Знову про мову: чому в Ірландії не бояться англійської, а на Філіппінах — іспанської

Заяви мовного омбудсмена про те, що двомовність є "мовною шизофренією", демонструє остаточну поразку лінгвістики у її протистоянні з політикою та ідеологією.

Твердження про "мовну шизофренію" звучить вкрай контроверсійно, особливо в контексті того, що сучасна лінгвістика та семантика переконливо довели, що будь-яка двомовність — це безперечна перевага, у тому числі щодо когнітивного розвитку.

Перемикання з одного мовного регістру на інший - ускладнює нейронну організацію в структурах мозку, які відповідають за мовний апарат.

І безпосередньо впливає розвиток мислення.

Саме тому Ірландія, незважаючи на складну історію взаємин із Британією, зберегла використання англійської мови, при тому, що ірландська гельська займає приблизно 20% мовного простору країни.

Індія зберегла англійську після тривалого колоніального періоду.

Лідер кельтського відродження та найбільший ірландський поет Вільям Батлер Йейтс, нобелівський лауреат з літератури, писав англійською.

Тарас Шевченко писав свої щоденники і навіть поезію російською.

І таких прикладів дуже багато.

Крім того саме в Україні народився великий лінгвіст Олександр Потебня, на честь якого назвали наш академічний Інститут мовознавства НАН України.

Один із ключових творів Потебні — "Думка і мова".

Потебня писав, що мова — це насамперед спосіб розуміти самого себе. Це спосіб вираження внутрішнього мислення у вигляді семантичних конструкцій в собі.

Саме тому мова розвивається виключно як процес, похідний від внутрішнього мислення, а чи не навпаки.

У зв'язку з цим розвиток мови може відбуватися або як лінгвістична революція (як це сталося в Ізраїлі, але там це було викликано мовною поліфонією серед репатріантів), або як еволюційний, поступальний процес.

Як на Філіппінах, де місцева тагальська поступово витіснила іспанську, хоча там досі діє академія іспанської мови та вручається літературна премія імені Сервантеса.

Але розвиток мови не може бути первинним процесом по відношенню до мислення, тобто мови, якою людина "думає і формує свої думки".

У той же час, лінгвістика може бути частиною політики та ідеології. Але тоді до чого тут шизофренія, тим паче "лінгвістична"?

focus.ua