Американський генерал розповів про головну мету українського наступу

Як тільки українські бронетанкові бригади будуть повністю готові, ми зможемо сказати, що бій справді почався. Українці показали себе дуже дисциплінованими в тому, що стосується роботи з інформацією, і я не став би довіряти повідомленням від російських джерел щодо того, що відбувається на лінії зіткнення.

Сподіваюся, ні ми, ні росіяни не дізнаємося, що збирається зробити Зеленський та ЗСУ, доки вони цього не зроблять.

Тим часом ми знаємо, що це росіяни висадили в повітря Каховську ГЕС. Неважливо, що Путін звинуватив українців та назвав руйнування греблі "варварським актом". Кожне слово з його вуст — брехня. Гребля явно була зруйнована зсередини за допомогою вибухівки, а не вражена зброєю. І вона була під контролем Росії. Крім того, для українців немає жодної вигоди у підриві греблі: це колосальна економічна та екологічна катастрофа для їхньої країни, і вони ще довго розгрібатимуть наслідки.

Навіть росіяни, швидше за все, не отримають тієї великої військової вигоди, на яку вони, напевно, розраховували. Деякі експерти вважають, що вода зійде протягом наступних п'яти-сім днів і земля почне швидко висихати під впливом літньої спеки. Ефект, на який так чекають росіяни, — обмеження можливостей для маневрів української армії — швидше за все, буде недовгим. На мою думку, росіяни запанікували і підірвали греблю дуже рано, щоб отримати бажаний ефект.

Руйнування греблі лише вкотре нагадало нам, хто такі росіяни. Це просто незграбна робота: дана "акція" принесла величезні руйнування та страждання безневинним цивільним особам і як така є військовим злочином. Це ще раз підтверджує тезу про те, що Заходу не слід тиснути на Зеленського, щоб той вів переговори з Кремлем, доки Україна не досягне всіх своїх військових цілей.

Можливо, скоро ці цілі стануть помітно ближчими. Українці промацують оборону противника, і, якщо їм вдасться знайти слабке місце, ми зможемо очікувати, що по ньому буде завдано сильного і швидкого удару. Минулого року українські військові продемонстрували чудову тактичну гнучкість. Це тим, що вони прийняли командну структуру західного зразка, у якій командири нижчої ланки можуть виявляти ініціативу і використовувати наявні можливості. Вирішальний крок може зробити не український генштаб, а якийсь молодший офіцер бронетанкових військ, який зможе розглянути зручний момент для завдання удару і скористається ним, а командувач наступного рівня закріпить цей успіх.

Росіяни збудували сотні кілометрів траншів з бункерами, мінними полями, протитанковими ровами та смугами перешкод типу "зуби дракона". Але ці оборонні споруди хороші лише настільки, наскільки хороші солдати, котрі займають ці окопи і які перекривають перешкоди. Мене не вразили бойові вміння росіян, де б вони не показували себе, а ці їхні злісні міжусобні розбірки, які ми спостерігаємо між різними лідерами Росії, підкреслюють відсутність згуртованості серед росіян. Київ прагнутиме використовувати ці розбіжності.

Щойно українці прорвуть лінію фронту і опиняться у тилу у росіян, виникне потужний психологічний ефект. Мета такого маневру спробувати викликати колапс. І це завдання, мабуть, цілком досяжне, враховуючи занепад морального духу серед росіян. Якщо це станеться, то на фронті можуть відбутися серйозні зміни.

Я припускаю, що оперативною метою українців є ізоляція Криму. Якщо їм вдасться досягти Азовського моря, скажімо, десь між Маріуполем та Мелітополем, вони матимуть змогу видавити Росію з Криму. Вторинною метою стане забезпечення безпеки на території довкола Запорізької атомної електростанції.

Якщо українці ізолюють Крим, я припустив би, що для початку вони залишать Керченський міст незайманим, хоча й могли б вразити його ракетами Storm Shadow або іншою зброєю, що поставляється Великобританією. Насправді Україна вже одного разу змогла завдати удару цим мостом. Якщо зберегти мости, це дасть російським шлях до відступу, яким вони, сподіваюсь, і скористаються.

Однак у якийсь момент ці мости доведеться знести. Стратегічна мета України – повернути собі Крим. І якщо вони зроблять це в результаті відходу Росії без жодного пострілу, буде просто чудово. Але якщо для цього їм доведеться вбити чи захопити в полон кожного росіянина на півострові, вони це зроблять.

Повернення Криму має вирішальне значення для українців, оскільки воно витіснить російський флот із центральної та західної частини Чорного моря та знову відкриє доступ із Одеси до світових морських торговельних шляхів. Росія, як і раніше, загрожуватиме Азову та його портам, але вона більше не зможе повністю контролювати ситуацію. Російському флоту доведеться піти з військово-морської бази в Севастополі до менш боєздатного порту Новоросійськ. При цьому багато малих суден, швидше за все, доведеться перекинути в Каспійське море внутрішніми водними шляхами.

Навіть не сумнівайтеся: якщо є хоч якась надія на повне відновлення економіки України, щоб українські біженці могли повернутись додому, а Східна Європа — до нормального життя, російський контроль над Чорним морем має бути припинено. Тобто Путін має віддати Крим. Усі інші варіанти — це перемога для нього та поразка для України та Заходу.

Є ще одна важлива деталь, яку слід пам'ятати західним спостерігачам. Я особисто глибоко вражений бойовими здібностями українських командирів та їх дисциплінованим підходом до ведення війни. Вони прагнуть досягти своїх цілей, але вони не витрачатимуть життя своїх солдатів марно. Про початок бою ми дізнаємося, як тільки в бій вступлять важкі бронетанкові з'єднання. Але якщо Київ не зможе вловити потрібний момент, наступна можливість з'явиться ще не скоро, хоча всі на Україні та за її межами на це вже дуже чекають.

The Telegraph , Великобританія