Чинники ризику розвитку гіпертонічної хвороби

Гіпертонічна хвороба – найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Гіпертонія характеризується стійким підвищенням артеріального тиску вище 140/90 мм.рт.ст. Поява гіпертонічної хвороби часто виникає у тих людей, хто має до цього захворювання генетичну схильність, але далеко не у всіх їх підвищується АТ. Тільки генетична схильність у поєднанні з факторами ризику сприяє виникненню гіпертонічної хвороби.

Чинники ризику гіпертонічної хвороби. Їх поділяють на 2 великі групи – немодифицируемые/некеровані, тобто. ті, куди ми можемо вплинути і мощифицируемые, тобто. керовані.

Некеровані фактори ризику:

• обтяжена спадковість;
• стать;
• вік.

Ризик виникнення гіпертонічної хвороби набагато вищий у представників чоловічої статі у віковому проміжку від 35 до 55 років. Збільшення факторів ризику розвитку цього захворювання у жінок настає після менопаузи. У цей час у жіночому організмі відбувається перебудова гормонального фону, можливе виникнення різноманітних порушень регуляторних систем. Під час клімаксу ГБ розвивається у 60% жінок.

Керовані фактори ризику:

1. підвищене споживання солі з їжею (більше 5 г на добу);
2. підвищений рівень холестерину в крові (вище за ммоль/л);
3. постійна стресова ситуація також.
4. надлишкова маса тіла/ожиріння;
5. зловживання алкоголем;
6. куріння;
7. низька фізична активність;

Підвищена вага чи ожиріння одна із основних чинників розвитку гіпертонії. Доведено, що у людей, які страждають на ожиріння, гіпертонічна хвороба розвивається в 2 рази частіше, ніж у людей з нормальною вагою.

Щоб визначити, чи є підвищена вага або ожиріння використовують ІМТ (індекс маси тіла) – маса тіла в кг поділена на ріст м в квадраті. У нормі ІМТ від 18.5 до 24.9, надмірна маса тіла від 25 до 30. Якщо показник вище 30-це ожиріння.

Основними умовами зниження маси тіла є обмеження калорійності раціону (не більше 1500-1800 ккал/добу) та збільшення фізичної активності. Необхідно обмежити жири тваринного походження, легкозасвоювані вуглеводи. Корисні ходьба (мінімум 30 хвилин на день), плавання, їзда велосипедом, лижах, скандинавська ходьба. При гіпертонічній хворобі протипоказані силові вправи, підйом тяжкості.

Обмеження споживання алкоголю також є важливим фактором корекції високого артеріального тиску. Для чоловіків добове вживання алкоголю має перевищувати 30 мл чистого спирту. Це приблизно 60 мл міцних напоїв, 300 мл вина та 700 мл пива. У жінок дози вдвічі менші. Куріння також робить свій внесок у розвиток гіпертонічної хвороби. У курців у кілька разів частіше відбуваються гострі серцево-судинні події – інсульт чи інфаркт. Люди, що регулярно курять, в середньому втрачають 10 років життя. Встановлено, що ті, хто кинув палити до 40, 50 та 60 років, продовжують життя в середньому на дев’ять, шість та три роки відповідно.

Необхідно пам’ятати про те, що при корекції всіх керованих факторів розвитку гіпертонічної хвороби підвищений артеріальний тиск може нормалізуватися і без постійного прийому медикаментозних препаратів, а також зменшується ризик згубних впливів на серце, нирки та судини.