Чому лікарня швидкої допомоги у Миколаєві опинилася під загрозою?

Минулого тижня начальник управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради Ірина Шамрай спільно із профільним заступником міського голови Анатолієм Петровим провели брифінг для місцевих ЗМІ. Захід був присвячений актуальній темі: створенню так званої «спроможної» мережі медичних закладів у Миколаєві. Чутки про черговий етап медичної реформи ходять уже давно і чутки ці, зауважимо, різні. Одні вважають, що цей етап остаточно доб'є українську охорону здоров'я, інші – що на все місто залишиться лише три лікарні, а поліклініки взагалі позакривають тощо.

Тому спочатку внесемо ясність. 28 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 174 – «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я». Відповідно до цієї постанови встановлюється порядок функціонування госпітальних округів та госпітальних кластерів, а також визначаються їхні межі.

Госпітальним округом, стосовно нашого регіону, є Миколаївська область. Усі медзаклади в межах госпітального округу поділяються на три рівні:

-загальні заклади охорони здоров'я - надають первинну та невідкладну медичну допомогу: анестезіологія, неврологія, ортопедія та травматологія, терапія;

-кластерні заклади охорони здоров'я надають медичну допомогу вищого рівня складності з елементами унікальності (на цьому рівні близько 20 позицій, у тому числі судинна хірургія, нейрохірургія, трансфузіологія тощо);

-надкластерні заклади охорони здоров'я – надають допомогу ще вищого рівня складності (28 позицій, у тому числі вузькоспеціалізована медична допомога: гематологія, комбустіологія, ревматологія, торакальна хірургія, неонатологія тощо).

Насправді це виглядає так. Практично всі колишні ЦРЛ (центральна районна лікарня) потрапляють у перший рівень – загальні заклади охорони здоров'я.

Кластерні лікарні з'являються вже на рівні нинішніх районних центрів – як відомо, в Миколаївській області їх всього 4. Що стосується обласного центру, то тут набирає чинності ще одне положення, яким постанову було доповнено у листопаді 2024 року: у містах, з населенням понад 300 тис. осіб може бути кілька кластерних лікарень з розрахунку 1 на 150 тисяч населення.

Надкластерний рівень з'являється лише на рівні обласного центру (принаймні у нас, у Миколаївській області). Надкластерними стануть, наприклад, Миколаївська обласна лікарня, обласна дитяча лікарня, обласний онкологічний диспенсер та низка інших лікувальних закладів.

У постанові є ще багато нюансів, але вони швидше будуть важливими для фахівців у галузі організації охорони здоров'я, а не для широких читацьких мас.

Один нюанс, однак, вартий того, щоб про нього згадали. У постанові Кабміну чітко визначено терміни, відведені на створення цієї «спроможної» мережі медустанов: всі пропозиції мали бути подані до МОЗ України до 1 травня 2023 року – тобто більше двох років тому. Отже, виходить, наші миколаївські чиновники проспали такий важливий момент і кинулися сьогодні робити те, що решту зробили вже два роки тому? Нічого подібного. Пунктом 5 ухвали визначаються особливий порядок створення «спроможної» мережі для 5 регіонів: Автономної республіки Крим, Луганської, Донецької, Запорізької та Миколаївської областей. З переліку зрозуміло, що йдеться про частково чи повністю окуповані регіони. Для цих областей пропозиції до МОЗ щодо створення «спроможної» мережі закладів охорони здоров'я мають бути подані протягом шести місяців після скасування військового стану.

Військовий стан у нашій країні, як відомо, ніхто не скасовував, і особливих перспектив щодо його скасування поки не видно. Чому ж раптом заметушилися миколаївські медичні чиновники? На вже згаданому брифінгу якось невиразно прозвучало, що нібито мережа «спроможних» установ має бути створено до 1 січня 2026 року, проте такої дати у постанові Кабміну № 174 немає.

Основна проблема у Миколаєві виникла із формуванням другого рівня – кластерних медустанов. З урахуванням кількості населення в обласному центрі, можна сформувати три кластерні медустанови. Одна – 5-та міська лікарня в Корабельному районі, в основному, відповідає всім критеріям та об'єднання не потребує.

Дві інші кластерні установи планується створити шляхом об'єднання:

-3-я міська лікарня в Дубках + 2-а дитяча лікарня + пологовий будинок №3;

-1-а міська лікарня + 4-а міська лікарня + лікарня швидкої медичної допомоги (ЛШМД).

Зазначимо, що в якості одного з плюсів запланованого об'єднання Анатолій Петров радісно оголосив перспективу заощадити чимало грошей на адміністративно-управлінському апараті.

Найбільше проблем виникло з ідеологією останнього об'єднання, там, де ЛШМД хочуть «приєднати» до 1-ї міськлікарні.

На брифінгу прозвучала наступна формула: до 1-ї міськлікарні приєднаємо ЛШМД і 4-у лікарню - і справа в капелюсі. Саме так і було сказано: ПРИЄДНАЄМО.

Така постановка питання викликає не лише великі сумніви, а й відверте нерозуміння. Що означає – «приєднаємо»? Лікарня швидкої медичної допомоги в Миколаєві – унікальний лікувальний заклад, унікальність якого визначається, перш за все, ургентною спрямованістю. Ідея створення лікарень швидкої допомоги полягала у тому, щоб зібрати разом всі ургентні спеціальності: травматологів, хірургів, нейрохірургів тощо. Ідея виявилася плідною. Справді, уявіть людину, яка потрапила, наприклад, у важку ДТП: у неї переломи рук і ніг, зламані ребра, тупа травма живота, пневмоторакс і серйозна черепно-мозкова травма. Відповідно, займатися потерпілим мають травматолог, загальний хірург, нейрохіруг та торакальний хірург. Всі разом лікарі цих спеціальностей є тільки в ЛШМД. Відповідно, в жодну іншу лікарню такого пацієнта не повезуть – повезуть до ЛШМД, де всі ці лікарі є одночасно.

Ургентний характер лікувального закладу визначає найвищий професіоналізм всього медперсоналу, який тут працює. Адже рішення тут лікар повинен приймати швидко, точно і чітко, середній медперсонал вказівки лікаря має виконувати без зволікання та беззаперечно. Усі найкращі якості медпрацівників ЛШМД повною мірою проявилися на початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Наприклад, коли ракета поцілила в будівлю облдержадміністрації, до лікарні за короткий період привезли кілька десятків поранених, причому здебільшого з тяжкими ураженнями. Такої кількості лікарів, які б впоралися з подібним напливом важких пацієнтів, що одномоментно надійшли, в лікарні просто немає. І, тим не менш, медперсонал ЛШМД чудово впорався зі своїм завданням: своєчасно надали кваліфіковану допомогу всім – хоча здавалося, що це неможливо. Усіх поранених швидко відсортували за допустимим термінам надання медичної допомоги, обумовленої характером і ступенем тяжкості поранень. Не було жодної біганини, паніки, звичайної, в таких випадках, безглуздої метушні - всі працювали чітко, швидко, злагоджено, хоч і з граничною напругою сил. В результаті практично всі поранені вижили.

Зауважимо, що цей приклад далеко не єдиний.

І ось цю унікальну медустанову, з фахівцями найвищого рівня, хочуть ПРИЄДНАТИ до першої міськлікарні. Знову акцентуємо увагу на постановці питання: не першу міськлікарню до ЛШМД, а ЛШМД до першої міськлікарні. Це, як наприклад, якби раптом відбувалося об'єднання заводів, що випускають «Месредес» і «Славуту» і було оголошено, що «Мерседес» приєднують до «АвтоЗАЗу».

Автор жодною мірою не намагається ставити під сумнів кваліфікацію лікарів міськлікарні №1 – там теж є справжні професіонали. Хоча до лікувальних практик, які застосовують у цій лікарні в період епідемії коронавірусу, коли практично всім хворим призначали по два антибітотики, є чимало питань.

Справа не в цьому, а в тому, що ця лікарня зовсім іншого профілю – достатньо сказати, що в ній немає навіть своєї хірургії. І як, цікаво, директор 1-ї міськлікарні керуватиме «приєднаною» ЛШМД, у якій більшість відділень – хірургічного профілю? Не розуміючи специфіки, не маючи відповідної практики?

Скажімо прямо: спроба «приєднати» ЛШМД до будь-якої іншої лікарні означає важкий удар по всій миколаївській медицині, наслідки якого сьогодні навіть важко уявити.

При цьому ми розуміємо, що створення кластерних лікарень у Миколаєві неминуче – такою є політика держави у сфері охорони здоров'я. Однак складається враження, що ідеологію такого об'єднання обирали, керуючись не стільки інтересами справи, скільки кон'юнктурними міркуваннями, бажанням «прибрати» більш неслухняних і поставити на їх місце догодливих і поступливих. Напевно, не останню роль у такій дивній ідеології об'єднання відіграла та обставина, що директор першої міської лікарні Марія Грачова є депутатом міськради від мерської партії «Пропозиція».

Очевидно, що найправильнішим буде здійснити створення кластерної медустанови шляхом приєднання 1-ї та 4-ї міськлікарень до ЛШМД, а ніяк не навпаки. Тобто, спочатку, вже на етапі об'єднання, провідною має бути саме ЛШМД. Лише так вдасться зберегти унікальність лікарні швидкої допомоги у нашому місті.

До речі, на неприховану радість Анатолія Петрова з приводу «економії» на адміністративно-управлінському апараті звернула увагу редактор «Новин-N», яка була присутня на брифінгу, і запитала: а що якщо спробувати заощадити на самому міському управлінні охорони здоров'я? Тим більше, що подібні ідеї вже неодноразово висловлювалися в депутатському корпусі. По обличчю Ірини Шамрай було видно, що питання їй не сподобалося, і дуже не сподобалося. На захист Ірини Валентинівни відразу кинувся Петров. Він розповів, що в міськоздороввідділі працюють лише 11 осіб і вони виконують дуже велику роботу, зокрема, із залучення грантів тощо. На додаткове питання про те, скільки, все-таки, яку суму складає бюджет міського управління охорони здоров'я, Ірина Шамрай відповіла, що точно не пам'ятає (що, погодьтеся, дивно: тут тобі розмірковують про економію – і тут же не знають бюджет власної установи?), але обіцяла додатково повідомити. Щоб не турбувати Ірину Валентинівну, поспішаємо повідомити її, що бюджет міського управління охорони здоров'я становить 6 мільйонів 863 тисячі гривень. Штатний розклад міськздороввідділу становить 15 осіб. Можна непогано заощадити.

Що ж до тверджень про користь… «Новини-N» провели своєрідне експрес-опитування понад тридцяти миколаївських лікарів, серед яких три директори лікувальних закладів (за старим – головлікарі) — анонімно, зрозуміло. Було поставлено лише два питання: «Наскільки корисною для вас є діяльність Миколаївського міського управління охорони здоров'я?». І «Наскільки постраждає охорона здоров'я у Миколаєві, якщо міськздороввідділ буде закрито?». Практично всі – за винятком одного(!) відповіли, що жодної реальної користі від цього управління немає, і його закриття ніяк не вплине на роботу закладів охорони здоров'я. Дане опитування, зрозуміло, жодною мірою не претендує на репрезентативність, а все ж таки привід для того, щоб замислитися, дає чималий.

Втім, справа не в чиновниках – хай собі обіймають свої посади й надалі. А ось ЛШМД чіпати не треба – наслідки не забаряться і будуть сумними для всіх.