Наслідки геморагічного інсульту та методи відновлення після нього

Види геморагічного інсульту

Перше, що варто знати про цю небезпечну патологію, — причини її виникнення та механізм розвитку. Говорячи простою мовою, геморагічний інсульт є крововиливом у мозок. На відміну від ішемічного типу, при якому клітини головного мозку виявляються позбавлені кисню внаслідок закупорки кровоносних судин, геморагічний інсульт характеризується розривом судини та викидом крові безпосередньо у внутрішньочерепний простір. І хоча останній різновид інсульту менш поширений (20-25% від усіх випадків), він залишається найбільш небезпечним і веде до більш важких наслідків.

Існує кілька різновидів геморагічного інсульту головного мозку:

1. паренхіматозний інсульт (вражає тканини головного мозку);
2. внутрішньошлуночковий крововилив;
3. субдуральний та епідуральний інсульт (над та під твердою оболонкою мозку);
4. субарахноїдальний інсульт (крововиливи в порожнину між павутинною та м’якою мозковими оболонками).

В результаті крововиливу в будь-якому з відділів мозку виникають гематома і набряк, що ведуть до смерті клітин. Це має катастрофічний вплив на системи організму хворого.

Наслідки стану

Яким би не був тип геморагічного інсульту головного мозку, після нього завжди страждають ті чи інші функції організму. Ступінь ускладнень залежить від того, наскільки значною була кількість крові, що потрапила в мозковий простір, а також від локалізації гематоми. Великий крововилив часто спричиняє летальний кінець або занурення в коматозний стан. У менш тяжких випадках для пацієнта характерна втрата рухової, ковтальної, мовної функції, поява психологічних відхилень і порушень розумового процесу.

Якщо розглядати наслідки геморагічного інсульту з погляду локалізації гематоми, то часто поділяють інсульт, що стався у правій та лівій півкулі головного мозку.

• Геморагічний інсульт правої півкулі головного мозку характеризується частковим або повним паралічем лівої половини тіла хворого, зниження зору або сліпоти. Частими наслідками є порушення функції ковтання, розлади сну та сильне запаморочення. При цьому мовний центр спочатку може бути активним, що ускладнює діагностику даного виду інсульту.
• Геморагічний інсульт лівої півкулі головного мозку викликає параліч правої половини тіла та характеризується втратою мовних функцій. Людині, яка перенесла цей вид інсульту, важко згадувати букви або цифри, а також складно висловлювати свої думки. Крім того, страждає здатність логічно мислити та розпізнавати тимчасові послідовності.

Прогноз

Першочерговим завданням для лікарів є збереження життя пацієнта. Якщо хворий не втратив здатності ковтати, яке м’язи можуть нормально скорочуватися, то, швидше за все, він залишиться живий. Після того як кризовий стан минуло, настане тривалий період реабілітації, від якості якого і залежить подальший рівень життя пацієнта.

• На жаль, статистика реабілітації після інсульту невтішна: до трудової діяльності (а це можна назвати дуже добрим результатом відновлення) повертаються лише 10% пацієнтів. 85% хворих постійно потребують медичної чи психологічної допомоги. А 25% довічно залишаються глибокими інвалідами.

Для того, щоб підвищити шанси на успіх реабілітаційних заходів, необхідно зробити все можливе для якнайшвидшого надання медичної допомоги потерпілому від інсульту.

Перша допомога у медзакладі

Раптовий настання геморагічного інсульту головного мозку – одна з найбільших небезпек, які загрожують життю пацієнта. Важлива як своєчасна медична допомога, так і дії людей, які знаходяться поруч із хворим у момент кризи. Насамперед необхідно укласти людину так, щоб її голова та плечі були підняті. Потім слід усунути елементи одягу, що стискають (послабити краватку, розстебнути комір, пояс і т.д.). Також потрібно прикласти холодний предмет до голови хворого (з боку, протилежного до паралізованих частин тіла). При блюванні або підвищеному слиновиділенні необхідно очищати ротову порожнину від надлишків рідин.

Після прибуття пацієнта до медустанови лікарі приступають до діагностики. Найбільш поширеними та ефективними методами є КТ та МРТ мозку. На отриманих знімках добре видно осередок поразки, що дозволяє лікарю зробити перші прогнози та розпочати лікування.

Хворого поміщають у реанімаційне відділення, де і знаходиться до стабілізації стану (зазвичай, близько трьох тижнів). Весь цей час лікарі стежать за життєвими показниками пацієнта, а також вживають заходів щодо зменшення набряку мозку. Як фармакологічний метод лікування застосовують кровоспинні засоби, препарати, що знижують артеріальний тиск, а також знеболювальні. У разі великого крововиливу лікарі можуть ухвалити рішення про хірургічне втручання – з його допомогою усувають згустки крові, зменшуючи тим самим розміри гематоми.

Після того як хворий залишить відділення інтенсивної терапії, слідує тривалий період реабілітації.

Особливості відновлення

Догляд за хворим після перенесеного інсульту у перші дні залежить стану пацієнта і клінічної картини захворювання. Але загальними рисами практично для будь-якого випадку є наступні: хворий повинен перебувати в ліжку з піднятою основою в області голови, необхідні регулярні обтирання шкірних покривів, також кожні 3 години потрібно змінювати положення тіла хворого, щоб уникнути утворення пролежнів.

Вже на 5-6 день після геморагічного інсульту можна вживати перших заходів реабілітації. Від того, наскільки вони відповідатимуть стану пацієнта, і від їхньої регулярності залежить термін та масштаб відновлення втрачених здібностей. Активна рання реабілітація є особливо важливою: вона в рази збільшує шанси пацієнта на максимальне відновлення.

Якщо родичі пацієнта планують самостійно продовжувати догляд за хворим у домашніх умовах, то рекомендується пройти спеціальний курс навчання з реабілітації хворих після геморагічного інсульту головного мозку. Інформацію про подібне навчання можна отримати у державних бюджетних установах, а також приватних реабілітаційних центрах. Проте лікарі не рекомендують займатися відновленням пацієнта після такого тяжкого стану самостійно.

Насамперед хворому необхідно наново освоїти навички самообслуговування, щоб самостійно виконувати щоденні побутові дії, поступово повертаючись до нормального життя. До таких вправ відноситься навчання самостійного одягання, вмивання, прийняття їжі і т.д. Важливо, щоб ці дії виконували усвідомлено, а невдачі не викликали розчарування і наступної апатії.

• Психологічна допомога – також необхідний елемент реабілітації. Зміна емоційного фону хворого є наслідком інсульту, або реакцією організму на хворобу. У будь-якому випадку пацієнту необхідно забезпечити сприятливу та спокійну атмосферу, проводити бесіди, уникати будь-яких конфліктів та суперечок. Якщо з якоїсь причини забезпечити постійне спілкування з родичами неможливо, варто звернутися за допомогою до професійного психолога. Однією з головних його завдань є підвищення мотивації хворого швидше повернутися до колишніх можливостей – переоцінка цінностей, правильне ставлення до хвороби, перемикання уваги на інші проблеми допомагають повірити в себе та впоратися з депресивними станами.

Захворювання позначається роботі серцево-судинної системи, а прийом антидепресантів посилює стан.
За відновленням мови має спостерігати досвідчений спеціаліст-логопед. Він зможе визначити характер мовного розладу та призначити медикаменти чи відповідні вправи. При цьому успіх та швидкість реабілітації в цій галузі сильно залежать від бажання та мотивації хворого.

Двигуна реабілітація хворого досягається за допомогою лікувальної фізкультури. Рекомендації щодо виконання вправ повинен давати лікар-реабілітолог, оскільки рухові порушення можуть бути різні, а отже, і лікування – індивідуально. На початковому етапі актуальні пасивні вправи, коли рухи кінцівок хворого виконуються з допомогою помічника. У міру відновлення м’язової активності заняття проходять у положенні лежачи, потім сидячи та стоячи.

На даний момент існує безліч ефективних способів реабілітації пацієнтів, які перенесли геморагічний інсульт. Давайте розглянемо основні.

Методи реабілітації

Наново навчитися розмовляти, рухатися і логічно мислити — непросте завдання, особливо для людини похилого віку. Проте це цілком реально за грамотного підходу. Наступні методи допоможуть упоратися з наслідками геморагічного інсульту головного мозку:

1. Фізіотерапія давно стала незамінним атрибутом постінсультної реабілітації. Вона включає методи електричного, магнітного, механічного, лазерного та інші види впливу на організм. Метою процедур є збереження працездатності м’язів, відновлення функцій мозку та покращення кровопостачання.
2. Ерготерапія – комплекс заходів, що навчають найпростішим побутовим навичкам, необхідним хворому для самостійного життя. Після інсульту пацієнти часто не можуть відчиняти двері, включати різні прилади або навіть застебнути ґудзик. Ерготерапевти наново вчать пацієнтів цим, здавалося б, найпростішим речам, застосовуючи різні ігри та моделюючи ситуації. Найбільш просунуті реабілітаційні центри оснащені спеціальними тренувальними приміщеннями, що максимально нагадують домашню обстановку. Однією з цілей ерготерапії також є відновлення дрібної моторики – здатності захоплювати маленькі та великі предмети, навички письма, набору на клавіатурі, шиття тощо.
3. Логопедичні заняття необхідні відновлення функції промови. Афазія, тобто ураження мовного центру мозку, може бути різних типів, але при правильній і наполегливій роботі цей наслідок хвороби можна подолати.
4. Психотерапія також дуже важлива, адже після інсульту хворий часто почувається абсолютно безпорадним. У такі моменти йому важливо не опускати руки і розуміти, що ця слабкість переборна, вона лише тимчасове явище, і при старанні пацієнт зможе повернутись до звичайного життя. Правильно складений комплекс ЛФК при регулярному виконанні вправ здатний дати чудовий результат відновлення роботи м’язів і м’язової пам’яті.
5. Механотерапія – це сучасний спосіб реабілітації пацієнтів після геморагічного інсульту. Він полягає у використанні роботизованих тренажерів та підходить для тренування рухів верхніх та нижніх кінцівок, а також для відновлення дрібної моторики. Використання високотехнологічного обладнання – БОС-тренажерів, систем вертикалізації – допомагає скоротити час відновлення рухових навичок.

Відновлення після геморагічного інсульту — завдання безперечно непросте, але й нездійсненним його назвати не можна. Дуже багато залежить від рідних та близьких хворого, адже сам він протягом тривалого часу безпорадний та беззахисний. Тому завдання відновлення втрачених здібностей лягає як на самого пацієнта, а й у тих, кому небайдуже його стан. І якщо такі люди поруч, надають свою допомогу та підтримку, роблячи все можливе, то реабілітація пройде у найкоротший термін.