Коли чекати на наступ на Херсон. Підсумки 152-го дня війни в Україні
Коли чекати на наступ на Херсон. Підсумки 152-го дня війни в Україні
Аналізуємо підсумки 152 дня війни.
Ситуація на Донбасі 25 липня
На Донбасі російські війська продовжуються бої за прорив до Сіверська та Бахмута. І штурм однієї з найбільших в Україні Вуглегірської ТЕС на виступі у районі Світлодарська.
Під Сіверськом йдуть спроби росіян захопити Івано-Даріївку. Її атакують з двох сторін - від Верхньокам'янки та Берестового (тобто зі сходу та півдня).
Під Берестовим точаться бої в районі Спірного.
На південь від Бахмута з різних боків йде наступ на Луганське - селище, в якому розташована Вуглегірська ТЕС. Туди наступають з боку Бахмута (від Вершини) і зі сходу, від селища Миронівський.
Генштаб повідомив, що ці атаки відбито. У вечірньому зведенні Генштаб повідомив про "частковий успіх" військ противника у напрямку станції.
Аналізуючи ситуацію на Донбасі, британська розвідка пише, що продовжуються "безрезультатні бої". Російські командири "продовжують стикатися з дилемою": або забезпечити наступ на сході, або посилювати оборону на півдні України.
На всіх парах до "референдуму"
Тим часом на півдні ситуація розпалюється по всіх напрямках. Маріонеткова влада захоплених Росією районів Херсонської та Запорізької областей вже відкрито планує "референдум" щодо входження до складу РФ на першу половину вересня. Таку заяву "влада Запорізької області" зробила сьогодні.
Аналогічні процеси відбуваються на Донбасі. Там уже створили "громадські прийомні" з підготовки до "референдуму".
А українська розвідка стверджує, що вже навіть є орієнтування за результатом виборів - очікують на 70-відсоткове схвалення за результатами "плебісциту". А також передала Радіо "Свобода" документи, які, як стверджується, містяться в "стратегії підготовки та проведення референдуму про вступ "ДНР" до РФ".
Невідомо, наскільки цей документ є справжнім.
Але в цілому він укладається в тему спочатку до підготовки "референдумів",
Найбільш імовірною датою "референдуму" в Україні та на Заході називали 11 вересня - єдиний день голосування в Росії.
Радник глави Офісу президента Олексій Арестович неодноразово заявляв, що Україна "не допустить" проведення цього голосування. Що вкладається й у логіку неодноразово висловлених побоювань Заходу.
Вони полягають у тому, що Росія після анексії може розцінити українські удари по цих територіях як атаку на себе. Що формально дозволить РФ застосувати проти України ядерну зброю (або запустити ще якийсь сценарій ескалації).
Українська влада говорить про те, що контрнаступ на півдні пройде наприкінці літа - на початку осені. Тобто якраз до чи під час передбачуваного "референдуму". Що вказує на плани щодо його зриву.
Звичайно, не виключено, що відбудеться воно не на півдні, а ще десь. Але Київ уже практично офіційно проголосив курс на визволення Херсона. Та й стратегічне становище міста, яке є плацдармом для подальшого наступу на Миколаїв, важко переоцінити.
Крім того, Херсон об'єктивно складно обороняти - він стоїть на правому березі Дніпра (на стороні ЗСУ) і забезпечується всього через дві переправи. Причому ширина річки тут - близько кілометра, і навести альтернативну переправу тут буде дуже складно. Мости вже прострілюються "Хаймарсами", їм завдається шкоди, хоча рух через переправи поки що зберігається.
Та й, за даними Арестовича, основний масив російської армії зосереджено на Донбасі - від Ізюма до Бахмута воює до 60% всього угруповання армії РФ.
Це стратегічні передумови, які припускають, що контратакувати ЗСУ можуть саме на півдні.
Яким буде контрнаступ на півдні?
Є й прямі ознаки підготовки до контрнаступу. Власне, вже були спроби атакувати у Давидова Брода та під Високопіллям (на півночі Херсонської області). Також останнім часом почастішали високоточні удари не лише мостами, а й складами росіян.
Надходить все більше західної техніки, яка може відіграти важливу роль при контрнаступі. Від нових партій "Хаймарсів" до високомобільних систем ППО Stormer, які потрібні для прикриття наступних колон.
ЗРК "Стормер"
Також сьогодні Україна отримала від Німеччини перші три зенітні самохідні установки Gepard та кілька тисяч боєприпасів до них. Усього буде 15 "Гепардів". Аналогічно "Стормеру", це мобільний комплекс для відбиття атак з повітря на марші (тобто під час руху військ), зокрема, він може збивати безпілотники.
Також на фронті помічені британські легкі 105-міліметрові гармати L119, які мають чітко штурмовий функціонал.
Ну, і головна зброя наступу – танки. Сьогодні Офіс президента повідомив, що Польща передала Україні партію машин PT-91 Twardy – модернізовану версію радянського танка Т-72М1. Причому партія велика.
"Дефіцит більш ніж у 200 танків Т-72 та певної кількості танків PT-91 буде покритий повністю, навіть із надлишком, тому що це танки набагато вищого, якіснішого рівня", - прокоментував передачу прес-секретар міноборони Польщі Кшиштоф Платек.
І нарешті звучать наміри наситити українські війська авіацією. Словаччина заявила, що має намір передати Україні свої 11 літаків МіГ-29 до кінця серпня. Це винищувачі, які дозволять певною мірою протистояти російському пануванню в повітрі.
З іншого боку, є й багато складнощів, які стоять на шляху ЗСУ.
По-перше, у Росії, звичайно, знають про загрозу на півдні та готуються. Відео з колонами військ, що рухаються на Херсон, регулярно з'являються у Мережі.
Також було багато публікацій на Заході про те, що росіяни будують укріплення і підрядили під це місцеві цементні заводи. Зважаючи на складнощі, з якими стикаються росіяни під час штурму зміцнень ЗСУ на Донбасі, складно розраховувати на "легку прогулянку" для української армії в аналогічних умовах.
По-друге, фактор російської артилерії. Для настання ЗСУ мають забезпечити переважну щільність вогню, чого не було жодного разу за час цієї війни.
У тому числі високоточної артилерії. Росія при спробі взяти її війська в "котел" під Херсоном може почати бити українськими портами та мостами, припустив заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Щоб цього уникнути, Україні потрібно розгорнути багаторівневу та інтегровану систему ППО, здатну захистити від крилатих та балістичних ракет.
Але поки що таких щільних поставок важких засобів протиповітряної оборони немає. При цьому Росія такий ППО має в своєму розпорядженні, що знижуватиме ефективність українського вогню. І збільшувати ефективність російських ударів по українській логістиці та силах.
По-третє, російська перевага в повітрі, яка навряд чи буде повністю компенсована поставками західних самохідних зеніток. На відкритих степових територіях півдня України масштабні наступи будуть у будь-якому разі зручною метою для ударів з повітря.
Звичайно, всі ці перепони можна подолати, якщо є великі резерви у бронетехніці, артилерії та ППО. Але, судячи з ситуації на Донбасі і з постачанням зброї (українська влада вважає їх недостатньою, і на Заході багато хто з цим погоджується), з цим можуть бути проблеми.
Мабуть, тому тактика ЗСУ, яку ми спостерігали досі, – це поступове заняття населених пунктів у напрямку Херсона. З безперечною метою створити загрозу його оперативного оточення – тобто взяти під вогневий контроль основні транспортні комунікації як з лівого берега Дніпра на правий, так і всередині правобережного плацдарму російських військ.
І саме на це вже зараз і спрямовані зусилля ЗСУ. Очевидне завдання – спонукати росіян залишити правий берег Дніпра в умовах проблемності постачання угруповання.
Втім, як писалося вище, у РФ цей план розуміють, а тому й намагаються протистояти йому масованим обстрілом українських позицій, щоб максимально ускладнити будь-яке просування ЗСУ, а також придушити українську артилерію.
Про розпал боїв на цьому напрямку можна судити за вчорашньою новиною про загибель на херсонсько-миколаївському фронті командира 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу полковника Віталія Гуляєва.