Науковці розповіли, яка частина Землі найвразливіша до зіткнень з астероїдами

Екватор Землі може бути найбільш вразливою зоною для зіткнення з міжзоряними об'єктами — до такого висновку дійшла команда під керівництвом професора Дарріла Селігмана з Університету штату Мічиган. Дослідження, опубліковане на платформі arXiv, показує: космічні тіла, що прибувають із-за меж Сонячної системи, частіше потрапляють у певні регіони планети, зокрема в екваторіальну зону.

Міжзоряні об'єкти, подібні до ‘Oumuamua та комети 2I/Borisov, рухаються на високих швидкостях і мають складні для прогнозування траєкторії. За словами Селігмана, більшість із них, ймовірно, походять від червоних карликів — найпоширенішого типу зірок у Галактиці. Моделювання показало, що найбільший ризик виникає, коли об'єкти наближаються з напрямку сонячного апекса (вектор руху Сонця у галактиці) або з галактичної площини, де зосереджена більшість зірок Чумацького Шляху.

Дослідники також виявили сезонні коливання ризику. Навесні, коли Земля рухається у напрямку сонячного апекса, зростає ймовірність зіткнень із швидшими об'єктами. Взимку, коли планета повертається до сонячного антапексу, кількість потенційних зіткнень також збільшується — через вигідніший кут огляду для зустрічі з ISO. Геометричне положення екватора робить його найбільш відкритою ділянкою для таких подій.

Хоча точну кількість можливих зіткнень передбачити складно, нові моделі дозволяють визначити найімовірніші напрямки прибуття міжзоряних тіл. Це створює основу для майбутніх спостережень і моніторингу потенційних загроз.

Ключову роль у виявленні ISO відіграватиме обсерваторія Віри Рубін у Чилі. Її проєкт Legacy Survey of Space and Time (LSST) має забезпечити безпрецедентні обсяги даних, що дозволять точніше прогнозувати появу міжзоряних об'єктів і, можливо, з’ясувати, чи залишали вони сліди на Землі в минулому.