею робочої сили.

Міністерства економіки, фінансів та оборони України від коментарів відмовилися.

Заробітна плата зросла

Кадровий голод у воєнний час підштовхнув зростання зарплат: роботодавці підвищують виплати, щоб утримати працівників, що залишилися. Інфляція знизилася майже до 3% з піку в 27% після російського вторгнення, і центральний банк України згадав про це явище в доповіді щодо інфляції: очікується, що зарплати з урахуванням зростання цін наступного року перевищать "мирний" рівень.

Старший економіст київського Центру економічних стратегій Володимир Ланда сказав, що уряд має дбати про потреби бізнесу, навіть нарощуючи збройні сили.

"Причина проста: Україна недостатньо коштів для значного збільшення військ", - сказав Ланда.

Закон про мобілізацію дає життєво важливим підприємствам броню від призову, якою може скористатися до 50% працівників-чоловіків.

Але проблема вже дається взнаки по всій Україні. У київському метро скоро курсуватиме менше поїздів, оскільки втеча за кордон і призов на військову службу викликали "значний дефіцит" робочих рук, який лише посилюватиметься в міру того, як мобілізація набирає обертів. А в Миколаєві, південному місті поблизу лінії фронту через мобілізацію водіїв довелося скоротити автобусні маршрути, повідомив мер Олександр Сенкевич.

Для Іларіона Саука, співвласника кількох ресторанів у Києві, кадрове питання стоїть гостріше за інші проблеми. Насамперед, це брак персоналу для приготування їжі та прибирання — раніше цим займалися жінки, що залишили країну.

Інше гостре питання - це заклик на військову службу, який вже урізав штат приблизно на десяту частину. За словами Саука, багато чоловіків не наважуються працювати далеко від дому, оскільки містом нишпорять військові патрулі, які виловлюють ухилістів.

"Іноді власникам доводиться самим мити посуд", - нарік Саук в інтерв'ю.

"Сірий" найм

Керівник проектів київської кадрової агенції Resorcer Юлія Кузенкова каже, що фірми все частіше наймають чоловіків на відрядну оплату, оскільки багато хто з них не хоче оновлювати резюме, щоб не привернути увагу військкоматів.

За її словами, багато хто також наймає жінок на роботу, яку раніше виконували головним чином чоловіки (зокрема, у гірничодобувній промисловості). Крім того, багато хто наймає студентів або навіть запрошує персонал з-за кордону, зокрема мігрантів із Туреччини, сказала вона.

"Компанії наголошують або на навчання і перепідготовку вже наявного персоналу, або наймають студентів, - сказала Кузенкова. - Вони нарощують власний кадровий резерв".

Петрук із “Метінвесту” не виключає, що дефіцит призведе до ефекту доміно, оскільки збирання податків скоротиться і в результаті постраждає армія. У результаті підприємствам доведеться скоротити виробництво.

"Якщо заклик продовжиться такими темпами, нам доведеться зупинити частину виробництва, оскільки робочих рук фізично не вистачатиме", - підсумувала вона.

Bloomberg , США