«Уповільнена реакція суспільства»: Кремінь розповів про проблеми у дерусифікації Миколаєва

Уповільнена реакція з боку суспільства, політичні погляди, відсутність належної комунікації між органами влади, закритість та обмеженість сприйняття – основні проблеми на шляху деколонізації та дерусифікації Миколаєва.

Про це  розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень під час публічних онлайн-обговорень.

В умовах воєнного стану питання дерусифікації Миколаєва загострилося і потребує швидшого вирішення. На думку Тараса Кременя, Миколаїв на шляху змін дещо сповільнений та потребує дискусій та реакцій з боку суспільства.

"Мені болить, що у якихось питаннях місто відстає, це стосується відновлення історичних урбанонімів, питання виправлених історією та часом топонімів, увічнення та оновлення змісту переліку тих імен, хто мав би бути зображений у назвах окремих вулиць, скверів, парків, бібліотек , шкіл тощо", - каже уповноважений із захисту державної мови.

Прикладом, який би допоміг Миколаєву на шляху дерусифікації та деколонізації, на думку Тараса Кременя, є досвід інших міст України, зокрема Чернівців та Ужгорода. У Чернівцях у грудні 2022 року одну із центральних вулиць перейменували на честь Героя України Валерія Чибінєєва, командира роти снайперів 79-ї десантно-штурмової бригади, який загинув під час оборони Гостомелю. А в Ужгороді одній із вулиць присвоять ім'я миколаївського поета Дмитра Кременя.

"Іменами миколаївців називають вулиці майже у всіх містах. Але питання появи хоча б бібліотеки чи іншої установи культури чи освіти в Миколаєві потребує чомусь тривалої дискусії, і три роки обласна рада не може ухвалити рішення про присвоєння імені хоча б когось Миколаївській обласній науковій універсальній бібліотеці", - каже Кремень.

Серед проблем, що заважають на шляху дерусифікації та деколонізації Миколаєва, уповноважений із захисту державної мови виокремлює політичні погляди місцевих представників влади.

"Дуже багато політики у тих речах, у яких політики не може бути. Наш знаменитий Миколаївський академічний художній драматичний театр, який донедавна обзивали то "імені Чкалова", то "російським" тощо. Але політика чомусь переважала над логікою за попереднього скликання облради та до 24 лютого 2022 року у питанні відновлення історичної назви театру, яке було збудовано далеко не радянською владою і не за кошти бюджету, це був приватний театр, нарешті повернули його історичне ім'я”, - каже Кремень.

Усі дискусії навколо перейменування, деколонізації у Миколаєві пов'язані з тим, що є кілька мовних таборів, прихильників та антиподів цих процесів, пояснює Кремень.