Як українські біженці облаштовуються у Німеччині

Лише за перші два місяці війни 390 тисяч українців перебралися до Німеччини. Адже існує думка, що тут легше і швидше, ніж в інших країнах Європейського союзу, можна отримати тимчасовий притулок, посвідку на проживання, соціальні виплати та право на роботу. Насправді процес оформлення досить бюрократичний, може тривати від 30 до 90 днів і вимагає чималих зусиль і багатьох візитів у всілякі відомства та заповнення гори документів.

Але "плюшки" від німецького уряду того стоять, так вважають багато громадян, які тікали від бойових дій.

Цього разу йтиметься про ФРН на прикладі багатодітної родини, яка приїхала з Броварів (Київська область).

Ми раніше публікували історію Анни, яка відвезла на машині трьох дітей до Німеччини четвертого дня після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну. Зараз її сім'я нарешті отримала тимчасовий дозвіл на проживання у ФРН.

Ми не знаємо прогнозів, наскільки затягнеться ця війна і коли повернення на батьківщину стане безпечним. з Францією та Люксембургом. Вони нас дали притулок на перший час, поки ми шукали житло для оренди", - розповідає дівчина.

Як знайти апартаменти

Є два шляхи для українських біженців після приїзду до Німеччини.

Перший і найпростіший - якщо є рідні чи знайомі, які можуть дати притулок на якийсь час. Тоді починається квест із оформлення статусу тимчасового захисту або, як тепер його всі називають, "параграфа 24" (§24 закону про перебування Aufenthaltsgewährung zum vorübergehenden Schutz), соціальних виплат та пошуку постійного житла.

Другий шлях - якщо українці прибувають на центральні вокзали великих німецьких міст і їм нема де переночувати, волонтери в точках інформації, так званих infopoints, допоможуть з першою реєстрацією та тимчасовим поселенням у табори, готелі, хостели, будинки для літніх людей або церковні громади. Прямо на вокзалі можна оформитися у відділі роботи з іноземцями або зробити це в тій землі (області), де людина знаходиться або планує жити.

Це відомство називається Ausländerbehörde. Туди належить звернутися неодноразово. Після першої реєстрації призначають прийом для здачі відбитків пальців та біометричного фото. І лише після обробки даних українець отримує бажаний тимчасовий дозвіл на проживання. Етапи та тривалість процедури у всіх куточках Німеччини різна. В одній землі багато можна вирішити онлайн, в іншій все спілкування зводиться до паперових листів та записів на прийом, десь потрібно вистояти багатогодинні живі черги.

Але скрізь німці дуже лояльно ставляться до того, що українці приїхали без закордонних паспортів та мають необхідні документи лише частково.

"У мене п'ять знайомих українських сімей зараз перебувають у різних частинах Німеччини і діляться своїм досвідом з оформлення ВНЖ. Одні отримують пластикову картку, інші вклейку в паспорт на вигляд, що нагадує Шенгенську візу. Найчастіше терміном на 2 роки", - розповідає Ганна.

Цей документ дає право на законне перебування в країні, роботу та користування багатьма соціальними благами.

Паралельно з отриманням цього основного документа варто одразу оформляти соціальну допомогу (про це читайте нижче) у Sozialamt і не відкладати у довгу скриньку пошук житла.

Деяким щасливчикам, які опинилися у першій хвилі, вдалося отримати так зване соціальне житло від держави. Це може бути окрема квартира, гуртожиток, номер у готелі або ліжко в хостелі, на тривалий термін.

Решті варто подбати про пошук житлоплощі самостійно. Найдієвіший спосіб – "сарафанне радіо", якщо місцеві жителі підкажуть, де здаються будинки чи квартири по сусідству. Можна шукати на різноманітних сайтах нерухомості та eBay Kleinanzeigen, аналог нашого OLX. Але шанси невеликі. Бо ще до масової навали українців у Німеччині був гострий брак орендованого житла. А зараз і поготів. Тому багато орендодавців влаштовують кастинг потенційних мешканців. Найчастіше не хочуть мати справу з біженцями, просять у кандидатів довідку про доходи та заставу у розмірі тримісячної вартості оренди.

Місцеві жителі кажуть, що зазвичай ці гроші не повертають, а списують за збитки, завдані квартирі тимчасовими мешканцями.

Соціальні "плюшки"

Якщо все ж таки вдалося відшукати варіант, то перед підписанням договору варто узгодити умови із соціальною службою, яка виділяє біженцям гроші на проживання. Так, за нормами на одну особу належить не менше 40 кв м площі плюс 14 квадратів на кожного члена сім'ї та компенсується близько 400 євро на місяць (сюди входить оренда та комуналка). На сім'ю із трьох осіб виходить вже близько 500-600 євро щомісяця на житло. За ці гроші можна зняти "троячку" у сільській місцевості, у містах це коштує на 200-400 євро дорожче.

Але слід зважати на той факт, що за ці гроші найчастіше надається абсолютно порожня квартира, без меблів, побутової техніки і навіть світильників. Отже, ще кілька тисяч євро потрібно витратити на "бюджетну" обстановку нового житла.

"У соціальній службі сказали збирати всі чеки на речі першої необхідності, які ми купуємо у квартиру. Пізніше вони обіцяли компенсувати близько 2 000 євро, витрачених сім'єю із 5 осіб", - пояснює наша співрозмовниця.

Також українка ділиться корисною інформацією, що в Sozialamt ще можна раз на рік запросити допомогу на купівлю сезонного одягу (близько 260 євро на людину), гроші на купівлю канцелярії та всього необхідного для школи учню, відшкодування витрат на речі першої необхідності новонародженому.

І це, крім чималої суми щомісячних соціальних виплат. Зараз одинокий дорослий отримує 367 євро на місяць, люди, які перебувають у шлюбі, - 340 євро, діти залежно від віку - близько 250-300 євро.

Німецька біржа праці

Але з 1 червня ці суми збільшаться, оскільки українські біженці переходять під опіку Jobcenter (аналог української Біржі праці). Тепер наших громадян прирівнюють до безробітних німців із тими ж посібниками, правами та доступом до мовних, кваліфікаційних курсів та ринку вакансій.

Так, дорослі отримуватимуть 449 євро на місяць або 404 євро (якщо йдеться про подружню пару), а діти – близько 385 євро. Виходить, що на сімейство із трьох осіб на місяць сумарно платитимуть понад тисячу євро на місяць. Крім цього, покривається медична страховка в будь-якій лікарняній касі на всіх членів сім'ї. І зберігаються виплати на житло.

Але з переходом у Jobcenter чекає черговий етап паперової тяганини. Соціальна служба не передає документи українців туди автоматично. Потрібно особисто заповнити докладну анкету про доходи та майно, у тому числі й в Україні.

"Оскільки закон ще не прийнятий у фінальній версії, всередині української громади ходять всілякі "страшилки", що потрібно продавати машини вартістю понад 7 500 євро і спочатку витрачати ці гроші, а потім уже звертатися за допомогою і тому подібні чутки", - каже Ганна .

Але ухвалення закону на федеральному рівні очікується з дня на день. А разом з ним і детальні роз'яснення про те, які кошти можуть мати українці і при цьому претендувати на соціальну допомогу від німецької держави.

Щоб закінчити епопею з легалізацій у Німеччині, потрібно віднести до мерії (Rathaus) за місцем проживання договір оренди та прописатися у квартирі з письмового дозволу власника. Отримати картку в одному з банків, які обслуговують українців. Дочекатися запрошення на мовні та інтеграційні курси. Тривають вони близько 700 навчальних годин, а це зазвичай розбивається на півдня з понеділка по п'ятницю протягом 7 місяців із суворим обліком відвідуваності.

"Можна прогуляти один день, на другий вже вимагають довідку від лікаря. Не здаєш після закінчення курсу іспит, переучуватися доведеться вже за свої гроші. А після цього Jobcenter починає підбирати вам потрібну роботу. Потрібно регулярно розсилати резюме, ходити на співбесіди і не можна весь час відмовляється за своєю волею від запропонованих вакансій, і надовго відлучатися теж не варто, адже тепер біженцям на обліку в Jobcenter покладено лише відпустку довгою 21 день на рік, щоб зберегти соціальні виплати. зупиняється", - пояснює українка.

Дефіцит місць у дитсадках

Щоб не сидіти на шиї у держави, багато українців поспішають вийти на роботу. Однак у жінок, які приїхали з дітьми і без чоловіків (а таких переважна більшість) просто пов'язані руки. Якщо школярів без питань приймають на навчання - спочатку в інтеграційний клас для вивчення мови нарівні з біженцями з інших країн, а за півроку відправляють у звичайні класи за віком. То малечі знайти місце в дитячому садку так само непросто, як і в Україні.

"У нас ще до приїзду біженців з України була криза з чергою до дитсадків. Мами не можуть віддати дітей навіть на півдня, щоб вийти на роботу. А зараз вся економіка може зупинитися, якщо в пріоритеті братимуть маленьких біженців", - нарікає лікар. анестезіолог на ім'я Штефі із Саабрюккена.

Багатодітна мама Аня з України змогла записати дітей у лист очікування у своєму невеликому селі Енсдорф, де лише один єдиний дитячий садок. Вона каже, що старший син Матвій, якому майже 6 років, зараз 3-4-й у черзі і йому обіцяють місце у групі десь у середині літа. Мовляв, хлопчикові треба вже готуватися до школи, і тому він перебуває у пріоритеті у керівництва. А ось молодші Максим (4 роки) та Маруся (2 роки) взагалі неясно, коли потраплять у сад і як зможуть вивчити мову найближчим часом. Адже у німців рідко можна зустріти однолітків на вулиці, дитячому майданчику чи парку. Більшість дітей гуляють у дворі своїх приватних будинків.

Справи в містах ще гірші. Наприклад, у містечку Саарлюїс із населенням у 35 000 осіб у аркуші очікування у випускну групу дитсадка вже 20 осіб, розповідає місцевий співробітник відділу освіти на ім'я Сара. Як альтернативу пропонує послуги "денної няні". Це міні-сади у приватних будинках, розраховані на 5-10 дітей різного віку. Але й такі місця нарозхват, а няньки у дефіциті.

strana.news