"Заїхав на коржик". Соцмережі жартують про Байден у Києві (ФОТО)
Вчені з'ясували, що дерев'яний артефакт, який вважався знаряддям для штопання, виявився фалоімітатором.
Дерев'яний предмет у віці 2 тисячі років знайшли в 1992 році в римському форті Віндоланда на території Англії.
Тоді 16-сантиметрову дерев'яну річ класифікували як приладдя для штопань, повідомляє The Guardian.
Тепер вчені вважають, що він міг бути секс-іграшкою, знаряддям для тортур, пестицею або частиною статуї - цими висновками вони поділилися в науковій статті для Cambridge University Press.
“Кам'яні та металеві фалоси відомі у римському світі, але об'єкт із Віндоланди є першим дерев'яним фалосом, який вдалося розпізнати. Автори розглядають різні можливі інтерпретації функції та значення фалосу з Віндоланди у другому столітті нашої ери” , – йдеться у науковій статті.
Фото: Newcastle University |
Анаеробні умови римського форту Віндоланда, розташованого неподалік Адріанової стіни на півночі Британії, допомогли зберегти різноманітні знахідки з органічних матеріалів, зокрема, дерев'яні таблички для письма та кілька шкіряних боксерських рукавичок.
Однією із знахідок став дерев'яний предмет у формі пеніса – перший дерев'яний фалоімітатор у натуральну величину, який вдалося виявити археологам.
Фалос Віндоланда має довжину 16 см, але дослідники кажуть, що він, ймовірно, був більшим, оскільки археологічна деревина може зменшуватися.
Фаллос знайшли разом із стародавнім взуттям, аксесуарами для одягу, а також відходами ремесла, як обрізки шкіри та оброблений ріг – можливо, тому його вважали за інструмент для штопання.
Викладач археології Університету Ньюкасла Роб Коллінз вважає, що 1992 року археологи могли засоромитися чи подумати, що римляни "не займалися дрібницями".
Проте насправді зображення фалосів повсюдно використовувалися у римському світі: на мозаїках, фресках, декорі чи прикрасах. Також у давнину фалічні предмети часто використовувалися для відлякування зла.
Фото: Cambridge University Press: |
Вчені Університету Ньюкасла та Університетського коледжу Дубліна розробили три гіпотези про призначення фалоімітатора.
Одна з теорій полягає в тому, що його використовували у сексуальних цілях. Це може означати, що він був секс-іграшкою, хоча тут потрібна обережність, каже Коллінз.
За словами вченого, фалоімітатори не завжди використовувалися для задоволення, а також могли бути знаряддям для тортур.
Друга теорія полягає в тому, що предмет використовувався як маточка для приготування їжі або для подрібнення косметичних або лікарських інгредієнтів.
Люди могли вірити, що фалічна форма надає їжі або ліків магічних властивостей.
Третя гіпотеза припускає, що фалоімітатор міг бути частиною статуї. Люди могли торкатися пеніса, щоб захиститися від негараздів (так само і в наш час люди торкаються носа чи пальця у багатьох статуй на удачу).
Якби це було так, статуя була б розташована біля входу до якоїсь важливої будівлі. Проте вчені вважають, що артефакт перебував у приміщенні або принаймні не знаходився на відкритому повітрі протягом тривалого часу.
Дослідники сподіваються, що фалос із Віндоланди підштовхне вчених до пошуку інших подібних об'єктів.