Чи піде ворог на Одесу? Головні підсумки 149-го дня війни в Україні

Аналізуємо 149 день війни в Україні.

Тиша на півдні, небезпечне Придністров'я. Фронт 22 липня

На Донбасі бої практично позиційні зі спробами просування РФ у районах Сіверська та Бахмута.

На підступах до Сіверська продовжується штурм у напрямку Верхньокам'янського. Російські телеграм-канали заявляють про захоплення українських полонених у цьому районі та публікують фотографії, проте в Україні цього не підтверджують.

На півдні від Бахмуту продовжується штурм Вуглегірської ТЕС. А ось прорватися до Новолуганського з боку Доломітного супротивника не вдалося, заявляє Генштаб.

На схід від Бахмута, за даними Генштабу ЗСУ, відбито атаку на Соледар із боку Стряпівки (тобто зі сходу). Там тривають бої за Покровське, яке примикає до Соледара з півдня.

У Херсонській області російські війська вчора і сьогодні вночі зробили низку контратак у районі Інгульця, який розмежовує область із Миколаївською та Дніпропетровською. Противник атакував у напрямках Мала Семейдинуха – Андріївка та Давидів Брід – Білогірка. За повідомленнями Генштабу ЗСУ. Усі ці атаки закінчилися невдало для окупантів.

Поки що ці російські атаки - єдина ознака того, що на півдні готується, можливо, український контрнаступ, про який говорять регулярно в Києві. Вони проходять там, де в червні було контрнаступ ЗСУ, в районі Давидова Брода.

Тобто росіяни хочуть тут відсунути фронт і зайняти більш вигідні позиції для оборони (якими, судячи з усього, є сама річка Інгулець).

За наземними операціями більше інформації немає. Щодо обстрілів, то звертає на себе увагу, що на причорноморському півдні сьогодні їх не було. Що, мабуть, пов'язане з бажанням не зірвати угоду щодо деблокади українських портів, яка сьогодні була підписана в Туреччині (про неї ми ще скажемо нижче).

Після ударів українських "Хаймарсів" по Антонівському мосту біля Херсона, як заявив перший заступник голови облради Юрій Соболевський, росіяни намагаються обладнати понтонну переправу через Дніпро.

У росіян як альтернатива мосту є шлях через Каховську греблю, але там досить довгий об'їзд.

На Донбасі, в підконтрольному Україні місті Краматорську, нічними ударами зруйновано школу, пошкоджено п'ятиповерхівку та 85 приватних будинків. З-під завалів школи рятувальники витягли тіла трьох загиблих.

Російські військові заявляють, що за останні два тижні вони нібито знищили чотири установки Himars та одну транспортно-заряджувальну машину для цих РСЗВ.

У США цю інформацію спростували. "На сьогодні надані Україні HIMARS не були ліквідовані росіянами, і я стукаю по дереву щоразу, коли про це говорю", - заявив учора голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі.

Відбувається певне напруження і біля кордонів Придністров'я. Днями там заявили, що не виключають війни з Молдовою, якщо вона вийде з угоди, яка заморозила конфлікт між Кишиневим та Тирасполем. А сьогодні нагадали, що, як і раніше, хочуть увійти до складу Росії.

Глава МЗС "республіки" Віталій Ігнатьєв повідомив російським ЗМІ, що Тираспіль має намір добиватися запровадження результатів "референдуму", який у Придністров'ї провели у 2006 році.

"Вектор Придністров'я протягом усіх років існування республіки залишається незмінним, що відображено в підсумках референдуму 17 вересня 2006 року, де чітко окреслено: незалежність із подальшим вільним приєднанням до Російської Федерації. Незалежність країни - безумовний пріоритет", - сказав Ігнатьєв.

Молдова результатів цього референдуму не визнає. Та й до нинішніх подій в Україні він особливого значення не мав, оскільки спільних кордонів із Росією чи контрольованими територіями Придністров'я не має.

Але у світлі того, що російські війська стоять недалеко від Миколаєва і, цілком імовірно, мають плани захоплення Одесою області, що межує з "ПМР" - заяви про "входження до складу Росії" звучать дещо інакше.

Зазначимо, що в американських ЗМІ вже обговорюється тема нового великого наступу Росії, який цілком можливо буде спрямований на захоплення Одеської області. Також раніше про такі плани заявляли і самі російські воєначальники (щоправда, ні в Кремлі, ні в міноборони їх офіційно не підтверджували).

Оперативно на заяви з Придністров'я відреагували у Держдумі РФ. Член комітету з міжнародних справ Дмитро Бєлік сказав, що "пропозиція Придністров'я про приєднання до Росії" - це питання "найближчої перспективи".

Загалом досить тривожні йдуть заяви, які демонструють або реальний інтерес росіян до захоплення Одеської області (і подальшим приєднанням Придністров'я), або якийсь інформаційний маневр, який має відвернути українські сили від Донбасу чи інших напрямів.

Зернова угода підписана. Що це означає?

З півднем України пов'язана укладена сьогодні угода щодо експорту зерна з України та Росії. І часткову деблокаду чорноморських портів.

Договір був підписаний у складному форматі: спочатку Україна підписала його з Туреччиною та ООН, а потім те саме зробила Росія. Тобто між собою безпосередньо Київ та Москва нічого не підписували.

Відомо, що з українських представників до Стамбула приїхав міністр інфраструктури Олександр Кубраков, з російських – голова міноборони Сергій Шойгу.

Ключові моменти угоди:

1. Зерно вивозитимуть із трьох портів України – Одеси, Чорноморська та Південного.

2. Строк дії договору – 120 днів з можливістю продовження. Але якщо хоча б одна із сторін не захоче продовження, то через 120 днів дію угоди закінчиться.

3. Розмінування проводитися не буде, кораблі пройдуть безпечними фарватерами, прокладеними Україною (раніше New York Times інформувала, що Україна погодилася зняти частину своїх мін у Чорному морі).

4. Військовий супровід судів не передбачається.

5. У Стамбулі буде створено координаційний центр для моніторингу процесу. До нього увійдуть представники України, Росії та Туреччини

6. Вантажні судна проходитимуть огляд перед тим, як потрапляти до України, щоб унеможливити відправку зброї.

Шойгу при цьому уточнив, що "догляди суден щодо зброї проводитимуться як на вході, так і на виході з Чорного моря". Хто цим займатиметься – доки не уточнювалося. Але логічно, якщо очолить цей процес Туреччина (у її водах відбуватиметься огляд) за участю представників РФ та України.

Також важливо, що перевірки судів проводитимуться інспекційними групами, які включатимуть представників усіх трьох країн (тобто України, Росії та Туреччини), а не тільки Туреччини, як говорилося раніше.

7. Повноцінний рух судів коридором може розпочатися через кілька тижнів.

Але це була не єдина угода, яка була досягнута сьогодні в Туреччині. Шойгу зустрівся з генсеком ООН, який підписав меморандум про взаємодію з Росією у справі постачання її сільгосппродуктів та добрив на світові ринки.

Очевидно, Росія пішла на деблокаду портів України для зняття санкцій зі свого продовольчого експорту.

І саме напередодні підписання угоди США та Європа заявили, що їхні санкції не поширюються на експорт російської сільгосппродукції та добрив. І, по суті, стався розмін - російський сільгоспекспорт пускають на світовий ринок, а Москва розблокує вивіз українського зерна.

Ще один мотив РФ піти на цю угоду - розрахунок на те, що вона зменшує світову увагу до війни в Україні, знімаючи розмови про масовий голод у країнах третього світу та відповідальність за нього Москви (тим більше, що Росія намагається залучити до союзників проти Заходу країни) третього світу та тему розблокування експорту напевно використовуватиме ще й у цьому напрямі).

Зниження уваги на руку Москві, яка домагається того, щоб її вторгнення в Україну було витіснено на периферію інформаційного порядку денного. Що, з часом, може зменшити громадську підтримку санкцій та постачання зброї.

Втім, звичайно ж, не факт, що ключові країни Заходу свою увагу до війни зменшать.

Україна ж отримає від цієї угоди головне - валютні надходження до країни, які закінчилися після 24 лютого. І це величезний плюс для української економіки.

Тобто загалом ця угода вигідна для обох країн - і для Росії, і для України. Мабуть, перший приклад подібної домовленості з початку війни.

Ще один висновок із "продуктової угоди" - Захід показав прецедент скасування санкцій та готовності до компромісу, коли справа стосується критичних питань його економіки.

Сьогодні цю тему торкнулася глава МЗС Німеччини Анналена Бербок. Вона дала зрозуміти, що санкції проти Росії – не панацея. Вони не зупиняють війну в Україні, а західним країнам сильно шкодять.

"Справа не в тому, що санкції не дають результату. Але якщо є хтось, хто каже, що війна над усе, очевидно, що зараз вони (санкції. – Ред. ) її не зупиняють", - сказала Бербок в інтерв'ю . Німецькій хвилі".

За її словами, західні країни мають дбати про свою економіку, тоді як Росія, на її думку, може цього не робити, оскільки там є "автократичний режим".

Тобто посил Берліна зрозумілий - немає сенсу знищувати санкціями свою ж економіку, якщо вони не можуть зупинити війну в Україні та вплинути на зміну владі в Росії.

Втім, в Україні інша думка і нещодавно Володимир Зеленський закликав Євросоюз накласти санкції на російський газ. Але в Євросоюзі не готові цього робити через різке падіння своїх економік, і побоюються, як би Путін сам не "ввів санкції" - тобто не відключив газ за власною ініціативою.

У Євросоюзі з цього приводу якраз триває досить нервова дискусія.

У багатьох країн викликала відторгнення ідея Єврокомісії скоротити споживання газу на 15%, щоб заощадити більше палива до зими. Проти вже висловилися Італія, Іспанія, Греція, Угорщина та Португалія. "Скорочення на 15% змусило б низку секторів економіки піти на надмірні та невмотивовані жертви", - цитують італійські ЗМІ місцевих чиновників.

Власне, цими побоюваннями можна пояснити й неквапливість Німеччини щодо постачання зброї Україні. Сценарій "газових санкцій" Путіна інакше, мабуть, буде практично неминучим.

Скептицизм Заходу

У газеті New York Times сьогодні вийшов матеріал, який заперечує думку, що Київ готовий до швидкого контрнаступу. І ставить під сумнів вимогу України збільшити військові постачання.

Видання, яке вважається близьким до правлячої Демократичної партії США, пише, що нещодавні успішні удари установок Himars по російських складах з боєприпасами - це спроба Києва продемонструвати Заходу ефективність ЗСУ і переконати наростити військову підтримку.

А ця підтримка, схоже, ослабла, вважає видання у своїй статті "Україна намагається показати, що може перемогти, посилаючись на недавні удари".

За даними видання, на Заході з'являється "скептицизм" щодо того, "що Україна може виграти війну на виснаження або що приплив сучасної зброї переламає ситуацію".

Саме тому інтерв'ю у західних ЗМІ дає міністр оборони Рєзніков, а у Конгресі США виступила дружина президента Олена Зеленська. Основний їхній посил - нові поставки озброєнь допоможуть перемогти Росію.

Проте військові аналітики і західні чиновники кажуть, що поки що зарано передбачати "поворот долі" і що, найімовірніше, "тривалий шлях" (нагадаємо, глава Офісу президента Єрмак вважає, що перемога потрібна до зими).

"Вони (на Заході - Ред .) застерігають від того, щоб покладати надто великі надії на конкретні озброєння серед хаосу та мінливості лінії фронту, що простяглася на сотні миль від Харкова на півночі до Миколаєва на півдні", - пише NYT.

У США, як повідомляють співрозмовники газети в експертних та політичних колах, бачать три проблеми із постачанням зброї Україні.

По-перше, великі обсяги виснажать власне американські запаси.

По-друге, немає впевненості, що ЗСУ зможуть швидко все це освоїти та ввести у бій.

По-третє, "Київ може надто рано розпочати контрнаступ".

"Поки що ніхто не може сказати, чи зможе Україна перемогти російську армію, що вторглася, яка має перевагу в чисельності та озброєнні, і як взагалі може виглядати ця перемога. А благання України про зброю стали настільки постійним рефреном, що деякі на Заході відкинули його як нереалістичний фоновий шум ", - пише видання.

Втім, звучать інші думки. Глава британської розвідки МІ-6 Річард Мур, наприклад, вважає, що російська армія вже видихається і це дає ЗСУ шанси на контрнаступ.

А американський Інститут вивчення війни сумнівається в тому, що російські війська зможуть найближчими тижнями досягти значних успіхів на Донбасі.

Але, як бачимо, щодо прогнозів подальшого перебігу подій на Заході є різні думки.

Ще один чинник, який може вплинути на військові постачання – продовження розмов про "контрабанду зброї з України".

Європейське поліцейське управління повідомило про наявність таких прецедентів.

Як пише німецька газета "Шпігель", було зафіксовано випадки торгівлі на чорному ринку вогнепальною зброєю та товарами військового призначення. Про це заявив речник Європолу Яп Оп Ген Оорт.

Крім того, розслідувачі з країн Євросоюзу виявили "ознаки торгівлі важким військовим озброєнням". "Є ризик, що зброя потрапить до рук організованих злочинців чи терористів", – сказав речник відомства.

Після виходу цієї публікації секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що Україна чекає від Європолу на факти та докази торгівлі зброєю на чорному ринку.

"Очікуємо на предметну розмову з офіційними представниками Європолу - з фактами та доказами щодо заяв про нібито існуючі випадки "торгівлі зброєю та військовими товарами на чорному ринку" з України. Максимально зацікавлені в швидкому обміні інформацією та миттєвому реагуванні", - написав Данилов.

За його словами, повідомлення про контрабанду з'являються на тлі "російської інформаційної спецоперації MakZim", мета якої, як заявляє Данилов, - припинення постачання зброї Україні від союзників.

Втім, навряд чи ця історія в найближчій перспективі за адміністрації Байдена стане приводом для зниження поставок. Однак його опоненти швидше за все так чи інакше її торкатимуться та підніматимуть. Як це зробила конгресвумен із Республіканської партії Вікторія Спартц.

До речі, можливо, саме з нею пов'язаний ще один важливий сюжет цього дня.

Паспорт Корбана та оборона Дніпропетровської області

Сьогодні на в'їзді до України вилучено український паспорт у голови Штабу оборони Дніпропетровської області Геннадія Корбана. У країну його не впускають з приводу того, що документ анульований. Корбан вже звернувся через Facebook до Зеленського за роз'ясненнями та запропонував йому "вирішити це непорозуміння".

Таким чином підтверджується інформація, що курсує вже кілька днів, про таємний указ Зеленського про позбавлення громадянства Корбана - а також Ігоря Коломойського, Вадима Рабіновича та ряду інших осіб. Судячи з вилучення паспорта у Корбана, такий указ існує.

І це, звичайно, тягне на сенсацію з огляду на тісні відносини Зеленського та Коломойського, а також дуже велику роль, яку відіграє Корбан в організації оборони Дніпропетровської області з початку війни.

Вадима Рабиновича, який живе в Ізраїлі і, схоже, вже не має жодних політичних амбіцій, та інших фігурантів списку можна не брати до уваги.

Головні постаті - Коломойський та Корбан (вони колись були соратниками, але протягом останніх років перебувають у вкрай ворожих відносинах). Причому очевидно, що головний удар завдається саме по Корбану.

Для Коломойського втрата українського громадянства нічого в його житті принципово не змінює. Хіба що з'являється можливість уникнути попадання до списку олігархів. Та й ще більше посилюється його залежність від Зеленського: втративши громадянство, Коломойський втрачає й імунітет від видачі іншим країнам на запит про екстрадицію.

Тому, зважаючи на все, Коломойський у даному випадку для Зеленського - мета допоміжна і для піару (показати, як президент жорстко навіть з близькими олігархами вчиняє).

Основна ж мета – Корбан, діяльність якого, таким чином, на Дніпропетровщині буде дуже утруднена.

Вже обговорювалося чимало мотивів, чому Банкова вирішила вдарити по Корбану.

Одна з найпопулярніших версій - у Зеленського підозрюють, що саме Корбан і близький до нього мер Дніпра Борис Філатов спонукали американську конгресумен Вікторію Спартц виступити з резонансною заявою проти глави Офісу президента Єрмака.

Самі вони свою участь у цій історії заперечують. І невідомо, чи вірять у це насправді в Офісі президента. Але очевидно інше.

Корбан з початку війни фактично взяв на себе більшу частину функцій щодо організації оборони Дніпропетровської області, граючи ключову роль у багатьох процесах. І не лише в межах регіону.

Нині його вплив та авторитет в області є визначальними. У тому числі і серед силових структур. Саме в цьому, зважаючи на все, на Банковій і побачили небезпеку.

Усі політичні рішення влади останнього часу мають одну логіку – замкнути на Зеленського та його найближче оточення в особі Єрмака всі ключові процеси в країні.

Звідси і єдиний телемарафон на всіх каналах, і звільнення Венедиктової (яка не завжди робила те, що її просили на Банковій). І, зважаючи на все, історія з громадянством Корбана, яка має на меті спробувати утруднити йому роботу в області. А заразом показати всім, що в країні тепер є лише один центр прийняття рішень, а будь-яка альтернатива знищується.

Всі ці дії здійснюються під гаслом "консолідації держави на час війни", а іноді й без жодних пояснень (як у випадку з Корбаном).

Питання, як на це відреагує Корбан, що робитиме далі. Чи розпочне боротьбу з Банковою, чи знайде у цій боротьбі союзників.

І як все це позначиться на військовій ситуації та на обороні Дніпропетровської області, в організації якої Корбан, повторимося, відігравав дуже велику роль.

strana.news