Чому небезпечно приймати занадто багато кальцію
Чому небезпечно приймати занадто багато кальцію
юдям, які приймають добавки з кальцієм потрібно бути дуже обережними, не приймати їх навмання або занадто багато, тому що це може бути дуже шкідливо.
Кальцій – мінерал, що виконує низку важливих функцій, і його недолік може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям. Вважається, що кальцій пов’язує жирні кислоти, тому може знизити абсорбцію ліпідів і, отже, знизити ризик серцево-судинних захворювань. Крім того, достатній рівень кальцію покращує захист організму від колоректального раку, діабету, не кажучи про те, наскільки він важливий для стану зубів, кісток та м’язів.
Дорослим людям віком від 19 до 64 років необхідно щодня отримувати 700 мг кальцію, причому забезпечувати цю кількість має раціон харчування. Багато людей приймають добавки з кальцієм, проте фахівці наголошують: приймати надто багато кальцію небезпечно для здоров’я. За даними Національного інституту охорони здоров’я (NIH), «деякі дослідження показують, що високе споживання кальцію може збільшити ризик серцевих захворювань та раку простати».
Вчені констатують, що висока концентрація кальцію в крові та сечі асоціюється з порушеннями м’язового тонусу, погіршенням функції нирок, низьким рівнем фосфатів, запорами, нудотою, сильною втомою, частими позовами до сечовипускання, порушеннями серцевого ритму.
У свою чергу клініка Мейо стверджує, що добавки з кальцієм підходять не всім, і приймати їх слід виключно за призначенням лікаря з урахуванням конкретно існуючої проблеми. Також лікар повинен визначити дозу – якщо приймати багато, це може призвести до болів у шлунку та діареї.
З яких джерел краще одержувати кальцій:
- Молоко, сир та інші молочні продукти
- Бамія, зелені листяні овочі, такі як кучерява капуста.
- Консервована риба, наприклад, сардини.
- Квасоля, інші бобові.
- Насіння, горіхи.
- Сухофрукти.
У тих випадках, коли людина не приймає добавок, але рівень кальцію в крові та сечі залишається високим, це може бути ознакою прихованих патологій – наприклад, порушення у виробленні паратиреоїдного гормону або онкозахворювання.