Адмірал Дніпра. Версії загибелі Олексія Вадатурського та що буде з Нібулоном

Під час ракетного обстрілу Миколаєва в ніч проти 31 липня загинув відомий бізнесмен, герой України, засновник та власник найбільшої української зерноторгової компанії "Нібулон" Олексій Вадатурський.

Головне питання, яке зараз обговорюють у бізнес-середовищі, - що буде з "дітищем" Вадатурського - компанією "Нібулон", і як зміниться загалом ситуація на аграрному ринку.

"Олексій Вадатурський першим почав будувати портові зернові термінали (до цього ставку робили на зернові елеватори), зайнявся днопоглибленням Дніпра і, по суті, запустив зернову річкову транспортну артерію. Не дарма його називали адміралом Дніпра. На даному етапі війни вся ця інфраструктура практично зупинена, але загалом на вітчизняному агроринку це - "золотий" актив. Як і "Нібулон", одна з небагатьох українських компаній, яка змогла потрапити до топ-5 найбільших зернотрейдерів країни, до списку, де влаштувалися переважно транснаціональні холдинги", - вважає голова Економічного дискусійного клубу Олег Пєндзін.

У рейтингу 100 найбільших українських бізнесменів за 2020 рік від Forbes Вадатурський посів 15 місце з капіталом 450 мільйонів доларів. Він вважався однією з ключових фігур у Миколаївській області, а з початком війни фінансово підтримував не лише свою малу батьківщину, а й ЗСУ, – каже Пензін.

Втім, на агроринку кажуть, що у самому "Нібулоні" "давно є іноземний капітал", інша річ, що основна частка все одно залишалася за родиною Вадатурського.

Але тепер усе може змінитись. "Андрій (син Олексія Вадатурського, екс-нардеп Ради минулого скликання від Блоку Петра Порошенка - Ред. ), хоч і є співвласником "Нібулону", більше тяжіє до політики, ніж у агробізнесу. Тому мало хто вірить, що зараз він зможе все втримати .Інтрига в тому, чи відразу все продасть або коли все розвалюватися почне", - розповів представник миколаївського бізнес-середовища.

Також він додав, що "зараз у компанії складна ситуація".

"Нібулон" - величезний агрохолдинг, і навіть зараз, коли в країні триває війна, залишається привабливим активом. Розбиралися у бізнес-наслідках загибелі Вадатурського.

Робота коригувальника та зерновий слід

Нагадаємо подробиці загибелі Олексія Вадатурського та його дружини. 31 липня Миколаїв зазнав наймасовішої ракетної атаки за весь час від початку бойових дій. Одна з ракет прилетіла просто до будинку Олексія Вадатурського.

"У нього не було шансів. Він був дуже впертий і сидів у Миколаєві до останнього. Хоча за віком він мав змогу виїхати за кордон", - розповів знайомий Вадатурського.

Будинок Вадатурського знаходиться у мікрорайоні «Леванівський», на території колишньої військової частини. У 2000-х роках міськрада роздала там землю під забудову.

Багато оглядачів відразу звернули увагу на ту обставину, що ракета потрапила була в ту частину особняка, де розташована спальня господарів, що одразу викликало підозри в "коригуваннях".

Загибель Вадатурського в Офісі президента назвали умисним убивством. Таку думку висловив помічник голови ВП Михайло Подоляк.

"Вадатурський був одним із найбільших аграріїв країни, ключовою людиною в регіоні і великим роботодавцем. Точне влучення ракети не просто до будинку, а в конкретне крило - спальню - не залишає сумнівів у наведенні та коригуванні удару", - пише Подоляк.

Такої ж думки дотримується і голова Миколаївської облради Ганна Замазєєва, яка заявила, що загибель Олексія Вадатурського є "спланованою ліквідацією" та була пов'язана з його поїздкою до Туреччини на тему експорту зерна, яка мала відбутися наступного тижня".

"Я вважаю, що це спланована ліквідація, пов'язана з тією продовольчою кризою, яку Росія намагається зробити у світі. Наступного тижня Вадатурський збирався до Туреччини, ми розмовляли з нею", - зазначила Замазєєва.

Через російські ЗМІ активно вкидається версія про розбіжності, які нібито були між Вадатурським та Зеленським, з натяком, що Банкова може бути якось причетна до коригування удару по будинку агробізнесмена (хоча незрозуміло, як це технічно могло бути здійснено, адже удар завдавала російська армія). .

А херсонський нардеп Олексій Ковальов, який перейшов на бік Росії, навіть заявив, що через Вадатурський нібито міг перейти на бік Росії.

Водночас, джерела в оточенні загиблого бізнесмена, а також експерти ринку заперечують наявність серйозних розбіжностей між Вадатурським і Зеленським, так і план його перейти на бік Росії.

"Ні про який відкритий конфлікт не йшлося. І тим паче патріота Вадатурського складно уявити "перебіжчиком", особливо з урахуванням того, що він з початку війни активно перераховував кошти на ЗСУ", - каже Пензін.

В Офісі генпрокурора за фактом загибелі Вадатурського та його дружини Раїси розпочали розслідування.

Хліб та вода

Олексій Вадатурський був знаковою фігурою на українському агроринку.

Його головне дітище - компанія "Нібулон" - найбільший вітчизняний виробник та експортер сільгосппродукції. До компанії входить понад 20 філій, земельний банк під 100 тисяч гектарів, 19 елеваторних комплексів та терміналів (вони розраховані на одноразове зберігання понад 2 млн тонн зерна), а також суднобудівний завод та судноплавна компанія.

"Олексій Вадатурський - справжня легенда українського аграрного сектора. Він створив найбільшого в Україні оператора елеваторних потужностей та другого за обсягами експортера зерна з оборотом 1,5 млрд доларів. Тільки у 2019-2020 маркетинговому році компанія відвантажила на зовнішні ринки 4,9 млн тонн зерна і олійних, при цьому 3.8 млн. було транспортовано до моря річковим транспортом.Цей показник забезпечив власний флот із 82 барж, буксирів, плавкранів.По суті, Вадатурський почав відроджувати вантажне судноплавство по Дніпру, збільшивши вантажоперевезення по воді з 0,75 млн. тонн майже до 4 млн тонн на рік", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

"Вадатурський унікальний тим, що першим почав просувати ідею розвитку річкових транспортних артерій Дніпром та Південним Бугом, і, головне, зміг все це реалізувати. Саме він почав займатися днопоглибленням Дніпра, будувати портові зернові термінали і створювати річковий флот", - додав Пензін.

Агрохолдинг "Нібулон" було створено у 1991 році. Його назва – це абревіатура, що об'єднала назви трьох міст, у яких базувалися засновники компанії: Миколаїв (сам Вадатурський), Будапешт (компанія Kombiseed KFT) та Лондон (Meridian Commodities Ltd). Але пізніше Вадатурський викупив частки своїх іноземних партнерів. І в останні роки в засновниках "Нібулона" значилися тільки він та його син Андрій. Втім, на агроринку кажуть, що у "Нібулоні" "давно є іноземні гроші", нібито в компанію інвестували американці. Але повернемося до цієї теми згодом.

До війни "Нібулон" зміг зайняти лідируючі позиції не лише у виробництві зерна, а й у його експорті – сегменті, який в Україні традиційно контролювали транснаціональні зернотрейдери.

У 2018-2019 році "Нібулон" посів другий рядок у переліку найбільших експортерів українського зерна морем (9.8% від усіх обсягів) після Kernel (11,7%). Минулого року "Нібулон" відвантажив на зовнішні ринки понад 5,6 млн. тонн сільгосппродукції. Компанія експортувала продукцію до 38 країн світу, а сам Вадатурський був тією людиною, яка свого часу відкрила для України єгипетський ринок з його величезними держзамовленнями.

А ще - він фактично збудував з нуля річковий зерновий шлях. Втім, насправді шлях цей не лише зерновий. Свого часу він став широко відомим завдяки баржам з кавунами, які доставили дешеву баштану до Києва.

Спочатку Вадатурський задумався про річкову тему із приходом до влади Януковича.

"Тоді "родина" захотіла віджати "Нібулон", дав тиск через доставку залізничним - Вадатурському не давали вагони. "Наїзд" тоді вдалося відбути - втрутилися іноземні партнери компанії. Але транспортну облогу у бізнесмена запам'ятали", - каже нам представник миколаївського бізнес- Спільноти.

"Нібулон" зайнявся днопоглибленням Південного Бугу, а потім і Дніпра, став активно купувати баржі, а у 2012 році придбав миколаївський суднобудівний завод "Лиман". Після покупки на підприємстві було проведено глибоку модернізацію. Також "Нібулон" почала будувати портові термінали. У результаті водним шляхом проходить близько 4 млн тонн зерна. Сукупні інвестиції в річкову програму "Нібулона" оцінюються близько 650 млн доларів.

До речі, у планах Вадатурського був запуск "річкового зернового шляху" Нилом з інвестиціями в мільярд доларів.

Зрозуміло, що бізнесмен такого рівня в Україні мав багато недоброзичливців. Зокрема, його звинувачували у тому, що він, мовляв, відрядив у політику свого сина Андрія (він був депутатом від Блоку Петра Порошенка), аби той лобіював вигідні для сімейного бізнесу закони.

У 2020 році Вадатурський відкрито обурився новим законом про внутрішній транспорт, заявивши, що це «не спроба чи спосіб отримати преференції чи пільги та жити за рахунок держави, це спроба зупинити здачу інтересів держави та створити різні умови у бізнесі для всіх».

Тоді він направив Зеленському відкритий лист із закликом не підписувати закон, який може призвести до "екологічних та епідеміологічних проблем (бо дозволяє скидати нечистоти в русло Дніпра), безконтрольного видобутку піску і стати ударом з національної безпеки України". Але, як казали в бізнес-середовищі, головним каменем спотикання став той факт, що водні артерії хотіли зробити відкритими для всіх, зокрема для іноземців.

Президент все ж таки підписав цей закон у грудні 2020 року, і формально він набув чинності з 1 січня 2022 року (саме цей прецедент у російських ЗМІ зараз подають як доказ "протистояння" Вадатурського та ВП). Хоча фактично закон так і не запрацював, зокрема через те, що Кабмін не встиг ухвалити всі необхідні підзаконні акти. Плюс - у бізнес-середовищі почали напрацьовувати правки до закону, тож його, швидше за все, вдалося б змінити "мирним шляхом" - якби не війна.

Що буде з "Нібулоном"

Не дивно, що після загибелі Вадатурського відразу постало питання - що буде з "Нібулоном". За даними "Опендатабот", власниками ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" є Олексій Вадатурський (80%) та Андрій Вадатурський (20%). Активи компанії на 2020 рік оцінювалися в 33,8 млрд. гривень, а зобов'язання - в 21,6 млрд. грн. Дохід, за підсумками 2020 року, склав 25,8 млрд. грн.

У таких же частках батько та син Вадатурські вважаються власниками підприємства "Суднобудівний завод "Нібулон", зареєстрованого у 2021 році зі статутним капіталом у 5 млн гривень.

На батька та сина зареєстровано основні активи холдингу. При цьому на агроринку кажуть, що там давно є іноземний капітал. Джерело на аграрному ринку розповідає про "американських інвесторів", які контролюють "Нібулон" "відсотків на 40%", але головне слово при цьому все одно залишалося за Вадатурським.

Справді, компанія "Нібулон трейдинг Б.В" зареєстрована в місті Одайк (Нідерланди). Вона фігурує як власник у деяких компаніях "Нібулону" з невеликими частками. Наприклад, має 10% ТОВ "Колосівський елеватор".

За даними dramble.ni, Nibulon Trading BV здійснює оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією. З 2017 року посаду директора обіймає Джон Вільям де Бур.

Також свого часу було створено дочірнє підприємство "Нібулона" у Швейцарії (Nibulon SA).

"У Вадатурського є спадкоємець - син Андрій. Але насправді смерть Олексія Вадатурського багато змінює. З самою компанією, звичайно, нічого не станеться - там є грамотний менеджмент, вона працюватиме. Але ось чи залишиться вона у списку провідних зернотрейдерів, тобто, чи зможе і далі на рівних конкурувати з транснаціоналами - питання поки що відкрите", - вважає Пензін.

Чимало представників агробізнесу кажуть, що Андрій Вадатурський, хоч і є власником "Нібулону", але сільське господарство – це не його фішка".

"Давно питання спадкоємності на "Нібулоні" обговорювали, ще задовго до війни. І мало хто вірив ще тоді, що син зможе все втримати. Тепер вся інтрига в тому, чи одразу він все продасть чи спробує працювати і через якийсь час усе саме розвалиться", - каже джерело з миколаївської бізнес-тусовки. Він також додав, що з початку війни у ​​компанії справи йдуть не найкраще, людям стали затримувати зарплати.

"Війна по бізнесу Вадатурського справді сильно вдарила. Херсон і Миколаїв були фактично його вотчиною. Зараз річковий бізнес тут на стопі, і незрозуміло, як спадкоємець це зможе розрулити. Щоправда, залишається ще досить потужний автотранспортний блок. Але, зрозуміло, що зараз. вартість активу явно далека від довоєнної", - додав аналітик компанії "Європатруль" В'ячеслав Коновалов.

Втім, як каже економіст Олексій Кущ, про продаж компанії, тим більше іноземним інвесторам, у війну міркувати складно. "Ринок злиття та поглинання, навіть з великим дисконтом на найближчий час точно зупинено", - вважає він.

Втім, все залежить від розміру дисконту.

Що ж до перспектив "Нібулону", то тут все залежатиме від того, чи зможе він із величезної сировинної компанії трансформуватися в експортера додаткової вартості. Скажімо, обрости потужностями з переробки зерна та олійних. Свого часу Вадатурський говорив, що зерно не можна переробляти на паливо, ментально, як людина дуже близька до землі, не була готова до такого етапу розвитку аграрного бізнесу. Як надійде спадкоємець - питання поки що відкрите.

"Але колишні переваги "Нібулону", зокрема, його річкова логістика, на найближчі роки вже не даватимуть компанії такої фори, як раніше", - підсумував Кущ.

strana.news